Теми за тегом: постраждалі

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 26 містах України.

23 листопада заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Павлограді, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Дніпрі, Житомирі, Обухові та Запоріжжі.

24 листопада мирні акції заплановані у Києві, Південноукраїнську, Миколаєві, Умані, Черкасах, Полтаві, Ужгороді, Коростені, Обухові, Броварах,Кролевці, Овручі, Коростишеві, Ковелі, Кривому Розі, Тернополі, Кременчуці, Одесі, Острозі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Іван Лавренюк – родом з Вінниччини. З початком повномасштабного вторгнення чоловік взяв зброю до рук. За власним бажанням Іван опинився у десантно-штурмових військах та потрапив до 71 окремої єгерської бригади. Служив на Авдіївському напрямку. У березні 2024-го року Іван потрапив під мінометний обстріл, коли повертався з одного зі штурмів. Чоловік каже – зразу зрозумів, що втратив зір. Перевірив, чи цілі руки та ноги, і почав повзти до своїх.

Психологічна реабілітація була непростою. Подолати шлях йому допомогли рідні та близькі. Натомість, те, що стосувалося фізичного здоровʼя, далося Івану швидко, адже ветеран змалку захоплювався спортом. Саме спорт надихнув його взяти участь у відборі до збірної України на змаганнях “Ігри Нескорених”. Чоловік обрав для себе пауерліфтинг, легку атлетику та плавання.

Поспілкуватися з Іваном Лавренюком можна онлайн або ж офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Вінниця

Загін поліції “Білі Янголи” працює у гарячих точках. Вони евакуюють населення, надають екстрену медичну допомогу, доставляють гуманітарну допомогу, а також транспортують тіла загиблих. Нині екіпаж працює на території Курахового, що на Донеччині.

За один рейс правоохоронцям вдалося евакуювати 13 людей та 7 тварин. 10 мешканців разом з речами, 6 котів та собаку “Білі Янголи” розмістили у броньованому автомобілі. До службового авто поліцейські причепили розбиту ворожим дроном машину, в якій їхали жінка та її повнолітній син, а за ними на власній автівці виїжджав батько родини.

Також під час однієї з операцій, коли екіпаж вивозив двох дітей з батьками, окупанти вдарили авіаційними фугасними бомбами. Правоохоронці перечекали атаку та доставили людей до безпечного місця.

Поспілкуватися з правоохоронцями можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. Також є можливість висвітлити роботу екіпажу.

• постраждалі
• евакуація

У селі Колонщина, що на Київщині, функціонує “Чудо містечко”. Проєкт реалізує БФ “To Ukraine With Love” та БФ “Місія Хансена в Україні” для літніх людей, які втратили свої оселі через російську військову агресію. Проживання у містечку – безкоштовне та довічне. Нині на території містечка вже облаштувалися 170 пенсіонерів-переселенців, до кінця грудня БФ обіцяють забезпечити житлом ще близько 200 осіб.

“Чудо містечко” приймає до себе людей, які втратили житло через повномасштабне вторгнення, тривалий час проживали у шелтерах та гуртожитках, а також тих, кого щойно евакуювали з лінії фронту. Організатори містечка запевняють, що абсолютна більшість мешканців – це вразливі верстви населення, з мінімальним доходом, трагічним досвідом проживання війни та інвалідністю.

На території містечка функціонують два клуби, де пропонують: щоденні гарячі обіди у соціальній їдальні, послуги фельдшера, реабілітолога-масажиста. Також працює спортивна зала, бібліотека, перукарня і повноцінне укриття.

Зйомки на території “Чудо містечка” можливі за попередньою домовленістю. 

• постраждалі
• Київ

Марина Чернишова – родом з Маріуполя, який нині перебуває під контролем ворожих військ. Початок повномасштабного вторгнення жінка зустріла у рідному місті разом з родиною. Більше місяця Марина та її близькі провели в окупації, протягом цього часу родина ховалась від обстрілів у підвалі. Разом з сімʼєю там жила і кішка Марини – Марсі. Жінка помітила, що саме тварина емоційно підтримувала всю родину, адже допомагала заспокоїтися у надважкий час.

Коли нарешті вдалося евакуюватися із Маріуполя, разом з родиною виїхала і Марсі. Сім’я подалася на Тернопільщину, де Марина почала розмірковувати над створенням антистрес-простору. Побачивши, що у Тернополі чимало бездомних котів, жінка вирішила започаткувати “котячу” кавʼярню.

У проєкт підприємиця вклала власні кошти, а також гроші, які надала благодійна організація “Національна мережа розвитку локальної філантропії”. У кав’ярні постійно живуть два коти, які раніше не мали даху над головою. У закладі проводять чимало активностей для психологічної підтримки відвідувачів, зокрема, медитації з експертами зі зняття стресу. Частину прибутку кавʼярні власниця планує спрямувати на будівництво притулку для тварин.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• тварини
• Маріуполь
• Тернопіль

15 листопада  у Києві відбудеться правозахисна акція “Порожні стільці” на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають в полоні через війну росії проти України. Під час події буде встановлено символічну інсталяцію з порожніх стільців.

Зокрема, на заході виступлять адвокати, рідні та близькі полонених медійників. Серед них – Оксана Михалевич, адвокатка викраденого російськими військовими журналіста Дмитра Хилюка та Олена Цигіпа – дружина увʼязненого журналіста Сергія Цигіпи з Нової Каховки.

Про свій досвід перебування в полоні розкажуть звільнені медійники. Зокрема, громадянська журналістка та правозахисниця Людмила Гусейнова та журналіст, кримський політик Наріман Джелял.

Акція має на меті обʼєднати зусилля всіх, хто підтримує нашу державу і бореться за звільнення незаконно увʼязнених цивільних осіб та військовополонених внаслідок війни росії проти України.

Довідково: Організатори події – Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Олександр Терещенко – ветеран ЗСУ, обороняв Донецький аеропорт у 2015-му році, там отримав важке поранення, внаслідок якого повністю втратив праву руку та кисть лівої. Нині Олександр очолює Міжнародний Благодійний Фонд та створив соціальний проєкт для ветеранів “Я зміг – і ти зможеш”. 

Йдеться про запис 12 фільмів з відеопорадами на побутові теми для тих, хто має схожі з ветераном ампутації. Олександр на власному досвіді покаже, як та що потрібно робити у побуті людині з ампутованими руками. Проєкт націлений на військових, які нещодавно втратили кінцівки і ще не знають, як подолати цей виклик. У відео Олександр допомагатиме ветеранам пристосуватися до нових реалій. 

Завершити цей проєкт планують у 2025-му році. Олександр каже, що ці поради будуть корисними не лише для самих ветеранів, а й для їхніх близьких, які зможуть зрозуміти, як підтримати пораненого на шляху до самостійного життя з ампутацією. 

Поспілкуватися офлайн з Олександром Терещенком можна у Києві або Львові за попередньою домовленістю. Також журналісти можуть домовитися про присутність під час зйомок відеопорад. 

• військові
• постраждалі
• Київ
• Львів

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). Працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську численні мирні акції на підтримку України. За це окупанти викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Заснувала там ініціативну групу жінок, а згодом й ГО “Рідна стежка”. Спершу організація Тетяни опікувалась земляками та ВПО – передавали харчі, медикаменти, а у Запоріжжі приймали евакуйованих і допомагали їм облаштовуватись у новому місті. За перший рік роботи ГО жінки написали 24 гранти, виграти вдалося – 3.

У 2024-му Тетяні вдалося отримати фінансову підтримку і облаштувати освітній простір, де жінок навчають комп’ютерної грамотності, влаштовують кінопокази та сесії з психологом. Тетяна працює над розширенням проєктів для підтримки, навчання та тренінгів для жінок у Запоріжжі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

8 листопада, всесвітньо відомий пластичний хірург Клеменс Маріель Шістель з Центру дитячих опіків Цюріха прибуде до Львова. Він візьме участь у першій в Україні міжнародній опіковій конференції, куди з’їдуться зірки світової опікової служби. 

Перед її початком доктор Шістель відвідає опікове відділення Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова і зустрінеться там з дітьми, яких врятував. 

Протягом останнього року діток із найважчими опіками зі Львова спрямовували на лікування саме в Цюріх. Серед них  —  7-річний Максим, який отримав опік під час пожежі. Під час блекауту хлопчик робив уроки при свічці. Ще один юнак, 15-річний Максим, отримав 40% опіків тіла внаслідок удару електричним струмом. Вони приїдуть до лікарні у Львові на огляд лікаря. Також доктор Шістель огляне пацієнтів, які нині перебувають на лікуванні в опіковому відділенні. 

Далі  —  участь в конференції, яка проходитиме 8-9 листопада. На цей час Львів стане епіцентром міжнародної опікової медицини, об’єднуючи провідних фахівців для обміну знаннями та обговорення новітніх методів лікування опіків. Це надзвичайно актуально у час війни, коли опіки супроводжують мінно-вибухові травми. 

На захід необхідно акредитуватись. 

Довідково: Організатори: БФ “Християнська медична асоціація України” у рамках проєкту Burn Care Alliance за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Першого медоб’єднання Львова.

• діти
• лікарі
• постраждалі
• Львів

Оксана Стародуб — мати двох дітей із Чернігова. Коли розпочалася велика війна, вирішила залишитися в рідному місті. На другий день повномасштабного вторгнення Микола,  чоловік Оксани,  вступив до лав територіальної оборони, адже прагнув захистити свою сім’ю та місто.

6 березня 2022 року російський мінометний обстріл поцілив у будинок Оксани. Жінка отримала тяжкі травми й не могла рухатися. Син-підліток допоміг перев’язати рани. Через безперервний російський вогонь, швидка допомога не їхала на виклик. Але додому зміг добратися Микола разом з побратимами. Військовий-медик наклав турнікет на ушкоджену ногу Оксани, далі жінку відвезли до лікарні. Медзаклад на той час був переповнений  пораненими. Через артобстріл не було світла, не вистачало персоналу. Питну воду підвозила спеціальна машина один раз на день. Їжу для пацієнтів та лікарів готували на вогнищі на вулиці. 

Вже згодом, жінка перенесла декілька операцій у Вінниці, самостійно ходити змогла лише у вересні 2022 року.   

Микола мужньо обороняв кордони Чернігівщини, а згодом батальйон, у складі якого він перебував, перевели на Донецький напрямок. 17 червня 2024 під час виконання бойового завдання чоловік Оксани отримав смертельне поранення. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Чернігів