Теми за тегом: постраждалі

Офіцер на бойове псевдо “Купол”  у минулому — воїн “Азову”.  З початку повномасштабної війни чоловік знову добровільно став на захист країни. Починав простим піхотинцем, а нині — офіцер за яким стоїть чималий обсяг саме бойової роботи.

Під час боїв на Донеччині у 2022 році машина, в якій перебував “Купол” із побратимами, наїхала на протитанкову міну. Військовий отримав серйозне поранення та втратив ногу. 

Після тривалого лікування та реабілітації “Купол” повернувся до рідної частини та заявив, що буде з побратимами до перемоги. Командування спрямувало військовослужбовця у підрозділ БПЛА. Тепер він один з найкращих за фахом у бригаді. На бойових завданнях — безвилазно. Серед “трофеїв” “Купола” — впольовані ним системи озброєння та бронетехніки російських окупантів: танки, самохідні артилерійські установки, зенітні ракетні комплекси. Воїн нагороджений відзнаками: Орден “Лицарський хрест добровольця”, Медаль “Незламним”, Медаль “Хоробрість в бою”, Медаль “За військову службу Україні” та “Сталевий хрест”.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із “Куполом” у  офлайн-форматі (Запорізький напрямок).

• військові
• постраждалі

В Україні безоплатно функціонує цілодобова Гаряча лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду. Нині там працюють 14 психологів. За словами однієї із психологинь, в середньому, фахівці отримують 200-300 дзвінків на тиждень. 

Лінія створена для консультування захисників, ветеранів та членів їхніх родин,  втім зателефонувати може будь-хто, кому потрібна допомога. 

Керівником цього проєкту є ветеран і психолог Олександр Чаморсов. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу висвітлити роботу Гарячої лінії кризової підтримки Українського ветеранського фонду.

• військові
• постраждалі
• психологічна підтримка

До тисячного дня полону морських піхотинців Медійна ініціатива за права людини та Асоціація “Сила морської піхоти” проведуть велику пресконференцію, де порушать питання отримання доступу до місць їхнього утримання. Подія відбудеться 8 січня у Києві (точну адресу учасникам буде надіслано на вказану електронну пошту).

Головні теми:

• Кількість, стан та умови утримання морських піхотинців у російському полоні;
• Змішані медичні комісії для огляду поранених та важкохворих військовополонених, передбачені Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими;
• Дипломатичні шляхи отримання доступу до місць несвободи у росії, зокрема положення Віденської Конвенції про право міжнародних договорів.

Під час пресконференції родини військовополонених презентують тематичний пін (значок), який символізує підтримку та солідарність із морпіхами-захисниками Маріуполя.

Спікери:

• Представники родин полонених морпіхів;
• Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ;
• Представник МЗС України;
• Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: У квітні-травні 2022 року, після довготривалої оборони Маріуполя, підрозділи морської піхоти разом із іншими обронцями міста потрапили у російський полон. Найбільше — 12 квітня 2024 року під час прориву з оточеного росіянами заводу Ілліча та намагання з’єднатися з силами полку “Азов”, які утримували “Азовсталь”.

Зі свідчень родин, частина полонених морських піхотинців наразі перебувають у критичному стані. В окремих випадках він так стрімко погіршується, що транспортувати бійців без спеціального медичного обладнання уже неможливо. Найпоширенішою проблемою є важкі форми туберкульозу з ускладненнями. росія продовжує утримувати бійців, які не можуть рухатися і хворих на рак. Нещодавно стало відомо про факти підключення хворих до системи штучної вентиляції легенів на постійній основі.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі 12-ї бригади НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022-го року Дмитро отримав два осколкових ушкодження. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Перед наказом вийти у ворожий полон, Дмитро разом з побратимами міркували над різними варіантами завершення боротьби у Маріуполі. Серед них були і самогубство. Зрештою бійці отримали чіткий наказ та вийшли у російський полон наприкінці травня 2022-го року.

До 26 вересня 2022-го року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024-го року під час обміну полоненими. Нині військовий проходить реабілітацію після полону та відновлюється.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

42-річна Марія Васильченко зі Слов’янська, що на Донеччині, працювала продавчинею у сусідньому місті Лиман. 29 травня цього року вона була на роботі, коли росія завдала по місту ракетно-бомбового удару. Марія пригадує, що бачила кров, будівельне сміття навколо, намагалася піднятися, але не змогла. З-під завалів Марію дістали українські військові, вони ж довезли її до лікарні.    

Уламки скла посікли все тіло Марії, їй наклали 80 швів. А чималий металевий осколок наскрізь прошив молочну залозу. Медикам не відразу вдалося загоїти цю велику рану, а по собі вона лишила на грудях жінки величезний рубець – 7х3 см. Цілий місяць Марія не хотіла дивитися на себе в дзеркало. Нині їй допомагають повернути впевненість у собі спеціалісти Центру UNBROKEN у Львові. В межах спільного з L’Oréal Groupe соціального проєкту “(Не) До краси” львівські хірурги вже виконали пацієнтці низку пластичних операцій та поступово стирають сліди війни з її обличчя та тіла.    

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Марією. Жінка перебуває у Слов’янську.

Довідково: Учасницею соціального проєкту “(Не) До краси” може стати кожна українка, яка отримала травми внаслідок війни. Вся допомога надається абсолютно безкоштовно.  

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі

Анна Щетініна служить в Державній службі з надзвичайних ситуацій вже 15 років. Жінка працює на Дніпропетровщині. Нині як психолог у складі оперативно-рятувальних загонів виїжджає на місця надзвичайних ситуацій, зокрема, ракетних ударів. За словами Анни, найскладніше на виїздах бачити, як люди чекають своїх рідних, які знаходяться під завалами. “Коли ти надаєш психологічну підтримку і в результаті дістають тіло загиблого родича, а коли це – діти, це дійсно дуже важко, бо я сама мама”, – каже Анна.

• жінки
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Дніпро

Управління молоді та спорту Київської обласної державної адміністрації реалізує низку ініціатив, спрямованих на підтримку учасників бойових дій через спортивно-оздоровчі заходи. Особлива увага приділяється підтримці адаптивних спортивних клубів, які займаються реабілітацією ветеранів, військових, людей з інвалідністю та їхніх родин. На Київщині успішно функціонують шість таких клубів “Активні парки – Нестримні”.

У клубах пропонується необхідне обладнання та кваліфіковані тренери, які володіють навичками роботи з різними групами людей. Відвідувачі можуть взяти участь у спеціальних заняттях з плавання, фітнесу, джиу-джитсу, загальної фізичної підготовки та стрільби з лука. 

Протягом року у адаптивних спортивних клубах Київщини пройшли реабілітацію понад 500 ветеранів. 

• військові
• постраждалі
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення 22-річний Данило та його батько Сергій жили в Кривому Розі та працювали далекобійниками. У червні 2022-го року Сергій мобілізувався до лав українського війська. Його син Данило почав їздити до підрозділу батька на Херсонщині, як волонтер.

У березні 2023-го Данило також вирішив долучитися до ЗСУ. Обрав для себе батьків підрозділ, аби бути поруч. Тато та син нині разом працюють в евакуаційному екіпажі – вивозять поранених військових з передової. Сергій каже, що робота поруч із сином надає йому сил залишатися у війську до самої перемоги.

Після завершення війни Сергій планує знову стати далекобійником, а Данило мріє розпочати власний бізнес. 

Поспілкуватися з Данилом та Сергієм можна як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера. Журналісти зобов’язані мати акредитацію від МО.

• військові
• постраждалі
• евакуація

World Central Kitchen продовжує підтримувати українські громади, які постраждали від війни, і з початком зимового періоду запускає ще одну ініціативу – видачу овочевих наборів.

Щотижня 8 550 наборів надходять до прифронтових громад у Херсонській, Миколаївській, Донецькій, Харківській, Чернігівській та Запорізькій областях. Кожен пакунок містить 9 кг овочів, необхідних для приготування традиційних українських страв. Зокрема, у наборах є буряк, капуста, морква, цибуля, картопля та часник.

У WCK зазначають, що  зимовий період є особливо складним для багатьох українців, які зіткнулися з перебоями в постачанні продовольства або перебувають у зонах, де доступ до продуктів обмежений чи відсутній. 

Довідково: World Central Kitchen — некомерційна неурядова організація, яка забезпечує харчуванням постраждалих після стихійних лих та різного роду катастроф. WCK заснована в 2010 році знаменитим шеф-кухарем Хосе Андресом, який разом з командою готував їжу на Гаїті після руйнівного землетрусу. 

• волонтери
• їжа
• постраждалі

Юлія Дудишева — переселенка з Криму. До повномасштабного вторгнення дівчина жила та працювала на Чернігівщині. Займалася рекламою, а інколи допомагала друзям з ремонтом їхніх домівок. Після звільнення Чернігівщини навесні 2022 року Юлія покинула роботу і почала шукати новий для себе шлях. У червні 2023-го року дівчина взялася за ремонт, реставрацію та декорування помешкань для тих, кому довелося тікати від війни.

Першими, кому допомогла Юлія, були її друзі, які  дозволили дівчині облаштувати їхню оселю. Пізніше кримчанка познайомилася ще з однією родиною, яка потребувала допомоги у ремонті та дизайні. За півтора роки своєї роботи Юлії вдалося створити проєкт “Затишок для ВПО”, відремонтувати та відреставрувати вісім домівок для тих, хто втратив дім через повномасштабне вторгнення. Над останнім житлом у межах проєкту Юлія працювала у Тернополі та підготовлювала дім для родини з Енергодару, що на Запоріжжі і нині перебуває під окупацією.

Також кримчанка активно веде соцмережі, де показує увесь процес оновлення домівок. Підписники підтримують її проєкт “Затишок для ВПО”, зокрема, допомагають придбати необхідні для ремонту матеріали. Нині Юлія перебуває на Чернігівщині та міркує над наступним будинком, який ремонтуватиме для ВПО.

Поспілкуватися з Юлією Дудишевою можна онлайн або офлайн за попередньою домовленістю.

• відбудова
• жінки
• культура
• постраждалі
• Чернігів