Теми за тегом: постраждалі

Костянтин Картавцев захищає Україну із червня 2022 року. Чоловік отримав кілька поранень та контузій. 16 квітня 2023 під час порятунку побратимів Костянтин втратив ногу. Ветеран пройшов реабілітацію і вже в грудні того ж року повернувся на службу. Нині він сержант ЗСУ у 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді.

У серпні 2023, тоді ще із тимчасовим протезом, Костянтин почав грати у гольф. Нині він є учасником адаптивного спортивного клубу “Обʼєднані гольфом”, який займається реабілітацією військових, ветеранів, їхніх родин та людей з інвалідністю. За час функціонування цієї ініціативи понад 800 ветеранів були залучені до реабілітації через гольф, а 55 із них тренуються регулярно. 

Торік Костянтин взяв участь у Міжнародному Чемпіонаті з гольфу для людей з інвалідністю, який проходив у Німеччині. За підсумками фінального індивідуального заліку він потрапив у ТОП-10 гравців чемпіонату.  Зараз гольф є для нього улюбленим хобі.

Під час зустрічі у Вашингтоні 19 серпня цього року Володимир Зеленський подарував Дональду Трампу ключку для гри в гольф, яку передав Костянтин Картавцев. Президент США прийняв подарунок і записав відеозвернення із подякою українському захиснику. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Костянтином у Києві.

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Тимур розвивав власну справу з продажу банних аксесуарів. 

Перший місяць великої війни чоловік готував хліб для військових. А в грудні 2022-го року долучився до 1 ОШП ім. Д. Коцюбайла і воював у роті розвідки “Дике поле”. У вересні 2023-го у Бахмутському районі військовий наступив на міну та втратив ногу. 

Після евакуації, лікування та реабілітації Тимур вже 8 місяців впевнено використовував протез, нещодавно переніс чергову операцію і нині відновлюється.

Поспілкуватися з Тимуром можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю. 24 серпня  Тимур візьме участь у “MOVE ON SPORT: Заплив на заході сонця”, який відбудеться на озері біля Львова.

• військові
• постраждалі
• Львів
• Запоріжжя

Назар Бокій долучився до українського війська з початком повномасштабного вторгнення. Воював у складі 135-го батальйону як піхотинець, а згодом став командиром групи ударних БпЛА.

У травні 2025-го року боєць отримав важке поранення внаслідок прильоту ворожого дрона. Назар втратив руки та око. А після евакуації тривалий час провів у реанімації. 

Нині чоловік проходить реабілітацію та опановує протези. На цьому шляху йому допомагає дружина. Також ветеран почав блог, де розповідає про життя після поранення та відновлення. 

Поспілкуватися з Назаром Бокієм можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Київ

32-річний Кирило з Кривого Рогу та 27-річна Світлана із Закарпаття – добровольці. Познайомилися ще у перший рік повномасштабного вторгнення під час поїздки на полігон. “Вона підійшла і запитала чи є місце в автобусі. Для такої дівчини місце завжди знайдеться”, – розповідає Кирило про початок їхньої зі Світланою історії.

Обидвоє потрапили до 63-ї окремої механізованої бригади. Вона служила військовою медикинею, він – командиром піхотної роти. Разом пройшли чимало: були на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. Кирило – на позиціях, Світлана – на бойових чергуваннях та евакуаціях. Так і почали зустрічатися.

Освідчення відбулося теж на фронті – на Лиманському напрямку. Це був 2023 рік. Кирило вирішив, що годі чекати слушної нагоди, адже на війні все може статися. Закохані зробили парне татуювання з тим самим жовтим автобусом, в якому познайомилися, і написом “покохай свою долю”, побралися та продовжили службу вже як подружжя військових.

Важке поранення Кирило отримав цьогоріч у травні – на Донеччині. Він наступив на вибуховий пристрій і втратив ліву ногу. Зараз чоловік проходить реабілітацію та протезування у Центрі UNBROKEN. Вже два місяці займається з фізичними терапевтами, опановує свою нову “залізну ногу”. Мріє після завершення реабілітації започаткувати зі Світланою власний ветеранський бізнес.

• військові
• жінки
• постраждалі
• Львів

Мак Хʼюз – канадець, який разом із батьком Полом Хʼюзом приїхав до України після початку повномасштабного вторгнення. Мак та Пол стали волонтерами та взялися підтримувати українців. У Харкові започаткували громадську організацію під назвою H.U.G.S. – Helping Ukraine Grassroots Support. 

Протягом трьох років батько з сином евакуювали людей з прифронтових територій, ремонтували військові авто та виконували гуманітарні місії. Також Мак провів понад вісім місяців у Херсоні, де доставляв гуманітарну допомогу тим, хто цього потребував. 

У березні 2024-го року Мак долучився до українського війська. Разом з побратимами працював на Запорізькому напрямку. У липні 2025-го року військовий отримав важке поранення – 30% опіків тіла. Після евакуації Мак вже змінив чотири лікарні і нині відновлюється у Києві. Про військового піклується його батько Пол. 

Поспілкуватися з Маком та Полом можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• волонтери
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Олександр Гончаренко ремонтував спортивні тренажери. З початком великої війни чоловік взявся волонтерити: розвозив гуманітарну допомогу по Харкову та області. А згодом долучився до війська.  

Восени 2022 року Олександр отримав важке поранення руки: його екіпаж потрапив під обстріл. Після низки операцій руку ветерана вдалося зберегти. 

Під час реабілітації Олександр почав розробляти тренажер для поранених військових. Винахід виглядає як бігова доріжка, яка має надбудову зверху зі спеціальними ременями для ніг та рук – ходунками для дорослих. Цей тренажер допомагає пораненим бійцям відчувати самостійність і ходити без сторонньої підтримки. Нині Олександр працює над тим, щоб запатентувати винахід, а у майбутньому планує збільшити кількість тренажерів. 

Поспілкуватися з Олександром Гончаренко можна як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Харків

У Харкові  функціонує “Лавка деокупації”  — волонтерський проєкт з продажу овочів (і не тільки), які виростили мешканці деокупованої Харківщини.  

Основна мета ініціативи  —  відновити сільські господарства та створити економічну незалежність для мешканців села Студенок Ізюмського району. (Цей населений пункт, що розташований на межі Харківщини та Донеччини, із 31 травня 2022 року понад три місяці був під російською окупацією). Серед іншого, проєкт допомагає людям із закупівлею насіння, з теплицями, а також з продажем врожаю у Харкові.

Нині в межах проєкту функціонують уже дві торгові точки. Там можна придбати, зокрема, огірки, зелену цибулю, молодий часник, моркву, кабачки, молоду картоплю та свіжий мед від фермерів з деокупованої Харківщини. А ще — консервацію, варення. Є також сири із деокупованого села Хотімля.  

Окрім цього, городину регулярно відправляють по Україні, також продукцію можна придбати на партнерських ярмарках. Проєкт співпрацює із ресторанами Харкова та Києва.

У вересні співавторки проєкту Наталі Артюшенко та Мер’ям Йол планують виступити з розповіддю про “Лавку деокупації” в Києві на Young Chefs (подія для кухарів, шеф-кухарів, рестораторів, стартаперів).

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити ініціативу у Харкові. 

Довідково: “Лавка деокупації” — це проєкт благодійного фонду “Волонтерська”. 

• волонтери
• окупація
• постраждалі
• Харків

Анастасія Астафьєва — одна з найкращих столичних спеціалісток  з видалення тату й татуажу. Після початку повномасштабного вторгнення працювала із військовим, який хотів позбутися небажаного татуювання. На його обличчі були залишки пороху, які в’їлися в шкіру після вибуху. Майстриня спробувала видалити ці цятки лазером, адже її апарат можна використати й для таких завдань. Результат став помітним вже після першого сеансу. А за кілька процедур Анастасія повністю відновила шкіру бійця. Він, у свою чергу, розповів про майстриню своїм побратимам. 

Так у дівчини зʼявилися перші клієнти з вибуховими травмами. Нині  прибирає з облич людей не лише залишки пороху, а шматочки сажі та землі, які також потрапляють у шкіру під час вибуху. Безкоштовно працює з військовими та цивільними, які постраждали внаслідок війни.

Поспілкуватися з Анастасією Астафьєвою можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• волонтери
• жінки
• постраждалі
• Київ

У Києві сформовані дві команди зі следж-хокею  — “Сокіл” і “Старт”. Учасники  —  ветерани з ампутаціями нижніх кінцівок. У кожній команді по 8 людей. Тренування відбуваються тричі на тиждень.

Нещодавно команди взяли участь у Всеукраїнському турнірі з льодового парахокею.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити тренування у Києві. 

Довідково: Парахокей, або следж-хокей — це адаптивний вид хокею, у якому гравці (люди з ампутацією або порушенням функцій нижніх кінцівок) пересуваються по льоду на спеціальних санях — следжах. Вони використовують дві короткі ключки із шипами на кінцях.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

Ілля на псевдо “Лєший” мобілізувався до 3-ї окремої штурмової бригади у вересні 2023-го року, коли йому виповнилося 19. У боях Ілля отримав кілька поранень та мав можливість звільнитися зі служби. Втім, хлопець  продовжив воювати на найбільш небезпечних позиціях. 

У березні 2025-го Ілля отримав важке поранення, яке призвело до високої ампутації обох ніг: ворожий дрон скинув снаряд на захисника. Броньовану машину, якою пораненого бійця вивозили із позицій, також поцілив російський FPV. Іллю таки вдалося евакуювати. Вже після операції він звʼязався з патронатною службою “Янголи” 3-ї окремої штурмової бригади. Патронатна служба забрала його зі шпиталю і зайнялася подальшою реабілітацією. 

Нині Ілля готується до протезування у США, після якого хоче знову повернутися на службу. 

Поспілкуватися з Іллею можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Київ