Теми за тегом: постраждалі

8 березня Центр громадянських свобод приєднається до Маршу за права жінок у Києві. 

“Ми виходимо за жінок, які сьогодні служать на фронті та воюють на рівні з чоловіками. Жінки-військовослужбовиці мають бути забезпечені всім необхідним для служби й безпеки, мати рівний доступ до посад і можливостей, бути захищеними від дискримінації, сексуальних домагань і насильства. Ми виходимо за жінок — військових і цивільних, які перебувають у російській неволі. За тих, кого катують, ґвалтують, морять голодом, тримають у повній ізоляції — без зв’язку, без інформації, без права на голос”, — говорять представниці “Маршу жінок”.

Насильство проти жінок у цій війні — це зброя, яку росія свідомо застосовує, щоб принизити, залякати, знищити людську гідність і змусити мовчати.

Саме тому на Марш Центр громадянських свобод виходить з вимогами:

• здійснити негайні і системні дії для повернення жінок із російської неволі;
•  посилити міжнародний тиск на державу-агресора;
• забезпечити повну підтримку для тих, хто повернувся — психологічну, медичну, соціальну та правову.

Жінки не повинні зникати ані за стінами камер, ані у зведених цифрах статистики, ані в суспільному мовчанні. Наше завдання — говорити про них і разом вимагати справедливості.

Окремий блок вимог Маршу стосується законодавчих змін. Ідеться про проєкти нового Цивільного кодексу, які містять норми, що можуть звузити права жінок та суперечать принципу рівності.

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Надія Жарких — викладач кавового мистецтва. У Херсон жінка разом із сім’єю переїхала із Миколаєва. Це сталося за два місяці до початку повномасштабного вторгнення рф. Надія хотіла відкрити у місті школу бариста. Офіційне відкриття було заплановане на 26 лютого 2022 року, але війна усе змінила. 

Коли Херсон опинився в російській окупації, Надія почала працювати у кав’ярні подруги, волонтерила, зокрема, готувала їжу. Коли посипалися погрози з боку окупантів, вирішила тікати. Подолати довелося 70 блокпостів. Вже із Запоріжжя подалася у Київ, де й почала все з початку. 7 серпня 2023, саме у день річниці виїзду з окупації, з допомогою державного гранту змогла відкрити кав’ярню під Києвом. 

Нині кав’ярня “Навзаєм” продовжує працювати та розвиватися, попри всі виклики повномасштабної війни. Внаслідок російської атаки 28 вересня 2025 в закладі повилітали вікна. Команда кавʼярні підтримувала мешканців — пригощала людей, які постраждали. Також там надавали місце для ночівлі. Під час відключень світла заклад функціонує за допомогою генератора. 

Загалом, “Навзаєм” працює у кількох напрямках:

• як кав’ярня, що підтримує локальну громаду;
• як школа бариста  —  навчають дорослих і дітей кавовому мистецтву та основам підприємництва;
• як простір соціальної підтримки для ВПО, родин військових, дітей та людей, які потребують допомоги;
• ⁠як платформа для проведення майстер-класів у Київській області (у тому числі мобільних), у співпраці з інклюзивними філіями, школами, дитячими будинками та громадськими ініціативами.

9 березня у кав’ярні відбудеться майстер-клас “Маленький бариста” для дітей з особливими освітніми потребами. 

Окрім цього, Надія разом з близькими створила у Миколаєві благодійний фонд “Welcome to Ukraine”, який підтримує військових та цивільних. Нині він працює по всій Україні. Зокрема, допомагає із відбудовою пошкодженого та зруйнованого житла. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватися із Надією на Київщині. 

Довідково: У ніч на 28 вересня 2025 року росія завдала масованого удару по Київщині (три десятки постраждалих) та Києву (загинули 4 людини, серед них — дитина. Понад 10 людей дістали поранення. Також одна жінка не витримала стресу і померла в укритті).

Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Володимир Савельєв займався 3D-дизайном. Після початку великої війни взявся волонтерити, а влітку 2023 року підписав контракт та став бойовим медиком. А згодом — командиром розвідувального взводу одного зі стрілецьких батальйонів 116-ї окремої механізованої бригади. 

Під час виконання завдання на Донеччині Володимир підірвався на міні та отримав важке поранення. Володимир втратив обидві ноги, переніс 12 операцій, але реабілітувався та опанував протези. 

Після повернення до цивільного життя чоловік почав знову займатися 3D-дизайном. Ця робота передбачає багатогодинне сидіння перед монітором, тож ветерану бракувало живого спілкування. Інклюзивних місць для ветеранів він знайшов небагато, тож вирішив створити власне. Так у Львові зʼявився коворкінг “Берег”, де ветерани можуть працювати та спілкуватися. Простір інклюзивний та підходить для людей після поранень.

Поспілкуватися з Володимиром Савельєвим можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Львів

Валерія Вершиніна народилася та виросла у Донецьку. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну та окупувала її рідне місто, жінка разом з родиною евакуювалася до Києва.

У столиці Валерія долучилася до БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, який опікується вимушеними переселенцями. Працювала у робочій групі, яка розробляла законодавство щодо ВПО. У 2024-му році Валерія очолила благодійний фонд. З початку повномасштабного вторгнення фонду вдалося відновити 1 964 обʼєкти, які постраждали внаслідок війни, надати юридичну та соціальну допомогу понад 216 тисяч людей. 

У 2025-му році “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” стикнувся з проблемами через припинення фінансування з боку американських донорів. Втім команді вдалося знайти підтримку та продовжити роботу. Нині пріоритет фонду полягає у пошуку партнерів для підтримки людей, які постраждали від агресії росії. До прикладу, за два роки вдалося провести 350 легких ремонтів помешкань, які зазнали пошкоджень під час бойових дій на Херсонщині та Миколаївщині. 

Поспілкуватися з Валерією Вершиніною можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

Довідково: Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” — українська благодійна організація, яка з 2016 року займається подоланням соціальних наслідків війни та наданням комплексної підтримки внутрішньо переміщеним особам. Фонд надає гуманітарну та правову допомогу, здійснює ремонт пошкодженого житла, зміцнює систему соціального захисту та розвиває мережу Рад ВПО, започатковану фондом у 2019-2020 роках. Діяльність фонду охоплює всю країну, і зосереджена на відновленні постраждалих громад і покращенні доступу до соціальних послуг для найбільш вразливих категорій населення.

• відбудова
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ

У проєкті “Драйвери” можуть взяти участь ветерани й ветеранки з травмами опорно-рухового апарату або ампутаціями кінцівок. Мета ініціативи  —  надати ветеранам з інвалідністю можливість опанувати навички водіння, для того щоб вони могли бути мобільними. Також дати можливість працевлаштуватися, або використати ці навички у власній справі, громадській діяльності.  Проєкт стартував у червні 2024 року, його реалізує ГО “Центр зайнятості Вільних людей”.

Друга хвиля проєкту стартувала цьогоріч у лютому. До ініціативи долучаться близько 20 ветеранів.  Спершу відбуватиметься теорія, а згодом —  практичні навчання. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу висвітлити навчання у Києві або на Київщині.

• військові
• постраждалі
• Київ

Пʼятеро українських ветеранів візьмуть участь у міжнародному запливі у відкритій воді Oceanman Lago d’Orta (Італія). Вони пливтимуть дистанції 2 км та 5,5 км. 

Усі учасники команди — ветерани з ампутаціями та важкими пораненнями. Кожен пройшов війну, тривале лікування та реабілітацію. Сьогодні вони готуються до міжнародного спортивного старту та тренуються 4 рази на тиждень.

Команда ветеранів:

• Іван Халупа — ветеран 10-ї ОГШБр. Втратив ногу у бою. Плавання стало частиною системної реабілітації. Має досвід міжнародних змагань.

• Ігор Олійник — ветеран 67-ї ОМБр. Почав займатися плаванням після поранення для відновлення психологічної рівноваги. 

• Сергій Храпко — втратив руку і ногу у 2015 році. Учасник Invictus Games та Warrior Games. Має багаторічний досвід спортивної реабілітації.

• Володимир Шанайда — отримав поранення у 2023 році. Після року лікування почав займатися плаванням. Oceanman стане його першим міжнародним стартом.

• Ігор Бистрий — учасник бойових дій з 2016 року. Отримав поранення у 2022 році від касетного боєприпасу. Після реабілітації продовжує спортивну підготовку.

Мета проєкту: підтримка участі ветеранів у міжнародному спортивному змаганні та підкреслення ролі спорту у фізичній та психологічній реабілітації. Проєкт сприяє розвитку ветеранського спорту та популяризації спортивної реабілітації, а також привертає увагу до історій відновлення військових через спорт.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити тренування у Києві.

Довідково: Проєкт реалізується благодійним фондом YANKO Fund. Логістичний супровід команди забезпечує консьєрж-сервіс FlyPoint. Підготовка команди відбувається у супроводі медичних фахівців, тренерів та реабілітологів. Організаційний комітет Oceanman надав спортсменам безкоштовні квитки для участі у запливі.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі у 12-й бригаді НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022 року Дмитро отримав два осколкових поранення. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Дмитро разом з побратимами обговорював різні варіанти завершення боротьби у Маріуполі. Серед них було і самогубство. Зрештою наприкінці травня 2022 року бійці отримали наказ вийти у російський полон.

До 26 вересня 2022 року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. 

У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024 року під час обміну полоненими. З того часу військовий пройшов реабілітацію, займається спортом, повернувся на службу до “Азова” та не припиняє нагадувати про тих, хто досі залишається у полоні.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

До повномасштабного вторгнення Артем Соколов працював помічником машиніста на “Укрзалізниці”, а його пристрастю були спортивні мотоцикли. 

З початком великої війни чоловік долучився до ТрО, а згодом записався добровольцем до поліцейського підрозділу “Лють”. На Донеччину Артема відправили після 9 місяців базової військової підготовки та злагодження. У жовтні 2023 року був його перший вихід на бойові позиції. Групу бійців помітив ворожий дрон, біля Артема розірвалася міна. Чоловік отримав важке поранення, евакуювати його змогли лише за кілька годин.  Лікарям довелося ампутувати військовому обидві ноги. 

Артем пройшов протезування та відновлення. Перше, що зробив після повернення додому — сів за кермо авто, а згодом спробував проїхатися на мотоциклі друга. Зрозумів, що може успішно керувати навіть на протезах, тож незабаром придбав власний мотоцикл. Нині ветеран шукає роботу у війську, адже попри інвалідність прагне повернутися на службу. 

Поспілкуватися з Артемом Соколовим можна як онлайн, так і офлайн у Полтаві, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Полтава

Учасники: 

• Ігор Котелянець, голова ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”;
• Малецька Тетяна, клінічна психологиня Центру психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна”;
• Азат Азатян, засновник реабілітаційного центру в Запоріжжі, колишній політв’язень;
• Юрій Шаповалов, звільнений із незаконного увʼязнення, представник ГО “29 грудня”.

Теми для обговорення: 

• реальна, а не формальна система реабілітації для людей, які повернулися з незаконного ув’язнення; 
• якою має бути державна політика у галузі реабілітації звільнених цивільних. 

Довідково: Тисячі українців, які пережили незаконне ув’язнення, після повернення стикаються з новими випробуваннями — від проблем зі здоров’ям і психологічними наслідками катувань до складних бюрократичних процедур. Активісти проаналізували чинне законодавство та практику його застосування та пропонують бачення того, як має вибудовуватися державна політика щодо реабілітації звільнених цивільних. Та які конкретні рішення і кроки необхідно ухвалити вже зараз.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Ярослав Вінніченко спеціалізувався на видаленні небажаних татуювань. У його практиці також був досвід роботи з наслідками вибухів салютів та сторонніми речовинами, що потрапили під шкіру після побутових травм. Тож коли у травні 2022 року до нього звернулася жінка з ушкодженнями після вибуху міни, він погодився допомогти.

Відтоді Ярослав вирішив працювати з такими випадками безоплатно. Він закликає своїх учнів і колег долучатися та допомагати тим, хто постраждав і отримав травматичні “татуювання”.

Нині допомогу можна безоплатно отримати в кожному регіоні України. Для цього постраждалій людині потрібно особисто звернутися до Ярослава — він скерує до найближчого майстра. 

Поспілкувалися з Ярославом Вінніченком можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• постраждалі
• Харків