Теми за тегом: постраждалі

Анатолій Левченко — театральний діяч з Маріуполя. Саме з його ініціативи у 2015-му  у маріупольському театрі, який мав статус “русского”, почалася нова доба — сучасної української п’єси.

Подружжя Левченків опікувалося сином — невербальним аутистом — та 90-річною матір’ю дружини Анатолія Ганни. Тож після початку наступу росіян на Маріуполь швидко евакуюватися з міста Левченки не могли. Виїзд вдалося організувати аж у травні 2022 року. Але просто напередодні Анатолія заарештували росіяни за доносом колишніх колег по сцені, які стали колаборантами.

Спершу Ганна не могла знайти, куди забрали чоловіка, згодом дізналася, що його звинуватили в екстремізмі і вивезли в окупований Донецьк. Після цього понад 10 місяців дружина передавала одяг, ліки та записки до тамтешнього СІЗО. Чоловік дзвонив зрідка уночі. Увесь цей час Ганна самостійно опікувалася сином з аутизмом, добувала продукти та воду, разом з сусідами готувала їжу на вогнищі. 

9-го березня 2023-го року дружині зателефонували і повідомили, що Анатолія відпускають. Майже рік у СІЗО позначився на здоров’ї чоловіка. Влітку 2023-го родині таки вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію, спершу оселились у Кропивницькому, але  за рік переїхали до столиці. Нині Анатолій продовжує свою театральну діяльність. 

Поспілкуватися з Анатолієм Левченко можна, як онлайн, так і офлайн у столиці, за попередньою домовленістю.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Цього тижня міжнародна гуманітарна організація World Central Kitchen (WCK) розпочала нову ініціативу для підтримки родин, які проживають у прифронтових регіонах: проєкт Chicken Kit.

У рамках проєкту родини отримують 10 вакцинованих курей-несучок та якісний комбікорм для птиці. Це простий, але ефективний спосіб забезпечити людей їжею, коли доступ до харчових продуктів обмежений.

Курей вже доставили мешканцям Донеччини. Незабаром WCK привезе допомогу в прифронтові громади Запорізької, Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської, Хмельницької та Сумської областей.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити цю ініціативу. Найближчі доставки будуть відкритими для фото- і відеозйомки, а також інтерв’ю з учасниками та командами WCK. Окрім цього, команда залучає професійну фото- та відеозйомку та буде готова поділитись усіма матеріалами.

Довідково: World Central Kitchen — некомерційна неурядова організація, яка забезпечує харчуванням постраждалих після стихійних лих та різного роду катастроф. WCK заснована в 2010 році знаменитим шеф-кухарем Хосе Андресом, який разом з командою готував їжу на Гаїті після руйнівного землетрусу.

• їжа
• постраждалі

До повномасштабного вторгнення Дарія з чоловіком планували купівлю власної оселі на Київщині. Коли пара вже мала отримати ключі від свого помешкання, розпочалася велика війна і поруч з будинком прилетів ворожий снаряд. Новий дім подружжя пошкодило вибухом: вибило вікна, побило дах та стіни. 

Дарія з чоловіком знову змушені були орендувати житло. Крім того, жінка залишилася без роботи, тож весь вільний час присвятила облаштуванню тимчасової оселі. У соцмережах дівчина натрапила на відео прикраси з кристалів, та вирішила створити таку власноруч. І незабаром вже готовий виріб повісила собі біля вікна. Коли ж побачила, як той відбиває світло, то вигадала назву — “сонцелов”. Згодом Дарія створила аккаунт у соцмережах, де швидко отримала перше замовлення на свого  “сонцелова”. Майстриня також створює ці прикраси з символікою тимчасово окупованих міст: Маріуполя, Бердянська, Мелітополя, Енергодара. За три роки Дарія виготовила та продала понад 5 тисяч прикрас для осель. Та разом з чоловіком таки втілила давню мрію і переїхала у власний будинок. 

Поспілкуватися з Дарією Тереховою можна, як онлайн, так і офлайн на Київщині, за попередньою домовленістю.

• жінки
• культура
• постраждалі
• Київ

“Хочеться знову мати таке лице як до війни” — це слова 43-річної пацієнтки Центру UNBROKEN, яка отримала поранення, коли на початку повномасштабного вторгнення вивозила дітей з окупованої частини Київщини.

Загарбники тоді поцілили просто в обличчя Оксани Сергієнко. Куля зламала жінці щелепу. Оксана пережила не одну операцію. Зокрема – із протезування частини нижньої щелепи титановою пластиною. Після втручань на обличчі жінки залишилися рубці, яких вона хоче позбутися.

Допомагають у цьому Оксані спеціалісти Центру естетичної медицини Першого медобʼєднання Львова. Лікарі вже провели перший етап лазерного шліфування. А загалом пацієнтці знадобиться щонайменше 3 такі процедури.

Довідково: Лікування пацієнтки відбувається в межах спільного проєкту Центру UNBROKEN та L’Oreal Україна – “(Не) До краси”. Його мета: допомогти українкам стерти сліди війни з обличчя і тіла. 

Національний реабілітаційний центр UNBROKEN входить до складу Першого медобʼєднання Львова. 

• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• постраждалі

До повномасштабного вторгнення Вячеслав жив та працював за кордоном. З початком великої війни чоловік повернувся до України та мобілізувався. Військовий воював на гарячих напрямках, зокрема, боронив Запоріжжя. 

Під час виконання однієї з бойових задач поблизу села Роботине, що на Запоріжжі, Вячеслав отримав важке поранення ніг і потрапив у полон. У російських застінках чоловік пробув більше року, повернути бійця додому вдалося 15 січня 2025 року. 

Відтоді Вячеслав проходив лікування та реабілітацію. Чоловік вже опанував протези ніг, а у день виписки з реабілітаційного центру зробив пропозицію своїй коханій. Дівчина чекала його з полону і підтримувала впродовж усієї реабілітації. 

Поспілкуватися з Вячеславом Кутʼїним можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• військові
• полонені
• постраждалі
• Харків

Під час повномасштабної війни Вікторія залишилася без роботи і почала працювати з глиною. Дівчина створювала чимало виробів, зокрема, посуд. Її роботи помітили в одному із закладів, який шукав майстра для виготовлення інклюзивних тарілок. Особливість цього посуду у штифтах, які допомагають зафіксувати й нарізати їжу однією рукою.

Вікторія вивчила необхідну інформацію та проконсультувалася з ерготерапевтом і створила свою першу інклюзивну тарілку. Нині свої вироби майстриня передає до закладів харчування, шпиталів та ветеранам, які втратили руку на фронті. Гроші з військових майстриня не бере, натомість посуд оплачують її читачі у соцмережах. 

Поспілкуватися з Вікторією Белявською можна як онлайн, так і офлайн у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• культура
• постраждалі
• Київ

Табори соціальної адаптації для військових, які втратили зір на війні, тривають протягом двох тижнів. Тренери знаходять індивідуальний підхід до кожного ветерана. Тих, хто долучився, навчають орієнтуватися у просторі, готувати їжу, користуватися гаджетами, займатися у спортзалі та плавати. Військові також працюють із психологом, ходять на масаж та відвідують соляну кімнату. 

Табір функціонує завдяки донорам та благодійникам. Наступний заїзд розпочнеться 20 травня у Вінниці. 

Поспілкуватися з керівницею табору Олесею Перепеченко та ветеранами можна як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю. 

Довідково: Громадська спілка “Сучасний погляд” кілька років поспіль працює з військовими. У 2019-му відбувся перший набір бійців, які втратили зір на війні. З початком повномасштабного вторгнення табір не припинив роботу, а продовжив шукати можливості, аби підтримувати військових. 

• військові
• постраждалі

Коли росія вперше атакувала Україну у 2014-му році, Віктор-Микола Гаврилюк був студентом та активним учасником Пласту (української скаутської організації). Йому запропонували мобілізуватися до підрозділу “Гарпун”, де вже воювало чимало пластунів. 

Початок повномасштабного вторгнення у 2022 році Віктор-Микола зустрів під час пластового табору. Разом зі своїм попереднім підрозділом спершу воював на Київщині. Згодом захищав Україну на сході. У липні 2023-го року отримав мінно-вибухову травму – ворожий дрон відірвав йому м’яз на нозі. Завдяки зусиллям хірургів кінцівку вдалося зберегти. 

Втім, після поранення ветеран деякий час пересувався на кріслі колісному. Тоді ж усвідомив, що вибратися за межі лікарні без сторонньої допомоги неможливо. Адже вулиці його рідного Луцька не пристосовані для пересування людей з інвалідністю. 

Згодом до Віктора-Миколи звернулася компанія BusMarket Group: дізнатися про його досвід пересування містом, щоб створити мапу  безбарʼєрності і додатку Better Mobility. У застосунку команда, зокрема, публікує доступні заклади для людей з інвалідністю. 

Нині застосунок масштабують та просять охочих фотографувати різноманітні будівлі, щоб люди з інвалідністю могли оцінити їхню доступність. 

Поспілкуватися з Віктором-Миколою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Луцьк

Роман Кашпур долучився до ДУК “Правий Сектор”, коли ще був студентом. Військовий навчався на реабілітолога, відвідував тренувальні табори для добровольців і у 2016-му вперше потрапив на фронт. Згодом Роман перейшов до розвідувального батальйону, працював на найбільш небезпечних ділянках.

У 2019-му на Донеччині хлопець наступив на міну-пелюстку та втратив ногу. Вже на протезі ветеран взяв участь у проєкті “Ігри Героїв”, де двічі став переможцем. У грудні 2021 року Роман протягнув 16-тонний літак Ан-26 на 6 метрів 40 сантиметрів: цей рекорд зафіксували у Національному реєстрі рекордів України. 

Перші півтора місяці повномасштабної війни Роман відслужив на спеціальному протезі для плавання. Боєць саме мав лягати на перепротезування та отримувати іншу кінцівку, але не встиг через російський наступ. Проте незважаючи на невідповідний протез, хлопець навчав новачків та навіть брав участь у штурмах.

Пізніше Роман взявся за підготовку до марафонів. У квітні 2023-го став учасником 43-го Лондонського марафону, пізніше взяв участь у марафоні морської піхоти у Вашингтоні, потім — у Нью-Йорку, Берліні, Чикаго, Токіо, а нещодавно пробіг 129-й Бостонський марафон. Свої досягнення ветеран присвятив доньці Вікторії. Роман каже, що зупинятися на цьому не збирається, тож анонсував початок підготовки до Ironman – найбільшого змагання з триатлону у світі.

Поспілкуватися з Романом Кашпуром можна, як онлайн, так і офлайн на Вінниччині, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Вінниця

До 2015-го року Артем Дубина працював журналістом у Нікополі на Дніпропетровщині. Після Революції Гідності та початку російської агресії на сході України чоловік долучився до війська, воював у “Азові”. Через кілька років Артем звільнився зі служби  та планував весілля. 

Одразу після початку повномасштабного вторгнення чоловік повернувся до рідної 12 бригади НГУ “Азов”. Військового спершу направили на захист аеропорту у Запоріжжі, але незабаром перевели до Маріуполя. Вже 26-го лютого 2022 року боєць разом із побратимами опинився на металургійному комбінаті “Азовсталь”. Під час однієї з операцій Артема поцілив снайпер. Ворожа куля потрапила у скроню та вийшла через шию. Військовий дивом залишився живим. 

У травні 2022 року Артем разом з побратимами за наказом командування вийшов у полон. Боєць потрапив до колонії в Оленівці на окупованій Донеччині, згодом його перевели до російського Таганрогу. В полоні Артем зазнав катувань. Аж через 2 роки і 4 місяці він повернувся додому під час чергового обміну полоненими. 

Поспілкуватися з Артемом Дубиною можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресофіцером.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. За оцінками правозахисної організації Human Rights Watch, під час російських обстрілів загинули 8 тисяч мирних мешканців. А з довоєнного населення в 540 тисяч до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараці виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”. Більше сотні отримали поранення.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі