Теми за тегом: постраждалі

Біоінженер Олександр  Зозуляк став на захист України ще у 2014 році. Воював у артилерійському підрозділі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Сухопутних військ (тоді — гірсько-піхотної). Захисники тримали оборону в районі міста Золоте на Луганщині, а згодом у районі Дебальцевого на Донеччині. Чоловік був  командиром взводу управління мінометної батареї.

25 січня 2015 року на позиціях під Дебальцевим на Олександра просто в окопі наїхав російський танк. Чоловік спробував ухилитися, щоб підбити ворожу техніку з ручного гранатомета. Завдяки його маневру танк загруз в окопі  і побратими змогли його поцілити. Згодом тросом відтягли машину, аби звільнити з-під неї бійця.

Чоловік отримав множинні поранення: переломи ребер, тазу, правої руки та лівої ноги, розриви м’язів, закриту травму грудної клітини й живота, забої голови та опіки. Найбільше постраждала ліва рука —  її ампутували.   

Лікарі прогнозували, що чоловік не зможе ходити. Втім за рік він став на ноги і влаштувався на роботу в поліцію. А ще чоловік захопився стрільбою з лука. 

Спершу спеціальний протез для стрільби він спроектував із протезистом, потім вже сам його модернізував. Пристрій має спеціальний зажим, щоб натягнути тятиву. У 2023 Олександр став чемпіоном України зі стрільби з лука серед інваспортсменів. Також брав участь у Іграх Нескорених у 2017 і 2018 (велоспорт, плавання, стрільба з лука).

Також Олександр став одним із перших в Україні, хто отримав  найсучасніший біонічний протез. Нині чоловік працює техніком- протезистом-ортезистом.  Виготовляє та адаптує протези для ветеранів, які втратили кінцівки на війні. Йдеться про найсучасніші протези з багатодатчиковими системами. Нові технічні рішення ветеран тестує на собі. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Олександром у Києві.  

• військові
• постраждалі
• Київ

З 27 по 31 жовтня в Івано-Франківську стартувала шоста медична місія “Face the Future Ukraine”. Це міжнародна ініціатива, в межах якої хірурги з Канади, США та України проведуть реконструктивні операції 30 пораненим військовим та цивільним. 

До України завітала команда з 15 іноземних медиків: хірургів, анестезіологів та медичних сестер. Вони оперують спільно з українськими лікарями. Пацієнти місії мають тяжкі мінно-вибухові травми обличчя та шиї, отримані внаслідок війни. Зокрема, пошкодження орбіти ока, тяжкі поранення носа та відсутність фрагментів щелепи. 

Під час попередніх 5 місій медики прооперували 245 українців. 

Поспілкуватися з командою лікарів та пацієнтами можна офлайн у Івано-Франківську, за попередньою домовленістю.

• лікарі
• постраждалі
• Івано-Франківськ

У Києві презентували проєкт YARMICH × “Азов.Супровід” — “Світло незламних”, у межах якого запущено спеціальну послугу адаптації класичного одягу для військових, які втратили кінцівки. Ініціатива покликана повернути ветеранам не лише комфорт, а й відчуття стилю, гідності та впевненості — те, що стає основою психологічного відновлення після війни.

Бренд, відомий своїми класичними образами для чоловіків, об’єднався з ініціативою “Азов.Супровід”, що допомагає ветеранам у процесі фізичної та соціальної адаптації. Разом вони розробили формат, який поєднує індивідуальний крій, глибоку емпатію та інженерний підхід.

У межах послуги військові можуть безкоштовно пройти персональну консультацію, де фахівці враховують усі фізіологічні особливості — протези, зміну форми тіла, обмеження рухливості. Потім конструктори YARMICH розробляють індивідуальний крій, що забезпечує зручність і природну посадку.

Костюми, сорочки чи пальта шиються з тканин, які поєднують елегантність і функціональність: м’які, але тримають форму; класичні, але практичні. Результат — одяг, у якому людина знову бачить себе в дзеркалі з гордістю.

Першими амбасадорами “Світла незламних” стали боєць 12-ї бригади “Азов” Павло, позивний “Пахом”, та ветеран “Азову”, Уповноважений з питань ветеранів у Києві Станіслав “Морті” Риженков.

YARMICH і “Азов.Супровід” планують розширювати проєкт, щоб охопити більше ветеранів у різних містах України. У планах — створення відкритої програми партнерства для брендів, які хочуть долучитися: надавати тканини, підтримувати адаптаційні послуги чи допомагати у логістиці.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити проєкт, поспілкуватись із представниками бренду та ветеранами.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

Юлії Матвєєвій — 32 роки. Разом з чоловіком жила і працювала у Миколаєві. У липні цього року ворожий шахед поцілив у будинок Юлії. В обличчя та очі жінки потрапило близько 300 дрібних уламків.

Жінка перенесла вже сім операцій, з них чотири на очах. Нині вона продовжує лікування та вірить, що зможе повернути зір. 

У соціальних мережах подружжя веде блог, де Юлія розповідає про лікування та відновлення зору. Жінка мріє знову подивитися на коханого та спостерігати за заходом сонця на річці. 

Поспілкуватися з Юлією Матвєєвою можна як онлайн, так і офлайн у Миколаєві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв

Віра Бірюк — родом з села Бахмутівка, що на Луганщині. На початку повномасштабного вторгнення її дім опинився в окупації. Через рік життя у ворожому оточенні — жінку посеред ночі викрали окупанти. 

Росіяни звинуватили Віру у вбивстві, хоча жінка переконана, що справжньою причиною арешту став  її український паспорт і те, що її загиблий брат був військовослужбовцем, який захищав Луганщину. Віра каже, що під тортурами погодилася зі звинуваченнями. Спершу жінку помістили до ізолятора тимчасового утримання, де вона пробула місяць, а опісля її майже рік утримували у луганському СІЗО. 

Віру обміняли у вересні 2024-го року. Після короткої реабілітації опинилася у тимчасовому поселенні в соціальному центрі. Нині працює у благодійному фонді у Чернігові, який підтримує сімʼї військовополонених. 

Поспілкуватися з Вірою Бірюк можна як онлайн, так і офлайн у Чернігові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Чернігів

Олена Ягупова — мешканка  Кам’янки-Дніпровської  Запорізької області (місто окуповане).  Понад 20 років жінка працювала на державній службі, вона мала проукраїнську позицію. На Олену написали донос, що її чоловік служить у Збройних силах України.  У жовтні 2022 року окупанти викрали жінку з власного дому.

В застінках окупантів Олена пережила тортури: росіяни хотіли довідатися, де перебуває її коханий. Цікавила їх і інформація про людей з проукраїнськими поглядами.  

Олена також потрапила у трудове рабство до окупантів, які змушували заручників копати окопи. Ягупова виконувала важку роботу та жила в нелюдських умовах. Олені вдалося звільнитися після понад півроку в полоні.

Вже в безпеці Олена написала заяву до правоохоронних органів, пройшла судово-медичні експертизи. У жінки діагностували, зокрема,  черепно-мозкову травму, церебральну мікроангіопатію, погіршення зору, травми тазостегнового та плечового суглобів. Їй призначили другу групу інвалідності. Невдовзі Олені будуть робити операцію. Внаслідок пережитих катувань їй потрібно змінити два диски шийного відділу на імпланти. 

Жінка отримала статуси: позбавлення особистої свободи внаслідок російської агресії,  постраждалої внаслідок торгівлі людьми. Також вона має статус постраждалої від СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою на Київщині або у онлайн-форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Олександру Жавненку — 36 років. З початком повномасштабного вторгнення він взявся підтримувати українське військо як волонтер. У 2023-му чоловік мобілізувався та долучився до лав 12 бригади спеціального призначення “Азов”. Військовий став оператором дронів. 

У жовтні 2024-го Олександр отримав важке поранення і втратив обидві ноги. Ветеран пройшов реабілітацію і мріяв знову станцювати з дружиною — вже на протезах. Адже їхнє кохання зародилося саме в танцювальній студії. 

Під час реабілітації Олександр став учасником бізнес-курсу для пацієнтів Центру UNBROKEN у Львові від проєкту ReStart — “Від ідеї до ветеранського бізнесу”. Опісля ветеран склав бізнес-план, подався на державний грант і отримав кошти на відкриття власної танцювальної студії. Студію назвав Yavir Dance Space, 18 жовтня вона почала роботу у Львові. 

Поспілкуватися з Олександром можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю. 

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

Роман Дідера — ветеран російсько-української війни (десантник, кулеметник).  У 2015-му він мобілізувався до 95-ї окремої аеромобільної бригади. Та вже наприкінці року в бійця почалися сильні болі в колінах. Він поступово втратив можливість ходити, була загроза ампутації ніг. Роману вчасно провели протезування і зараз він має два тазові протези. 

Вишивати ветеран почав після початку повномасштабного вторгнення. На це його надихнула дружина Мар’яна. Першою роботою був образ Ісуса Христа із бісеру. Також чоловік вишив сорочку “Байрактар”. Згодом Роман зумів опанувати близько 40 видів швів для створення вишиванок (наприклад, тамбурний, вівсяник, лиштва, художня лиштва, підстелений хрестик). 

За три роки він вишив 33 сорочки (кожна у єдиному екземплярі) і навіть отримав дозвіл відтворити копію вишиванки Тараса Шевченка. А ще Роман став народним майстром України з вишиванки, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва.  Нещодавно у мережі з’явилась сторінка  “Сорочка з роду в рід”, де можна придбати вишиванки роботи Романа та його дружини. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Романом та його дружиною Мар’яною у Львові або у онлайн-форматі.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

Олексію Сіваку з Херсона — 42 роки, він колишній моряк. На початку 2022 року чоловік планував вирушити у черговий рейс, однак його плани зруйнувало російське повномасштабне вторгнення. Олексій залишився в Херсоні разом із дружиною та тещею, яка має інвалідність. В окупованому місті він розклеював антиросійські листівки, робив з однодумцями опудала “мертвих росіян”, щоб завойовники не відчували себе в безпеці на українській землі.  

24 серпня 2022 року, на День Незалежності України, Олексій разом з іншим містянином вивісив у місті український прапор. Наступного дня росіяни  схопили обох чоловіків. Олексія побили на очах у дружини. Наступні 59 днів він провів у неволі, де пережив тортури та сексуальне насильство (СНПК — сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом). 

Після звільнення Олексій взявся розшукувати колишніх співкамерників.  Згодом став співзасновником мережі “Випускники”, яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури. Також нині чоловік є головою ГО  “Випускники” (“Alumni”), яку було  створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків. Йдеться про кілька сотень людей: від 20 до 76 років. Вони мають змогу  отримати юридичну та психологічну допомогу, також для учасників проводять ретрити.  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн-форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Херсон

У рамках пілотного проєкту з розвитку тренерського складу, спрямованого на відновлення ветеранів через спорт, відбудеться практична частина навчальної програми. Ця програма має на меті підтримку та посилення кваліфікації спортивних тренерів/ок, які прагнуть працювати з ветеранами/ками з травмами, пораненнями або захворюваннями. 

Це пілотний проєкт в Україні, що реалізується за мультидисциплінарним підходом — із залученням фахівців із галузі спорту, психології, інклюзивності, фізичної реабілітації. Проєкт має на меті створення нового стандарту тренерської роботи з ветеранами/-ками. 

34 тренери/-ки вже пройшли 11 теоретичних лекцій. Наступний етап — практичне відпрацювання отриманих знань, що дозволить:  

• навчитися адаптувати вправи для різних типів травм; 
• моніторити прогрес учасників та коригувати навантаження;
• працювати з адаптивним спортивним обладнанням і методиками його використання у процесі відновлення.

19 жовтня викладачі проєкту проведуть демонстрацію та тестування адаптивного обладнання, зокрема: крісел колісних для баскетболу та регбі, лежачих велосипедів для людей із травмами опорно-рухового апарату або ампутацій, хендбайків для людей з ураженнями верхніх кінцівок.

Відбудеться також офіційне завершення практичної частини програми з врученням сертифікатів учасникам курсу, на якому очікуються представники Міністерства у справах ветеранів.

Важливо: Акредитація медіа триває до 20:00 17 жовтня. 

• постраждалі
• Київ