Теми за тегом: полонені

До третьої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну кампанія People First! (Перш за все – люди!), яку підтримують спеціальна доповідачка ООН з питань прав людини в росії Маріана Кацарова, два лауреати Нобелівської премії миру та понад сорок провідних українських, російських і міжнародних правозахисних організацій, закликає до негайного звільнення всіх бранців війни росії проти України. 24 лютого відбудеться онлайн-пресконференція. 

Їхній заклик простий: поставте людей на перше місце. Поки тривають підготовки до переговорів про припинення війни, головним пріоритетом будь-яких домовленостей має бути звільнення бранців та обмін полоненими.

Серед них:

• щонайменше 20 000 українських дітей, депортованих до росії
• тисячі українських цивільних осіб, яких утримує російська держава
• тисячі військовополонених з України та росії, які перебувають у полоні
• сотні політичних в’язнів, ув’язнених росією за антивоєнні висловлювання чи дії

Спікери:

• Маріана Кацарова, спеціальна доповідачка ООН з питань прав людини в росії,
• Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року,
• Олег Орлов, співголова правозахисного центру “Меморіал”, колишній політв’язень, лауреат Нобелівської премії миру 2022 року,
• Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи,
• Дірк Шюбель, керівник відділу відносин з росією, Європейська служба зовнішніх дій, Європейська комісія.

На захід необхідно зареєструватись. 

• полонені

У серпні 2024 росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпигунстві”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із батьками Ірини (онлайн), а також із адвокаткою та експертами Центру громадянських свобод у Києві. 

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 22 містах.

22 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Арбузинці, Вінниці, Світловодську, Харкові, Львові, Обухові, Полтаві, Запоріжжі та Павлограді.

23 лютого заходи заплановані у Києві, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Коропі, Овручі, Ірпені, Черкасах, Коростені, Ужгороді та Миколаєві.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

23 лютого, напередодні річниці повномасштабного вторгнення, у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” відбудеться церемонія “Дзвін пам’яті та надії: 11 років війни”. Ця подія нагадує усім про українців, що перебувають у полоні, зникли безвісти чи стали жертвами насильницьких депортацій.

Церемонія розпочнеться літургією в Трапезному храмі, яку проведе єпископ Авраамій, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Дзвін пам’яті та надії збільшить кількість своїх ударів до 11, адже війна в Україні триває вже 11 років. До церемонії долучаться родини військовополонених.

План заходу:

– Літургія у Трапезному храмі

– Церемонія “Дзвін памʼяті та надії: 11 років війни”

На подію необхідно акредитуватись. 

Дзвін памʼяті та надії продовжить лунати щодня до нашої Перемоги та повернення додому усіх захисників та захисниць. Цю ініціативу започаткували у Лаврі в грудні 2023 року за підтримки Міноборони України та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

• культура
• релігія
• полонені
• Київ

Сергій Гриців – родом з Івано-Франківщини. Початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів у складі 36-ї бригади морської піхоти імені Михайла Білинського. Боєць пригадує, що бойові дії на Маріупольському напрямку, де він перебував, розпочалися ще 17-го лютого 2022-го року. 12 квітня того ж року командир Сергія сказав, що залишилося два варіанти – полон або прорив. Кожен мав вирішити самостійно. Сергій разом з групою побратимів спробували прорватися з російського оточення, але зазнали невдачі і незабаром опинилися у полоні. Сергія етапували 18 разів і за два з половиною роки він змінив 12 місць утримання. 

За словами військового, не минало й дня без тортур – українських захисників били, катували струмом та морили голодом. 

13 вересня 2024-го року Сергія обміняли і повернули на територію України. Після реабілітації військовий познайомився з майбутньою дружиною та одружився. 

Поспілкуватися з Сергієм Грицівом можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Івано-Франківськ

Центр громадянських свобод запрошує на перформанс “Люди — ключові!”, що відбудеться у межах “Маршу пам’яті та надії”. Захід відбудеться 20 лютого у Києві. 

Перформанс спрямований на підтримку всіх бранців Кремля: військовополонених, незаконно ув’язнених цивільних, депортованих українських дітей та політв’язнів. Його символом є ключі, що одночасно означають і звільнення, і дім. Учасники брязкатимуть ключами, щоб нагадати світові про тих, кого утримують у неволі.

Спікери для коментарів:

– Олександра Романцова – виконавча директорка Центру громадянських свобод (англомовна),

– Михайло Савва – доктор політичних наук, експерт Центру громадянських свобод,

– Родичі та друзі бранців Кремля.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Харківʼянин Ігор Шишко мобілізувався до Сил Оборони з початком повномасштабного вторгнення, хоча й мав змогу відмовитися від служби, бо є багатодітним батьком. 

У російський полон Ігор потрапив у березні 2022-го року. За 801 день у неволі військовий пережив катування, побиття та голод. Чоловік втратив понад 50 кілограм ваги. Додому Ігор повернувся у травні 2024-го року під час чергового обміну полоненими.  Після звільнення започаткував простір підтримки для військових, які повернулися з полону чи зазнали поранень.

Головна мета простору “Пліч-о-пліч” — реінтеграція ветеранів у цивільне життя. Тут отримують необхідний їм психологічний та юридичний супровід. Також бійців залучають до різноманітних заходів, аби допомогти обрати новий фах у цивільному житті.

Поспілкуватися з Ігорем Шишко можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• психологічна підтримка

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 25 містах України.

8 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі та Павлограді.

9 лютого заходи заплановані у Києві, Харкові, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Коропі, Овручі, Черкасах, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Острозі, Обухові, Бердичеві, Чернівцях та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Анастасія Бугера зустріла повномасштабне російське вторгнення разом з батьками в Ізюмі, що на Харківщині. Туди вона приїхала на канікули, адже сама навчалася в університеті у Харкові. Анастасії довелося на власні очі побачити, що робить ворог з захопленим містом, вона рахувала скільки авіабомб скидали росіяни на Ізюм за годину, і знала, як небезпечно ходити за хлібом, адже кожен такий похід міг стати останнім.

Анастасія зуміла вибратися з окупації через п’ять місяців. Коли повернулася на підконтрольну Україні територію, то дізналася, що її коханий Костянтин, який у лютому 2022-го року перебував у Маріуполі та захищав “Азовсталь”, потрапив у полон. Востаннє Анастасія говорила зі своїм хлопцем 24-го квітня 2022-го року, тоді він надіслав їй фото та відео, і обіцяв повернутися додому. Анастасія чекає на Костянтина і робить усе, аби світ не забував про тих, хто досі у російському полоні. 

Поспілкуватися з Анастасією Бугерою на Харківщині можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Харків

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 27 містах України.

1 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Павлиші, Дніпрі, Запоріжжі, Білій Церкві, Обухові, Львові та Павлограді.

2 лютого заходи заплановані у Києві, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Овручі, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Рівному, Бердичеві, Долинському, Шостці, Броварах, Одесі, Чернівцях та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ