Теми за тегом: Одеса

До початку повномасштабного вторгнення еколог Владислав Михайленко  викладав студентам в університеті. Але після лютого 2022-го року чоловік вирішив, що його діяльність не на часі. Тож почав міркувати, як екологія може підтримати українське військо. Так з’явився проєкт “Пластик рятує життя”.

Владислав організував збори пластикових кришечок від пляшок з напоями. Також зібрав команду волонтерів, які зголосилися сортувати кришечки, аби на переробку йшов лише той пластик, за який можна отримати кошти. Адже мета проєкту – за виручені гроші придбати техніку для військових.

Для того, щоб купити бодай один FPV-дрон, потрібно відсортувати 1.5 тони пластикових кришечок. За час існування проєкту команді Владислава серед іншого вдалося придбати реанімобіль, два дрони Mavic 3T та три FPV-дрони. Долучитися до збору кришечок може кожен охочий, пластик можна передати волонтерам у Одесі або ж надіслати поштою.

Поспілкуватися з Владиславом Михайленко можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• екологія
• Київ
• Одеса

Ільяс Шейхіслямов – кримський татарин, волонтер з Одещини. Ільяс жив у Криму з народження. Після окупації півострова росіянами у 2014-му, чоловік провів там ще чотири роки. Після 2019-го приїжджав до Криму лише влітку, аби зустрітися зі своєю сім’єю. Початок повномасштабного вторгнення Ільяс зустрів за кордоном: навчався в університеті у Туреччині. Незабаром вирішив повернутися до України, щоб волонтерити і підтримувати українське військо. 

Викладачі відмовляли Ільяса від повернення, але чоловік настояв і згодом приїхав до Одеси. Там одразу взявся до роботи та приєднався до ГО “Кримські татари Одещини”. 5-го березня 2024-го року Ільяс дізнався, що його батька – Алі Мамутова, який з родиною перебував у окупованому Криму, затримали росіяни. Звістку чоловік отримав від свого молодшого брата. Окупанти неправдиво обвинувачують Алі Мамутова у  створенні або участі в терористичному угрупованні. 

Поки батько перебував у СІЗО Сімферополя, Ільяс ще міг спілкуватися з ним через російський додаток “Зонателеком”. Втім, Алі Мамутова етапували до російського Ростова і звʼязок з ним обірвався. Після затримання батька Ільяс вирішив стати юристом, як і думав у підліткові роки, і вступив до Таврійського національного університету ім. Вернадського, який через окупацію півострова переїхав до столиці. Чоловік каже, що це один зі способів не втрачати ментальний зв’язок із Кримом. 

Поспілкуватися з Ільясом Шейхіслямовим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Станом на травень цього року Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 331 випадок політичних ув’язнень і фактів переслідування у кримінальних справах за період анексії Криму, 217 із них – проти представників кримськотатарського народу.

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Одеса

Вадиму Нестеренко – 33 роки, два з них чоловік провів у ворожому полоні. Службу в Силах Оборони Вадим розпочав ще у 2011-му році, одразу після проходження строкової служби. Спершу військовий був у Ізмаїльському прикордонному загоні, а вже у 2018-му долучився до 35-ї окремої бригади морської піхоти – у її складі Вадим й зустрів повномасштабне вторгнення на острові Зміїний. Там разом з побратимами потрапив у російський полон. 

Вадим пробув у полоні 2 роки і 3 місяці. Його катували: труїли газом, били електрошоком, ламали кості, вибивали зуби і морили голодом. З полону Вадим повернувся 31 травня 2024-го року з вагою 59 кілограмів.

Через місяць після звільнення з ворожого полону Вадим потрапив до реабілітаційного центру на Львівщині. Понад три місяці військовий відновлював своє здоров’я і зумів повернути частину втраченої ваги. Нині Вадим налаштований повернутися до війська, а також втілити давню мрію – побачити Париж.

Вадим Нестеренко перебуває у Львові. З 4-го листопада військовий буде в Одесі. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів
• Одеса

Христина Драгомарецька за фахом архітектор, їй — 27 років. З початком повномасштабної війни дівчина стала відловлювачкою безпритульних  тварин. Вона також евакуює чотирилапих із зони бойових дій. Працювати там доводиться попри ворожі обстріли. Наприклад, нещодавно у Торецьку на Донеччині, поруч з Христиною “прилетіли” три російські керовані авіаційні бомби (КАБи). А у Вовчанську на Харківщині під час порятунку тварин Христина отримала осколкове поранення: ворог “накрив” мінометом. 

Як у відловлювачки  —  у дівчини є спеціальна петля та духова трубка. Разом із Христиною працює її собака (німецька вівчарка) “Міледі”. Вона допомагає розшукати чотирилапих, у яких дівчина влучила дротиком із наркозом: у тварин ще є декілька хвилин на втечу. 

Христина також заснувала на Одещині притулок для чотирилапих, куди евакуює деяких тварин із зони бойових дій. Там їх лікують, соціалізують та прилаштовують у нові сім’ї (близько 70% чотирилапих їдуть за кордон). Нині у притулку Христини 160 собак. 

Журналісти мають змогу  дізнатись більше про роботу Христини та поспілкуватись із нею у онлайн або офлайн форматі за попередньою домовленістю. 

Довідково: Христина займається порятунком тварин із зони бойових дій разом із  БФ “12 вартових”. Також дівчина  долучалась до  місії порятунку  “UAnimals”.

• жінки
• постраждалі
• тварини
• Одеса

Владислав Задорін потрапив до війська у 2019-му році — долучився до 35-ї бригади морської піхоти. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів на острові Зміїний і разом з іншими оборонцями острова потрапив у російський полон. 

У неволі Владислав провів два роки, пережив тортури, як фізичні, так і психологічні. За час полону боєць втратив 60 кілограмів — половину своєї ваги. Адже в неволі бранців морили голодом. Владислав пригадує, що люди були змушені їсти черв’яків, а дехто жував туалетний папір. 

Про те, що їде на обмін, чоловік дізнався вже в автобусі. До цього був переконаний, що його везуть до іншої тюрми. 3 січня 2024-го року Владислав Задорін повернувся до України. Нині боєць реабілітується після пережитого, а згодом планує повернутися до служби, але вже у ролі інструктора.

Владислав Задорін перебуває в Одесі. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Бої за острів Зміїний розпочалися 24 лютого 2022 року з ракетного обстрілу українського прикордонного гарнізону. В результаті обстрілу всі споруди на острові були зруйновані, але українські прикордонники продовжили захищатися. Після кількох годин бою російські окупанти захопили Зміїний, а його оборонців взяли в полон. 

30 червня 2022 року російський гарнізон було поспіхом евакуйовано зі Зміїного, а 4 липня українські військові встановили на острові прапор України.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса

Аліна Багай працює на Одеській залізниці. Жінка  —  мостова майстриня, яка керує бригадою ремонтників. Серед підлеглих Аліни лише чоловіки. Під її керівництвом вони вкладають нові залізобетонні плити замість старого асфальтового покриття. Жінка не вважає, що бути начальницею чоловічої групи важко, адже прекрасно справляється із такою роботою.

• жінки
• Одеса

Дмитро Стєпнов захоплювався веслуванням на ялах – невеличких шлюпках з кількома парами весел – змалечку. З 2018-го року Дмитро навчав усіх охочих веслувати на ялі у Маріуполі. Чоловік зібрав команду та навіть брав участь у змаганнях. 

Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро разом з командою зміг евакуюватися із оточеного росіянами Маріуполя до Дніпра. І вже на новому місці створив все з нуля: збудував нову сучасну шлюпку і відновив заняття. 

Згодом до його ініціативи долучився реабілітаційний центр з Одеси, який запропонував проводити заняття з веслування для військовослужбовців, які втратили кінцівки на передовій. Нині ініціатива веслування на ялах для військових працює безкоштовно у Дніпрі, Одесі та Києві. Дмитро отримує позитивні відгуки від бійців, які навчаються, реабілітуються та беруть участь у змаганнях. 

Дмитро Стєпнов перебуває у Дніпрі. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ
• Дніпро
• Одеса

Ще до початку повномасштабного вторгнення Марина Кухарчук взялася за створення власної майстерні вишиванок у Одесі. Жінка шукала старовинні зразки вишивки та збирала бібліотеку візерунків. 

А вже після початку великої війни Марина вирішила започаткувати онлайн-навчання з вишивки. Адже хоче зберегти національну ідентичність українців, в той час, як окупанти намагаються її знищити. Це перші такі курси у Одесі. Навчання стартує вже 10 серпня. 

• жінки
• культура
• Одеса

До великої війни Євгенія Машина працювала продавчинею у Миколаєві (місті на Півдні України). Наприкінці травня 2022 року Євгенія отримала вибухово-осколкове поранення: за пʼять метрів від її вікна розірвався російський снаряд. Уламками жінці пошкодило руки, стегна та обличчя. 

Рани Євгенії затягнулися, але утворилися рубці, які завдавали болю та дискомфорту. Жінці порадили звернути до проєкту “Неопалимі”, який допомагає прибрати наслідки травм, яких завдала війна. У клініці Євгенії безкоштовно зашліфували шрам на руці. Медики також попрацювали з рубцями на її обличчі. 

Нині жінка переїхала до Одеси, де допомагає переселенцям.

Довідково: Мета благодійного проєкту з естетичної медицини “Неопалимі” —  забезпечити комплексне безоплатне лікування для військових, добровольців, волонтерів, цивільних та дітей, які отримали опіки та рубці внаслідок війни. Робота здійснюється за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та з допомогою партнерів.

• жінки
• лікарі
• постраждалі
• Одеса

Для Геннадія Азжеурова війна почалася ще у 2014 році, коли росія окупувала Крим та атакувала Україну на Сході. А рідне селище чоловіка Гранітне (Донецька область) стало передовою. Геннадій близько 30 років пропрацював у патрульній поліції Маріуполя. У лютому 2022 року планував звільнитися зі служби за вислугою років. Втім, ввечері 23 лютого почалися потужні обстріли: росіяни взяли Гранітне в оточення. А за кілька днів до будинку Геннадія прийшли озброєні ворожі військові та без жодних пояснень схопили чоловіка. 

Згодом колишній поліцейський разом з іншими українськими цивільними та військовими бранцями опинився в тимчасово окупованому Донецьку. Там, за словами Геннадія, полонених допитували, катували, зокрема голодом і спрагою. Через кілька місяців чоловік опинився у колонії в окупованій Оленівці на Донеччині, де пробув ще 40 днів. Після цього окупанти відпустили Геннадія, так і не пояснивши, чому затримували. На підконтрольну Україні територію добирався самотужки. 

Чим буде займатися після полону 55-річний чоловік не мав уявлення. Повернутися до роботи в поліції не дозволяли вік та стан здоров’я.  У Одесі звернувся до громадської організації “Серце Азовсталі”, де йому запропонували безкоштовно опанувати  HR-менеджмент в IT-галузі. Через пів року навчання Геннадій почав працювати карʼєрним ментором у ГО “Серце Азовсталі”. Нині він допомагає військовим-захисникам Маріуполя обрати напрям для навчання та перекваліфікації, а також надає їм всебічну підтримку в працевлаштуванні. 

Довідково: Геннадій Азжеуров перебуває в Одесі. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса