Теми за тегом: Маріуполь

Ольга займала посаду операційної сестри хірургічного відділення у Маріупольському госпіталі №555. Повномасштабне вторгнення рф застало жінку у Маріуполі: допомагала рятувати поранених військових та цивільних (серед них діти).  Тоді у  медиків навіть не було часу на сон.

16 березня 2022 ворог розбомбив госпіталь. (Жінка перебувала  у операційному блоці,  коли туди прилетіла авіабомба. Разом із колегами її знесло вибуховою хвилею). Наступного дня медсестру  разом з іншими медиками відправили на завод імені Ілліча. У надскладних умовах, в бункері, доводилось робити, зокрема, перев’язки, ампутації кінцівок і  лікарі навіть провели нейрохіругічну операцію на відкритому мозку. 

12 квітня  2022 року медсестру та інших медиків взяли у полон. Ольга, серед іншого, перебувала у окупованій Оленівці, російському Таганрозі, Валуйках, Курську. У полоні вона пробула півроку.  Жінці довелось пережити приниження, допити, фізичний та психологічний тиски.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Ольгою у Києві.

• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру.  Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).

Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі  “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.  

Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я. 

Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177  дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Євген Сосновський — фотограф, який прожив понад два місяці в окупованому Маріуполі. Першу серію знімків під час повномасштабного вторгнення рф фотограф зробив на початку березня: знімав обстріляний район у якому жив, руйнування та людей, які покидають житло. Серед іншого, чоловік зняв і те, як люди топили сніг, щоби отримати воду. Доводилось і лікувати поранених родичів. Щоб вибратись з окупації, він із дружиною подолали більше  25  блокпостів.

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Євгеном у Києві.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. 

Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

• окупація
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Від підписання контракту у 2021-му році зі Збройними Силами України Гліба Стрижко відмовляв рідний брат — кадровий військовий. Втім, Гліб все ж пішов до війська. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, військовий перебував у Маріуполі разом зі своїми побратимами. Він очолював десантно-штурмове відділення першого окремого батальйону морської піхоти. 10 квітня 2022-го року Гліб отримав важке поранення: ворожий обстріл обвалив бетонні конструкції, під якими опинився чоловік. Йому пошкодило тазостегнові суглоби, щелепу та очі. Через два дні боєць потрапив до російського полону, де пробув 17 днів. Після тривалої фізичної та психологічної реабілітації Гліб отримав другу групу інвалідності. Нині чоловік працює керівником київської філії Veteran Hub. 

Гліб Стрижко готовий до спілкування з журналістами у Києві за попередньою домовленістю. 

• військові
• полонені
• Київ
• Маріуполь

20 липня журналістів запрошують на захід до центру ЯМаріуполь у Києві, під час якого міський голова Маріуполя Вадим Бойченко розкаже про життя маріупольців  протягом року окупації. Також розповість про рік роботи центрів ЯМаріуполь, плани щодо відновлення міста та програми для маріупольців. На заході будуть присутні: 

– міністр освіти та науки Оксен Лісовий, 

– посол Франції в Україні Етьєн де Понсен, 

– керівництво ДонОВА та КМДА,

– міський голова Дніпра Борис Філатов 

– міський голова Вінниці Сергій Моргунов. 

До заходу також долучаться представники організацій Save the Children, World Central Kitchen, проєкту USAID “Економічна підтримка України”, які активно допомагали маріупольцям повертатися до життя після руйнування їхнього міста. Окрім гостей заходу, журналісти матимуть можливість поспілкуватися маріупольцями, які регулярно відвідують центр. 

Необхідна попередня акредитація. 

• злочини росіян
• окупація
• Київ
• Маріуполь

27 квітня відбудеться відкриття першого соціального гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб з Маріуполя у місті Дніпро.

Серед учасників заходу: голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко; міський голова Маріуполя Вадим Бойченко; міський голова Дніпра Борис Філатов та ін.

Довідково: У Дніпрі реалізовують пілотний проєкт з реконструкції гуртожитку для переселенців з Маріуполя.  Проєкт відкриє можливості для залучення міжнародного фінансування на ремонт гуртожитків і в інших містах. 

• постраждалі
• Дніпро
• Маріуполь

Євген Сосновський — фотограф, який прожив понад два місяці в окупованому Маріуполі. Першу серію знімків під час повномшатного вторгнення рф  фотограф зробив на початку березня: знімав обстріляний район у якому жив, руйнування та людей, які покидають житло. Серед іншого, чоловік зняв і те, як люди топили сніг, щоби отримати воду. Доводилось і лікувати поранених родичів. Щоб вибратись з окупації, він із дружиною подолали більше  25  блокпостів.

• окупація
• Маріуполь

Галина — жителька Маріуполя і співзасновниця освітнього хабу «Халабуда». На початку повномасштабного вторгнення росіян цей хаб став центром підтримки для тисяч людей. Серед інших, сюди прибували ті, у кого були зруйновані будинки. Хаб об’єднав понад дві сотні волонтерів. Тоді усі координаційні процеси з допомоги взяла на себе Галина.  

У хабі  облаштували польову кухню. Так, наприклад, їжу люди могли  готувати на решітках з холодильника. Щоб дістати воду, доводилось топити сніг. Волонтери розвозили їжу потребуючим, надавали допомогу пораненим. 

Попри війну, нині освітня платформа «Халабуда» розвивається у інших містах України, зокрема, на Черкащині та на Львівщині. (З 2014-го року освітня платформа займається волонтерською підтримкою військових і цивільних).

• волонтери
• окупація
• постраждалі
• Маріуполь

Найвідоміший футболіст України Андрій Шевченко пожертвував 300 тисяч гривень жіночій футбольній команді «Маріуполь». Тепер спортсменки, які змушені були покинути власний дім, зможуть закупити обладнання та провадити власний бізнес.  

Після повномасштабного вторгнення росії жіноча футбольна команда «Маріуполь» змушена була покинути рідне місто. Дівчата живуть та тренуються у Києві. А ще — самі заробляють гроші на утримання команди. Футболістки ще в Маріуполі готували напівфабрикати на продаж: ліпили пельмені, вареники, чебуреки та пекли млинці. Проте у рідному місті спортсменки втратили свій виробничий цех, тож потребували коштів на нове обладнання. Проєкт Keep Going збирав для спортсменок 350 тисяч гривень. Тепер, завдяки внеску Андрія Шевченка, цю суму навіть перевищили: для дівчат зібрали понад 400 тисяч гривень.

• жінки
• окупація
• Київ
• Маріуполь

Жіноча футбольна команда «Маріуполь» після повномасштабного вторгнення росії, змушена була покинути рідне місто. Тепер дівчата живуть та тренуються у Києві. А ще — самі заробляють гроші на утримання команди. Футболістки вже 4 роки намагаються бути фінансово незалежними. Ще в Маріуполі у вільний від тренування час готували напівфабрикати на продаж: ліпили пельмені, вареники, чебуреки та пекли млинці. У Києві намагаються відновити виробництво, проте у Маріуполі спортсменки втратили свій виробничий цех. Тож зараз потребують нового обладнання. Дівчатам допомагає проєкт Keep Going, який надає матеріальну підтримку українцям, що наближають перемогу. Проєкт збирає для спортсменок 350 тисяч гривень на обладнання, яке дасть команді змогу відновити справу і далі представляти Маріуполь у футбольних змаганнях.

• жінки
• окупація
• Київ
• Маріуполь