Теми за тегом: Луцьк

До початку повномасштабного вторгнення Людмила Порфіленко жила у Кураховому, що на Донеччині, працювала медсестрою у тамтешній школі, а у вільний від роботи час створювала іграшки та прикраси у невеличкій майстерні, яку облаштувала у квартирі. Чоловік Людмили працював лікарем, родина виховувала трьох дітей. 

24-го лютого 2022-го року Людмила спершу не повірила, що почалася велика війна. Але вже на третій тиждень після початку повномасштабного вторгнення сімʼя вирішила евакуюватись: посадили в авто дітей, двох песиків, заставила машину каністрами з пальним. З собою взяли лише змінний одяг та трохи приладдя для рукоділля Людмили. Родина дісталася Волинської області, цей регіон обрали через поради знайомих, які евакуювалися з Донеччини ще у 2014-му.

Згодом до подружжя на Волинь евакуювалися й їхні батьки. Чоловік Людмили знайшов роботу у місцевій лікарні, а сама жінка відродила свою невеличку майстерню. Творити починає з самого ранку: шиє іграшки, виготовляє прикраси з каміння. Свої вироби продає через соцмережі або через знайомих. Деякі ляльки майстрині вже подорожують світом: вироби замовили у Франції, Німеччині та Англії. Також Людмила проводить майстер-класи для дітей з валяння вовни.

Поспілкуватися з майстринею можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Нині за Курахове точаться важкі бої. Більшість населення покинуло місто.

• жінки
• культура
• Луцьк
• евакуація

Алла Сенченко – кравчиня та військова. До українського війська жінка долучилась у 2018-му році і прослужила три роки до завершення контакту. З початком великої війни Алла одразу вирушила до ТЦК і мобілізувалась на посаду стрільця. 

У травні 2022-го року під час оборони Лиману, що на Донеччині, військову взяли у ворожий полон. Там жінка пробула 8 місяців та 11 днів. Алла каже, що весь цей час трималась лише на вірі та надії. 4-го лютого 2023-го року військову повернули до України. Її реабілітація завершилась наприкінці березня і лише тоді жінка змогла повернутися до рідного міста та зустріти близьких, яких не бачила від початку повномасштабного вторгнення. Нині Алла працює у Луцькому територіальному центрі комплектування, планує створювати одяг для військовослужбовців та мріє про перемогу.

Алла Сенченко перебуває у Луцьку. Поспілкуватися з військовою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• полонені
• Луцьк

Валентин Шабунін працював водієм, а також ремонтував автівки. У 2007-му році чоловік потрапив у ДТП та отримав важкі травми. Через зламаний хребет був змушений пересуватися на кріслі колісному. А ще — більше не міг кермувати звичайною автівкою, тож колега подарував йому машину на ручному керуванні.

Авто потрібно було ремонтувати, але майстерні відмовляли Валентину, тож механік взявся лагодити його самостійно. Так і з’явилася ідея створити власну автомайстерню, де ремонтуватимуть машини людей з інвалідністю. У 2014-му влада Луцька підтримала цей задум та виділила приміщення, інструменти і підйомник. Незабаром чоловік знайшов ще механіків: разом не лише ремонтують авто, а й встановлюють ручне керування в автомобілі для людей з інвалідністю. Автівки до майстерні Валентина приїжджають з усієї України, а одне замовлення навіть втілили для мешканки США. Також майстерня переобладнує автомобілі для автошкіл, які навчають людей з інвалідністю. 

З початком повномасштабного вторгнення роботи у майстерні Валентина додалося, адже механіки взялися за ремонт та обслуговування і звичайних автівок, які належать ЗСУ. Це роблять безкоштовно, бійці сплачують лише за автозапчастини.

Валентин Шабунін перебуває у Луцьку. Механік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• Луцьк

До великої війни Михайло Соколян працював оператором на заводі з обробки деревини. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік  мобілізувався, пройшов навчання та обійняв посаду сапера у 4-й окремій танковій бригаді. 

У серпні 2022-го року під час однієї з бойових задач Михайло отримав поранення і втратив ногу. На протезування потрапив до Нідерландів. Там отримав свій перший постійний протез. А після повернення до України продовжив опановувати металеву кінцівки. Дружина та син підтримували Михайла цілодобово. Незабаром чоловік взявся за адаптивний спорт і почав брати участь у змаганнях.

Нині Михайло каже, що саме спорт став новою справою його цивільного життя. Ветеран брав участь у “Іграх Героїв”, “Іграх Нескорених”, нещодавно подолав стометрівку на протезі за 15 секунд. 

Ветеран допомагає відновлюватися бійцям, які до нього звертаються, а у майбутньому планує популяризовувати адаптивний спорт серед військових.

Михайло Соколян перебуває у Волинській області. Ветеран готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Луцьк

Дмитро Березюк вже понад 10 років захоплюється виготовленням музичних інструментів. За цей час чоловік зумів опанувати виготовлення 15 різновидів інструментів – сопілки, волинки, ліри, скрипки, дудки-викрутки та багатьох інших. Спершу Дмитро цікавився лише іноземними середньовічними інструментами, але згодом звернувся і до української історії. 

Майстер зосередився на вивченні традиційних музичних інструментів своїй рідної Волині. За матеріалами для виготовлення інструментів Дмитро виїжджає самостійно, шукає необхідну деревину та обробляє її.

Дмитро вже став відомим серед поціновувачів етнічних інструментів. Нерідко музиканти самі звертаються до нього із проханням виготовити той чи інший давній інструмент.  

Дмитро Березюк перебуває у Луцьку. Поспілкуватися з майстром музичних інструментів можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• Луцьк

Петро Антип – заслужений художник України, який народився у Горлівці, що на Донеччині. Нині це місто окуповане росією. 

До 2014 року художник жив і працював у рідному місті, а його роботи експонували на міжнародних виставках. Проте, коли 10 років тому росія почала війну на Сході України, чоловіку довелося покинути Донеччину. Вдруге став переселенцем у 2022-му році, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Тоді Петро змушений був виїхати із Києва та перебратися до Луцька. Там взявся за роботу, яка може претендувати на світовий рекорд Книги Гіннеса. Картину завбільшки 2 тисячі квадратних метрів під назвою “Космогонія” Петро пише у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Процес написання – перформанс у реальному часі. Художник працює у музеї, де кожен відвідувач може спостерігати за його роботою. Сама ж картина поєднує у собі кілька видів мистецтва: живопис, графіку, скульптуру. А головна ідея полягає в тому, щоби показати процес створення людства й передбачити можливе майбутнє. Окрім проєкту “Космогонія”, Петро також працює над меншими полотнами, а кошти від продажу передає на медичну підтримку ЗСУ.

Петро Антип готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• культура
• Луцьк

“Ukrainian Puzzles” — це соціальний бізнес, який розпочався з ідеї робити пазли зі знищеними чи пошкодженими у війні об’єктами: Чернігівська бібліотека для юнацтва, Ан-225 “Мрія”, Маріупольський драматичний театр, Університет Каразіна та інші. Символічна відбудова із шматочків пазлів водночас є маленьким внеском у реальну відбудову, оскільки чистий прибуток від  “Ukrainian Puzzles” будуть спрямовувати на відновлення знищених культурних пам’яток. 

Бізнес заснували у квітні 2022 року Віта Воробчук та Ярина Журба. Гаслом компанії обрали — “Пазл у відбудову України”. За словами засновниць, через пазли створюють додаткову можливість долучитися до відновлення України кожній людині, в якій би точці планети вона не знаходилась. Також хочуть показувати світу українську культуру і як росія нищить нашу культурну спадщину.

Одним із найбільш продаваних пазлів є Ан-225 “Мрія” – найбільший у світі літак. Такий пазл є навіть у Президента України Володимира Зеленського. Нині, окрім першої колекції, присвяченої знищеним об’єктам, розробляють нові, зокрема “Українське мистецтво”, “Відкрий Україну” та “Слава Україні”.  

Журналісти мають змогу поспілкуватись із засновницями ініціативи у Луцьку, Львові, Києві або ж у онлайн-форматі. 

• відбудова
• культура
• Київ
• Луцьк
• Львів

До повномасштабного вторгнення росії Віктор Літовченко проходив строкову службу у спецназі. На початку великої війни Віктор отримав повістку та мобілізувався. Його загін працював на Харківщині, разом з побратимами чоловік вистежував ворожі позиції. 7-го травня 2022-го року Віктор отримав важке поранення. Військового вдалося евакуювати, в Харкові його вперше прооперувати. Вже на той момент лікарі сказали Віктору, що навряд чи зможе знову ходити. Змиритися з новою реальністю ветерану допомогли рідні: за два місяці реабілітації він зумів опанувати крісло колісне та почав самостійно піклуватися про себе. Згодом Віктор долучився до громадської організації “Група Активної реабілітації” у Волинській області та став інструктором для тих, хто лише вчиться користуватися кріслом колісним. Йдеться, як про цивільних, так і про військових.

• військові
• постраждалі
• Луцьк

Тетяна Потоцька з Луцька. Жінка власниця туристичної агенції, яка до лютого 2022 року активно організовувала паломницькі поїздки за кордон. На початку повномасштабного вторгнення подруга Тетяни не могла перезети із Харкова до Луцька тіло свого батька, тож Тетяна вирішила допомогти. Відтоді волонтерка евакуює тіла загиблих військових з гарячих точок і відвозить до моргів. 

Окрім цього, жінка допомагає українцям з окупованих регіонів повернутись на підконтрольну територію України. (Йдеться про маломобільні верстви населення). Також Тетяна опікується дітьми загиблих захисників.  Зокрема, організовує для них святкові заходи та поїздки на море. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною офлайн у Луцьку або ж онлайн. Незабаром жінка вирушить у  чергову поїздку на Схід країни.

• волонтери
• жінки
• загиблі
• Луцьк

Гончар Віктор Дудко проводить заняття із глинотерапії для захисників, які отримали травми та поранення на війні. Заняття відбуваються у школі гончарства біля Луцька. Вони безкоштовні. 

Військові працюють за гончарним кругом та створюють тарілки, чашки, склянки або ж вази. Створені власноруч предмети із глини захисники часто присвячують близьким та підписують: “для коханої дружини” чи “для донечки”.

Такі заняття із глинотерапії відбуваються майже рік. За цей час їх відвідали більше сотні захисників. Віктор проводить і платні майстер-класи з гончарства для всіх охочих, а кошти спрямовує на потреби ЗСУ.

Довідково: Гончар Віктор Дудко став відомим в Україні, коли минулоріч виготовив із глини дві моделі російського крейсеру “Москва”, який потопили Сили оборони України.

• військові
• волонтери
• Луцьк