Теми за тегом: лікарі

Початок повномасштабного вторгнення Зоя Ковалець зустріла у селищі Високопілля на Херсонщині. Коли російські військові окупували її дім, почала передавати ЗСУ інформацію про пересування ворога. Жінку “здала” окупантам її ж сусідка. Два місяці Зоя переховувалася у односельчан, жила у підвалах, щоб не потрапити до рук росіян. Зрештою їй вдалося виїхати з окупації. 

На підконтрольній Україні території одразу взялася працювати медсестрою у шпиталі, а згодом долучилася до української армії. Нині вона є операційною медсестрою 47-ї ОМБр “Маґура”. 

Жінка пам’ятає все, що їй довелося пережити в окупації та хоче помститися ворогу. 

Поспілкуватися з Зоєю Ковалець можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• лікарі

Інноваційна навчально-виробнича протезна майстерня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, яка є найбільшою в Європі, запрацювала на постійній основі. 

Мікроклініка протезування та навчально-виробнича протезна майстерня — це проєкт, створений у Львові за підтримки урядів України та Франції. “У створенні цього проєкту нам дуже допомагали французькі компанії Resilience Orthopedics та Expertise France. Вартість проєкту становить 2,47 мільйона євро”, — зазначила проректорка Університету ЛНМУ імені Данила Галицького, професорка Наталія Матолінець.

У протезній майстерні є 20 3D-принтерів та в ній щомісяця можуть виготовляти до 600 протезів. Об’єкт відкрили ще восени 2025 року, повний комплект матеріалів для виготовлення протезів партнери передали наприкінці року.

“Наша майстерня в Університетській лікарні у Львові є основним об’єктом, який виготовляє протези. У Полтаві, Винниках та Києві працюють мікроклініки — їх створили для того, щоб пацієнтам не доводилося їхати на заміри для виготовлення протезів аж до Львова, а можна було зробити це комфортно в будь-якій точці України. Згодом кількість таких мікроклінік буде збільшуватися”, — розповіла керівниця Клініки реабілітації та протезування Університетської лікарні Олена Шевченко.

Протези пацієнти отримують безкоштовно. Для цього вони звертаються до мікроклініки, де їм проводять сканування кукси кінцівки. Після цього відсканований результат завантажують у принтер, і вже за 18–20 годин куксоприймач готовий. Його одразу на місці зачищають, шліфують та готують для пацієнта. Спершу створюють навчальний протез. Якщо людині зручно і нічого не турбує, за тим самим принципом виготовляють постійний протез та покривають його карбоном.

У межах цього проєкту 16 українських спеціалістів пройшли навчання та тренінги, щоб швидко й якісно допомагати пацієнтам відновлюватися та повертатися до звичного життя.

За попередньої домовленості журналісти матимуть можливість висвітлити роботу протезної майстерні та поспілкуватись із фахівцями у Львові.

• лікарі
• Львів

25-річна Ірина Масна до великої війни навчалася в Житомирському коледжі культури і мистецтв. У 2021 році дівчина виїхала до Польщі. Після початку повномасштабного вторгнення волонтерила там у центрі для українських біженців.

Після повернення до України вступила до Житомирського медичного інституту на спеціальність “Медсестринство”.

З березня 2024 року Ірина Масна (“Примара”) проходила службу у 12-й бригаді спеціального призначення “Азов”. А з жовтня 2025 року — вже у складі 20-ї бригади оперативного призначення “Любарт” 1-го корпусу НГУ “Азов”.

Перший справді важкий епізод в роботі Ірини стався влітку 2024-го в Серебрянському лісі. “Примара” чергувала на CASEVAC одна, коли на точці передачі поранених група саперів наїхала на міну. Було кілька важко травмованих. “Примара” разом з іншим медиком розподілила навантаження: він брав легших, вона — важчих. У машині, на ходу, вона намагалася поставити катетери та зупинити кровотечу. 

Поранений із розірваною ногою попросив спершу знеболити його товариша з опіками. Іра послухала — і згодом довго себе картала: “Я тоді жорстко напартачила. Радію, що обидва живі. Але я розуміла, що хлопцю зі стегном треба було вже лити кров, а я не змогла оцінити, чи в нього шок”. Після тієї евакуації вона зробила висновки й більше не дозволяла собі розгубитися в стресі.

На своїй посаді Ірина працювала медиком на сортувальному пункті, медиком евакуації CASEVAC та MEDEVAC, а також інструктором із тактичної медицини для особового складу.

Не всі врятовані потім пишуть “дякую”, не всі знаходять її в месенджерах чи через знайомих, але кожне таке повідомлення — як ще один доказ, що вона на своєму місці. 

Сьогодні “Примара” продовжує поєднувати роботу медика і інструкторську діяльність. За врятовані життя та віддану службу Ірину Масну нагородили медаллю “За врятоване життя”.

Журналісти можуть поспілкуватися з Іриною Масною онлайн або офлайн, за узгодженням пресслужби бригади.

• військові
• жінки
• лікарі

Початок повномасштабного вторгнення Тетяна Романюк зустріла разом з Загонами швидкого реагування товариства Червоного Хреста в Україні. Її навички волонтера стали у нагоді під час евакуації маломобільних людей з частини Київщини, прифронтової Донеччини та Луганщини. 

У серпні 2022-го року Тетяна долучилась до добровольчого батальйону “Госпітальєри”. Дівчина поїхала на передову вже з п’ятирічним досвідом роботи під час надзвичайних ситуацій. Понад три роки Тетяна працює у екстремальних і часто з великим ризиком для життя. Тетяна пригадує одну з евакуацій: тоді її екіпаж вдруге рятував одного бійця. Авто “Госпітальєрів” потрапило під обстріл — постраждала лише машина. 

А у перервах між евакуаційними виїздами дівчина вишиває рушники — так вона намагається відволікатися від пережитого. А ще — відновлювати українську культуру, яку знищують російські військові. 

Поспілкуватися з Тетяною Романюк можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• культура
• лікарі

Йоган — данець, який має досвід армійської служби у своїй країні. Також брав участь у міжнародних військових місіях, працював в авіації, був медиком. 

Чоловік розповідає, що приїхав до України 5 років тому, тут заснував власну компанію, яка працювала у галузі медицини. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Йоган приєднався до медичного батальйону  “Госпітальєри”, з якими працює і досі. 

Наступної весни запланована прем’єра стрічки про роботу Йогана в Україні. Фільм має вийти на одному із данських телеканалів. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Йоганом у Києві. 

Довідково: Медичний батальйон “Госпітальєри” працює на передовій з 2014 року. Екіпажі щодня проводять десятки евакуацій майже по всій лінії фронту. “Госпітальєри” навчають тактичній медицині з 2015 року та домедичній допомозі з 2018. Інструктори сертифіковані NAEMT (Американською Національною асоціацією екстрених медичних техніків), УВМА (Українською військовою медичною академією) та іншими організаціями.

• лікарі
• Київ

Володимир Риженко — бойовий медик 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”. Взимку 2025-го року військовий провів ризиковану операцію, щоби врятувати пораненого побратима. 

На Торецькому напрямку укриття азовців потрапило під обстріл. Один з бійців отримав важке поранення шиї та велику крововтрату. Тоді медична служба “Азову” ухвалила рішення — доставити кров безпосередньо на позиції за допомогою дрона, щоб виграти час для евакуації. 

Разом з кров’ю, яку заздалегідь підігріли, Володимиру передали інструменти для проведення переливання. Саму маніпуляцію вже проводили у бойовій броньованій машині — екіпаж якої вирушив на евакуацію попри ризик. Пораненого бійця вдалося успішно доставити до стабілізаційного пункту. 

В серпні 2025-го Володимира Риженка визнали найкращим європейським медиком року в категорії “військова медицина”. Нагороду йому вручили на найбільшій європейській конференції з військової медицини Combat Medical Care Conference 2025, що відбулася в Німеччині. 

Поспілкуватися з Володимиром Риженком можна за попередньою домовленістю та узгодженням пресслужби. Журналісти також можуть отримати відео із порятунком пораненого бійця.

• військові
• лікарі

З 30 листопада по 3 грудня у Києві відбудеться четверта міжнародна окулопластична місія Vision for Ukraine. Команда медиків відновлюватиме обличчя захисників із важкими травмами та втратою очного яблука.

Міжнародні хірурги готують серію високотехнологічних реконструктивних втручань: від відновлення орбіти та м’яких тканин до мікросудинної пересадки клаптів шкіри і встановлення індивідуальних титанових імплантатів, створених на 3D-принтері. За даними місії, вартість одного такого імплантата сягає близько 10 000 доларів, але захисники отримують їх безкоштовно.

Програма місії передбачає консультації 30 листопада та операційні дні з 1 до 3 грудня. Команда запланувала близько 30 операцій та понад 40 консультацій. З 4 по 5 грудня робота продовжиться у Львові, де допомогу отримають діти, що постраждали внаслідок війни.

Довідково: За два роки медики Vision for Ukraine вже надали допомогу понад 130 пацієнтам.

Поспілкуватися з медиками та пацієнтами можна буде онлайн або офлайн у Києві та Львові, за попередньою домовленістю.

• лікарі
• постраждалі
• Київ
• Львів

22-23 листопада медико-волонтерська місія “FRIDA Ukraine” вирушає на Миколаївщину,  29-30 листопада —  на Херсонщину. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити, як працюють медичні волонтери, а також взяти інтервʼю у пацієнтів та лікарів.

Довідково: Медико-волонтерські місії “FRIDA Ukraine” — це регулярні виїзди команди лікарів у прифронтові та віддалені громади України. У складі кожної місії — понад 20 фахівців різних напрямів: неврологи, хірурги, гінекологи, терапевти, дерматологи та інші. Під час виїздів проводяться безкоштовні прийоми, консультації та аналізи для місцевих мешканців. Віднедавна команда також здійснює онкоскринінг — ранню діагностику онкологічних захворювань, щоб допомогти виявляти хвороби на початкових стадіях.

• лікарі

Засновниця благодійного фонду “Repower” Марина Садикова до повномасштабного вторгнення займалась організацією івентів. Після 24 лютого 2022 року разом з командою взялася допомагати військовим. Через активну волонтерську роботу жінка почала відчувати психологічне виснаження та постійну тривогу. Тож вирушила до Карпат, щоби відновитися. Цей досвід спонукав Марину започаткувати програму психологічної підтримки. Команда вирішила спрямувати увагу на медиків, які рятують життя бійців на фронті. Так у Києві з’явився проєкт “Repower”, який відновлює ментальне здоров’я українських бойових медиків та лікарів. Команда Марини створила сталу програму психологічної допомоги – 10-денний ретрит у Швеції. З 2022-го року команді вдалося провести 17 програм відновлення — з них 16 за кордоном і один пілотний проєкт в Україні. 

За цей час 1244 військових медиків взяли участь у програмі фонду “Repower” та повернулися на передову, щоби продовжити службу. Наразі команда продовжує організовувати ретрити.

Поспілкуватися з Мариною Садиковою, командою фонду та учасниками можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• лікарі
• психологічна підтримка
• Київ

Проєкт львівської репродуктологині, 4-разової переможниці Fertility Award, Любові Михайлишин “Збережи свою ДНК для майбутнього” присвячений безоплатній кріоконсервації яйцеклітин для 20 жінок-військових, які щодня ризикують життям. У проєкті можуть взяти участь жінки від 21 до 41 років.

Заявки подали понад 80 охочих. Програма працюватиме до кінця 2025 року.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Любов’ю Михайлишин у Львові або у онлайн-форматі та за можливості  — із учасницями проєкту.

Довідково: Проєкт “Збережи свою ДНК для майбутнього” реалізується за підтримки гранту L’Oréal Paris та UNFPA Україна (Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні).

Схожі програми успішно діють у США (Fertility Preservation Program) та Ізраїлі. Адже, за даними американських науковців, у військових спостерігається значне зниження репродуктивного потенціалу (порівняно з контрольною групою) навіть за відсутності тілесних ушкоджень. Негативний вплив здійснює хронічний стрес.

І якщо кріоконсервація сперми військовослужбовців репродуктивного віку не потребує тривалого часу та медичного втручання, то з жінками процес складніший. Для збереження яйцеклітин необхідні: первинна консультація репродуктолога; стимуляція суперовуляції із застосуванням спеціальних препаратів; вилучення яйцеклітин з яєчників; кріоконсервація та зберігання ооцитів.

• військові
• жінки
• лікарі
• Львів