Теми за тегом: Київ

Степану Коробкіну – 25 років, родом з міста Мирноград, що на Донеччині (нині місто на лінії фронту). У листопаді 2020-го року Степан мобілізувався до Сил Оборони за контрактом і служив у штурмовій мінометній батареї. Повномасштабне вторгнення зустрів на службі. 

У червні 2022-го року військовий отримав своє перше поранення, але вже незабаром повернувся на фронт. А у 2023-му, після артобстрілу, Степан  втратив праву руку.

Ампутація та 32 операції не завадили хлопцю повернутися до повноцінного цивільного життя. За час реабілітації ветеран отримав та опанував протез правої руки та знайшов для себе хобі – футбол. Також Степан зголосився піднятися на Кіліманджаро – найвищу гору Африки. Ветеран хотів довести, що ампутація – не кінець життя, і завжди є можливість рухатися далі. Після успішного сходження Степан потрапив до Національного реєстру рекордів України.

Поспілкуватися зі Степаном Коробкіним можна онлайн або офлайн у Києві за попередньою домовленістю. Журналістам ветеран готовий надати фото та відео зі сходження на Кіліманджаро.

• військові
• постраждалі
• Київ

Кримський татарин Муса – розробник багі “Дракаріс” (“Dracarys”), які разом із командою виготовляє для військових. Після окупації Криму чоловік покинув півострів. Займався підприємництвом у столиці. А вже  під час повномасштабного вторгнення рф самотужки розробив багі для фронту з підвищеною прохідністю.

Перші багі мали чотири пасажирських місця, могли евакуювати одного пораненого і їздили на бензиновому або дизельному паливі. Після того, як всюдиходи отримали позитивний фідбек від бійців, команда Муси взялася масштабувати виробництво та удосконалювати транспорт.

Нині від перших багі залишилася лише назва “Дракаріс”, а самі всюдиходи отримали потужніші дизельні двигуни та можуть перевозити двох-трьох поранених. Також команда Муси покращила прохідність багі. 

На виготовлення одного всюдиходу волонтери витрачають до чотирьох тижнів. Одночасно можуть майструвати два багі. Кошти на деталі  отримують або від благодійників, або ж від військових частин.

Поспілкуватися з Мусою онлайн або офлайн та побачити виробництво багі можна у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• Київ

22 січня людей закликають приєднатися до Ходи пам’яті та вшанувати перших загиблих Героїв Небесної Сотні. Учасники запалять лампадки й покладуть квіти до меморіальних дощок. Щорічно родини полеглих, майданівці та небайдужі проходять маршрутом від Лядських воріт до вулиці Михайла Грушевського, вшановуючи пам’ять загиблих. 

22 січня 2014 року смертельних поранень зазнали 20-річний Сергій Нігоян із Дніпропетровщини та 25-річний білорус Михайло Жизневський. Під Києвом виявили тіло викраденого напередодні львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. Поранений того дня 45-річний львів’янин Роман Сеник помер за кілька днів у лікарні. Не стало майданівців Олександра Бадери та Богдана Калиняка.

Ходу пам’яті започаткувала Третя сотня Самооборони Майдану, до якої належав Сергій Нігоян – перша жертва під час подій Майдану. Блокпост 3-ї барикади, на якому чергував Сергій, був саме біля Лядських воріт.

На захід необхідно акредитуватись.

Довідково: Організатори заходу: ГО “3 Сотня Самооборони Майдану”, ГО “Родини Небесної Сотні”, Трьохсвятительська духовна семінарія УГКЦ, Національний музей Революції Гідності. 

• загиблі
• Київ

Юлія Буняк родом з Криму, але вже багато років мешкає в Києві.  Столиця стала її домом ще з часів навчання в інституті. У жінки є 14-річний син. Чоловік Юлії загинув на фронті 3 серпня 2023 року.

Для Юлії російсько-українська війна розпочалася ще у 2014 році – з окупації її рідного півострова. 

Коли росія вперше атакувала Україну, чоловік Юлії  брав участь у бойових діях, а через півтора року демобілізувався й повернувся до цивільного життя.  23 лютого 2022 року ввечері подружжя було вдома, коли чоловіку зателефонували з територіального центру комплектування (ТЦК) і попросили вранці з’явитися до військкомату.

Чоловік спершу служив у Києві, а згодом вирушив на Схід. Був мінометником, виконував завдання на Бахмутському напрямку. Після першої ротації в грудні 2022 року повернувся додому на десять днів. Родина навіть зустріла Новий рік разом. Після цього була друга ротація, яка стала фатальною. Чоловік Юлії загинув під час артобстрілу (населений пункт Північний, Бахмутського району Донецької області).

Юлія розповідає, що стосунки між сином та батьком були надзвичайно теплими. Чоловік навчав сина водити машину, а ще вони разом дивилися бокс — це було їхнє спільне захоплення. Минулого року Тимофій познайомився з Олександром Усиком, і Юлія із сином навіть поїхали на його бій у Ер-Ріяд. 

Довідково:  Нині сім’єю опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він  допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

Волонтери із Нідерландів Френкі та Коен 1 лютого знову вирушають в Україну, зокрема у зону бойових дій. Це вже їхня 30-та гуманітарна місія.  Під час поїздки вони зосередяться на роздачі їжі людям, які постраждали від війни (Френкі та Коен вже роздали понад 200 000 порцій картоплі фрі та голландських снеків). Також будуть вивозити із прифронтової зони мешканців, які не мають змоги виїхати самостійно. Цих людей вони привезуть до притулку “Голландський дім” (The Holland House), який створили у Дніпрі.

Під час попередніх місій Френкі та Коену довелось переживати небезпечні ситуації. Зокрема, 27 червня 2023 року, коли російська армія ударила ракетами по центру Краматорська, вбивши 13 людей та поранивши ще 64. Серед поранених були і нідерландські волонтери. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Френкі та Коеном у Києві, або Дніпрі. 

Довідково: Волонтерська діяльність нідерландців розпочалась на початку повномасштабної війни. Френкі керує кафе в Нідерландах і використовує фуд-траки для продажу картоплі фрі та інших закусок на різноманітних заходах. Коли він побачив кадри із біженцями, які в’їжджали до Польщі в лютому 2022 року, то вирішив роздавати картоплю фрі на польсько-українському кордоні. Його підтримав друг Коен. Згодом вони перетнули український кордон і працювали у Львівській області. Потім поїхали на Київщину, звідки щойно вигнали росіян. Трохи пізніше – до Харківської області, а потім вперше на Донбас. Відтоді волонтери десятки разів виїжджали на Донбас, а також у Херсонську та Запорізьку області.

• волонтери
• злочини росіян
• їжа
• постраждалі
• Київ
• Дніпро
• евакуація

22 січня у Києві для ветеранів відбудеться заняття на адаптивному лижному кріслі. У тренуванні візьмуть участь три ветерани.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу висвітлити заняття.

Довідково: Ветерани, люди з інвалідністю та члени їхніх родин мають змогу до кінця лютого скористатися безплатною можливістю проєкту “Активні парки” —  потренуватися на лижах, сноуборді та адаптивному лижному кріслі у Golosiiv Ski Park у Києві. Крісло Tempo Dualski — безпечний та професійний засіб для зимового катання на лижах та сноуборді людьми з інвалідністю. Заняття проводять досвідчені інструктори.

• військові
• постраждалі
• Київ

Полковники Монті та Чак зі США називають себе “Мандрівними полковниками”. Вони — відставні офіцери Корпусу морської піхоти США, обидва ветерани війну в Іраку.  Чоловіки допомагають Україні: під час повномасштабної війни полковники зібрали і видали понад 9000 аптечок першої допомоги, сотні медичних сумок, тонни лікарняної хірургічної допомоги. 

Нині полковники розповсюджують базову лікарняну медичну допомогу  для хірургів, педіатрів, офтальмологів тощо. Щомісяця до них надходять медикаменти з Америки, Канади, Великобританії, Ірландії та Європи  

З 2022 року для Монті це вже 17 візит в Україну, а для Чака — 12-тий. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із  “Мандрівними полковниками” у Києві.

• волонтери
• Київ

Тетяна Гацура-Яворська – громадянка Білорусі. З 2006-го року жінка займалася захистом прав людини, а згодом створила правозахисну організацію “Звяно”. Після білоруських протестів у 2020-му році проти Тетяни порушили кримінальну справу. Причиною стала її правозахисна діяльність, яка не подобалася білоруській владі. Жінку заарештували та погрожували, що її дитину відправлять до притулку. Тож чоловік Тетяни забрав дитину та виїхав з країни. Після 10-ти днів у СІЗО Тетяну відпустили, але заборонили залишати територію Білорусі.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, жінка вирішила нелегально виїхати з Мінська. У Києві Тетяна одразу взялася волонтерити – збирала гроші на закупівлю апаратів вакуумної терапії ран для госпіталів. За два роки великої війни Тетяні вдалося зібрати на ці пристрої понад 100 тисяч євро. А згодом вона вирішила започаткувати реабілітаційний центр “Ланка” для поранених військовослужбовців.

У “Ланці” бійці відновлюються після поранення рук, ніг, спини, також вони можуть звернутися з гастроентерологічними чи неврологічними проблемами. За час існування центру, реабілітацію пройшли 60 військових, включно з іноземними добровольцями.

Поспілкуватися з Тетяною Гацурою-Яворською можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• постраждалі
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 22 містах України.

18 січня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Дніпрі, Запоріжжі, Білій Церкві, Коломиї та Павлограді.

19 січня заплановані у Києві, Південноукраїнську, Кролевці, Овручі, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Рівному, Бердичеві, Коростишеві, Тернополі, Черкасах та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Пилип Духлій — ветеран російсько-української війни та засновник приватної школи, де діти, окрім загальноосвітніх предметів, вивчають також програмування, робототехніку, 2D та 3D моделювання.

Після 24 лютого 2022 року чоловік вивіз родину на Захід, а сам мобілізувався до Сил Оборони. Його задачею стало організовувати звʼязок між позиціями. Пилип розповідає, що за час служби  він багато разів був на межі загибелі та має тепер 4 нових “днів народження”.

Після звільнення зі служби Пилип повернувся до роботи над школою у столиці. Нині у цьому закладі старшокласники збирають та майструють FPV-дрони для ЗСУ. Цей процес подобається учням, адже раді нагоді застосувати свої теоретичні знання на практиці. Учнів забезпечили сучасною майстернею, де є все для  конструювання, макетування, паяння. Майстерня також оснащена лазерним різаком та 3D-принтером. Дрони школярів можуть піднімати до двох кілограмів, долати щонайменше п’ять кілометрів і триматися в повітрі понад двадцять хвилин.

• діти
• Київ