Теми за тегом: Харків

Кінно-спортивний комплекс на Харківщині пережив окупацію та залишився без керівництва: у 2022 році господар покинув його напередодні звільнення області від російських військ. Проти власника відкрили кримінальне провадження. За тваринами залишився доглядати конюх Олексій Болюх — попри відсутність заробітної плати.

Комплекс опинився під арештом, через що волонтери кілька років не могли евакуювати коней на безпечнішу територію. Втім, цьогоріч ситуація через ворожі обстріли погіршилася, а будинок конюха зруйнував удар російських військ. Тож тварин вирішили евакуювати.

Операцію планували завершити за чотири дні, однак через постійні обстріли вона тривала десять. До порятунку долучилися військові, поліцейський евакуаційний загін «Білі янголи», волонтери та гуманітарні організації. Зрештою 19 коней доставили на територію Харківського іподрому — нині вони перебувають під опікою зоозахисної організації “Animals 911 Ukraine”.

Поспілкуватися з командою волонтерів можна як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• окупація
• тварини
• Харків
• евакуація

До повномасштабного вторгнення Ярослав Вінніченко спеціалізувався на видаленні небажаних татуювань. У його практиці також був досвід роботи з наслідками вибухів салютів та сторонніми речовинами, що потрапили під шкіру після побутових травм. Тож коли у травні 2022 року до нього звернулася жінка з ушкодженнями після вибуху міни, він погодився допомогти.

Відтоді Ярослав вирішив працювати з такими випадками безоплатно. Він закликає своїх учнів і колег долучатися та допомагати тим, хто постраждав і отримав травматичні “татуювання”.

Нині допомогу можна безоплатно отримати в кожному регіоні України. Для цього постраждалій людині потрібно особисто звернутися до Ярослава — він скерує до найближчого майстра. 

Поспілкувалися з Ярославом Вінніченком можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• постраждалі
• Харків

Христина Драгомарецька за фахом архітектор, їй — 28 років. З початком повномасштабної війни дівчина стала відловлювачкою безпритульних  тварин. Вона також евакуює чотирилапих із зони бойових дій. Працювати доводиться попри ворожі обстріли. Наприклад, у Торецьку на Донеччині, поруч з Христиною “прилетіли” три російські керовані авіаційні бомби (КАБи). А у Вовчанську на Харківщині під час порятунку тварин Христина отримала осколкове поранення: ворог “накрив” мінометом. 

Раніше дівчина працювала здебільшого у стерилізаційних місіях, а зараз уже рік  —  в евакуаційних (покинутих або безпритульних тварин евакуюють з прифронтових зон та прилаштовують у сім’ї).

Христина також заснувала на Одещині притулок для чотирилапих, куди евакуює деяких тварин із зони бойових дій. Там їх лікують, соціалізують та шукають нових господарів (близько 70% чотирилапих їдуть за кордон). Нині у притулку Христини 250 собак. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про роботу Христини та поспілкуватись із нею онлайн або офлайн на Одещині, у Києві або Харкові за попередньою домовленістю.

Довідково: Христина займається порятунком тварин із зони бойових дій разом із  БФ “12 вартових” та “Порятунок тварин Харків”. Також дівчина  долучалась до  місії порятунку  “UAnimals”.

• жінки
• постраждалі
• тварини
• Київ
• Одеса
• Харків
• евакуація

У лабораторії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна запрацював роботизований біопринтер. Цей прилад дозволяє досвідченим науковцям і студентам створювати імпланти, еквіваленти тканин — шкіри, рогівки, кісток, хрящів, — що можуть застосовуватися у трансплантології, реконструктивній хірургії, регенеративній медицині, травматології, ортопедії, кардіохірургії, стоматології, а також під час тестування нових лікарських засобів. За наявною комплектацією цей біопринтер один такий у Східній Європі. 

Найсучасніші технології біодруку дають змогу створювати як надтонкі покриття, так і об’ємні структури з природних або синтетичних полімерів, біосумісних металів, кераміки та навіть живих клітин людини. 

Зараз науковці та студенти мають змогу виготовляти експериментальні вироби та робити доклінічні дослідження. У планах отримати ліцензію МОЗ. 

Навчальний заклад уже підписав договір із Національним інститутом охорони здоров’я та медичних досліджень Франції щодо експериментальних розробок.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити роботу біопринтера та поспілкуватись із фахівцями університету у Харкові. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.

• Харків

Нині у Центрі реабілітації рукокрилих у Харкові перебуває кілька сотень тварин. Втім, волонтери пояснюють, що це лише початок зимового сезону і вони очікують взяти під опіку кілька тисяч кажанів, як і минулого року. До центру рукокрилих привозять з різних українських міст. Там фахівці допомагають тваринам пережити зиму, під час якої кажани стають вразливими і мають перебувати в  особливих умовах. Тварин, які потребують додаткового догляду, відгодовують та лікують.

Через блекаути центр закупив генератор та EcoFlow, адже холодильники, де тримають кажанів, потребують постійного живлення. 

За час повномасштабної війни центр реабілітації масштабувався. Нині спеціалісти зосереджені на збереженні рукокрилих та наукових дослідженнях.

Поспілкуватися з координаторкою Центру реабілітації рукокрилих, біологинею Альоною Шуленко можна як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• блекаут
• волонтери
• тварини
• Харків

До волонтерів проєкту “Олені Святого Миколая” уже надійшло понад 1700 листів. Найчастіше діти замовляють у Миколая павербанки, адже хочуть під час відключень світла  заряджати телефони та бути на зв’язку. Також серед популярних запитів іграшка “лабубу”. А ще діти просять конструктори, машинки, книжки, музичні інструменти, м’ячі. Також є діти, які втратили домівку через війну, вони просять у Миколая одяг. 

Кожен охочий може обрати лист дитини та виконати її мрію. А вже волонтери доставлять подарунки, проведуть свято та зроблять фотозвіт. “Олені святого Миколая” завітають на Харківщину,  Херсонщину,  Запоріжжя та ін. (Загалом проєкт охопить близько 50 локацій у різних областях). 

Багато колишніх волонтерів проєкту нині доєдналися до Сил Оборони та захищають Україну на фронті. 

Журналісти можуть поспілкуватись із організаторами акції у Харкові та за можливості, висвітлити процес роздачі подарунків у різних областях.

Довідково: Проєкт “Олені Святого Миколая” був заснований у 2016  році у Харкові для підтримки дітей з прифронтових населених пунктів.

День Святого Миколая в Україні відзначають 6 грудня.

• волонтери
• діти
• Харків

41-річний Олег Семенников — оператор robocut HALO Ukraine та учасник робочої групи з гендерних питань. Народився і живе в Харкові. Про HALO дізнався з білборду в метро. Зацікавився місією організації — і в червні 2024 року приєднався до команди як демінер.

У серпні того ж року Олег закінчив курси парамедика та продовжив роботу вже як демінер-парамедик. У грудні пройшов курси оператора robocut і нині працює в групі механічного розмінування.

“Подяка від мешканців селищ, поруч із якими ми працюємо, дуже мотивує. Розумієш, що це не абстракція — це реальна користь для громади”, — розповів чоловік. 

До робочої групи з гендерних питань Олег долучився після тренінгів, які провела ГО Дівчата.

“Було несподівано зрозуміти, скільки гендерних стереотипів досі існує — і в суспільстві, і в секторі розмінування. Хочу ділитися знаннями про рівність і толерантне ставлення до всіх”, — зазначає Олег.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Олегом на Харківщині. 

Довідково:The HALO Trust є найбільшою неприбутковою неурядовою організацією з гуманітарного розмінування у світі.

Robocut T800 — механізована платформа, яка пришвидшує розмінування українських земель. Завдання robocut — очистити рослинність, вирівняти ґрунт і підготувати ділянку для ручного розмінування. Він здатен працювати на складному рельєфі, у різних погодних умовах і, головне, зменшує ризики для  людей.

• Харків
• розмінування

29-річний Іван Забавський народився у селі Тавільжанка, що на Харківщині (село знаходиться у 20 кілометрах від кордону з росією). Ще до повномасштабного вторгнення чоловік переїхав працювати у Харків.

Коли росіяни захопили частину Харківщини, під окупацією опинилася і Тавільжанка, в якій залишилася матір Івана Марина. У вересні 2022 року українські війська стрімко звільняли Харківщину і село опинилося на лінії фронту. Жодного зв’язку із мамою у Івана не було. Тож попри вмовляння родичів він поїхав у Тавільжанку на велосипеді, щоб врятувати жінку. Марина ще під час окупації самотужки поховала старшу сестру, яка загинула під час обстрілу. До того, як Іван вирушив їй на порятунок, матір переїхала до іншого села — із сином вони розминулися на один день. 

Марина згодом дізналась, що сина викрали російські військові та вивезли на територію росії. Івана звинуватили у шпигунстві на користь України. У січні 2025 року суд у Санкт-Петербурзі засудив чоловіка до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.  У червні 2025 року Другий апеляційний суд в Санкт-Петербурзі у росії залишив без змін вирок.

Нині матір Івана часто відвідує мирні зібрання від ГО “Цивільні у полоні”.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Мариною на Харківщині, у Києві або у онлайн-форматі.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Київ
• Харків

12 листопада відбудуться спеціальні відкриті Уроки Турботи на тему протидії булінгу “Стоп булінг, куди подівся Рудик?”. До ініціативи долучаться ключові особи: Радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук проведе урок у Києві, а Засновниця “Академії Турботи” Анастасія Свобода – у підземній школі Харкова. Цей інтерактивний урок, що стартує в українських школах 10 листопада, пропонує прості та дієві інструменти, щоб навчити дітей 5–10 років не мовчати про цькування.

В умовах постійного стресу та напруги, що переживають українські діти, проблема булінгу набуває критичного значення. Сьогодні діти, які живуть в умовах війни, часто переносять накопичений стрес у стосунки з однолітками. Це набуло критичного масштабу: за перші чотири місяці 2025 року кількість зафіксованих поліцією випадків булінгу зросла у 1,5 раза порівняно з минулим роком. Попри це, дорослі часто не мають готових інструментів для ефективної реакції: за даними МОН, лише 28% вчителів можуть чітко визначити булінг.

“Академія Турботи” пропонує готове системне рішення: “Урок Турботи” – інтерактивне заняття, де через історію зниклого персонажа Рудика діти навчаються:

• розпізнавати приховані форми цькування (образи, ігнорування);
• встановлювати особисті кордони та безпечно проговорювати свої почуття;
• створювати “Правила доброго класу” та формувати культуру взаємної підтримки.

Журналістам необхідно акредитуватись. 

• діти
• культура
• Київ
• Харків

Оксана Струк — вчителька історії, а її чоловік Костянтин — учитель  фізкультури. Пара разом понад 20 років. Жили у прикордонному селі Мала Вовча на Харківщині. Населений пункт знаходиться за 3 км від кордону з росією і з початком повномасштабного вторгнення рф — одразу потрапив в окупацію.

Жінка із сином змогли виїхати на підконтрольну Україні територію лише у серпні 2022 року. Костянтин залишився в селі. Оксана дізналася, що окупанти  переслідують вчителів, які відмовились від співпраці. Прийшли і за її чоловіком: Костянтина схопили, а їхній будинок обшукали. 

Дружина розповідає, що донос на чоловіка написала колега-вчителька, яку під час окупації призначили директоркою їхньої школи. У вересні 2022 року, коли ЗСУ звільнили їхнє село, колаборантка  виїхала до росії. 

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив, що Костянтин у полоні. Нині він перебуває на території росії. За понад 3 роки від викрадення чоловіка, вона отримала від нього лише одного листа. 

Оксана ходить на мирні зібрання разом із іншими родинами, у яких близькі у російському полоні. 

За попередньої домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Оксаною у Харкові або у онлайн-форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Харків