Теми за тегом: Харків

Нині у Центрі реабілітації рукокрилих у Харкові перебуває кілька сотень тварин. Втім, волонтери пояснюють, що це лише початок зимового сезону і вони очікують взяти під опіку кілька тисяч кажанів, як і минулого року. До центру рукокрилих привозять з різних українських міст. Там фахівці допомагають тваринам пережити зиму, під час якої кажани стають вразливими і мають перебувати в  особливих умовах. Тварин, які потребують додаткового догляду, відгодовують та лікують.

Через блекаути центр закупив генератор та EcoFlow, адже холодильники, де тримають кажанів, потребують постійного живлення. 

За час повномасштабної війни центр реабілітації масштабувався. Нині спеціалісти зосереджені на збереженні рукокрилих та наукових дослідженнях.

Поспілкуватися з координаторкою Центру реабілітації рукокрилих, біологинею Альоною Шуленко можна як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• блекаут
• волонтери
• тварини
• Харків

До волонтерів проєкту “Олені Святого Миколая” уже надійшло понад 1700 листів. Найчастіше діти замовляють у Миколая павербанки, адже хочуть під час відключень світла  заряджати телефони та бути на зв’язку. Також серед популярних запитів іграшка “лабубу”. А ще діти просять конструктори, машинки, книжки, музичні інструменти, м’ячі. Також є діти, які втратили домівку через війну, вони просять у Миколая одяг. 

Кожен охочий може обрати лист дитини та виконати її мрію. А вже волонтери доставлять подарунки, проведуть свято та зроблять фотозвіт. “Олені святого Миколая” завітають на Харківщину,  Херсонщину,  Запоріжжя та ін. (Загалом проєкт охопить близько 50 локацій у різних областях). 

Багато колишніх волонтерів проєкту нині доєдналися до Сил Оборони та захищають Україну на фронті. 

Журналісти можуть поспілкуватись із організаторами акції у Харкові та за можливості, висвітлити процес роздачі подарунків у різних областях.

Довідково: Проєкт “Олені Святого Миколая” був заснований у 2016  році у Харкові для підтримки дітей з прифронтових населених пунктів.

День Святого Миколая в Україні відзначають 6 грудня.

• волонтери
• діти
• Харків

41-річний Олег Семенников — оператор robocut HALO Ukraine та учасник робочої групи з гендерних питань. Народився і живе в Харкові. Про HALO дізнався з білборду в метро. Зацікавився місією організації — і в червні 2024 року приєднався до команди як демінер.

У серпні того ж року Олег закінчив курси парамедика та продовжив роботу вже як демінер-парамедик. У грудні пройшов курси оператора robocut і нині працює в групі механічного розмінування.

“Подяка від мешканців селищ, поруч із якими ми працюємо, дуже мотивує. Розумієш, що це не абстракція — це реальна користь для громади”, — розповів чоловік. 

До робочої групи з гендерних питань Олег долучився після тренінгів, які провела ГО Дівчата.

“Було несподівано зрозуміти, скільки гендерних стереотипів досі існує — і в суспільстві, і в секторі розмінування. Хочу ділитися знаннями про рівність і толерантне ставлення до всіх”, — зазначає Олег.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Олегом на Харківщині. 

Довідково:The HALO Trust є найбільшою неприбутковою неурядовою організацією з гуманітарного розмінування у світі.

Robocut T800 — механізована платформа, яка пришвидшує розмінування українських земель. Завдання robocut — очистити рослинність, вирівняти ґрунт і підготувати ділянку для ручного розмінування. Він здатен працювати на складному рельєфі, у різних погодних умовах і, головне, зменшує ризики для  людей.

• Харків
• розмінування

29-річний Іван Забавський народився у селі Тавільжанка, що на Харківщині (село знаходиться у 20 кілометрах від кордону з росією). Ще до повномасштабного вторгнення чоловік переїхав працювати у Харків.

Коли росіяни захопили частину Харківщини, під окупацією опинилася і Тавільжанка, в якій залишилася матір Івана Марина. У вересні 2022 року українські війська стрімко звільняли Харківщину і село опинилося на лінії фронту. Жодного зв’язку із мамою у Івана не було. Тож попри вмовляння родичів він поїхав у Тавільжанку на велосипеді, щоб врятувати жінку. Марина ще під час окупації самотужки поховала старшу сестру, яка загинула під час обстрілу. До того, як Іван вирушив їй на порятунок, матір переїхала до іншого села — із сином вони розминулися на один день. 

Марина згодом дізналась, що сина викрали російські військові та вивезли на територію росії. Івана звинуватили у шпигунстві на користь України. У січні 2025 року суд у Санкт-Петербурзі засудив чоловіка до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.  У червні 2025 року Другий апеляційний суд в Санкт-Петербурзі у росії залишив без змін вирок.

Нині матір Івана часто відвідує мирні зібрання від ГО “Цивільні у полоні”.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Мариною на Харківщині, у Києві або у онлайн-форматі.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Київ
• Харків

12 листопада відбудуться спеціальні відкриті Уроки Турботи на тему протидії булінгу “Стоп булінг, куди подівся Рудик?”. До ініціативи долучаться ключові особи: Радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук проведе урок у Києві, а Засновниця “Академії Турботи” Анастасія Свобода – у підземній школі Харкова. Цей інтерактивний урок, що стартує в українських школах 10 листопада, пропонує прості та дієві інструменти, щоб навчити дітей 5–10 років не мовчати про цькування.

В умовах постійного стресу та напруги, що переживають українські діти, проблема булінгу набуває критичного значення. Сьогодні діти, які живуть в умовах війни, часто переносять накопичений стрес у стосунки з однолітками. Це набуло критичного масштабу: за перші чотири місяці 2025 року кількість зафіксованих поліцією випадків булінгу зросла у 1,5 раза порівняно з минулим роком. Попри це, дорослі часто не мають готових інструментів для ефективної реакції: за даними МОН, лише 28% вчителів можуть чітко визначити булінг.

“Академія Турботи” пропонує готове системне рішення: “Урок Турботи” – інтерактивне заняття, де через історію зниклого персонажа Рудика діти навчаються:

• розпізнавати приховані форми цькування (образи, ігнорування);
• встановлювати особисті кордони та безпечно проговорювати свої почуття;
• створювати “Правила доброго класу” та формувати культуру взаємної підтримки.

Журналістам необхідно акредитуватись. 

• діти
• культура
• Київ
• Харків

Оксана Струк — вчителька історії, а її чоловік Костянтин — учитель  фізкультури. Пара разом понад 20 років. Жили у прикордонному селі Мала Вовча на Харківщині. Населений пункт знаходиться за 3 км від кордону з росією і з початком повномасштабного вторгнення рф — одразу потрапив в окупацію.

Жінка із сином змогли виїхати на підконтрольну Україні територію лише у серпні 2022 року. Костянтин залишився в селі. Оксана дізналася, що окупанти  переслідують вчителів, які відмовились від співпраці. Прийшли і за її чоловіком: Костянтина схопили, а їхній будинок обшукали. 

Дружина розповідає, що донос на чоловіка написала колега-вчителька, яку під час окупації призначили директоркою їхньої школи. У вересні 2022 року, коли ЗСУ звільнили їхнє село, колаборантка  виїхала до росії. 

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив, що Костянтин у полоні. Нині він перебуває на території росії. За понад 3 роки від викрадення чоловіка, вона отримала від нього лише одного листа. 

Оксана ходить на мирні зібрання разом із іншими родинами, у яких близькі у російському полоні. 

За попередньої домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Оксаною у Харкові або у онлайн-форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Харків

До початку повномасштабного вторгнення підприємство харків’янина Ігоря Єфименка займалося ремонтом автомобілів. Після 24-го лютого 2022-го року його команда переформатувалася і почала виготовляти бронежилети 5-го класу захисту для військових. Коли родич Ігоря Єфименка втратив пальці на нозі через підрив на міні, підприємець зрозумів, що його команда має розробити і захист для саперів та вибухотехніків. 

За основу взяли канадський зразок, адаптували його під потреби українських військових та рятувальників, і почали виробляти. У 2025-му році виробникам вдалося отримати патент на систему захисту ніг від протипіхотних мін фугасної дії. Відтепер виріб має не лише сертифікати за усіма стандартами НАТО, а ще й захист інтелектуальної власності. Ігор Єфименко запевняє, що канадський прототип був допрацьований і харківський відрізняється, як конструктивними елементами, так і матеріалами.

Вага кожного чобота — 4 кілограми, для виготовлення деталей команда використовує 3D-принтери. Ігор Єфименко пояснює, що чоботи – це не панацея, вони не можуть повністю запобігти травмуванню, але все ж дозволяють уникнути травматичної ампутації тим, хто їх використовує.

Поспілкуватися з Ігорем Єфименко можна як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• Харків
• розмінування

Катерина Садурська – харківʼянка та спортсменка, яка виборює золоті медалі на Чемпіонатах світу і встановлює світові рекорди у фрідайвінгу. Все життя Катерина шукала для себе ідеальний купальник, який не псується від хлорованої води. 

Врешті вирішила самостійно створити такий костюм. За матеріал обрала нейлон, який створюють з сіток, що губляться у морі під час вилову риби. Він стійкий до солоної води, хлору та захищає від сонця. Також нейлон можна переробляти багато разів. Катерина самостійно розробила дизайн костюмів, а у Харкові знайшла виробництво, де відшила першу колекцію. Масштабуванню проєкту завадило повномасштабне російське вторгнення, Катерина навіть планувала закрити виробництво, але постійні клієнти запитували, чи будуть ще купальники. Тож жінка і надалі продовжує справу. 

Поспілкуватися з Катериною Садурською можна, як онлайн, так і офлайн з 7 по 9 жовтня у Харкові, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Катерина Садурська стала переможницею у пірнанні з постійною вагою в біластах (CWTB) на чемпіонаті світу 2025, що проводиться під егідою Міжнародної асоціації розвитку фрідайвінгу (AIDA). Українська спортсменка пірнула на 97 метрів, що стало новим рекордом України. Це вже друга золота медаль українки на цьому турнірі. Нині у колекції Катерини Садурської 9 золотих медалей Чемпіонатів світу.

• жінки
• культура
• Харків

У Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка відбулася презентаційна екскурсія бібліотечним комплексом (бібліобусом), який напередодні Всеукраїнського дня бібліотек прибув до Харкова з Таллінна, як гуманітарна допомога.

12-метровий бібліотечний Volvo — подарунок колег з Талліннської центральної бібліотеки. Міська управа естонської столиці взяла на себе також транспортні витрати з перевезення його до Харкова. 

Бібліобус облаштований книжковими полицями (місткість — до 4000 книг), комп’ютерною технікою, робочими місцями для бібліотекаря та користувачів. Свого часу ця мінібібліотека на колесах обслуговувала читачів у віддалених куточках Естонії, у яких відсутні стаціонарні книгозбірні.

Відтепер автобібліотека курсуватиме громадами Харківщини, де з початку повномасштабної російської агресії повністю зруйновано понад 50 публічних бібліотек і ще близько 180 пошкоджено. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, одна з найстаріших та найбільших за обсягом фондів бібліотек України (понад 7 млн одиниць зберігання) також значно постраждала від обстрілів.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити бібліобус. Нині ще триває його облаштування.

• культура
• Харків

У деокупованому місті Балаклія на Харківщині благодійний фонд savED за підтримки партнерів облаштував два підземних освітніх простори. Це дасть можливість сотням місцевих дітей відвідувати позашкільні офлайн-заняття у громаді.

Перший навчальний осередок площею понад 1100 квадратних метрів функціонуватиме на базі укриття одного з балаклійських ліцеїв. З початку повномасштабної війни учні закладу навчалися виключно онлайн. А навесні 2025 року російські БПЛА двічі влучили у будівлю ліцею, в результаті чого була пошкоджена покрівля та одне крило закладу. 

Аби відновити доступ до позакласних офлайн-занять у ліцеї, благодійний фонд savED за підтримки U-Lead у 2023 році створив освітній центр “Вулик”, де учні мали позашкільні активності з педагогами. Цьогоріч завдяки благодійному “Збору із зірочкою” від партнерів KFC Україна фонду вдалося облаштувати додатковий простір для ліцеїстів під землею. В укритті є 6 класних кімнат, зони для спортивних занять, читання, харчування та відпочинку. Облаштування обійшлося у понад 2,8 мільйони гривень.  

Другий підземний освітній простір у Балаклії фонд savED облаштував на базі ще одного міського ліцею. На початку повномасштабного вторгнення заклад був пошкоджений внаслідок авіаударів рф, а уже під час окупації російські військові розграбували його приміщення. За підтримки партнерів з IT-компанії tsukat та Adobe фонду savED вдалося облаштувати в укритті ліцею навчальний простір, де можуть одночасно займатися більше сотні учнів. Вартість реалізації проєкту склала більше 390 тисяч гривень.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Харків