Теми за тегом: злочини росіян

У серпні 2024 росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпигунстві”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із батьками Ірини (онлайн), а також із адвокаткою та експертами Центру громадянських свобод у Києві. 

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 22 містах.

22 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Арбузинці, Вінниці, Світловодську, Харкові, Львові, Обухові, Полтаві, Запоріжжі та Павлограді.

23 лютого заходи заплановані у Києві, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Коропі, Овручі, Ірпені, Черкасах, Коростені, Ужгороді та Миколаєві.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

21 лютого Музей війни та мережа DOCU/CLUB ГО “Докудейз” запрошують на перегляд документального фільму “Свідки. На північ від Києва”.

Кінострічку створено за матеріалами проєкту “Архів Війни”, започаткованого ГО “Докудейз” у співпраці з Infoscope у перші тижні після початку вторгнення – для документування подій війни та свідчень очевидців, які допоможуть у майбутніх розслідуваннях російських злочинів і притягненні злочинців до відповідальності.

Герої фільму, жителі Пущі-Водиці, північної київської околиці, та найближчих до неї сіл Мощун і Горенка, розповідають про те, як пережили російську окупацію, як волонтерили, допомагали ЗСУ, чинили спротив окупантам. 

Після перегляду фільму відбудеться його обговорення за участю режисерки, координаторки відділу інтерв’ювання проєкту “Архів Війни” Тетяни Симон.

Модеруватиме обговорення журналістка, комунікаційна менеджерка Мережі DОCU/CLUB Ольга Бабчук.

На захід необхідно зареєструватись. 

Довідково: Українські документалісти від перших днів широкомасштабної війни записують свідчення очевидців. Ці записи зберігають правду про війну й допомагають розповісти про неї іноземній аудиторії. Згодом вони можуть стати доказами в міжнародних судах для покарання винних.

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Сергій Гриців – родом з Івано-Франківщини. Початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів у складі 36-ї бригади морської піхоти імені Михайла Білинського. Боєць пригадує, що бойові дії на Маріупольському напрямку, де він перебував, розпочалися ще 17-го лютого 2022-го року. 12 квітня того ж року командир Сергія сказав, що залишилося два варіанти – полон або прорив. Кожен мав вирішити самостійно. Сергій разом з групою побратимів спробували прорватися з російського оточення, але зазнали невдачі і незабаром опинилися у полоні. Сергія етапували 18 разів і за два з половиною роки він змінив 12 місць утримання. 

За словами військового, не минало й дня без тортур – українських захисників били, катували струмом та морили голодом. 

13 вересня 2024-го року Сергія обміняли і повернули на територію України. Після реабілітації військовий познайомився з майбутньою дружиною та одружився. 

Поспілкуватися з Сергієм Грицівом можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Івано-Франківськ

24 лютого у місті Буча на Київщині відбудуться заходи із вшанування пам’яті загиблих мирних жителів та захисників України. 

Місто Буча, яке стало символом нескореності українського народу та свідком жахливих воєнних злочинів російської армії, об’єднає родини загиблих, містян, представників влади та міжнародної спільноти задля вшанування пам’яті всіх, хто віддав життя за свободу України.

Програма заходів:

• Мітинг-реквієм. Поминальна панахида, вшанування пам’яті полеглих Героїв, 
• Мітинг-реквієм. Поминальна панахида, вшанування пам’яті невинно вбитих жертв російської агресії біля Стіни пам’яті, 
•  Відкриття меморіальної дошки загиблому Захиснику,
• Меморіальний захід Дзвони пам’яті.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Центр громадянських свобод запрошує на перформанс “Люди — ключові!”, що відбудеться у межах “Маршу пам’яті та надії”. Захід відбудеться 20 лютого у Києві. 

Перформанс спрямований на підтримку всіх бранців Кремля: військовополонених, незаконно ув’язнених цивільних, депортованих українських дітей та політв’язнів. Його символом є ключі, що одночасно означають і звільнення, і дім. Учасники брязкатимуть ключами, щоб нагадати світові про тих, кого утримують у неволі.

Спікери для коментарів:

– Олександра Романцова – виконавча директорка Центру громадянських свобод (англомовна),

– Михайло Савва – доктор політичних наук, експерт Центру громадянських свобод,

– Родичі та друзі бранців Кремля.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

13-річна українка Яна Степаненко, яка у 2022 році втратила обидві ноги внаслідок ракетного удару по вокзалу у Краматорську, після торішнього тріумфу у Бостоні тепер візьме участь у марафоні в Токіо, що відбудеться 1 березня.  Представників медіа запрошують на відкрите тренування – 19 лютого у Львові.

В Японії дівчина бігтиме 5 кілометрів на бігових протезах, щоб зібрати кошти на 2 спортивні протези для захисника Олександра Жавненка. Боєць втратив на фронті обидві ноги і хоче знову бути активним: займатися спортом, бігати та танцювати. До війни Олександр займався танцями і його найбільша мрія – це повернутися на паркет і знову танцювати з дружиною. 

На захід необхідно акредитуватись.

Довідково: У 2024 році у Бостоні Яна подолала 5 км та зібрала кошти на спортивний протез для захисника Олександра Рясного. 

8 квітня 2022 року внаслідок терористичного удару росіян по залізничному вокзалу у Краматорську Яна Степаненко втратила обидві ноги. Світлина, де її на руках несе хірург Дитячої Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова, облетіла весь світ. 

• діти
• злочини росіян
• постраждалі
• Львів

17 лютого у Медіацентрі Україна відбудеться брифінг: “росія вдарила дроном по укриттю  на ЧАЕС: наслідки та поточна ситуація на станції”

Учасники:

– Олег Коріков, Голова Держатомрегулювання – Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України.

Теми для обговорення:

– Удар ворожим дроном по укриттю на Чорнобильській АЕС: що відомо про наслідки та якою є поточна ситуація на станції?

– Затримання проведення ротації персоналу МАГАТЕ на ЗАЕС: можливі наслідки та подальші рішення;

– Безпекова ситуація на вітчизняних АЕС в умовах ворожих ударів.

Довідково: Вночі, 14 лютого, російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття Чорнобильської атомної електростанції. Це сталося біля Нової захисної оболонки, яка захищає зруйнований четвертий реактор на ЧАЕС. Дрон влучив у дах ізоляційної споруди.

• злочини росіян
• Київ

Волонтерська спільнота Repair Together приєднується до проєкту БФ Гуртум “Save Mala Opera”: 16 лютого проведуть в Київській малій опері відбудовчу Rave Толоку. 

Мала Опера  —  архітектурна пам’ятка Києва, побудована у 1902 році. Внаслідок ворожих обстрілів в історичній будівлі пошкоджені стіни та стеля, постраждали декоративні елементи оздоблення.  

Під час толоки волонтери працюватимуть під музичний супровід.  А на завершення дня, за словами організаторів, “буде трішечки танців”. 

Журналісти мають змогу висвітлити роботу волонтерів. 

• відбудова
• волонтери
• злочини росіян
• Київ

Тетяна Грек впродовж останніх 15 років навчає карате дітей та дорослих. До повномасштабного вторгнення разом з чоловіком заснувала приватний спортзал у Бучі на Київщині. З початком великої війни родина опинилася в окупації, їхній спортзал росіяни розграбували, а будинок жінки розстріляли. Через два тижні окупації Тетяна з сім’єю зуміла вибратися на підконтрольну Україні територію.

Повернутися до Бучі жінка наважилася лише через рік. За цей час інші тренери, які залишилися у місті, відновили спортзал та почали знову навчати дітей. Тож після повернення на Тетяну вже чекали учні. Також у Бучі відновила роботу державна школа бойових мистецтв, куди жінку запросили викладати.

Поспілкуватися з Тетяною Грек можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Київ