Теми за тегом: злочини росіян
Центр громадянських свобод запрошує на обговорення, які уроки може винести Україна з Нюрнберзького процесу у боротьбі за справедливість. Захід відбудеться 23 жовтня у Києві.
80 років тому розпочався один із найвідоміших процесів у міжнародному кримінальному правосудді. Після Другої світової в Нюрнберзі судили лідерів нацистської Німеччини — і цей процес став основою сучасної системи міжнародного правосуддя.
Україні не варто чекати закінчення війни, аби розпочати свій шлях до справедливості. Вона вже рухається в цьому напрямку: 25 червня 2025 року Україна та Рада Європи підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Під час зустрічі обговорять, яким може бути “український Нюрнберг” і чим він відрізнятиметься від історичного; чи можливе правосуддя під час війни; які мають бути повноваження Спеціального трибуналу; як поєднати роботу національних судів і міжнародних інституцій та якою буде роль суспільства, ЗМІ та міжнародних партнерів у забезпеченні справедливості.
Також під час обговорення відбудеться презентація книжки “Нюрнберзькі принципи та Україна: сучасні виклики миру, безпеки та справедливості” — збірки, що переосмислює спадщину Нюрнберзьких процесів у контексті російської агресії проти України. Автори аналізують поняття “злочину агресії” та “злочинів проти людяності”, досліджують ефективність міжнародного правосуддя в умовах сучасних воєн, а також пишуть про депортацію українських дітей, нищення культурної спадщини та досвіду трибуналів після Нюрнберга — від Югославії до Руанди.
Учасники обговорення:
- Антон Кориневич — директор Департаменту міжнародного права МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу, агент України в Міжнародному суді ООН;
- Герберт Р. Регінбогін — співавтор книги “Нюрнберзькі принципи та Україна: сучасні виклики миру, безпеки та справедливості”, науковий співробітник Інституту політичних досліджень і католицьких студій Католицького університету Америки у Вашингтоні.
Модераторка: Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
Увага: Захід відбуватиметься англійською мовою без перекладу. Трансляції не передбачено. На подію необхідно зареєструватись.
21 жовтня на брифінгу у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука розкажуть про проведену роботу з деблокування, стабілізації та збереження мистецьких творів, врятованих після обстрілу.
25 березня 2024 року внаслідок російського ракетного удару по Києву була частково зруйнована будівля Академії. Зокрема, значних ушкоджень зазнала центральна частина корпусу, де зберігались унікальні мистецькі твори.
Брифінг є унікальною нагодою для журналістів побувати безпосередньо на місці руйнування та подальшої роботи з порятунку мистецької спадщини, почути звіт про проведені роботи та побачити врятовані артефакти.
Учасники:
- К’яра Децці-Бардескі — керівниця Бюро ЮНЕСКО в Україні,
- Ігор Пошивайло — координатор Агенції стійкості культури (ACURE), генеральний директор Національного музею Революції Гідності,
- Світлана Стрельнікова — директорка Національного науково-дослідного реставраційного центру України,
- Олена Осадча — ректорка Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
До участі у брифінгу запрошено представників Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства освіти України.
Після брифінгу запрошують на спеціальну тематичну екскурсію виставкою вцілілих предметів, яку проведе Олена Осадча, ректорка Академії Бойчука.
На захід необхідно зареєструватись.
Довідково: Рятувальна операція здійснювалась за сприяння ЮНЕСКО, реалізовувала проєкт Агенція стійкості культури (ACURE) у співпраці з Національним науково-дослідним реставраційним центром України, Національним музеєм Революції Гідності, за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Також в рамках операції відбувся воркшоп “Порятунок культурної спадщини під час війни: стабілізація пошкоджених колекцій”, до якого були залучені фахівці з команди рятівників культурної спадщини, та два одноденних тренінги-інтенсиви для музейних працівників та пам’яткоохоронців.
Олексію Сіваку з Херсона — 42 роки, він колишній моряк. На початку 2022 року чоловік планував вирушити у черговий рейс, однак його плани зруйнувало російське повномасштабне вторгнення. Олексій залишився в Херсоні разом із дружиною та тещею, яка має інвалідність. В окупованому місті він розклеював антиросійські листівки, робив з однодумцями опудала “мертвих росіян”, щоб завойовники не відчували себе в безпеці на українській землі.
24 серпня 2022 року, на День Незалежності України, Олексій разом з іншим містянином вивісив у місті український прапор. Наступного дня росіяни схопили обох чоловіків. Олексія побили на очах у дружини. Наступні 59 днів він провів у неволі, де пережив тортури та сексуальне насильство (СНПК — сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).
Після звільнення Олексій взявся розшукувати колишніх співкамерників. Згодом став співзасновником мережі “Випускники”, яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури. Також нині чоловік є головою ГО “Випускники” (“Alumni”), яку було створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків. Йдеться про кілька сотень людей: від 20 до 76 років. Вони мають змогу отримати юридичну та психологічну допомогу, також для учасників проводять ретрити.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн-форматі.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
Дмитро Хилюк — український журналіст з 20-річним стажем, та кореспондент інформагентства УНІАН. Понад три роки чоловік перебував у російському полоні як цивільний заручник.
Дмитра, разом із його батьком, російські окупанти викрали на початку березня 2022 року просто на вулиці у селі Козаровичі Київської області, де жила родина. Згодом батька відпустили, а Дмитра вивезли спершу в Білорусь, а потім — у росію.
Чоловіка привезли у СІЗО №2 Новозибкова Брянської області. У одному з інтерв’ю Дмитро розповів, що там під час так званої “прийомки” людей дуже сильно били, зокрема, дубинками, руками, кидали об землю, травили собаками. У травні 2023 року чоловіка перевезли у тюрму Пакіно Володимирської області рф, де він пробув до самого звільнення.
Загалом у російській неволі Дмитро Хилюк перебував 3 роки, 5 місяців і 21 день. 24 серпня 2025 року на День Незалежності України чоловік повернувся додому під час чергового обміну полоненими.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Дмитром у Києві або у онлайн-форматі.
Компанія TEAHOUSE імпортує, виробляє і продає чай з 2006 року. У липні цього року ворожий дрон знищив їхнє виробництво у Дніпрі. Згоріло все: 100 тонн сировини, цехи та обладнання.
Попри пережите, команда винайняла нове приміщення й змогла повернутись до роботи. Крім того, TEAHOUSE стане першою компанією в Україні, яка отримає грант на відновлення від держави.
11-12 жовтня у Києві TEAHOUSE організовує Осінній Kyiv Tea Festival 2025 — особливий для загартованої вогнем команди, адже він є символом стійкості й натхнення.
Журналісти матимуть змогу дізнатись більше та поспілкуватися з представниками TEAHOUSE у Києві, зокрема, під час фестивалю.
Проєкт “Воєнні злочини у Криму” покликаний пояснити простими словами, що таке воєнні злочини, які дії окупантів підпадають під цю категорію та як постраждалі можуть захистити свої права.
Теми для обговорення:
– Основні види злочинів, зафіксованих на тимчасово окупованій території (депортація, порушення у сфері власності, примусова мобілізація);
– Алгоритм дій для громадян, які зазнали переслідувань: куди звертатися, як зберігати докази, які є можливості компенсації;
– Діяльність правоохоронних органів автономії з документування злочинів окупаційної влади та реагування на звернення громадян;
– Форми поширення інформації: відеоролики, соціальна реклама, пам’ятки та спільні прийоми громадян;
– Роль заявників у міжнародних процесах притягнення винних до відповідальності.
Учасники:
– Ольга Куришко, Постійна Представниця Президента в Криму;
– Віталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури АРК та м.Севастополь;
– Ахтем Сеітаблаєв, директор ДП “Кримський дім”.
Олександр Швецов — ветеран, який захищав Україну з 2014 року. Під час боїв під Луганськом він зазнав важкого поранення і втратив ногу. Після повернення з фронту Олександр пережив важку кризу: не сприймав себе без ноги, відмовлявся від протезу, зловживав алкоголем і наркотиками. Згодом йому вдалося подолати залежності, а після поїздки за кордон — позбутися панічних атак. Ветеран створив проєкт “Автобус-Герой”, завдяки якому десятки військових змогли побачити Францію та Польщу.
У ніч на 10 вересня 2025 року під час ворожого обстрілу Житомирщини дім та авто Олександра Швецова були пошкоджені вибухом. Попри те, що ракета впала всього за 20 метрів від будинку, чоловік залишився неушкодженим і встиг врятувати своїх тварин.
Після обстрілу Олександр опублікував допис у соцмережі, де показав наслідки удару та звернувся по підтримку. Уже за два дні небайдужі зібрали для нього мільйон гривень.
Втім, ветеран вирішив не витрачати ці кошти на власне житло — він передав усю суму односельцям, які тієї ж ночі втратили домівки, але не отримали жодної допомоги.
Поспілкуватися з Олександром Швецовим можна як онлайн, так і офлайн у Житомирі, за попередньою домовленістю.
26 вересня у Києві відбудеться презентація аналітичного звіту “Як росія стирає українську ідентичність під виглядом боротьби з екстремізмом”.
Учасники:
- Марія Красненко, авторка звіту, залучена експертка ГО ЦГП “Альменда”;
- Тетяна Личко, документаторка ГО ЦГП “Альменда”;
- Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації ГО ЦГП
“Альменда”.
Теми для обговорення:
– як антиекстремістське законодавство використовується для викорінення української культури та формування “загальноросійської ідентичності”;
– які інструменти тиску застосовуються до учасників освітнього процесу на ТОТ під виглядом “боротьби з екстремізмом”;
– що необхідно робити на національному та міжнародному рівнях для захисту української ідентичності дітей на окупованих територіях;
– які приклади успішної протидії ідеологічному впливу рф на світогляд українських дітей уже сьогодні можна використовувати, зокрема через українську освіту.
Довідково: З 2014 року росія веде не лише збройну агресію, а й системну політику ідеологічного контролю та асиміляції на тимчасово окупованих територіях України. Формально прикриваючись “боротьбою з екстремізмом”, рф перетворила цей інструмент на засіб переслідування всіх, хто зберігає українську культуру, мову й ідентичність. Особливим об’єктом тиску стають діти та освітнє середовище.
2 жовтня у Києві, у межах XVI Одеського міжнародного кінофестивалю, відбудеться прем’єра документальної стрічки “Діти у вогні” (“Children in the Fire”, Україна, США, Чехія, реж: Євген Афінеєвський). Фільм фіксує злочини проти українських дітей під час повномасштабної війни: викрадення, депортації, спроби асиміляції. Серед героїв стрічки, зокрема, Валерія Сидорова із Нової Каховки, яка пережила російську окупацію та депортацію до Криму. Яна Степаненко, яка втратила ноги внаслідок російської ракетної атаки на залізничну станцію Краматорська. Владислав Буряк, який пройшов полон рф. Детальніше історії дітей можна прочитати тут.
Вісім юних героїв, попри пережите, продовжують вірити у майбутнє: стають спортсменами, артистами, службовцями.
Стрічка була показана на фестивалях у Монте-Карло, Raindance та Documentaries Without Borders.
Журналісти матимуть змогу поспілкуватись із дітьми, які знялись у фільмі, а також із творчою командою. На захід необхідно зареєструватись.
16 дітей минулого тижня вдалося врятувати з окупації у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та завдяки допомозі команди Save Ukraine.
- 17-річній Мілані довелося чекати маму з підвалу. Там жінку тримали три дні без їжі та води лише через те, що тато дівчини — український військовий. Вона пройшла обшуки, поліграф, приниження. Жінці погрожували, що її можуть “знайти у Дніпрі”. Тому донька жила в постійному страху, що мама зникне назавжди.
- 17-річний Марк пішов на урок, а потрапив на військовий облік. Після “психологічного тесту” російські військові забрали хлопця разом з деякими однокласниками до військкомату без дозволу батьків. А ще хлопець мало не залишився сиротою, коли дрон влучив у машину його мами й тата, які вижили дивом.
- 2-річна Соломія також дивом вижила в окупації. Коли дитина прокинулася вночі з температурою 40 °C, мама Олена не дочекалася швидкої й вирішила сама відвезти доньку до лікарні. Але російські військові не пустили їхню машину через міст, погрожуючи розбити скло. Тоді жінка взяла доньку на руки й пішла понтоном у темряві.
- Родина 14-річної Аліни ледве встигла виїхати з окупації, щоб не залишитися на вулиці. Окупаційна влада погрожувала відібрати у сімʼї квартиру. Та навіть на блокпості їх не хотіли пропускати, поки дівчина не видалила всі українські канали з телефона.
Сьогодні всі вони вже у безпеці, проходять реабілітацію, відновлюють документи, отримують психологічну підтримку та допомогу з житлом, мають дах над головою й підтримку.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із представниками Save Ukraine.
