Теми за тегом: жінки

Олена Зіньова — підприємиця з Херсона. Понад 20 років жінка опікувалася власною крамницею і продавала вишиті українські сорочки, рушники, прикраси та сувеніри з петриківським розписом. Коли ворог у 2022 році окупував рідне місто Олени, їй довелося ретельно сховати всі речі з українською символікою, а магазин зачинити, адже росіяни шукали та знищували усе, що було бодай якось пов’язано з Україною. Олена три місяці прожила в окупації, врешті наважилася виїхати, а з собою вирішила взяти колекцію вишиванок та український прапор. Разом з родиною жінці вдалося подолати 33 російські блокпости, кожен з яких, за словами Олени, міг стати останнім. 

Сім’я підприємиці облаштувалася у Кривому Розі на Дніпропетровщині, де одразу взялася відновлювати бізнес. Олена створювала крамницю з нуля, робила ремонт і закуповувала обладнання, на заміну тому, що змушена була залишити у Херсоні. Нині одяг з крамниці Олени носять не лише у Кривому Розі, а й замовляють з-за кордону. Жінка мріє, що незабаром зможе повернутися до рідного міста й знову тішити покупців українськими вишитими сорочками. 

Довідково: 11 листопада 2022 Сили Оборони України звільнили Херсон від окупантів. З того часу росія постійно обстрілює місто та вбиває мирних мешканців Херсона.

• відбудова
• жінки
• культура
• окупація
• Дніпро

13-14 січня у Києві  відбудеться черговий майстер-клас у межах благодійного проєкту “Тисяча історій кохання. Картини дружин справжніх героїв”: жінки, які втратили чоловіків під час війни, писатимуть картини.

Благодійний проєкт започаткував митець Олег Юров у січні минулого року. За цей час більше 200 жінок взяли участь у художніх майстер-класах, під час яких створювали картини в пам’ять про чоловіків, які загинули, захищаючи Україну. Зокрема, жінки малювали мрії, предмети чи явища, які асоціюються із загиблими коханими. Нещодавно у Києві відбулась виставка картин учасниць благодійного проєкту.

• військові
• жінки
• загиблі
• культура
• Київ

Юліана —  жителька Бахмута, що на Донеччині. У день, коли разом із сім’єю таки наважилася покинути місто, по її житловому кварталу почав бити ворог. 

Жінка встигла закрити голову руками, коли стався потужний вибух. Трохи оговтавшись, зрозуміла, що перебуває під завалами. Юліана пригадує: коли їй допомогли вибратись, то побачила пошматовані пальці на руці. Було відчуття, ніби кінцівка повністю відірвана. 

Поранення погано гоїлося, частину м’язів довелось вирізати. Лікарі не знали, що робити з рукою далі. Через неправильне зростання кісток і м’язів, ніхто не хотів братись за лікування. Проте згодом Юліана дізналась про нацпрограму “Врятуй кінцівку”, де нині  фахівці борються за збереження її руки.

Довідково: Національна програма “Врятуй кінцівку” ініційована Міжнародним БФ “Здоров’я українського народу” стартувала наприкінці минулого року.  Її місія  —  зупинити інвалідизацію українців, шляхом проведення 15 тисяч операцій з порятунку кінцівок як військовим, так і цивільним.

Бої за Бахмут почалися у серпні 2022 року, хоча обстрілювали місто росіяни із весни. До травня 2023 року війська рф зайняли більшу частину Бахмуту. Через постійні  російські обстріли, місто повністю зруйноване. Квартира Юліани також не вціліла. 

• жінки
• лікарі
• постраждалі

Ольга Єгорова мобілізувалася до Сил Оборони влітку 2022 року. Жінка каже, що не розуміла, як можна було повертатися до цивільного життя, якщо чимала частина України перебуває під окупацією. Відтак Ольга звернулася до одного з центрів Сил Спеціальних Операцій і обійняла посаду діловода. Жінка хотіла підготувати себе до подальшого переходу у бойову групу, тож відвідувала різноманітні профільні заняття.

Врешті військовій разом з побратимами вдалося потрапити до снайперського взводу, де командир не зважав на стать військових і зобов’язував усіх працювати наполегливо та майстерно володіти зброєю. Нині Ольга опікується зв’язком у своєму взводі та забезпечує комунікацію між командуванням та бійцями.

Додатково: Ольга Єгорова перебуває на передовій. Військовослужбовиця готова спілкуватися з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки

Мешканці Кам’янки, що на Дніпропетровщині, Ользі Пометун — 37 років. Вона народилася з “кришталевістю” кісток. Так кажуть про вроджене захворювання, коли кістки дуже крихкі та легко ламаються. Крім того, у дитинстві жінка отримала травму, від якої її ріст зупинився. Та попри всі труднощі, Ольга не втратила жагу до життя. Вона пройшла курси водіння, придбала авто і переобладнала його під власні потреби. А ще — навчилася плавати і навіть написала мотиваційну книгу. 

З початком повномасштабного вторгнення Ольга взялася за волонтерство. У рідному Кам’янському жінка заснувала громадську організацію “Обʼєднані добром”. Нині у команді Ольги семеро людей, усі — внутрішні переселенці. Допомагають військовим, а також цивільним, які потребують підтримки. За  час існування команді вдалося допомогти понад 10 тисячам українських родин.

• волонтери
• жінки
• Дніпро

Валентина Макаренко —  військовослужбовиця, кулеметниця та музикантка. Дівчина стала до лав Сил Оборони після того, як восени 2022-го року на Харківщині загинув її батько — Віталій Філіпов на псевдо “Патон”. 

Дівчина вирішила, що ця смерть не повинна бути марною. Валентина мобілізувалася у тому ж військкоматі, де оформлювала документи про загибель батька. Валентина отримала посаду кулеметниці, а нині хоче перекваліфікуватися на бойову медикиню, адже прагне рятувати життя українських захисників. Нині військова завершила навчання на Чернігівщині і приєдналася до четвертої окремої танкової бригади. Після завершення війни Валентина мріє повернутися до музики.

Додатково: Валентина Макаренко перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами онлайн.

• військові
• жінки

Ярина Чучман-Миньо до повномасштабного вторгнення планувала відкрити власний тату-салон. А коханий Ярини, стоматолог за фахом, збирався у поїздку до Чехії. Натомість з початком великої війни  хлопець добровільно пішов до військкомату та мобілізувався. Він загинув на фронті у перші дні вторгнення росіян. 

Після цього Ярина пройшла навчання в Національному університету оборони України ім. Івана Черняховського. Батько дівчини, який підтримував її рішення долучитися до війська, загинув на передовій у березні 2023-го року.  Батько брав участь у російсько-українській війни ще після Революції Гідності у 2014 році і знову мобілізувався у 2022-му. 

Нині Ярина — командирка взводу, служить на Запорізькому напрямку, їй підпорядковується 14 військових.

Довідково: Військова готова спілкуватися з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі

10 грудня у Києві громадська організація “Жінки зі сталі” разом з родинами українських військовополонених запрошує журналістів на мирну акцію “Втрачений зв’язок”. Акція спрямована на підтримку українських військовополонених та їхніх сімей.

“Ми хочемо, щоб українська влада та суспільство почули нас та засвідчили намір разом із сім’ями українських полонених оборонців продовжити рішучу боротьбу за їхнє визволення”, — зазначають організатори акції.

За їхніми словами, останні півроку процес обмінів повністю заблокований. Українські військові, які перебувають у російському полоні, позбавлені можливості передати з неволі бодай звістку про себе. 

ГО “Жінки зі сталі” переконані, що поліпшити ситуацію можуть лише єдність і принциповість суспільства та все більший  тиск на країну-агресорку.

• військові
• жінки
• полонені
• Київ

Катерина Гідзула — мама трьох дітей та підприємиця із Хмельницького. Три роки тому Катерина започаткувала хаб для жінок. Головна мета хабу — дати жінкам можливість реалізуватися. Катерина разом з командою влаштовувала тренінги для відвідувачок хабу. Зокрема, давала необхідні знання для відкриття власної  справи. 

З початком повномасштабної війни Катерина взялася за підтримку жінок-переселенок з дітьми. Вже у квітні 2022-го року у Хмельницькому відкрив свої двері дитячий простір “Вільна мама”, який вдалося започаткувати завдяки фінансуванню від Українського Жіночого Фонду. У дитячому просторі малюки можуть гратися та розвиватися, поки їхні мами-переселенки зайняті справами. 

Нині у Хмельницькому працюють вже п’ять безкоштовних дитячих просторів. Катерина планує масштабувати проєкт та збільшити кількість локацій. Окрім цього, прагне продовжити проводити тренінги для жінок.

• діти
• жінки
• Хмельницький

Божена Гринько навчалася на “стоматолога-ортопеда”, втім за спеціальністю жінка працювала недовго. Натомість заснувала власний бізнес, займалася вторсировиною. З початком повномасштабного вторгнення жінка вивезла свою родину на Житомирщину, а після деокупації Бучі та Ірпеня, повернулася до столиці. Чоловік Божени у строю з 24-го лютого 2022-го року, адже він кадровий військовий. 

Навесні 2022-го року Божена мобілізувалася до 44-го окремого стрілецького батальйону начальницею медичної служби та медпункту. 12 грудня 2022-го року Божена отримала поранення на Донеччині. Чотири місяці медикиня провела у шпиталях. 

Божена разом з чоловіком придбала будиночок на Харківщині, де після поранення та реабілітації поселилася із донькою. У тамтешньому ліцеї військова проводить безкоштовні лекції та практичні заняття з тактичної медицини та поводження з вибухонебезпечними предметами. Поруч з будинком, який придбала Божена, є вільна ділянка землі, де жінка разом з чоловіком та побратимами планує створити реабілітаційний центр для військовослужбовців.

• військові
• волонтери
• жінки
• лікарі