Теми за тегом: жінки

На початку повномасштабної війни чоловік Надії став на захист країни та вступив до лав Територіальної оборони. Під час оборони Чернігівщини у березні 2022 року він загинув.  Без батька залишилось троє дітей. Будинок, який свого часу будував чоловік для сім’ї, розгромили окупанти. Надії пропонували продати земельну ділянку,  але вона відмовилась, бо мріє на цьому місці  відбудувати домівку в пам’ять про коханого. 

Нині волонтери “Добробату” допомагають із відновленням помешкання. На місце уже привезли будівельні матеріали.

• відбудова
• волонтери
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• Чернігів

Оксана народилась у Херсоні. У жінки 27 років педагогічного стажу (працювала у галузі позашкільної освіти).  На початку повномасштабного вторгнення  рф Оксана поїхала до сестри на лівий берег Херсонщини, але опинилась в окупації. Вирватись вдалось 1 червня 2023 року. Нині вона живе у соціальному готелі на Київщині, а з вересня викладає для учнів 9 та 11 класів українську мову й літературу у офлайн та онлайн форматах. Щоби не заважати іншим вимушеним переселенцям, Оксана проводить онлайн уроки на одній із кухонь соціального готелю.

Окрім шкільних дисциплін, жінка також веде гурток “Джура”. Це всеукраїнська дитячо-юнацька гра, форма позакласної роботи з патріотичного та морально-етичного виховання дітей.

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• діти
• жінки
• окупація
• Київ

Ксенія Костенко покинула успішну роботу у галузі IT та започаткувала ферму на Київщині у Бучанському районі. Навіть запатентувала власну технологію виробництва добрив. Коли російський десант висадився на Київщині у лютому 2022 року, Ксенія тішилася, що на її полі не було робітників. Фермерка виїхала до Києва, пізніше дізналася, що її будинок знищили, а поля довкола замінували. Ксенія взялася за волонтерство, допомагала українській армії. Після деокупації Київщини та із дозволу саперів — повернулася додому. Нині фермерка працює над тим, щоб відновити потужності свого підприємства. 

• волонтери
• жінки
• Київ

Фотографка Уляна Сідлецька спільно з візажисткою та стилісткою Вікторією Санатос влаштовують фотосесії для жінок. Кажуть, що працюють з внутрішнім станом жінок. Зокрема, під час фотосесій допомагають їм долати комплекси та бачити себе іншою. 

Два місяці тому на фотосесію прийшла жінка, яка втратила чоловіка на війні. Коли ж виклала світлини до соцмереж, то зіштовхнулась з осудом людей, мовляв, для вдови ходити на фотосесії  — недоречно.  Тоді, щоби підтримати інших жінок загиблих героїв України у Вікторії та Уляни з’явилась ідея створити фотопроєкт “Я — ЖІНКА”. Його мета продемонструвати, що жінка не повинна забувати про себе. Фотосесії для дружин загиблих героїв Уляна та Вікторія роблять безкоштовно. 

У фотопроєкті уже взяли участь 8 жінок. За словами організаторів,  на фотосесіях жінки починають відкриватись: розповідають про себе, згадують мрії, а дехто згодом навіть розповідає, що реалізував  те,  що довгий час відкладав.

17 грудня відкриється виставка фотопроєкту “Я — ЖІНКА”. Також нині до участі у ньому зголошуються охочі з інших регіонів країни. 

• військові
• жінки
• загиблі
• культура
• Вінниця

До початку повномасштабного вторгнення Інна Яковенко займалася продажем вікон та дверей. Підприємиця мала два торгових павільйони у селищі Нововоронцовка на Херсонщині. З початком великої війни селище жінки залишилося єдиним неокупованим у Нововоронцовській громаді. Але росіяни впродовж 7 місяців мало не щодня його обстрілювати. Увесь серпень 2022-го року Інна прожила у підвалі через постійні “прильоти”. Обстріли пошкодили торгові павільйони, де торгувала Інна. Тож після того, як українські військові звільнили громаду, підприємиця обрала для себе новий шлях та створила виробництво блоків із гранітного відсіву, щоби допомогти відбудувати свої помешкання односельцям, які почали повертатися додому. Нині жінка планує масштабувати виробництво, аби створити якомога більше робочих місць. 

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• жінки
• постраждалі
• Херсон

Тетяні Смиловенко — 19 років. Нині дівчина двократна чемпіонка “Olimpic Hopes” та багаторазова призерка світу та Європи. А коли їй було всього чотири — Тетяна разом з молодшим братом опинилася у дитячому будинку, а ще четверо її сестер та братів забрали до інтернату. Через два роки прийомна родина забрала всіх дітей до себе, але незабаром від них відмовилась. Пізніше дітей погодилася взяти вчителька місцевої школи, і Тетяна з братами та сестрами переїхала до будинку сімейного типу. Коли дівчинці виповнилося 11 років, прийомна мати запропонувала їй спробувати себе у спорті, а саме у веслуванні. Тетяна спершу обрала байдарку, а згодом — каное. Дівчина займає призові місця, мріє потрапити на Олімпіаду, а згодом стати тренером, аби мотивувати та підтримувати інших.  

Нині Тетяна мешкає на Кіровоградщині, але часто виїжджає у різні регіони України. Готова до спілкування зі ЗМІ за попередньою домовленістю.

• жінки

Валентина Ганцева працює у бібліотеці села Солдатське на Сумщині вже 32 роки. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення у бібліотеці зробили сучасний ремонт і придбали нове обладнання. Але будівля книгозбірні не витримала авіаудару росіян, які поцілили просто у центр окупованого села. Від бібліотеки залишився дах та стіни: всередині споруди усе пошкодила вибухова хвиля. Попри окупацію та роботу ворожої авіації Валентина разом з чоловіком взялася збирати вцілілі книжки та ховати їх у мішки з-під зерна. Жінці вдалося вивезти та врятувати понад 1000 примірників. 

У квітні 2022 року українські військові деокупували село. Приміщення бібліотеки допомогла відновити благодійниця з Німеччини, і вже восени минулого року Валентина знову відкрила двері книгозбірні для читачів. 

• жінки
• культура
• окупація
• Суми

Нещодавно світ побачила книга “Візуальний щоденник війни”. Вона  містить 366 ілюстрацій мисткині Антоніни Семенової та стільки ж зібраних нею історій українців про рік повномасштабного вторгнення рф. 

Друк книги фінансово підтримав Український  культурний фонд. Тираж  — 100 примірників. Частина накладу буде надіслана волонтерам/активістам, які залучать книги для своїх благодійних зборів.  Ще частину  —  вже надіслали в бібліотеки України. Також примірники “Щоденника” поїдуть до музеїв війни та в  українські культурні центри за кордоном. 

У планах Антоніни перекласти книгу англійською, щоб поширювати історії про війну світом.

Художниця надає перевагу інтерв’ю у онлайн форматі, або телефоном. 

Довідково: Раніше ілюстраторка та художниця Антоніна Семенова працювала над тематичними дитячими абетками.  А 24 лютого 2022 року зрозуміла, що не може малювати мирні ілюстрації та має відрефлексувати події того дня. Так, з’явилась ідея створити “Візуальний щоденник війни”. Жінка щодня  малювала один невеликий скетч про те, що відбувається в країні. Згодом, виникла ідея трансформувати щоденник з особистого рятівного кола однієї мисткині в проєкт, що буде голосом різних українців.  

• жінки
• культура

12 років тому Юлія Рощенко разом зі своїм чоловіком відкрила власний бізнес. У селі Чорнобаївка, що на Херсонщині, жінка створила копі-центр, де односельці могли зробити копії документів чи роздрукувати необхідні папери. Після початку повномасштабного вторгнення росії Юлія ночами друкувала написи “Діти” для машин, аби ті, хто виїжджали з окупації, могли спробувати убезпечити свої сім’ї від російських атак. 

Згодом до копі-центру завітали окупанти, вимагали, щоб Юлія та її чоловік друкували російські документи, а також фото на паспорти рф. Подружжя відмовилося навіть попри те, що ворог погрожував зброєю. Через загрозу життю родина Юлії вирушили на захід України, де жили, поки їхнє рідне село не звільнили українські військові. Після повернення подружжя отримало державний грант, аби знову запустити копі-центр.

• жінки
• окупація
• Херсон

Лариса за фахом юристка із Херсону. Про повномасштабне вторгнення рф жінка дізналась, коли була у Мексиці. І одразу почала шукати шляхи повернення додому.  Дістатися України Лариса змогла якраз у дні окупації російськими військами Херсону. У травні 2022 року жінка поїхала в окуповане росіянами місто та вивезла звідти сім’ю, друзів та людей, які прагнули виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Уже на Київщині Лариса долучилась до волонтерського руху і розбирала завали зруйнованих внаслідок війни будівель. Жінка жила з думкою, що у її рідному місті треба реалізувати схожий проєкт з відбудови. Тож після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Лариса повернулася додому і стала координаторкою волонтерського руху “Добробат” у області. Разом із командою вона розбирає завали та відбудовує житло. За відданість роботі та турботу, яку дарує людям, місцеві волонтери називають Ларису “мамою”. 

Журналісти мають можливість поспілкуватись із Ларисою, як офлайн, так і  онлайн. 

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• відбудова
• волонтери
• жінки
• Херсон