Теми за тегом: волонтери

Наталія Гавриленко до повномасштабного вторгнення була підприємицею у Херсоні. Жінка готувалася до великої війни та разом з коханим планувала вступити до Тероборони. Вже 24-го лютого 2022-го року подружжя рушило до військкомату. Невдовзі херсонські тероборонівці, до яких долучилася і Наталія, отримали зброю. Проте прослужити встигли лише два дні.  

Наталія пригадує, як до кабінету, де перебували новосформовані тероборонівці, зайшов комбат, наказав скласти зброю і тікати додому полями. Тоді жінка разом з чоловіком і рештою цивільних усвідомили, що рідне місто будуть захищати самотужки. Так народився партизанський рух у Херсоні. Наталії з побратимами вдалося облаштувати шпиталь та налагодити співпрацю з Силами спеціальних операцій.

7 липня 2022 року росіяни вдерлися в дім Наталії, де вона перебувала разом з невісткою, сином та онуком. Наталію забрали до ізолятора тимчасового тримання на кілька місяців. Жінка каже, що її не катували, допитували на поліграфі і змусили дати інтерв’ю для російських пропагандистів. 1 листопада 2022-го року Наталію відпустили. Без документів, грошей, телефону. Нині вона продовжує волонтерити та підтримувати українських військових.

Наталія Гавриленко тимчасово перебуває в Ізюмі, що на Харківщині. Поспілкуватися з волонтеркою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Херсон

Мешканка Херсона Лариса Бортовик дізналася про повномасштабне вторгнення росії, коли була у Мексиці. Одразу почала шукати шляхи повернення додому. Дістатися України Лариса змогла якраз у дні окупації російськими військами Херсона. У травні 2022 року жінка поїхала в окуповане росіянами місто та вивезла звідти друзів, а також людей, які прагнули виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Уже на Київщині жінка долучилась до волонтерського руху і розбирала завали зруйнованих внаслідок війни будівель. Жінка жила з думкою, що у її рідному місті треба реалізувати схожий проєкт з відбудови. Тож після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Лариса повернулася додому і стала координаторкою волонтерського руху “Добробат” у області. Разом із командою вона розбирала завали та відбудовувала житло. Також реалізовувала проєкти з відновлення приватних домогосподарств й укриттів у медзакладах. За відданість роботі та турботу, яку дарує людям, місцеві волонтери називають Ларису “мамою”.

У зв’язку з безпековою ситуацією на Херсонщині нині робота команди волонтерів сконцентрована на облаштуванні укриттів. 

Журналісти мають можливість поспілкуватись із Ларисою у Херсоні або у Києві, а також в онлайн-форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• відбудова
• волонтери
• жінки
• окупація
• Херсон

Наталія Голубєва — медик за фахом, а також співзасновниця і голова благодійного фонду “Медицина Херсонщини”, який займається гуманітарною допомогою лікарням та пацієнтам. Під час окупації Херсона жінка не покинула місто і продовжувала свою волонтерську діяльність, зокрема, постачала на той час важкодоступні медикаменти з підконтрольної частини України. 

Вже після звільнення частини регіону жінка опікувалася жителями Херсонщини, які постраждали внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС: їх розселяли, забезпечували одягом,  їжею, медикаментами. 

У Херсоні Наталія була до серпня 2023 року: коли росіяни почали активно бити по місту КАБами, виїхала з дитиною до Кропивницького. До річниці звільнення Херсона відкрила Центр гуманітарної допомоги “Об’єднані Херсонщиною” для переселенців з рідного регіону, які знайшли прихисток на Кіровоградщині.  Нині під опікою Центру понад 1500 людей (560 родин). Також Центр опікується й мешканцями з інших куточків країни (зокрема, мелітополяцями, кримчанами, харків’янами). А ще — допомагає медичним та освітнім закладам у різних областях (медикаменти,  засоби гігієни тощо).

Наталія мріє відкрити ще й медичний центр для допомоги переселенцям, де надавали б психологічну та гуманітарну допомогу. Нині — шукає приміщення.  А ще жінка вступила до університету та здобуває фах психолога. 

За попередньої домовленості, журналісти  мають змогу поспілкуватись із Наталею  у Кропивницькому або у онлайн-форматі.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Херсон

Тайлер і Ніккі Чей – пара спортсменів зі США. Подружжя започаткувало проєкт “Ні… можу, заради України”. У його межах Тайлер і Ніккі розпочали третій тиждень марафонів. Пʼять днів на тиждень бігуни долають відстань від кордону з Румунією до Запоріжжя. Мета проєкту – пробігти 1250 км і у такий спосіб підтримати Україну та нагадати світу, що російсько-українська війна триває. Водночас, подружжя вирішило зібрати кошти для капеланського батальйону Маріуполя та дитячого будинку “Республіка Пілігрим”, який вимушено евакуювали з Маріуполя.

За час існування проєкту Тайлер і Ніккі пробігли 22 марафони та вже подолали понад 1000 км. 15 жовтня пара приїде до столиці, аби провести фінальну пробіжку від монумента “Батьківщина-Мати” до Михайлівського Золотоверхого собору. Спортсмени запрошують журналістів на пресконференцію, яка відбудеться на Михайлівській площі опісля марафону.

• волонтери
• Київ

Ініціатива Helping to leave нині налічує понад 200 волонтерів, які допомагають українцям, що опинилися в окупації або ж були депортовані до росії, повернутися на підконтрольні Україні території. 

Здебільшого, люди у окупації дізнаються про можливість виїхати через так зване “сарафанне радіо”. А підготовка до кожної евакуації може тривати кілька місяців. Усе залежить від документів, які мають охочі виїхати, ситуації на фронті та обраного маршруту. Волонтери кажуть, що часто ті, хто звертаються по допомогу, мають протерміновані документи або ж узагалі їх утратили.  

Після закриття гуманітарного кордону на Сумщині – запитів до волонтерської організації побільшало. Відтак Helping to leave працюють 24/7, аби допомогти усім, хто цього потребує.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу висвітлити роботу волонтерів Helping to leave.

Довідково: На початку серпня цього року гуманітарний коридор у пункті пропуску “Колотилівка – Покровка” на Сумщині тимчасово закрили.  Пропускний пункт був єдиним, що діяв між Україною і росією, тож ним користувались ті, хто покидали окуповані території. Причиною закриття стало посилення бойових дій у регіоні.

• волонтери
• окупація
• евакуація

Себастьян Гобер – французький журналіст та блогер, який чимало часу прожив в Україні.  З початком повномасштабного вторгнення Себастьян постійно фінансово підтримував ЗСУ. А нещодавно дізнався, що в українському війську служить його співвітчизник, колишній французький військовий Джонатан Делпорт.  Під час одного з бойових завдань Джонатан отримав поранення та ледь не загинув, адже  евакуація з поля бою затягнулася через відсутність транспорту. Після повернення на передову Джонатана почав шукати кошти на придбання авто для евакуації.

Тож Себастьян вирішив допомогти: організував благодійний заїзд на велосипеді зі Львова до Брюсселя. За 25 днів поїздки француз подолав 2000 кілометрів, завітав до 5-ти країн і зібрав 320 тисяч гривень, які витратить на пікап для підрозділу  Джонатана Делпорта.

Себастьян Гобер повертається до України. Поспілкуватися з ним можна онлайн. Або ж офлайн у Львові після його повернення.

• волонтери
• Львів

Михайло Пуришев – підприємець родом із Маріуполя. На початку повномасштабного вторгнення, Михайло возив у блокадний Маріуполь гуманітарну допомогу та евакуював маріупольців із заблокованого росіянами міста. Після деокупації Харківської області Михайло одним із перших волонтерів привозив гуманітарну допомогу в Ізюм, Куп’янськ, Ківшарівку.

Після місяців надання допомоги в гарячих точках Михайло разом із командою вирішили, що підтримка має бути комплексною: людям, які живуть під постійними обстрілами, у темних підвалах, без зв’язку, без медицини і магазинів, без електрики і води потрібне місце, де вони можуть отримати усе найнеобхідніше. За час великої війни команді Михайла вдалося облаштувати чимало пунктів Незламності від Бахмута та Куп’янська і до Херсона. Перші три пункти побудували у Бахмуті, поки місто не зрівняли із землею та не окупували росіяни. Потім будували в Оріхові, Гуляйполі, Херсоні, Авдіївці і Вугледарі. Згодом пункти з’явились у Курахові, Констянтинівці, Покровську. У Пунктах Незламності цивільні та військові можуть вперше за багато місяців побачити світло, поїсти гарячу їжу, отримати гуманітарну і медичну допомогу, випрати речі та прийняти душ. А ще подивитися українське телебачення, замість російського радіо у підвалах. А завдяки “Старлінку” мають змогу підключитись до інтернету і подзвонити рідним. Для військових також працюють кравчині, які допомагають бійцям підтримувати форму у належному вигляді. Подекуди, аби місцеві жителі мали доступ до води, команда волонтерів навіть бурила свердловини.

У планах команди облаштувати такі пункти прання по всій лінії фронту. Щоб захисники, не шукали, де прати одяг і могли відпочити, поки це зроблять волонтери.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Михайлом та його командою Незламних, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• волонтери

Ольга Грабовська поєднує роботу менеджерки стратегічних комунікацій у міжнародній організації із волонтерством. Коли Ольга дізналася про гостру потребу в дронах на передовій, то вирішила, що варто спробувати змайструвати бодай один. До збірки “дронів-каканчиків”, як їх лагідно називає Ольга, жінка залучила ще й свою родину – батька та сестру. Назву таку вигадала, бо дрони нагадують їй пташок-какаду.

Гроші на комплектуючі волонтерка зібрала у мережі, замовила деталі і взялася за паяльник. Перший виріб Ольга робила за відео-інструкцією і під пильним наглядом батька, який згодом перебрав на себе левову частку пайки. За час роботи Ользі з сім’єю вже вдалося передати на фронт  80 дронів, або п’ять “зграй”, як їх називає жінка.

Ольга Грабовська перебуває у Києві. Поспілкуватися з волонтеркою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• Київ

Ірина та Віктор із Кривого Рогу познайомилися на курсах парамедиків вже після початку повномасштабного вторгнення. З того часу пара не розлучалася.

Разом Віктор та Ірина почали евакуйовувати поранених бійців та цивільних з передової. Протягом двох років волонтери їздять від однієї гарячої точки до іншої. Пропозицію руки і серця Віктор зробив Ірині під обстрілами у Авдіївці, коли місто ще було під контролем України. 

Торік подружжя Міронових заснувало ГО “Українське братство”, вони збирають кошти на автомобілі, дрони, системи РЕБ для військових. Коли пара перебуває у Кривому Розі, то виїжджає на допомогу рятувальникам на місця  ворожих прильотів. Зокрема, розгрібають завали та допомагають витягати людей з-під руїн. Кажуть, що справжній вихідний влаштують собі після Перемоги.

Ірина та Віктор Міронови перебувають у Кривому Розі. Волонтери готові до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• волонтери
• постраждалі
• евакуація

Моніторингова група ОЗОН Центру громадянських свобод та UAnimals протягом трьох місяців перевіряли укриття у різних містах України, включно з Києвом. І тепер готові показати результати. Для цього організовують акцію під назвою “Доступне укриття — безпека життя!”

2 жовтня у Києві на відвідувачів чекає не лише презентація результатів перевірки укриттів, але й перформанс, який наочно продемонструє, як прості дії можуть врятувати життя. Наприклад, відкрити двері чи встановити маркування на шляху до сховку.

Потрібна попередня акредитація.

• волонтери
• Київ