Теми за тегом: військові

Іван Лавренюк – родом з Вінниччини. З початком повномасштабного вторгнення чоловік взяв зброю до рук. За власним бажанням Іван опинився у десантно-штурмових військах та потрапив до 71 окремої єгерської бригади. Служив на Авдіївському напрямку. У березні 2024-го року Іван потрапив під мінометний обстріл, коли повертався з одного зі штурмів. Чоловік каже – зразу зрозумів, що втратив зір. Перевірив, чи цілі руки та ноги, і почав повзти до своїх.

Психологічна реабілітація була непростою. Подолати шлях йому допомогли рідні та близькі. Натомість, те, що стосувалося фізичного здоровʼя, далося Івану швидко, адже ветеран змалку захоплювався спортом. Саме спорт надихнув його взяти участь у відборі до збірної України на змаганнях “Ігри Нескорених”. Чоловік обрав для себе пауерліфтинг, легку атлетику та плавання.

Поспілкуватися з Іваном Лавренюком можна онлайн або ж офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Вінниця

Оксана Смірнова із міста Ірпінь, що на Київщині. На початку повномасштабного вторгнення рф  її син Сергій залишився захищати рідне місто. Він загинув у битві за Ірпінь 25 березня 2022, у свій день народження.

Після загибелі сина Оксана, яка до війна працювала дизайнеркою, почала підтримувати інших за допомогою арт-терапії. Вона створила безпечний простір та зібрала жіноче ком’юніті. На її майстер-класах учасниці створюють обʼємні іграшки, картини з вовни, малюють. Вироби продають на ярмарках родин загиблих Героїв, а всі виручені кошти передають побратимам полеглих воїнів.

До ком’юніті, зокрема, долучаються жінки, які пережили втрату рідних на фронті, жінки, у яких чоловіки боронять країну та жінки-переселенки. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Оксаною у Ірпені або у онлайн-форматі. Попередньо, наступного тижня має відбутись черговий майстер-клас. 

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

Віолетта та Олег Нагорний усе життя прожили у Вінниці. Чоловік займався продажем будматеріалів, а жінка викладала вокал. Виховували трьох дітей: двох доньок та сина. Велика війна зруйнувала  сімейний затишок і всі плани на майбутнє. 

Олег записався до лав ТРО в перший день повномасштабного вторгнення, рішуче налаштований захистити найрідніших — свою родину. 14 травня 2024 року чоловік отримав смертельне поранення, коли йшов до поранених побратимів, аби спробувати їх врятувати. 

Бойовий медик, який був поруч з Олегом в останні хвилини його життя, казав, що він згадував про свою сім’ю. Просив переказати, що дуже любить Віолетту і дітей, і просив гідно виховати найменшого сина, який є татовою копією. За офіційними даними Олег вважається зниклим безвісти, але сім’я знає, що він загинув.

Раніше  Віолетта писала музику, але через війну творчість відійшла на другий план. Коли втратила Олега, вирішила присвятити йому пісню. Написала її на день народження чоловіка. Щоправда, присвятила її не лише Олегу, але й усім жінкам, які втратили своїх коханих Героїв. 

Довідково: Нині сім’єю опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він  допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Вінниця

Алла Сенченко – кравчиня та військова. До українського війська жінка долучилась у 2018-му році і прослужила три роки до завершення контакту. З початком великої війни Алла одразу вирушила до ТЦК і мобілізувалась на посаду стрільця. 

У травні 2022-го року під час оборони Лиману, що на Донеччині, військову взяли у ворожий полон. Там жінка пробула 8 місяців та 11 днів. Алла каже, що весь цей час трималась лише на вірі та надії. 4-го лютого 2023-го року військову повернули до України. Її реабілітація завершилась наприкінці березня і лише тоді жінка змогла повернутися до рідного міста та зустріти близьких, яких не бачила від початку повномасштабного вторгнення. Нині Алла працює у Луцькому територіальному центрі комплектування, планує створювати одяг для військовослужбовців та мріє про перемогу.

Алла Сенченко перебуває у Луцьку. Поспілкуватися з військовою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• полонені
• Луцьк

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 26 містах України.

9 листопада заходи відбудуться в Охтирці, Павлограді, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Дніпрі та Запоріжжі.

10 листопада мирні акції заплановані у Києві, Південноукраїнську, Миколаєві, Умані, Черкасах, Полтаві, Ужгороді, Коростені, Обухові, Кролевці, Овручі, Коростишеві, Кременчуці, Одесі, Острозі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• полонені
• Київ

Олександр Терещенко – ветеран ЗСУ, обороняв Донецький аеропорт у 2015-му році, там отримав важке поранення, внаслідок якого повністю втратив праву руку та кисть лівої. Нині Олександр очолює Міжнародний Благодійний Фонд та створив соціальний проєкт для ветеранів “Я зміг – і ти зможеш”. 

Йдеться про запис 12 фільмів з відеопорадами на побутові теми для тих, хто має схожі з ветераном ампутації. Олександр на власному досвіді покаже, як та що потрібно робити у побуті людині з ампутованими руками. Проєкт націлений на військових, які нещодавно втратили кінцівки і ще не знають, як подолати цей виклик. У відео Олександр допомагатиме ветеранам пристосуватися до нових реалій. 

Завершити цей проєкт планують у 2025-му році. Олександр каже, що ці поради будуть корисними не лише для самих ветеранів, а й для їхніх близьких, які зможуть зрозуміти, як підтримати пораненого на шляху до самостійного життя з ампутацією. 

Поспілкуватися офлайн з Олександром Терещенком можна у Києві або Львові за попередньою домовленістю. Також журналісти можуть домовитися про присутність під час зйомок відеопорад. 

• військові
• постраждалі
• Київ
• Львів

Катерина та Артем Собченко одружилися у 2016 році. За рік у них народився син Артем. Згодом пара розлучилися, але вони зберегли теплі та дружні стосунки. 

Коли розпочалася повномасштабна війна, Катерина із сином були вдома у Миколаєві (місті на Півдні України). Жінка збиралась на роботу, аж раптом почула вибухи. 

Артем Собченко все своє життя присвятив військовій справі. Під час АТО служив у морській піхоті, але потім був змушений звільнитися через проблеми зі здоров’ям. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік одразу ж вирушив до військкомату, але отримав відмову. Та це не зупинило Артема. Він захищав рідний Миколаїв як доброволець та допомагав евакуювати людей із Маріуполя, а згодом долучився до 77-ї бригади ДШВ, як медик та головний сержант взводу. 

Під час боїв за Соледар Артем врятував 15 своїх побратимів, за що здобув звання Героя України з нагрудним знаком “Золота зірка” та був нагороджений орденом “За мужність”. Чоловік також брав участь в обороні Бахмута і під час одного з боїв врятував життя побратима, але сам не повернувся з поля бою. 

Катерина  отримала звістку про загибель Артема, коли їхній син  готувався йти до першого класу. Хлопчик замкнувся в собі та впав у глибоку депресію. Він майже увесь час мовчав та плакав, а коли наважувався вимовити кілька слів, то заїкався.  Жінка звернулась у БФ “Діти Героїв”. Артем почав працювати з психологом та відвідувати заняття з арт-терапії. Завдяки цьому він почав поступово повертатися до нормального життя. Тепер дитина більше розмовляє і навіть усміхається.

Довідково: Благодійний фонд “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Миколаїв

Оксана Стародуб — мати двох дітей із Чернігова. Коли розпочалася велика війна, вирішила залишитися в рідному місті. На другий день повномасштабного вторгнення Микола,  чоловік Оксани,  вступив до лав територіальної оборони, адже прагнув захистити свою сім’ю та місто.

6 березня 2022 року російський мінометний обстріл поцілив у будинок Оксани. Жінка отримала тяжкі травми й не могла рухатися. Син-підліток допоміг перев’язати рани. Через безперервний російський вогонь, швидка допомога не їхала на виклик. Але додому зміг добратися Микола разом з побратимами. Військовий-медик наклав турнікет на ушкоджену ногу Оксани, далі жінку відвезли до лікарні. Медзаклад на той час був переповнений  пораненими. Через артобстріл не було світла, не вистачало персоналу. Питну воду підвозила спеціальна машина один раз на день. Їжу для пацієнтів та лікарів готували на вогнищі на вулиці. 

Вже згодом, жінка перенесла декілька операцій у Вінниці, самостійно ходити змогла лише у вересні 2022 року.   

Микола мужньо обороняв кордони Чернігівщини, а згодом батальйон, у складі якого він перебував, перевели на Донецький напрямок. 17 червня 2024 під час виконання бойового завдання чоловік Оксани отримав смертельне поранення. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Чернігів

Володимир Марченко за професією начальник маркетингового відділу видавничого дому “Освіта”, видавництва, яке друкує підручники для школярів. За день до повномасштабного вторгнення Володимир ще планував разом з дружиною політ до Сан-Паулу (Бразилія). Його дружина виграла квиток у будь-яку країну світу та знижку для свого чоловіка. Втім війна усе перекреслила і вже 25 лютого 2022 року він пішов до військкомату і став на захист країни.  

На війні чоловік отримав тяжку черепно-мозкову травму (два тижні був в комі, потім місяць в реанімації).  Тоді, за його словами, ніхто не міг сказати, чи  він бачитиме, вставатиме,  розмовлятиме та чи зможе сам себе обслуговувати.  Нині ж, попри усі прогнози, чоловік  продовжує  активний спосіб життя, реабілітацію через спорт і подорожі. А ще він став учасником збірної України з Ігор Нескорених у 2025 році.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Володимиром у Києві. 

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Іван Розуман працював гірником на Дніпропетровщині. З початком великої війни чоловік мобілізувався до Сил Оборони і брав участь у боях на Лиманському напрямку.  

Але поранення зазнав удома, коли повернувся до рідного Марганця. Разом з Іваном до міста приїхала і наречена Тетяна, яка хотіла познайомится з  батьками хлопця. Саме в той день росія атакувала місто. У Івана була пошкоджена трахея, очі, руки та ноги. Тетяна отримала  відкриту черепно-мозкову травму, були перебиті ноги.

Місяць після поранення Іван пробув у комі. Він втратив праву руку та повністю осліп. Боєць переконував Тетяну покинути його. Натомість отримав від коханої пропозицію одружитися.

02.02.2024 пара побралася і відтоді разом звикають до життя у нових умовах. 

Іван Розуман перебуває у Києві. Ветеран ЗСУ готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ