Теми за тегом: військові

Олена Легенчук  —  житомирянка та матір 4-х дітей.  6 років тому разом із дітьми вона переїхала до Іспанії. З початку повномасштабної війни Олена почала волонтерити, а згодом стала капеланкою (військовим священиком). Нині Олена їздить між Україною та Іспанією, куди повертається, щоб побачитись із дітьми. 

Олена служить капеланкою на волонтерських засадах. В її обов’язки входить душпастирська опіка для військових, але, за словами жінки, нині виконує набагато більше функцій: окрім духовної, це і психологічна підтримка.

Капеланка Олена організовує ретрити для військових та їхніх сімей. Робить щотижневі зустрічі для дружин військових, проводить консультації для ветеранів та тих, хто повернувся з полону, загальні консультації для дружин військовополонених, відвідує вдів. 

За попередньої домовленості з Оленою можливо поспілкуватись  у Києві або Полтаві, а також у онлайн-форматі.

• військові
• жінки
• релігія
• Київ
• Полтава

Неллі Чорбі — 22 роки. Коли розпочалась велика війна, вона навчалась на акторку (третій курс) у  Київському  національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Дівчина розповідає, що мріяла грати у театрі. Неллі також пише пісні (є й ті, які написані під час війни). 

Шлях Неллі у ЗСУ почався із волонтерства: 28 лютого 2022 року разом із подругою прийшла у волонтерський штаб, де спершу працювали на кухні. Але дівчина хотіла більшого. Нині Неллі — старший навідник мінометного розрахунку. Її звання — старший солдат.

За майже три роки у ЗСУ, військова пережила чимало. Розповідає, що із побратимами із мінометної батареї набагато швидше знаходить спільну мову, ніж із тими, з ким спілкувалась до війни. 
За попередньої домовленості спілкування із Неллі можливе у онлайн-форматі, за погодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Управління молоді та спорту Київської обласної державної адміністрації реалізує низку ініціатив, спрямованих на підтримку учасників бойових дій через спортивно-оздоровчі заходи. Особлива увага приділяється підтримці адаптивних спортивних клубів, які займаються реабілітацією ветеранів, військових, людей з інвалідністю та їхніх родин. На Київщині успішно функціонують шість таких клубів “Активні парки – Нестримні”.

У клубах пропонується необхідне обладнання та кваліфіковані тренери, які володіють навичками роботи з різними групами людей. Відвідувачі можуть взяти участь у спеціальних заняттях з плавання, фітнесу, джиу-джитсу, загальної фізичної підготовки та стрільби з лука. 

Протягом року у адаптивних спортивних клубах Київщини пройшли реабілітацію понад 500 ветеранів. 

• військові
• постраждалі
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення 22-річний Данило та його батько Сергій жили в Кривому Розі та працювали далекобійниками. У червні 2022-го року Сергій мобілізувався до лав українського війська. Його син Данило почав їздити до підрозділу батька на Херсонщині, як волонтер.

У березні 2023-го Данило також вирішив долучитися до ЗСУ. Обрав для себе батьків підрозділ, аби бути поруч. Тато та син нині разом працюють в евакуаційному екіпажі – вивозять поранених військових з передової. Сергій каже, що робота поруч із сином надає йому сил залишатися у війську до самої перемоги.

Після завершення війни Сергій планує знову стати далекобійником, а Данило мріє розпочати власний бізнес. 

Поспілкуватися з Данилом та Сергієм можна як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера. Журналісти зобов’язані мати акредитацію від МО.

• військові
• постраждалі
• евакуація

Олександру Ковальчуку  —  47 років, він ветеран російсько-української війни. Чоловік уже майже півроку працює вихователем у приватному дитсадку в Житомирі.

Восени 2022 року Олександр отримав повістку, воював на Донеччині. У 2023 був поранений: втратив слух на 50% та має контузію. Його комісували за станом здоров’я. Чоловік пройшов реабілітацію. Олександр також є членом українського ветеранського об’єднання. 

Нині ветеран працює з дітьми: проводить творчі та спортивні заняття у дитсадку. Крім того, доглядає за малечею (одягає, годує).

Очільниця приватного дитсадка Ксенія Лавріна каже, що мета такої ініціативи  —  створити здоровий образ ветерана в очах людей. 

Разом із Ксенією Лавріною співвласником приватного дитсадка, де нині працює Олександр, був Артем Сачук. За словами Ксенії, він був ініціатором, щоб у виховному процесі половину роботи виконували чоловіки. Згодом підтримав ідею з ветеранами.  Артем Сачук добровільно долучився до лав ЗСУ.  Чоловік  загинув на фронті 26 листопада 2023 року.

• військові
• діти
• Житомир

До повномасштабного вторгнення Олена Тотель працювала шеф-редакторкою на регіональних каналах Одеси та Дніпра. Наприкінці лютого 2022-го року жінка мала починати новий медійний проєкт, але все зупинила велика війна. Олена опинилася без роботи і розуміння, як жити далі.

Незабаром вона виїхала за кордон, але вже у липні 2022-го повернулася до України, адже хотіла підтримати військо. Спершу взялася волонтерити, а наприкінці 2022 року почала розмірковувати над мобілізацією. Олена пішла до спортзали, де займалася з тренеркою, аби підготувати себе фізично до бойової роботи і водночас, шукала підрозділ, де могли знадобитися її навички.

Жінка подала заявку до 13-ї бригади НГУ “Хартія”. Планувала стати саперкою і розміновувати українські землі. Втім, у бригаді їй спершу запропонували долучитися до пресслужби. Олена погодилася, але за умови, що згодом потрапить до бойового підрозділу.  Тож нині керує FPV-дронами та вражає ворожу техніку.

Олена “Бароко” Тотель перебуває на передовій. Поспілкуватися з військовослужбовицею можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки

“Бельск” та “Рижий” — рідні брати. Коли розпочалася велика війна, “Бельск” перебував за кордоном, мав власну будівельну фірму в Польщі. Тож “Рижий” мобілізувався у перші дні повномасштабного вторгнення. “Бельск” приєднався до нього через 3 тижні: долучився до підрозділу, де вже почав служити брат.

Незабаром чоловіки опинилися у складі 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. Обидва стали артилеристами і працюють на самохідній артилерійській установці (САУ), яку назвали “Хортиця”. Ця машина — з ними ще з початку великої війни. “Хортиця” пройшла з “Рижим” та “Бельском” Запоріжжя, Херсонщину, а нині військові працюють на Донецькому напрямку.

Свою працю бійці знімають на відео та викладають короткі ролики у TikTok. Нині брати мають понад 30 тисяч підписників у соцмережі. 

Поспілкуватися з “Рижим” та “Бельском” можна, як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера. Журналісти зобов’язані мати акредитацію від МО.

• військові

Юліан Пилипей – професійний військовослужбовець. Чоловік долучився до українського війська у 2013-му році. З 2017-го року Юліан служив у морській піхоті в Маріуполі. Саме там боєць зустрів початок повномасштабного вторгнення, де очолював мінометну батарею першого окремого батальйону 36-ї бригади морської піхоти ВМС України.

У ворожий полон Юліан потрапив 14 квітня 2022-го разом з побратимами під час спроби прорватися на “Азовсталь”. Родина військового дізналася про те, що чоловіка схопив ворог, коли отримали СМС-повідомлення з його телефону російською мовою. Юліана тримали у полоні два роки та п’ять місяців. Сартана, Оленівка, Таганрог, Новозибків, Курськ, Мордовія і знову Новозибків. Військовий пригадує кожне місце, де його утримували та як з ним поводилися.

Окупанти звинувачували морського піхотинця та двічі судили. За словами Юліана, чоловіка били, коли він відмовлявся стверджувати, що надавав накази обстрілювати цивільних, електрошокером намагалися випалити татуювання герба України з ноги і морили голодом. Боєць пригадує, як у своїх молитвах просив залишитися у здоровому глузді після пережитого. Коли чоловіка вкотре вивели з речами з камери, то думав, що його знову перевозять до іншого місця і не вірив, що їде на обмін. 13 вересня 2024-го року Юліан повернувся до України.

Поспілкуватися з Юліаном Пилипеєм можна онлайн або офлайн у столиці, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 24 містах України.

7 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Павлограді, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Дніпрі та Запоріжжі.

8 грудня мирні акції заплановані у Києві, Миколаєві, Черкасах, Полтаві, Кропивницькому, Ужгороді, Коростені, Обухові, Броварах, Кролевці, Овручі, Кривому Розі, Тернополі, Одесі, Острозі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

ГО “Кожна Тварина” разом з дієтологом Марком Шпарою, партнерами Макро-2019 та Eat Me At розробили 7 добових рослинних раціонів для військових. Мета — забезпечити рослинною їжею військових веганів, вегетаріанців, та тих, хто постує або не споживає продукти тваринного походження через проблеми зі здоровʼям. 

Захисники та захисниці можуть безплатно замовити “веган-пайок”, в який входить 18 рослинних страв (8 перших та 10 других страв готових до вживання).

Пайки надсилають військовим поштою.

Журналісти мають змогу дізнатись більше про веган-пайки для захисників у Києві.  

Довідково: Громадська організація “Кожна Тварина” була заснована у 2019 році з метою популяризації веганства та формування руху за права всіх тварин. З початку повномасштабного вторгнення організація безоплатно відправила понад 2000 тижневих веган-пайків для військових. Також вони провели девʼять благодійних фестивалів “Веган Вікенд”, де зібрали та передали 3,5 мільйона гривень на потреби Сил оборони.

• військові
• їжа
• Київ