Теми за тегом: військові

Анастасія Бугера зустріла повномасштабне російське вторгнення разом з батьками в Ізюмі, що на Харківщині. Туди вона приїхала на канікули, адже сама навчалася в університеті у Харкові. Анастасії довелося на власні очі побачити, що робить ворог з захопленим містом, вона рахувала скільки авіабомб скидали росіяни на Ізюм за годину, і знала, як небезпечно ходити за хлібом, адже кожен такий похід міг стати останнім.

Анастасія зуміла вибратися з окупації через п’ять місяців. Коли повернулася на підконтрольну Україні територію, то дізналася, що її коханий Костянтин, який у лютому 2022-го року перебував у Маріуполі та захищав “Азовсталь”, потрапив у полон. Востаннє Анастасія говорила зі своїм хлопцем 24-го квітня 2022-го року, тоді він надіслав їй фото та відео, і обіцяв повернутися додому. Анастасія чекає на Костянтина і робить усе, аби світ не забував про тих, хто досі у російському полоні. 

Поспілкуватися з Анастасією Бугерою на Харківщині можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Харків

Володимир Довган — ветеран АТО. Чоловік займається гончарною справою ще з 1991 року. Разом із дружиною Оксаною володіють авторською гончарною майстернею на Київщині. Наприкінці 2022 року подружжя отримало фінансову підтримку від Українського ветеранського фонду у межах програми “Варто 2.0”. Тож протягом 2023 року розширили простір майстерні, аби проводити там реабілітаційні майстер-класи для поранених військових. 

На гончарному колі ветерани створюють найрізноманітніші речі: від мисок до скульптур. Серед іншого, глинотерапія допомагає захисникам “повернути собі себе”. 

У планах подружжя створити арт-резиденцію, де ветерани могли б не лише займатися, а й жити певний час. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Володимиром та Оксаною, а також, за можливості, висвітлити майстер-класи.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

Людмила та Ігор жили на Львівщині. Пара виховувала двох синів. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Ігор без вагань вступив до лав ЗСУ, хоча не мав жодного військового досвіду.

Через місяць після того, як чоловік пішов на війну, помер його батько. За кілька місяців пішов із життя  рідний дядько Людмили, а через три тижні  трапилася ще одна важка втрата — від онкології померла її мама. 

Ігор служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, де виконував обов’язки солдата й медика. Його підрозділ брав участь у звільненні Херсонщини та Миколаївщини, а також у важких боях під Кремінною та Бахмутом. Під час одного з боїв Ігор загинув. 

Втрату батька сини перенесли дуже тяжко. Емоційний стан особливо старшого сина (на той час йому виповнилося 6 років) сильно змінився: він став замкнутим, часто плакав, згадуючи батька, бабусю, дідуся. Були періоди, коли він не виявляв жодної цікавості до життя і на всі питання відповідав: “Мені все одно”  і “Я хочу до Татка на небо”. 

Для Людмили цей час теж був найбільшим випробуванням.  У березні 2024 року у родини сталася ще одна втрата: з життя пішов її вітчим, який був чудовим дідусем для дітей. Здавалося, що сил більше немає. Але врешті Людмила  зрозуміла одну істину: щоб дати щось іншим, спочатку потрібно наповнити себе.

Жінка звернулася до психологів, лікарів, і — до Бога.  Завдяки багатьом БФ, ГО сім’я побувала на психологічних, духовних таборах, ретритах.  І це допомогло Людмилі із дітьми повернутися до життя.  

Довідково: Нині сім’єю опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він  допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• Львів

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 27 містах України.

1 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Павлиші, Дніпрі, Запоріжжі, Білій Церкві, Обухові, Львові та Павлограді.

2 лютого заходи заплановані у Києві, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Овручі, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Рівному, Бердичеві, Долинському, Шостці, Броварах, Одесі, Чернівцях та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Артем Кичко – ветеран війни, Кавалер ордену “За Мужність ІІІ ступеню”, володар чорного пояса 4 Дану по тхеквондо та пурпурного пояса по бразильському джиу-джитсу, багаторазовий чемпіон України та віце-чемпіон Світу з тхеквондо. 

Завдяки Українському ветеранському фонду Артем отримав підтримку у реконструкції приміщення спортивного клубу в Києві. Там планує проводити реабілітацію за допомогою спорту військових, ветеранів та людей з інвалідністю. Зараз Артем облаштовує у клубі інклюзивні вбиральні.

Довідково: За три роки Український ветеранський фонд підтримав понад 322 проєкти ветеранського бізнесу на загальну суму 431,7 млн грн,  а ще близько 44 тисяч скористалися послугами Гарячої лінії кризової та юридичної підтримки. 

• військові
• постраждалі
• Київ

31 січня національна збірна Ігор Нескорених вирушить з України на міжнародний захід з адаптивних видів спорту Invictus Games 2025. 

Протягом 6 місяців 35 учасників збірної тренувалися в обраних спортивних дисциплінах, аби представити Україну на Іграх, які пройдуть у Канаді (Ванкувері та Вістлері) 8-16 лютого.

Перед від’їздом організатори Ігор Нескорених  урочисто проведуть збірну та представлять офіційну форму України на змаганнях, а також  презентують національну кампанію “Воля – моя сила”.

На захід необхідно акредитуватись до 19:00 30 січня. 

Довідково: Відбір та підготовку збірної України 2025 року здійснює Міністерство у справах ветеранів України, спільно з Центром стратегічних комунікацій “СтратКом Україна”, ГО “Повернись живим!” та ГО “Ігри Інвіктус Україна”, у межах Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору, ініційованої першою леді Оленою Зеленською. 

Ігри Нескорених, засновані Його Високістю Герцогом Сассекським в 2014 році, — міжнародні змагання для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення, були травмовані або захворіли, виконуючи свої службові обов’язки.

• військові
• постраждалі
• Київ

Вільгельму Вітюку – 22 роки. До окупації Криму хлопець жив на півострові. Після 2014-го разом з родиною виїхав на материкову частину України. Того ж року його батько долучився до Сил Оборони, у 2015-му році мобілізувався брат. Сам Вільгельм пішов до війська перед початком повномасштабного вторгнення. Російську армію боєць зустрів  у Маріуполі у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади.

Під час боїв за місто Вільгельм разом з побратимами обороняв Маріупольський металургійний завод імені Ілліча. На початку квітня 2022-го хлопець отримав поранення через ворожий касетний обстріл. Згодом Вільгельм із побратимами опинився в оточенні і потрапив у російський полон. Боєць каже, що побиття у полоні відбувалися щонайменше чотири рази на тиждень, як і допити. Над Вільгельмом окупанти знущалися особливо сильно через татуювання українського герба на руці хлопця. 

Вільгельм пригадує, що у полоні тримався за обіцянку, яку дав матері – повернутися додому. Коли в черговий раз йому видали цивільний одяг, думав, що його перевозитимуть до нового СІЗО або вʼязниці. Втім, через добу Вільгельм опинився в Україні – його повернули під час обміну полоненими. Нині ветеран опановує психологію, щоб в майбутньому підтримувати інших військових.

Поспілкуватися з Вільгельмом Вітюком можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Прикордонників Іллю та Аліну війна розлучила в Маріуполі навесні 2022 року. Обоє потрапили у ворожий полон, і не мали жодної інформації один про одного. Чоловік навіть думав, що коханої уже немає серед живих. 

Після 5-ти місяців неволі, у жовтні 2022 року, дівчину звільнили з полону і відтоді вона чекала на повернення коханого. Майже 2 роки від нього не було жодної звістки. Та 3 січня 2024 року пролунав дзвінок і вже за кілька секунд почулося рідне й довгоочікуване: “Це я…”. Ілля повернувся на Батьківщину і нещодавно пара одружилась.

• військові
• жінки
• полонені

На базі Львівського державного університету внутрішніх справ функціонує автошкола для людей з інвалідністю. За час існування проєкту “Без бар’єрів” права на кермування автівкою отримали 20 учнів. Серед них семеро – військові, які зазнали поранень на передовій.

З вересня 2024-го року автошкола розпочала навчання людей, які мають порушення слуху та мовлення. Курс з теорії учні автошколи опановували за допомогою перекладачів з жестової мови. Нині частина учнів вже склала теоретичний іспит і готуються до практичних занять. Практика кермування також відбуватиметься за підтримки перекладачів.

Поспілкуватися з учасниками проєкту та інструкторами автошколи для людей з інвалідністю можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Львів

21-річна Марія родом з тимчасово окупованого Лисичанська, що на Луганщині. У 2020-му році дівчина вступила до академії Нацгвардії у Харкові, а у 2022-му, коли розпочалася повномасштабна війна, її батьки евакуювалися до Дніпра. Мати Марії – Ольга – понад 20 років пропрацювала у пологовому відділенні лікарні в Лисичанську. У Дніпрі Ольга влаштувалася медсестрою у приватну клініку, але незабаром побачила рекламу із закликом приєднатися до війська.

Донька порадила матері обрати підрозділ у 13-й бригаді Національної Гвардії “Хартія”. А після завершення навчання в академії, сама Марія приєдналася до матері у війську. Нині Ольга – молодша сержантка, медсестра мобільного стоматологічного кабінету, а Марія – офіцерка відділу роботи з особовим складом “Хартії”.

Вдома жінок чекає та підтримує батько Марії, який понад 30 років прослужив у ДСНС і вже вийшов на пенсію. Також у Марії є старший брат, який служить у ЗСУ бойовим медиком.

Поспілкуватися з Марією та Ольгою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки