Теми за тегом: постраждалі

У 2022 році 21-річний Олександр Карпович підписав контракт із Силами оборони та став стрільцем у 25-й десантно-штурмовій бригаді. Ветеран воював на Харківщині, Луганщині, Донеччині. Брав участь у боях за Ізюм, Терни й Червонопопівку. Наприкінці грудня 2022-го року Олександр отримав перше поранення – уламок поцілив у голову, але каска врятувала від смерті. Друге поранення боєць пережив 2-го січня 2023-го – йому пошматувало праву руку внаслідок пострілу ворожого танка. Проте вже у квітні того ж року чоловік повернувся на позиції, де за кілька тижнів отримав третє поранення. Олександру посікло ноги уламками та контузило – півтори доби він пробув без тями. Лікарі постановили, що боєць не може продовжувати службу і у серпні 2023-го року його звільнили.

На грантові кошти Олександр відкрив шиномонтаж у рідному Овручі, що на Житомирщині. За умовами фінансування найняв адміністратора і прибиральницю. Попри ушкодження руки, усю роботу з автівками ветеран виконує самостійно. У майбутньому Олександр планує ще раз подаватися на грант та розширювати свій бізнес.

Поспілкуватися з Олександром Карповичем можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Житомир

Захисник, який не відчуває тіла від грудей і нижче, створює неповторні мистецькі полотна за допомогою крісла колісного. Представників ЗМІ запрошують наживо побачити унікальний творчий процес та поспілкуватися із ветераном. Захід відбудеться 24 липня у Львові. 

Валентин Олексієнко, 28-річний пацієнт Центру UNBROKEN, служив у 3-й окремій танковій Залізній бригаді – танкістом. На фронті з ним стався нещасний випадок. Він пірнув у водойму, аби змити з себе бруд після копання фортифікацій, вдарився головою об дно та отримав повне ураження спинного мозку.

Творчістю Валентин захопився під час реабілітації у Львові. Побачив, як малювала дружина у творчій майстерні Центру UNBROKEN. І вирішив спробувати створити свою картину за допомогою крісла колісного, адже пальці не працюють. 

Ветерана підтримала мисткиня Зірка Савка, яка допомогла втілити цей сміливий задум. Свої роботи Валентин планує передати на виставки в галереї або ж віддати частину прибутку з їхнього продажу на благодійність.

На захід необхідно акредитуватись.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

“Культурно-мистецький центр” для реабілітації ветеранів від БФ Tytanovi у межах проєкту Tytanovi Rehab розпочав свою роботу у Києві. Це перший в Україні центр для психологічної та соціальної реабілітації ветеранів з ампутаціями, відкритий на території торгово-розважального центру. 

У фонді пояснюють, що війна залишає не лише фізичні, а й психологічні травми. А творча реабілітація – один з ефективних методів боротьби з ними. У просторі працює творча студія, проводяться спортивні та арт-терапії, діють освітні, інтеграційні й соціальні активності. 

Для того, щоб робота центру не припинялася, благодійний фонд TYTANOVI та американський фонд Hansen Ukrainian Mission уклали меморандум – американський фонд впродовж року покриватиме операційні витрати на утримання реабілітаційного центру TYTANOVI та культурно-мистецького простору в ТРЦ Respublika Park.

Довідково: Tytanovi – благодійний фонд, який створив ветеран ЗСУ Вʼячеслав Запорожець. Фонд спеціалізується на реабілітації військовослужбовців та ветеранів після поранень. Зокрема, фонд Tytanovi закуповує спеціальні титанові пластини для встановлення у кістки поранених з важкими ампутаціями.

• військові
• культура
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Київ

Світлана Сисоєва – мати двох захисників України із Харківщини. Старший син Сергій був досвідченим військовим і патріотом. У 17 років брав участь у Революції Гідності, згодом воював в АТО/ООС, а з початком повномасштабного вторгнення у складі ССО працював на найгарячіших напрямках. 

Сергій загинув під час виконання бойового завдання влітку 2022 року. Світлана пригадує, що син не мав брати участі в операції, але через брак медиків вирушив разом з побратимами. Ворожа куля влучила бійцю в голову, його встигли евакуювати, але не змогли врятувати. Сергій Сисоєв посмертно отримав орден “За мужність” ІІІ ступеня. 

Максим – молодший син Світлани – підписав контракт із військом у 2021 році. Після загибелі брата продовжив воювати, але в грудні 2022 року отримав поранення, втратив частину ноги і звільнився зі служби. 

Влітку 2023 року Світлана започаткувала бренд жіночого одягу, який також розробляє адаптивний одяг для поранених військових. Молодший син працює разом зі Світланою та допомагає розвивати бізнес. 

Поспілкуватися зі Світланою Сисоєвою можна як онлайн, так і офлайн на Харківщині, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Харків

40-річний Микола Шот – пацієнт і ментор Центру UNBROKEN – внаслідок мінометного обстрілу втратив обидві руки та ноги. Але навіть чотири ампутації не стали перешкодою для повернення ветерана до однієї зі своїх улюблених справ.

Водійський стаж Миколи – 20 років. І для нього було важливо знову сісти за кермо. Аби це стало можливим, протезист Центру UNBROKEN Олесь Солодуха доповнив адаптивне авто пацієнта спеціальними елементами на кермі та дверях.

Купівля авто стала можливою завдяки благодійному забігу у рідному місті ветерана – Новояворівську. Тоді організаторам та доброчинцям вдалося зібрати 450 000 гривень.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Миколою у Львові. 

• військові
• постраждалі
• Львів

Микита Шастун долучився до війська за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. Служив у 56-й бригаді, воював на околицях Донецького аеропорту, вчився на сержанта. 

Після початку повномасштабного вторгнення разом з рідним братом Ігорем долучився до “Азову”, боронив Маріуполь. 1-го квітня брат загинув.  У травні 2022 року Микита з побратимами отримав наказ скласти зброю та вийти у полон. 

Військовий опинився в колонії Оленівки на окупованій Донеччині. Пригадує, що було дуже важко: полоненим бракувало їжі та води. Невдовзі азовців перевели у інший барак, де вночі пролунали вибухи. Боєць дивом відбувся лише контузією. Микита надавав допомогу іншим пораненим. Пригадує, що росіяни не дали жодних засобів для порятунку людей. З Оленівки Микиту перевели до російського Таганрога. 31 грудня 2022-го року військовослужбовець повернувся на Батьківщину. 

Поспілкуватися з Микитою Шастуном можна онлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів, 82 з них – у повному оточенні. З 16 по 20 травня 2022 року Маріупольський гарнізон виконав наказ припинити оборону міста та вийти в полон.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Важкопоранені захисники, які відновлюються в Центрі UNBROKEN у Львові, беруть участь в унікальному проєкті – самотужки будують яхту, яка незабаром зійде на воду. Представників медіа запрошують на фінальний етап будівництва судна. Захід відбудеться 16 липня у Львові.

Ідея проєкту народилася під час однієї з поїздок в межах рекреаційної реабілітації. Пацієнти відвідували відпочинковий комплекс, де їм розповіли про вітрильний спорт. НЕЗЛАМНІ так надихнулися цією поїздкою, що загорілися ідеєю збудувати власне судно.

Проєкт стартував у лютому. За цей час до будівництва яхти долучилося вже понад 30 ветеранів та військовослужбовців, які лікуються, відновлюються та протезуються у Центрі UNBROKEN.

Головним ініціатором цього проєкту став пацієнт Центру, 32-річний Руслан Кухта, який більше двох років воював на сході України та отримав поранення, що заледве не призвело до ампутації ноги. Участь беруть також і пацієнти з ампутаціями та протезами рук і ніг. Один з таких – 22-річний боєць Третьої штурмової бригади Михайло Тернавський – розповідає про очікування хлопців: “Наша головна ціль – спустити яхту на воду, проплисти перші метри й відчути, куди вся наша справа пішла”.

На захід необхідно акредитуватись.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

Євген Нескреба – спортсмен, який спеціалізується на гирьовому спорті. Чоловік мешкав у селі на Донеччині, часто їздив на змагання, а ще тренував дітей. У 2017 році через близькість села до фронту переїхав до Волновахи, що за 20 кілометрів від дому. Там працював у дитячо-юнацькій спортивній школі, а двічі на тиждень повертався до рідного села, щоб продовжити тренування з дітьми. З початком повномасштабного вторгнення Євгену знову довелося виїхати — вже на третій день у Волновасі зникли газ, світло та вода.

Наступного дня після евакуації Євгена, його будинок у селі згорів через російський обстріл. Разом з домом були знищені і всі спортивні нагороди – 600 медалей та 300 кубків з різноманітних змагань та чемпіонатів. 

Після того, як Євген дізнався, що трапилося з його нагородами, думав, що ніколи більше не візьметься за гирі. Перші тренування в орендованій квартирі у Луцьку давалися спортсмену важко – близько двох тижнів не міг підійти до гирь, а під час розминки зʼявлялися сльози, бо згадував втрачене. 

Після евакуації перші міжнародні змагання Євген відвідав у грудні 2022-го року. Тоді здобув третє місце. Нині чоловік має вже 15 гирь, які йому подарували колеги-спортсмени. Євгену вдалося відновити близько 70% знищених нагород, але є такі, які вже не вдасться повернути. 

Поспілкуватися з Євгеном Нескребою можна як онлайн, так і офлайн у Луцьку, за попередньою домовленістю.

• окупація
• постраждалі
• Луцьк

Олег Симороз мобілізувався до Сил оборони з початком повномасштабного вторгнення. Чоловік захищав Київщину у складі ТРО, а згодом разом з підрозділом вирушив на Схід. У жовтні 2022-го року під час виконання бойового завдання автомобіль Олега натрапив на ворожу міну. Військовий втратив обидві ноги і отримав важкий перелом щелепи. 

Олегу ампутували ноги вище коліна, а це одна з найважчих ампутацій для подальшого протезування. Чоловік ретельно взявся за свою реабілітацію та завдяки лікарям та власним зусиллям зміг опанувати протези. Втім, на цьому життєві виклики для Олега не закінчилися — квартира, яку він орендував у столиці, не годилася для людини з інвалідністю. 

Олег придбав власне житло і обладнав його під свої потреби. Та попри те, що теперішнє помешкання ветерана розташоване у новобудові – споруді бракує інклюзивності та доступності для людей з інвалідністю. 

Поспілкуватися з Олегом Симорозом можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ

У 2019-му році  Євгенія Вірлич очолила херсонське медіа “Кавун. City”, яке розповідало новини про місто. Євгенія розвивала платформу, залучала грантові кошти, а під час пандемії коронавірусу створила проєкт, який розвінчував міфи про хворобу та вакцинацію. 

Після окупації Херсона росіянами, видання не припинило роботи.  “Кавун. City” писало про все, що відбувається у місті: від рейдів росіян до роздачі  хліба містянам. 

Окупанти шукали Євгенію, тож жінка постійно переховувалася: змінювала місце проживання, фарбувала волосся. Чотири місяці медійниця залишалася у Херсоні, але врешті вирішила виїхати з окупації. Вже у Києві Євгенія знову почала шукати шляхи, аби відновити роботу “Кавун. City”. Команда медіа взялася реалізовувати проєкти про роботу місцевої влади, висвітлювати воєнні злочини росіян. 

17 червня 2025-го року помешкання Євгенії пошкодило під час чергового ворожого обстрілу столиці — вибухова хвиля вибила шибки, а уламки скла поранили медійницю. Жінка отримала легку контузію. Нині Євгенія разом з родиною знайшла прихисток у друзів, але попри це редакція “Кавун. City” продовжує працювати, а кореспонденти у Херсоні залишаються на місці.

Поспілкуватися з Євгенією Вірлич можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Херсон