Теми за тегом: постраждалі

Програму реабілітації у заповіднику “Києво-Печерська Лавра” започаткували влітку 2023-го року. З того часу у ній взяли участь 700 військовослужбовців та 20 капеланів. Реабілітація бійців відбувається на території заповідника. Мета програми — відновлення армійців через ознайомлення з багатою культурно-історичною та духовною історією України. 

У межах програми є два етапи. Перший — 10-ти денна програма: військові беруть участь в археологічних розкопках стародавніх мурів та склоробної майстерні XI–XII ст., оглядають експозиції Скарбниці Національного музею історії і Музею книги та друкарства, беруть участь у майстер-класі з іконопису, досліджують території Верхньої та Нижньої лаври, беруть участь у богослужіннях. Другий — “День у Лаврі для військового”: групи ветеранів у супроводі лектора-екскурсовода протягом дня занурюються в атмосферу та життя Києво-Печерської лаври. Вони можуть оглянути територію, прослухати екскурсії, долучитися до активностей Заповідника, відвідати місцеві святині. Програма також передбачає підтримку родин військовослужбовців та військовополонених.

• військові
• культура
• релігія
• постраждалі
• Київ

Дмитро Мазуров долучився до лав Національної поліції ще у 2018-му році. Нині поліцейський служить у складі групи “Білі янголи”, які евакуйовують людей з гарячих точок фронту. Насамперед, Дмитро працює у  шести населених пунктах поблизу передової: Торське, Зарічне, Ямполівка, Терни, Колодязі та Іванівка. 

Коли більшість цих сіл та селищ окупували у квітні 2022-го року, а до Зарічного ворогу залишався один кілометр, понад півсотні людей зібралися в одному місці і чекали на евакуацію. За 8 поїздок, Дмитру вдалося вивезти у безпечне місце усіх. Тоді йому стало відомо, що ще дві жінки зуміли вибратися з окупованого Торського (рідне село Дмитра) і бігли до Зарічного. Поліцейський виїхав ще раз і забрав жінок під пострілами артилерії. 

Дмитро повернувся на службу одразу після визволення району у 2022-му році. У деокуповані села та селища “Білі янголи” доставляють усе необхідне, від їжі до ліків. Також поліцейські працюють разом з рятувальниками, розгрібають завали після ворожих ударів, дістають поранених та загиблих, і опікуються тими, хто відмовляється виїжджати. За словами Дмитра, за останній рік “Білим янголам” вдалося евакуювати усіх дітей, які проживали біля лінії вогню в районі служби поліцейського. Це 32 дитини.

Довідково: Дмитро Мазуров перебуває на Донецькому напрямку. Поліцейський готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• постраждалі
• евакуація

У столиці функціонує безкоштовний простір для підтримки дітей та підлітків, які постраждали від війни “Місце сили”.  Це проєкт благодійного фонду “Клуб Добродіїв”.

У просторі  —  3 поверхи та облаштоване укриття. Є окремі зони для творчості, лекцій та тренінгів, спілкування та взаємодії з психологом. Так, наприклад, у арт-зоні проводять різноманітні творчі майстер-класи та заняття з арт-терапевтичними нахилами (від малювання та колажування до створення картин-афірмацій). Серед іншого у просторі є  інтерактивний театр, кіноклуб, читацький та дискусійні клуби. Також туди запрошують відомих гостей.

Загалом, за 5 місяців роботи простір відкрив двері для 5400 відвідувачів. За цей час відбулось понад 600 різномантіних подій.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу завітати у простір та поспілкуватись із відвідувачами та організаторами.

Довідково: 1 червня в Україні відзначають Міжнародний день захисту дітей. В Офісі Генерального прокурора повідомляють: більше ніж 1899 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії рф. Станом на ранок 27 травня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 548 дітей загинули та понад 1351 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

• діти
• постраждалі
• Київ

Ольга Абдалла, Тетяна Щербак та Олена Ернандес-Родрігес – волонтерки та засновниці благодійної ініціативи “Без.Дома”. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну, жінки об’єдналися, привозили їжу для поранених військових у шпиталі в Києві, згодом почали допомагати дитячим притулкам. Взимку 2017-го Ольга, Тетяна та Олена розмірковували над тим, як підтримати бездомних. Тоді жінки вирішили приєднатися до ініціативи “Допоможи бездомному”, приїхали на столичний Поділ і роздали понад сотню бутербродів тим, хто цього потребував, зокрема, безхатькам, а також й літнім людям. Команда, яка працювала на Подолі, виросла і взялася опікуватися нужденними на столичному залізничному вокзалі. 

24-го лютого 2022-го року ініціатива “Без.Дома” оголосила про перерву, а волонтери відгукнулися на запити військовослужбовців. Надсилали бійцям їжу, генератори, зарядні станції. Через три місяці команда вирішила відновити діяльність ініціативи, втім, почати довелося з нуля. Адже більшість людей виїхало за кордон. На першу роздачу їжу прийшло 150 осіб, згодом ця цифра зросла до чотирьох сотень. До безхатьків приєдналися й внутрішньо переміщені особи, які потребували підтримки. Щосуботи волонтери роздають їжу, речі першої необхідності і ліки. Окрім цього, торік “Без.Дома” разом із ініціативою “Допоможи бездомному” створила притулок для потребуючих. Притулок розрахований на 40 людей, нині там перебувають 25 осіб. 

• волонтери
• постраждалі

Медійна ініціатива за права людини вивчила обставини зникнення безвісти, потрапляння в полон та загибелі воїнів кількох підрозділів, зокрема 57 окремої мотопіхотної бригади. У квітні-червні 2022 року її бійці брали участь у запеклих боях у районі Новотошківського і Тошківки в Сєвєродонецькому районі Луганської області, а пізніше в обороні Херсонщини і Донецької області. Команда поспілкувалася з родичами зниклих безвісти та загиблих військовий, а також із бійцями — безпосередніми учасниками тих подій.

Учасники:

– Марія Климик, журналістка МІПЛ, авторка матеріалу “Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук”;

– Олена Завальна, донька Олега Ходака, зниклого безвісти під час боїв за Богданівку Донецької області;

– Марія Плаксій, представниця ініціативної групи ГО “Знайти і повернути. 57/34”, брата якої звільнили з полону в січні 2024 року;

– Лілія Лук’янюк, представниця ГО “Дружини полонених у Тошківці”;

– Валентин Заболотний, заступник командира з морально-психологічного забезпечення, 57 ОМПБр;

• військові
• полонені
• постраждалі

31 травня Центр громадянських свобод та Фундація Катерини Осадчої у межах співпраці з XII Міжнародним фестивалем Книжковий Арсенал запрошує на читання поезії з полону та про полон. 

“Тримайся! Тримаюся!” — це не просто гасло чи назва. Це послання бранців їхнім рідних, друзям та усім нам. Ілюстрацію з такими словами, яка лягла в основу афіші цього проєкту, намалював Сергій Офіцеров — мешканець Херсону, якого схопили прямо у батьківській квартирі й зараз утримують у СІЗО “Лефортово” через фейкові звинувачення у тероризмі.

Авторами віршів є відомі українські поети: Сергій Жадан, Тетяна Власова, Тоня Корнута, Наталка Гейман, Юлія Мусаковська, Анна Малігон, Марина Пономаренко та Оксана Стоміна, чоловік якої й зараз перебуває у полоні. Своїми творами поділилися й ті, хто сам за ґратами російських та окупаційних тюрем: засновник “Таврійських ігор” Сергій Цигіпа, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов та тренер з Мелітополя Андрій Голубєв. Їхніми голосами стануть актори Ахтем Сеїтаблаєв, Катерина Вишнева та Роман Ясіновський, а також правозахисниця Олександра Матвійчук. Вестиме захід Катерина Осадча.

Журналістам необхідно акредитуватись. Дедлайн — 27 травня.

• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ

Від початку повномасштабного вторгнення РФ 20% території України постраждали внаслідок бойових дій, сотні тисяч цивільних потрапили в полон або були депортовані. Їхні будинки були пограбовані та знищені, а земля після звільнення окупованих територій виявилась замінованою. Наразі ніхто не знає точної кількості цивільних полонених і депортованих, а юридичні механізми їхнього повернення додому відсутні. 

Українська влада разом з європейськими інституціями шукають шляхи повернення українців, насильно вивезених на територію Росії та Білорусі. 

Список учасників-спікерів:  

• Ірина Коробко, прессекретарка Консультативної місії ЄС-Україна;
• Марія Мезенцева, голова постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ;
• Олександр Толоконніков, начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської обласної військової адміністрації (онлайн);
• Олександр Баулін, начальник Курилівської сільської військової адміністрації Куп’янського району Харківської області (онлайн);
• Христина Шкудор, адвокаційна менеджерка кампанії Where Are Our People? громадської організації PR Army;
• Юлія Хрипун, співзасновниця громадської організації “Цивільні в полоні”;
• Олександра Романцова, виконавча директорка “Центру громадянських свобод”.

Необхідна попередня акредитація.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Найближчими днями оприлюднять результати четвертої екологічної місії. Її провели у березні 2024 волонтери “Let`s do it Ukraine” спільно з Українським науковим центром екології моря. Проби води та донних відкладень відібрали у водоймах, скважинах та колодязях населених пунктів Миколаївської та Херсонської областей. Мета  —  проаналізувати, як змінився стан води внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС.

Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.

Нагадаємо, раніше еколоволонтери та науковці провели вже три таких місії на Півдні країни. Перші проби води взяли у червні 2023 року у Миколаївській та Херсонській областях. Наступна екологічна місія відбулася в липні. Перші результати давали підґрунтя для невтішних прогнозів. Починаючи від річки Дніпро поблизу Херсона, в Дніпровсько-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу Очакова та в Одеській затоці вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш’як) та хлор-органічних сполук перевищував гранично-допустимі концентрації.  Під час третьої екомісії значних змін не відбулося, результати теж були невтішними. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про результати попередніх та нового дослідження і поспілкуватись із представниками руху “Let’s do it Ukraine” у Києві. Також медіа мають змогу поспілкуватись з представниками  Українського наукового центру екології моря в Одесі.

Окрім цього, є змога отримати фото та відеоматеріали з екомісій. 

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали  дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• екологія
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Нині на Півдні країни, зокрема у Миколаївській та Херсонській областях, волонтери руху “Let’s do it Ukraine” працюють над просушуванням та дезінфекцією споруд, які постраждали від підриву дамби Каховської ГЕС. Журналісти мають змогу висвітлити роботу волонтерів та поспілкуватись із місцевими мешканцями.

Всеукраїнський молодіжний рух “Let’s do it Ukraine” за сприяння AWO International та за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hilft реалізовують проєкт з ліквідації наслідків підриву дамби Каховської ГЕС “Подолання наслідків повені в Миколаївській та Херсонській областях, допомога домогосподарствам та об’єктам соціальної інфраструктури “Прибирання, дезінфекція, відновлювальні роботи, підготовка до зими”.

У межах проєкту, поетапне відновлення отримають 192 домогосподарства. Організатори, волонтери та спеціалізовані компанії допоможуть людям  просушити приміщення, провести дезінфекцію та боротьбу із шкідниками. А частині учасників навіть виділять ресурси для проведення базових ліквідаційних робіт та безоплатно нададуть спеціальну техніку, щоб пришвидшувати ремонти. 

Довідково: 6 червня 2023 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф у Європі – підрив росіянами дамби Каховської ГЕС. Підтопило 600 км2 території, у Херсонській області під водою опинилися 30 населених пунктів, у Миколаївській – ще 31. 

Величезна хвиля води з Каховського водосховища змивала все на своєму шляху – сміттєзвалища, каналізації, кладовища, трупи тварин, небезпечні хімікати тощо. Ця забруднена вода кілька днів “стояла” у будинках. Щоб нормально жити у цих помешканнях їх спершу треба належним чином просушити та продезінфікувати.

• відбудова
• волонтери
• екологія
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв
• Херсон

Інна Сорокіна родом з Торецька, що на Донеччині. Жінка побачила війну на власні очі у 2014-му, коли росія вперше атакувала Україну, а її рідне місто тимчасово окупував ворог. Залишати рідний регіон Інна не планувала, тож переїхала до Словʼянська, також на Донеччині. Населений пункт на той час вже перебував під контролем України. 24-го лютого 2022-го року Краматорська районна державна адміністрація, де працювала жінка, вирішила евакуювати співробітників до Дніпра. Незабаром зʼявилася ідея створити у Дніпрі місце, де переселенці зі Сходу могли би зустрічатися та спілкуватися. Разом зі своїм керівництвом Інна започаткувала та очолила Центр підтримки ВПО у Дніпрі “Ми разом”. Вже незабаром у Центрі почали влаштовувати тематичні свята та піжамні вечірки для дітей, а для дорослих організували майстер-клас з писанкарства. Також у Центрі переселенці можуть отримати юридичні, психологічні, інформаційні, освітні та медичні послуги. Центр підтримки працює півтора року, за цей час назбиралося понад сім тисяч людей, які звертаються за допомогою.

• жінки
• постраждалі
• Дніпро