Теми за тегом: постраждалі

Пасіку поблизу Миколаєва (міста на Півдні України) заснував ще батько Якова Федосова. Після смерті тата Яків продовжив його справу. До повномасштабного вторгнення хлопець закупив обладнання та збільшив кількість бджолиних сімей. З часом почав робити мед, витриманий на лікарських травах. 

Проте з початком великої війни село, в якому перебувало господарство, опинилося в епіцентрі російського наступу. Щільні обстріли зруйнували будинок, частина вуликів згоріла, а окупанти викрали вже виготовлений мед. 

Проте це не зупинило хлопця. Він роздав мед, який вцілив, військовим. Далі закупив ще меду у знайомих пасічників, і на його основі створив для бійців медову пасту, яка швидко поповнює запас енергії. 

Нині Яків очікує на компенсацію за зруйноване майно від держави. Планує відбудувати дім та далі працювати над пасікою.  

Яків Федосов перебуває на Миколаївщині. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• відбудова
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв

Для Геннадія Азжеурова війна почалася ще у 2014 році, коли росія окупувала Крим та атакувала Україну на Сході. А рідне селище чоловіка Гранітне (Донецька область) стало передовою. Геннадій близько 30 років пропрацював у патрульній поліції Маріуполя. У лютому 2022 року планував звільнитися зі служби за вислугою років. Втім, ввечері 23 лютого почалися потужні обстріли: росіяни взяли Гранітне в оточення. А за кілька днів до будинку Геннадія прийшли озброєні ворожі військові та без жодних пояснень схопили чоловіка. 

Згодом колишній поліцейський разом з іншими українськими цивільними та військовими бранцями опинився в тимчасово окупованому Донецьку. Там, за словами Геннадія, полонених допитували, катували, зокрема голодом і спрагою. Через кілька місяців чоловік опинився у колонії в окупованій Оленівці на Донеччині, де пробув ще 40 днів. Після цього окупанти відпустили Геннадія, так і не пояснивши, чому затримували. На підконтрольну Україні територію добирався самотужки. 

Чим буде займатися після полону 55-річний чоловік не мав уявлення. Повернутися до роботи в поліції не дозволяли вік та стан здоров’я.  У Одесі звернувся до громадської організації “Серце Азовсталі”, де йому запропонували безкоштовно опанувати  HR-менеджмент в IT-галузі. Через пів року навчання Геннадій почав працювати карʼєрним ментором у ГО “Серце Азовсталі”. Нині він допомагає військовим-захисникам Маріуполя обрати напрям для навчання та перекваліфікації, а також надає їм всебічну підтримку в працевлаштуванні. 

Довідково: Геннадій Азжеуров перебуває в Одесі. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса

18  липня на Київщині відбудеться передача родині загиблого героя (родині Березових) першого в Україні житлового будинку, збудованого за технологією 3D-будівництва. Дім, площею 130 м² надрукували за 58 годин за допомогою 3D-принтера компанії “3D UTU”.

6 березня 2022 року родина Березових втратила свій дім через агресію рф під час окупації Ірпеня. А 6 листопада 2022 року у боях за Бахмут загинув батько сім’ї Ярослав. Цей будинок стане символом нового початку для них та пам’яті про їхнього героя.

Особливість цього дому — кімната подвійного призначення з посиленим рівнем безпеки, в якій родина Березових зможе перечікувати повітряні тривоги.

Журналісти матимуть змогу поспілкуватися з родиною Березових, головою БФ “Обійми нації” Інною Фурман, представниками влади та партнерів. 

На захід необхідно акредитуватись.  Акредитація триватиме до 18:00 17 липня 2024 року.

Довідково: Збудували дім для Березових в рамках проєкту “Об’єднані заради допомоги”. Це ініціатива Благодійного фонду “Обійми нації”, реалізована за підтримки міської ради Ірпеня і понад 70 партнерів.

• відбудова
• загиблі
• окупація
• постраждалі
• Київ

Ірина Власенко — лікарка-дерматовенирологиня, яка пережила російську окупацію у Мелітополі (Запорізька область). Їй знайоме відчуття, коли здається, що про тебе всі забули. Ці спогади мотивують її волонтерити у FRIDA (українсько-ізраїльська місія медичних волонтерів). Разом з іншими медиками Ірина приїжджає до пацієнтів і у прифронтові регіони, і на прикордоння, і своїм прикладом показує – про людей, які мешкають там, пам’ятають.

Виїзди також допомагають їй впоратися зі страхами щодо чоловіка, який нині на передовій. Поки в її чоловіка понад 100 вильотів на “Мавіку”, у Ірини понад 40 виїздів на прифронтові території. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Іриною у Києві. Також є можливість висвітлити волонтерські виїзди  FRIDA Ukraine.

Довідково: FRIDA Ukraine – це українсько–ізраїльська місія медичних волонтерів, що спрямована на допомогу цивільному населенню. Лікарі-волонтери забезпечують українців, що постраждали внаслідок бойових дій, високоякісною медициною.

• жінки
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Київ

Артем Гондюл змінив чимало робіт: працював пожежним рятувальником, охороняв торгові судна від сомалійських піратів у Гвінейській та Оманській затоках. Згодом пішов служити у Нацгвардію, а потім перевівся у полк “Азов” (нині — Бригада НГУ “Азов”). Разом з дружиною Анастасією Артем переїхав у Маріуполь.

23 лютого 2022 року боєць перебував на позиціях. Він  вмовляв дружину покинути Маріуполь, хоча вона не хотіла. Виїхати їй вдалось наприкінці лютого.  

Вже згодом Анастасія дізналась, що на заводі “Азовсталь” Артем перебував у “залізяці” — це імпровізований госпіталь, який облаштували українські захисники.  У чоловіка було  уламкове поранення тазу. У травні 2022 за наказом вищого командування Артем із побратимами вийшов у почесний  полон. У ніч на 29 липня 2022 року внаслідок теракту в Оленівці Артем отримав важке поранення. 

Після вибуху в бараці колонії Анастасія ще кілька разів бачила свого чоловіка на відео, яке оприлюднювали росіяни. Після вересня 2022 року про Артема Гондюла немає жодних звісток. Де зараз перебуває коханий та в якому він стані, Анастасія не знає. 

У травні 2023 року Анастасія з рідними інших постраждалих під час теракту в Оленівці поїхала до Женеви у штаб квартиру ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. І лише після цього, через 16 місяців перебування Артема у полоні, росія його нарешті офіційно підтвердила як військовополоненого.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Анастасією у Кривому Розі. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників Азовсталі, понад 100  – отримали поранення. 

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

На Львівщині запрацював перший інклюзивний табір для ветеранів та їхніх рідних – “Veteran Camp”. Його створили у межах проєкту   реабілітації ветеранів через спорт “Ліга Нескорених”. Усі тренування та розваги для оборонців безкоштовні.

До “Veteran Camp” уже долучились 47 учасників. Це захисники, які проходять реабілітацію у місцевих медзакладах. Герої тренувалися та розважалися у мотузковому парку, займалися риболовлею, плаванням та скандинавською ходьбою. 

Такі табори організовуватимуть  у кінці кожного літнього місяця. 

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу висвітлити табір, який відбудеться у липні. 

• військові
• постраждалі
• Львів

Сергій Краснов – майстер спорту України з велоспорту. Чоловік родом з Нової Каховки, що на Херсонщині. Рідне місто Сергія окупували росіяни з початку повномасштабного вторгнення, дехто з його родичів та друзів і досі мешкає в окупації. 

Сергій вирішив проїхати 3500  кілометрів Україною та зібрати кошти на підтримку переселенців з Херсонщини. Відстань планує подолати за 23 дні. 

Велосипедист розпочав свій маршрут в Одесі 29 червня. До столиці спортсмен прибуде 14 липня. Також на його шляху Миколаїв, Кривий Ріг, Житомир, Умань та Черкаси. Свій маршрут Сергій планує завершити знову в Одесі – 21 липня. 

Сергій Краснов готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• окупація
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Аліна та Вадим Габурич — бійці полку “Азов”. Захищали Україну ще до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року боронили Маріуполь. Вадим був важко поранений у квітні 2022 року. Він помер у бункері заводу “Азовсталь”. Аліна, разом з тисячами захисників Маріуполя, потрапила в полон.

Сина подружжя — Єгора (зараз 8 років) — виховували бабуся з дідусем. Проте хлопчик щодня дивився на фотографії мами і тата над своїм ліжком і вірив, що вони повернуться. Він навіть написав для мами пісню.

У квітні 2023 року Аліну звільнили з полону, і вони з сином нарешті зустрілися.  Жінка й досі не може поховати чоловіка, оскільки росіяни не віддали його тіло. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Аліною на Черкащині. 

Довідково: БФ “Діти Героїв” допомагає родині, надаючи матеріальну та гуманітарну допомогу (ліки, продукти харчування, гігієнічні набори). Також Єгор отримав довгоочікуваний планшет.

• жінки
• полонені
• постраждалі
• Черкаси

Бджільництвом Михайло Цибулька захопився завдяки батькові та дідусеві, які тримали пасіки. У 2018-му році Михайло започаткував власну пасіку у Харкові. 

Після початку повномасштабного вторгнення родина переїхала до Івано-Франківська, проте в січні 2023 року Михайло повернувся до рідного міста. Разом з дружиною відкрили у Харкові крамницю, де продавали продукцію власної пасіки. А ще подалися на грант, щоб отримати фінансову підтримку та придбати необхідне обладнання. 

У лютому 2024-го російський дрон влучив у нафтобазу поблизу будинку подружжя. Дім залило нафтопродуктами: родина втратила все. Вціліли лише вулики із бджолами, яких Михайло ще просто не встиг забрати з зимівлі. 

Нині подружжя живе у невеличкій квартирі у Харкові, продовжує розширювати пасіку та експериментувати зі смаками меду.

Михайло Цибулька готовий до спілкування з журналістами у Харкові. Можливе спілкування у онлайн-форматі. 

• постраждалі
• Харків

Оксана Мироненко працювала хірургинею у рідному Луганську. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну та окупувала місто, Оксана  разом із чоловіком переїхала до Бучі на Київщину. 

У лютому 2022 року під час наступу росіян на Київщину жінка не схотіла вдруге опинитися в окупації, тож одразу переїхала з дітьми із Бучі до Києва. Згодом з Бучі намагалися виїхати і батьки Оксани, але дорогою мати загинула, а батько отримав поранення. 

Навесні 2022-го Оксана разом з сестрою започаткувала благодійний фонд “Наш Сокіл”, який почав опікуватися маломобільними переселенцями. Фонд назвали на честь загиблої матері, адже її прізвище було Соколовська. Водночас, Оксана не  полишила своєї лікарської практики і проводить щонайменше 30 операцій на місяць: працює у Івано-Франківську та Києві. Спеціалізується на ушкодженнях периферичних нервів. За час роботи їй вдалось врятувати від інвалідизації та зменшити больовий синдром для багатьох захисників. Усі операції для військових Оксана Мироненко виконує безкоштовно.

Журналісти мають змогу поспілкуватися з Оксаною Мироненко у Івано-Франківську або у Києві.

• жінки
• загиблі
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Івано-Франківськ