Теми за тегом: полонені

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у щонайменше 16 містах України.

13 липня акції відбудуться Охтирці, Чернігові, Вінниці, Павлограді та Ірпені.  

14 липня акції заплановані у Києві, Миколаєві, Одесі, Кременчуці, Кролевці,  Овручі, Кропивницькому, Тростянці, Кременчуці, Кривому Розі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

• військові
• полонені
• Київ
• Одеса

Артем Гондюл змінив чимало робіт: працював пожежним рятувальником, охороняв торгові судна від сомалійських піратів у Гвінейській та Оманській затоках. Згодом пішов служити у Нацгвардію, а потім перевівся у полк “Азов” (нині — Бригада НГУ “Азов”). Разом з дружиною Анастасією Артем переїхав у Маріуполь.

23 лютого 2022 року боєць перебував на позиціях. Він  вмовляв дружину покинути Маріуполь, хоча вона не хотіла. Виїхати їй вдалось наприкінці лютого.  

Вже згодом Анастасія дізналась, що на заводі “Азовсталь” Артем перебував у “залізяці” — це імпровізований госпіталь, який облаштували українські захисники.  У чоловіка було  уламкове поранення тазу. У травні 2022 за наказом вищого командування Артем із побратимами вийшов у почесний  полон. У ніч на 29 липня 2022 року внаслідок теракту в Оленівці Артем отримав важке поранення. 

Після вибуху в бараці колонії Анастасія ще кілька разів бачила свого чоловіка на відео, яке оприлюднювали росіяни. Після вересня 2022 року про Артема Гондюла немає жодних звісток. Де зараз перебуває коханий та в якому він стані, Анастасія не знає. 

У травні 2023 року Анастасія з рідними інших постраждалих під час теракту в Оленівці поїхала до Женеви у штаб квартиру ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. І лише після цього, через 16 місяців перебування Артема у полоні, росія його нарешті офіційно підтвердила як військовополоненого.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Анастасією у Кривому Розі. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників Азовсталі, понад 100  – отримали поранення. 

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Світлана Солонська працювала вихователем у дитсадку у Запорізькій області.  Її чоловік  —  Владислав  —  за освітою учитель. Свого часу закінчив Запорізьку школу міліції. Після Революції Гідності долучився до лав добровольчого формування “Азов”. Чоловік дуже радів, коли згодом підрозділ став частиною Національної гвардії України (нині — це Бригада НГУ “Азов”).  Із посади водія Владислав дослужився до комадира роти, а потім до посади офіцера логістики.

22 лютого 2022 року Владислав заїхав додому і сказав дружині, що їх відправляють у Маріуполь. Це був останній раз, коли Світлана бачилась із чоловіком.  

Повномасштабне вторгнення Світлана із 13 річною донькою зустріла у Запорізькій області. З перших днів її населений пункт окупували росіяни. Жінка бачила, як ворожі танки їдуть через її село у бік Маріуполя.  Згодом зателефонував чоловік і сказав, що Світлані із донькою потрібно терміново виїжджати, оскільки окупанти прийдуть у їхній дім. 19 березня вони таки змогли виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Владислав перебував на заводі “Азовсталь” у Маріуполі.  Попри блокаду міста та постійні обстріли він займався підвозом продуктів,  тиловим забезпеченням. Під час обстрілів доставляв продукти харчування та воду до польового шпиталю. Завдяки “старлінку” тримав зв’язок із дружиною.  

У травні 2022 разом із іншими захисниками, за наказом вищого командування, вийшов у почесний  полон. В ніч на 29 липня 2022 Владислав отримав поранення під час вибуху в бараці в Оленівці, належної медичної допомоги він не отримав. Тривалий час не було інформації про його стан. Вже згодом Світлана дізналася, що чоловік загинув: знайти його змогли лише за збігом ДНК.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Світланою у Києві. 

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Повномасштабне вторгнення боєць Нацгвардії та бойовий медик Сергій Коршун зустрів у Маріуполі. Рятував поранених військових у місті, а згодом і на “Азовсталі”. Наказ здатися у полон Сергій сприйняв спокійно. Спершу боєць опинився у колонії в Оленівці, на окупованій Донеччині. Згодом його перевезли у російський Свердловськ. Там росіяни дозволили медику опікуватися українськими пораненими. Сергій робив перевʼязки, діставав уламки, і слідкував, аби усі 198 людей, яких утримували в одному бараці, не захворіли на туберкульоз. У те, що потрапив на обмін, Сергій не вірив, поки не побачив український стяг.  Додому він повернувся 8 лютого цього року, після понад півтора року російського полону.

Нині Сергій проходить реабілітацію та завжди носить з собою бойову аптечку.

Сергій Коршун перебуває у Кривому Розі. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• військові
• лікарі
• полонені

Анна та Олег познайомилися у 2020 році. Уже тоді чоловік служив у бригаді “Азов”. З часом телефонні дзвінки і листування переросли у стосунки. Донька Лобових народилася незадовго до початку великої війни.

У “Азові” Олег служив разом із братом-близнюком Віталієм. З перших днів великої війни обоє захищали Маріуполь. У квітні 2022 року група, у якій були брати, проривалася на “Азовсталь” і потрапила під обстріл. Віталій Лобов загинув, а Олег отримав поранення, дістався меткомбінату, а за місяць потрапив у полон.

У ніч із 28 на 29 липня 2022 року Олег та ще 192 його побратими перебували у Волноваській виправній колонії № 120 (Оленівка). Тієї ночі там пролунало кілька вибухів. Загинули понад 50 азовців, більше сотні зазнали поранень. Коли російські медіа оприлюднили списки поранених і загиблих, Анна Лобова знайшла чоловіка в обох. Пізніше зʼясувалося, що Олег таки вижив. Із того часу Ганна намагається повернути чоловіка додому. Зокрема, для цього долучилася до ГО “Спільнота Оленівки”. 

Анна Лобова перебуває у Житомирі. Жінка готова спілкуватися з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Житомир

Марії Алєксєєвич – 26 років. З них вже два роки вона чекає на свого чоловіка Сергія Алєксєєвича – бійця полку “Азов”, який 16-го травня 2022-го року виконав наказ та здався у ворожий полон. 

Марія та Сергій познайомились ще до повномасштабного вторгнення. Обоє навчалися у Хмельницькому, здобували спеціальність психолога. Пара прожила кілька років у цивільному шлюбі, а офіційно одружилися онлайн у квітні 2022 року, коли Сергій уже перебував в оточеному Маріуполі. 

Поки Сергій воював у Маріуполі, то намагався виходити на зв’язок, просив дружину триматися, працювати та навчатися. Востаннє Марія спілкувалася з чоловіком 13-го травня 2022-го року. Жінка самотужки знайшла відео, де побачила, як Сергій виходив у полон, згодом знайшла підтвердження, що він був в Оленівці. Після вибуху у бараку тамтешньої колонії, жінка знайшла ім’я коханого у списках поранених. 

Марія розповідає, що Сергія Алєксєєвича офіційно визнали військовополоненим лише 31 серпня 2023-го року. Про стан свого чоловіка жінка дізнається час від часу від  колишніх бранців, які повертаються за обміном. 

Нині Марія очолює ГО “Спільнота Оленівки” та провадить активну громадську роботу, аби розслідувати події в колонії Оленівки, притягнути винних до відповідальності та допомогти українським військовополоненим та їхнім родинам.

Марія Алєксєєвич перебуває на Вінниччині та готова спілкуватися зі ЗМІ, як в офлайн, так і в онлайн-форматі.

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Вінниця

Аліна та Вадим Габурич — бійці полку “Азов”. Захищали Україну ще до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року боронили Маріуполь. Вадим був важко поранений у квітні 2022 року. Він помер у бункері заводу “Азовсталь”. Аліна, разом з тисячами захисників Маріуполя, потрапила в полон.

Сина подружжя — Єгора (зараз 8 років) — виховували бабуся з дідусем. Проте хлопчик щодня дивився на фотографії мами і тата над своїм ліжком і вірив, що вони повернуться. Він навіть написав для мами пісню.

У квітні 2023 року Аліну звільнили з полону, і вони з сином нарешті зустрілися.  Жінка й досі не може поховати чоловіка, оскільки росіяни не віддали його тіло. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Аліною на Черкащині. 

Довідково: БФ “Діти Героїв” допомагає родині, надаючи матеріальну та гуманітарну допомогу (ліки, продукти харчування, гігієнічні набори). Також Єгор отримав довгоочікуваний планшет.

• жінки
• полонені
• постраждалі
• Черкаси

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні акції заплановані у щонайменше 20 містах.

29 червня заходи пройдуть у Дніпрі, Львові, Чернігові, Охтирці, Павлограді, Вінниці та Білій Церкві.

30 червня акції заплановані у Києві, Миколаєві, Кременчуці, Кролевці, Коростені, Овручі, Обухові, Сумах, Ужгороді,  Кривому Розі, Тернополі, Івано-Франківську та Одесі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

• військові
• полонені
• Київ
• Дніпро
• Львів
• Одеса

Мар’яна Мамонова, яка вагітною потрапила у ворожу неволю, нині заснувала благодійний фонд. Він спрямований на допомогу жінкам, які пережили російський полон. 

Мар’яні — 32 роки. Вона медикиня, капітанка Медичної служби Збройних сил України.  Ще з 2018  року їздила  у зону АТО/ООС. 

На початку повномасштабного вторгнення жінка служила в Маріуполі. А у  середині березня 2022 року дізналась, що вагітна. Попри це  продовжувала рятувати життя людей. Згодом разом із побратимами та десятками цивільних перебувала на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча, який утримували українські військові. У полон до окупантів потрапила 4 квітня. Майже півроку вагітна жінка була у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини.  21 вересня 2022 року її звільнили під час чергового обміну полоненими. Через чотири дні вона народила донечку.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Мар’яною у Львові, або у онлайн форматі. 

• військові
• жінки
• полонені
• постраждалі
• Львів

36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського була однією з тих, хто до останнього обороняв Маріуполь. У квітні-травні 2022 року близько 1300 бійців підрозділу опинилися у ворожому полоні. За інформацією від родин, утримання близько 800 з них підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста. 

Оборонців Маріуполя ворог передає для обміну особливо неохоче, щодня піддаючи їх тортурам, побиттю, голоду та моральним приниженням. Військовополонені вже понад два роки перебувають у жахливих умовах у СІЗО та колоніях. Родичі військовополонених 36-ї бригади морської піхоти впевнені, що у бранців майже не залишилося ресурсу триматися, а стан їхнього здоров’я критичний. 

Під час пресконференції рідні детально розкажуть про все, що вдалося дізнатися про військовополонених і умови їхнього утримання.  

Учасники:

– Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ;

– Мілана Компанієць, мати Юрія Гульчука, військовополоненого 36 ОБрМП 

– Юлія Петрик, дружина Микити Петрика, військовополоненого майора 36 ОБрМП;

– Ганна Бей, дружина Павла Бея, військовополоненого старшого матроса 501-го окремого батальйону 36 ОБрМП; 

– Марина Голінько, майор медичної служби ЗСУ, яка пережила полон у 2022 році;

• військові
• полонені
• Київ