Теми за тегом: полонені

Вільгельму Вітюку – 22 роки. До окупації Криму хлопець жив на півострові. Після 2014-го разом з родиною виїхав на материкову частину України. Того ж року його батько долучився до Сил Оборони, у 2015-му році мобілізувався брат. Сам Вільгельм пішов до війська перед початком повномасштабного вторгнення. Російську армію боєць зустрів  у Маріуполі у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади.

Під час боїв за місто Вільгельм разом з побратимами обороняв Маріупольський металургійний завод імені Ілліча. На початку квітня 2022-го хлопець отримав поранення через ворожий касетний обстріл. Згодом Вільгельм із побратимами опинився в оточенні і потрапив у російський полон. Боєць каже, що побиття у полоні відбувалися щонайменше чотири рази на тиждень, як і допити. Над Вільгельмом окупанти знущалися особливо сильно через татуювання українського герба на руці хлопця. 

Вільгельм пригадує, що у полоні тримався за обіцянку, яку дав матері – повернутися додому. Коли в черговий раз йому видали цивільний одяг, думав, що його перевозитимуть до нового СІЗО або вʼязниці. Втім, через добу Вільгельм опинився в Україні – його повернули під час обміну полоненими. Нині ветеран опановує психологію, щоб в майбутньому підтримувати інших військових.

Поспілкуватися з Вільгельмом Вітюком можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Прикордонників Іллю та Аліну війна розлучила в Маріуполі навесні 2022 року. Обоє потрапили у ворожий полон, і не мали жодної інформації один про одного. Чоловік навіть думав, що коханої уже немає серед живих. 

Після 5-ти місяців неволі, у жовтні 2022 року, дівчину звільнили з полону і відтоді вона чекала на повернення коханого. Майже 2 роки від нього не було жодної звістки. Та 3 січня 2024 року пролунав дзвінок і вже за кілька секунд почулося рідне й довгоочікуване: “Це я…”. Ілля повернувся на Батьківщину і нещодавно пара одружилась.

• військові
• жінки
• полонені

28 січня у Медіацентрі Україна відбудеться брифінг на тему: “Від Оленівки до Гааги: хто відповість за підступне вбивство українських військовополонених?”

Учасники:

• Роман Мартиновський, провідний експерт Регіонального центру прав людини;
• Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини;
• Олександра Мазур, голова ГО “Спільнота Оленівки”;
• Роман Циб, представник 18 Департаменту Офісу Генерального прокурора.

Теми для обговорення:

• Що насправді сталося у ніч з 28 на 29 липня 2022 року?
• Як у самій рф відреагували на масове вбивство полонених в Оленівці?
• Які ключові факти вдалося встановити в результаті розслідувань громадських організацій?
• Як правильно кваліфікувати злочинні дії рф?
• Хто стоїть за вбивством та катуваннями українських військовополонених?
• У чому особливість національного розслідування в Україні?
• Які є виклики у поверненні полонених “азовців”?
• Чи є перспективи розслідування в МКС?

На заході також буде представлено спільне повідомлення шести громадських організацій до Міжнародного кримінального суду, метою якого є забезпечення принципу невідворотності покарань за воєнні злочини, скоєні російською федерацією.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Іван Бабушкін – колишній військовополонений та боєць 15-ї бригади Нацгвардії України “КАРА-ДАГ”. Початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів на службі у Маріуполі. 26 березня 2022-го року Іван разом з побратимами потрапив у полон. 

У неволі військовий провів два роки. Більшість часу – в колоніях на тимчасово окупованій Донеччині, зокрема, два місяці пробув в Оленівці. За словами Івана, у полоні росіяни били та морили голодом українських військових. Пережити всі жахи ув’язнення чоловікові допомагала мрія про повернення додому та  відкриття власної кав’ярні.

Бійця обміняли у січні 2024-го року. Після того, як завершив реабілітацію, взявся втілювати мрію. Заклад відкрив у Запоріжжі, працює там разом з коханою. 

Поспілкуватися з Іваном Бабушкіним можна онлайн або офлайн у Запоріжжі за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Запоріжжя

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 22 містах України.

18 січня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Дніпрі, Запоріжжі, Білій Церкві, Коломиї та Павлограді.

19 січня заплановані у Києві, Південноукраїнську, Кролевці, Овручі, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Рівному, Бердичеві, Коростишеві, Тернополі, Черкасах та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

До тисячного дня полону морських піхотинців Медійна ініціатива за права людини та Асоціація “Сила морської піхоти” проведуть велику пресконференцію, де порушать питання отримання доступу до місць їхнього утримання. Подія відбудеться 8 січня у Києві (точну адресу учасникам буде надіслано на вказану електронну пошту).

Головні теми:

• Кількість, стан та умови утримання морських піхотинців у російському полоні;
• Змішані медичні комісії для огляду поранених та важкохворих військовополонених, передбачені Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими;
• Дипломатичні шляхи отримання доступу до місць несвободи у росії, зокрема положення Віденської Конвенції про право міжнародних договорів.

Під час пресконференції родини військовополонених презентують тематичний пін (значок), який символізує підтримку та солідарність із морпіхами-захисниками Маріуполя.

Спікери:

• Представники родин полонених морпіхів;
• Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ;
• Представник МЗС України;
• Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: У квітні-травні 2022 року, після довготривалої оборони Маріуполя, підрозділи морської піхоти разом із іншими обронцями міста потрапили у російський полон. Найбільше — 12 квітня 2024 року під час прориву з оточеного росіянами заводу Ілліча та намагання з’єднатися з силами полку “Азов”, які утримували “Азовсталь”.

Зі свідчень родин, частина полонених морських піхотинців наразі перебувають у критичному стані. В окремих випадках він так стрімко погіршується, що транспортувати бійців без спеціального медичного обладнання уже неможливо. Найпоширенішою проблемою є важкі форми туберкульозу з ускладненнями. росія продовжує утримувати бійців, які не можуть рухатися і хворих на рак. Нещодавно стало відомо про факти підключення хворих до системи штучної вентиляції легенів на постійній основі.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі 12-ї бригади НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022-го року Дмитро отримав два осколкових ушкодження. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Перед наказом вийти у ворожий полон, Дмитро разом з побратимами міркували над різними варіантами завершення боротьби у Маріуполі. Серед них були і самогубство. Зрештою бійці отримали чіткий наказ та вийшли у російський полон наприкінці травня 2022-го року.

До 26 вересня 2022-го року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024-го року під час обміну полоненими. Нині військовий проходить реабілітацію після полону та відновлюється.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, у Львові запланований перформанс “Третє Різдво у полоні”, а мирні акції відбудуться у 24 містах України.

21 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Коломиї, Житомирі, Обухові, Полтаві, Павлограді та Запоріжжі.

22 грудня мирні акції заплановані у Києві, Умані, Кролевці, Коростені, Овручі, Черкасах, Ужгороді, Миколаєві, Коростишеві, Ковелі, Кропивницькому, Одесі, Острозі та Львові.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Львів
• Одеса

Тетяні Теплюк – 72 роки. Жінка заміжня та має сина військового, який разом з нею служить у “Азові”. Агресія росії проти України – не перша війна для Тетяни. У 1980-му році жінка поїхала до Афганістану працювати медсестрою та опікуватися пораненими. 

У 2013-му році, коли розпочалась Революція Гідності, взялася їздити на Майдан Незалежності та волонтерити у медпункті у Жовтневому палаці.

У 2015-му році жінці запропонували працювати у медпункті “Азову” в Маріуполі. Там Тетяна зустріла повномасштабне вторгнення. На той момент жінка була цивільною, хоча й носила однострій, але у ворожий полон разом з побратимами заходила вже військовослужбовицею за рішенням командира. Вісім місяців Тетяна була у полоні: каже, що її не катували, але щодня чула, що відбувається з українськими бійцями поруч. Після повернення Тетяна пройшла військово-лікарську комісію і виявилася здоровою та придатною до служби. У вересні 2023-го року Тетяна повернулась до війська, поки що до паперової роботи у медпункті. Жінка налаштована носити український піксель до перемоги.

Поспілкуватися з Тетяною Теплюк можна онлайн та офлайн за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• полонені

Андрій Лейнвебер захоплювався конями змалечку, а першого коня придбав у 14 років. У 2022 році хлопець заснував власний кінний клуб у Мелітополі (місті на півдні України). У клубі навчалися верхової їзди і дорослі,  і діти. Також Андрій викладав джигітування – мистецтво трюкової їзди. 

Після початку повномасштабного вторгнення росії, конюшня Андрія опинилася у небезпеці. Російські снаряди пошкодили одну із будівель. Наляканих вибухами тварин Андрію та його товаришам довелося збирати по усьому місту. П’ять коней чоловік забрав до себе додому, а решту розділили між друзями.

Коли Мелітополь окупували росіяни, коням почав загрожувати ще й голод: у місті бракувало кормів. Росіяни не дозволяли їздити за ними  у інші населені пункти та навіть спеціально знищували сіно для коней. Одного дня самого Андрія схопили окупанти. Два тижні його тримали у камері без зв’язку. Після того, як росіяни відпустили чоловіка, він вирішив евакуйовуватися. З собою зміг вивезти трьох коней. Щоправда, виїхати вдалося лише з третьої спроби: двічі окупанти розвертали чоловіка на блокпостах. 

Новий кінний клуб започаткував на Одещині, там утримує 5 коней та одного поні. Також Андрій запрошує військових на іпотерапію.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• тварини
• Одеса