Теми за тегом: полонені

Мирослав Чорномор — за фахом хореограф, займався танцями й гастролював із народним ансамблем за кордоном. У 2016 році чоловік отримав повістку, а після проходження строкової служби підписав контракт.  Згодом опанував професію розвідника. 

Мирослав вступив до Острозької академії на спеціальність “Національна безпека”, далі — до академії СБУ і в червні 2022-го мав отримати два дипломи. 

Початок повномасштабного вторгнення військовий зустрів на позиціях під Маріуполем на посаді командира розвідувального відділення 36 окремої бригади морської піхоти. 12 квітня Мирослав разом із побратимами, які обороняли ПАТ “Азовмаш”, вирішив здатися в полон. Протягом наступних двох років рідні бійця не знали, де він і що з ним.

Український військовий став одним із тих, кого російські окупанти незаконно засудили до довічного ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями у нібито злочинах проти цивільних у Маріуполі. У російській колонії, де він відбував цей вирок, серед його сусідів по камері був серійний вбивця, а в сусідній камері утримували виконавця теракту в Беслані. Мирослава повернули до України під час обміну полоненими 5-го лютого 2026 року. Військовий планує лікуватися, побачити батька, який виконує завдання у лавах ЗСУ, а ще — відновити навчання, щоб отримати дипломи. 

Поспілкуватися з Мирославом Чорномором можна як онлайн, так і офлайн з 20-го березня поблизу Києва, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 28 містах.

7 березня акції відбудуться у Охтирці, Чернігові, Шполі, Волочиську, Запоріжжі, Павлограді, Львові та Дніпрі. 

8 березня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Миколаєві, Коропі, Обухові, Овручі, Коростені, Харкові, Кременчуці, Долинській, Ковелі, Черкасах, Лозовій, Полтаві, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному та Одесі. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• злочини росіян
• полонені

Назарі Красовський підписав контракт з 12-ю бригадою НГУ “Азов” у 2020 році. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів у Маріуполі, захищав “Азовсталь” і разом із побратимами у травні 2022-го виконав наказ командування та вийшов у полон. 

У неволі Назарі пробув 3,5 роки. Аби підтримати себе, військовий писав вірші, вишкрябував рядки на шматку мила, а коли з’являлася можливість, переносив тексти на клаптики паперу. Додому чоловіка повернули у серпні 2025-го року під час обміну полоненими. 

З того часу Назарі проходить реабілітацію у центрі “UNBROKEN” у Львові. У військового серйозна травма хребта, яку отримав у полоні. Військовий розповів, що давно хотів заспівати разом із Христиною Соловій. Під час галавечора, який організував реабілітаційний центр, Назару вдалося здійснити цю мрію. На сцені вони виконали пісню “Хто, як не ти?”, а глядачі аплодували стоячи.

Поспілкуватися з Назарієм Красовським можна як онлайн, так і офлайн у Львові або Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Львів

Громадська організація “Цивільні в полоні” запрошує на мирну акцію “Чекаємо не квітів —  чекаємо своїх”, присвячену підтримці українських цивільних, які перебувають у полоні.  Захід відбудеться 7 березня у Києві. 

У програмі — виступи представників влади, громадських організацій, артистів, перформанс, хвилина мовчання, статистика про цивільних полонених, заклики до дій.

Мета акції — привернути увагу суспільства та влади до трагедії цивільного полону, вимагати термінових дій щодо повернення незаконно утримуваних українців.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

Юрію Шаповалову —  61 рік.  Він лікар-нейрофізіолог із Донецька із 30-річним стажем. Також був головою місцевого клубу любителів кактусів, мав велику колекцію цих рослин. 

Після початку російської окупації у 2014 році  Юрій не покинув міста і під псевдонімом “Залишенець Донецький” розповідав у Twitter, як змінюється Донецьк. У січні 2018-го, коли повертався додому з роботи, його затримали силовики так званого “Міністерства держбезпеки “ДНР”. Юрія звинуватили у “шпигунстві” на користь України і “засудили” до 13 років неволі. 

Зокрема, 100 днів чоловік перебував у в’язниці “Ізоляція” у окупованому Донецьку, де йому довелося пережити побиття, залякування та тортури.

Загалом у ворожому полоні провів 7 років, 7 місяців і три дні і вийшов на волю 14  серпня 2025 року під час обміну полоненими.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із Юрієм у Києві.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

8 березня Центр громадянських свобод приєднається до Маршу за права жінок у Києві. 

“Ми виходимо за жінок, які сьогодні служать на фронті та воюють на рівні з чоловіками. Жінки-військовослужбовиці мають бути забезпечені всім необхідним для служби й безпеки, мати рівний доступ до посад і можливостей, бути захищеними від дискримінації, сексуальних домагань і насильства. Ми виходимо за жінок — військових і цивільних, які перебувають у російській неволі. За тих, кого катують, ґвалтують, морять голодом, тримають у повній ізоляції — без зв’язку, без інформації, без права на голос”, — говорять представниці “Маршу жінок”.

Насильство проти жінок у цій війні — це зброя, яку росія свідомо застосовує, щоб принизити, залякати, знищити людську гідність і змусити мовчати.

Саме тому на Марш Центр громадянських свобод виходить з вимогами:

• здійснити негайні і системні дії для повернення жінок із російської неволі;
•  посилити міжнародний тиск на державу-агресора;
• забезпечити повну підтримку для тих, хто повернувся — психологічну, медичну, соціальну та правову.

Жінки не повинні зникати ані за стінами камер, ані у зведених цифрах статистики, ані в суспільному мовчанні. Наше завдання — говорити про них і разом вимагати справедливості.

Окремий блок вимог Маршу стосується законодавчих змін. Ідеться про проєкти нового Цивільного кодексу, які містять норми, що можуть звузити права жінок та суперечать принципу рівності.

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Громадська організація “Цивільні в полоні” запрошує на мирну акцію “Чекаємо не квітів —  чекаємо своїх”, присвячену підтримці українських цивільних, які перебувають у полоні.  Захід відбудеться 7 березня у Києві. 

У програмі — виступи представників влади, громадських організацій, артистів, перформанс, хвилина мовчання, статистика про цивільних полонених, заклики до дій.

Мета акції — привернути увагу суспільства та влади до трагедії цивільного полону, вимагати термінових дій щодо повернення незаконно утримуваних українців.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі у 12-й бригаді НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022 року Дмитро отримав два осколкових поранення. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Дмитро разом з побратимами обговорював різні варіанти завершення боротьби у Маріуполі. Серед них було і самогубство. Зрештою наприкінці травня 2022 року бійці отримали наказ вийти у російський полон.

До 26 вересня 2022 року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. 

У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024 року під час обміну полоненими. З того часу військовий пройшов реабілітацію, займається спортом, повернувся на службу до “Азова” та не припиняє нагадувати про тих, хто досі залишається у полоні.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Учасники: 

• Ігор Котелянець, голова ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”;
• Малецька Тетяна, клінічна психологиня Центру психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна”;
• Азат Азатян, засновник реабілітаційного центру в Запоріжжі, колишній політв’язень;
• Юрій Шаповалов, звільнений із незаконного увʼязнення, представник ГО “29 грудня”.

Теми для обговорення: 

• реальна, а не формальна система реабілітації для людей, які повернулися з незаконного ув’язнення; 
• якою має бути державна політика у галузі реабілітації звільнених цивільних. 

Довідково: Тисячі українців, які пережили незаконне ув’язнення, після повернення стикаються з новими випробуваннями — від проблем зі здоров’ям і психологічними наслідками катувань до складних бюрократичних процедур. Активісти проаналізували чинне законодавство та практику його застосування та пропонують бачення того, як має вибудовуватися державна політика щодо реабілітації звільнених цивільних. Та які конкретні рішення і кроки необхідно ухвалити вже зараз.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 30 містах.

21 лютого акції відбудуться у Світловодську, Дніпрі, Охтирці, Чернігові, Вінниці, Запоріжжі, Ковелі, Шполі, Волочиську, Полтаві, Житомирі, Павлограді та Львові. 

22 лютого заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Миколаєві, Коропі, Обухові, Овручі, Харкові, Долинській, Черкасах, Лозовій, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному, Чернівцях та Одесі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• злочини росіян
• полонені