Теми за тегом: полонені

23 травня Україна вшановує День морської піхоти Збройних Сил України — еліту нації, воїнів, які першими приймають бій, діють там, де інші не витримують, і завжди залишаються вірними присязі. 

Цього року ця дата — особливо болюча й важлива. Уже третій рік поспіль у полоні ворога перебувають сотні українських морських піхотинців. Бійці, які до останнього тримали Маріуполь, Водяне, Павлопіль, Широкине, виконували наказ у найгарячіших точках війни — і потрапили в полон. Десятки з них досі вважаються зниклими безвісти. Саме тому 23 травня у Києві проведуть захід, який об’єднає родини полонених, ветеранів морської піхоти, військових побратимів, волонтерів та небайдужу громадськість. 

У програмі: 

•  Урочиста церемонія вшанування морських піхотинців;
•  Хвилина мовчання за загиблими;
• Виступи звільнених з полону, родин військовополонених, які вже третій рік живуть у щоденному очікуванні; 
• Музично-поетичний блок за участю ветеранів, артистів та волонтерів;
• Відкритий мікрофон: кожен охочий зможе сказати слово підтримки.

Довідково: Організатори: асоціація “Сила Морської Піхоти”.

• військові
• полонені
• Київ

Понад 60 міжнародних правозахисних організацій на чолі з двома лауреатами Нобелівської премії миру — Центром громадянських свобод (Україна) та “Меморіалом” (росія) — об’єдналися навколо адвокаційної кампанії з вимогою звільнити всіх полонених і незаконно депортованих дітей, які постраждали внаслідок війни росії проти України.

20 травня журналістів запрошують на презентацію кампанії та професійну дискусію з відомими українськими правозахисниками та представниками української влади, які займаються темою звільнення полонених.

Серед учасників: 

• Олександра Матвійчук, голова “Центру громадянських свобод”

• Олена Розвадовська, голова правління БФ “Голоси дітей”
• Дмитро Коваль, співвиконавчий директор ГО “Truth Hounds”

На захід необхідно зареєструватись.

У закритому заході також візьмуть участь представники дипломатичних місій в Україні, члени українського громадянського суспільства, які працюють над поверненням цивільних і військових полонених, а також міжнародні юристи, представники ЗМІ та правозахисники.

• полонені

Русудана Павліченко — за походженням грузинка. На початку повномасштабного вторгнення жінка була за кордоном на похороні батька. У 10-річному віці Русудані довелось тікати від її першої у житті війни (війна в Абхазії) в Україну. Все своє свідоме життя жінка прожила тут.

Чоловік Русудани —  Сергій Павліченко —  з 2014 року захищав Україну від окупантів, а під час повномасштабного вторгнення тримав оборону “Азовсталі”, після чого потрапив у полон. Сергій загинув під час теракту в Оленівці (селище на окупованій території Донеччини) в ніч з 28 на 29 липня 2022-го. У подружжя залишилося двоє дітей: 12-річна Аделія та 8-річний Назар.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Русуданою у Черкасах, або у онлайн-форматі. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття. 

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Маріуполь
• Черкаси

Анатолій Левченко — театральний діяч з Маріуполя. Саме з його ініціативи у 2015-му  у маріупольському театрі, який мав статус “русского”, почалася нова доба — сучасної української п’єси.

Подружжя Левченків опікувалося сином — невербальним аутистом — та 90-річною матір’ю дружини Анатолія Ганни. Тож після початку наступу росіян на Маріуполь швидко евакуюватися з міста Левченки не могли. Виїзд вдалося організувати аж у травні 2022 року. Але просто напередодні Анатолія заарештували росіяни за доносом колишніх колег по сцені, які стали колаборантами.

Спершу Ганна не могла знайти, куди забрали чоловіка, згодом дізналася, що його звинуватили в екстремізмі і вивезли в окупований Донецьк. Після цього понад 10 місяців дружина передавала одяг, ліки та записки до тамтешнього СІЗО. Чоловік дзвонив зрідка уночі. Увесь цей час Ганна самостійно опікувалася сином з аутизмом, добувала продукти та воду, разом з сусідами готувала їжу на вогнищі. 

9-го березня 2023-го року дружині зателефонували і повідомили, що Анатолія відпускають. Майже рік у СІЗО позначився на здоров’ї чоловіка. Влітку 2023-го родині таки вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію, спершу оселились у Кропивницькому, але  за рік переїхали до столиці. Нині Анатолій продовжує свою театральну діяльність. 

Поспілкуватися з Анатолієм Левченко можна, як онлайн, так і офлайн у столиці, за попередньою домовленістю.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Amnesty International Ukraine спільно з Музеєм Революції Гідності відкриває вуличну фотовиставку “Оглушлива тиша”, присвячену історіям українських військовополонених та їхніх родин. Виставка створена на основі масштабного дослідження про порушення прав полонених, які утримуються росією.  Відкриття — 9 травня.

Проєкт є частиною міжнародної кампанії, що привертає увагу до порушень міжнародного гуманітарного права, а також прагне зміцнити захист прав полонених через активізацію громадянського суспільства.

Мета заходу: висвітлити системні порушення прав українських військовополонених з боку рф; підтримати ініціативи, що займаються захистом їхніх прав; привернути увагу міжнародної спільноти до гуманітарних викликів.

На захід необхідно акредитуватись.

• військові
• культура
• полонені
• Київ

До повномасштабного вторгнення Вячеслав жив та працював за кордоном. З початком великої війни чоловік повернувся до України та мобілізувався. Військовий воював на гарячих напрямках, зокрема, боронив Запоріжжя. 

Під час виконання однієї з бойових задач поблизу села Роботине, що на Запоріжжі, Вячеслав отримав важке поранення ніг і потрапив у полон. У російських застінках чоловік пробув більше року, повернути бійця додому вдалося 15 січня 2025 року. 

Відтоді Вячеслав проходив лікування та реабілітацію. Чоловік вже опанував протези ніг, а у день виписки з реабілітаційного центру зробив пропозицію своїй коханій. Дівчина чекала його з полону і підтримувала впродовж усієї реабілітації. 

Поспілкуватися з Вячеславом Кутʼїним можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• військові
• полонені
• постраждалі
• Харків

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 28 містах.

26 квітня акції відбудуться у Вінниці, Чернігові, Черкасах, Білій Церкві та Миколаєві.

27 квітня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Коропі, Овручі, Ужгороді, Бердичеві, Долинській, Кропивницькому, Шостці та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Анастасія Гондюл та Анна Лобова – дружини українських військовополонених, учасниці ГО “Спільнота Оленівки” – готуються до безстрокового голодування, яке розпочнеться у столиці 24 квітня. Їхні чоловіки – Артем Гондюл та Олег Лобов – захищали Маріуполь, вийшли у полон за наказом командування, вижили під час теракту в Оленівці.

Анастасія та Анна кажуть, що наважилися на цей крок через мовчанку української влади. Голодуванням жінки хочуть привернути увагу суспільства та керівництва держави до військових, які досі залишаються у ворожому полоні. 

Жінки перебуватимуть в центрі міста вдень, а під час комендантської години ночуватимуть в укритті. 

Поспілкуватися з жінками можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів – до 20 травня 2022-го року. У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”. Більше сотні отримали поранення.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Київ

До 2015-го року Артем Дубина працював журналістом у Нікополі на Дніпропетровщині. Після Революції Гідності та початку російської агресії на сході України чоловік долучився до війська, воював у “Азові”. Через кілька років Артем звільнився зі служби  та планував весілля. 

Одразу після початку повномасштабного вторгнення чоловік повернувся до рідної 12 бригади НГУ “Азов”. Військового спершу направили на захист аеропорту у Запоріжжі, але незабаром перевели до Маріуполя. Вже 26-го лютого 2022 року боєць разом із побратимами опинився на металургійному комбінаті “Азовсталь”. Під час однієї з операцій Артема поцілив снайпер. Ворожа куля потрапила у скроню та вийшла через шию. Військовий дивом залишився живим. 

У травні 2022 року Артем разом з побратимами за наказом командування вийшов у полон. Боєць потрапив до колонії в Оленівці на окупованій Донеччині, згодом його перевели до російського Таганрогу. В полоні Артем зазнав катувань. Аж через 2 роки і 4 місяці він повернувся додому під час чергового обміну полоненими. 

Поспілкуватися з Артемом Дубиною можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресофіцером.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. За оцінками правозахисної організації Human Rights Watch, під час російських обстрілів загинули 8 тисяч мирних мешканців. А з довоєнного населення в 540 тисяч до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараці виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”. Більше сотні отримали поранення.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

11 квітня у Медіацентрі Україна пройде пресконференція “Завжди перші: Родини полонених та зниклих безвісти десантників вимагають чесного діалогу з державою”. Учасники обговорять, чому полонених десантників так рідко обмінюють. Також мова йтиме про налагодження ефективної комунікації між родинами десантників та державою.

Учасники:

– Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр;

– Євген Дідківський, колишній військовополонений 95-ї ОДШБр; 

– Олег Слободяник, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими;

– Володимир Горін, начальник Управління ЦВС Командування ДШВ ЗСУ; 

– Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти, МІПЛ;

Потрібна попередня реєстрація.

• полонені
• Київ