Теми за тегом: полонені

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 30 містах.

20 грудня акції відбудуться у Арбузинці, Охтирці, Чернігові, Ірпені, Шполі, Волочиську, Запоріжжі, Білій Церкві, Дніпрі та Павлограді. 

21 грудня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Миколаєві, Умані, Обухові, Овручі, Черкасах, Коростишеві, Ужгороді, Лозовій, Полтаві, Долинській, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному, Чернівцях, Ковелі, Одесі та Львові. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• полонені

Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко долучився до територіальної оборони у перший день повномасштабного вторгнення. Коли росіяни на початку березня окупували місто, 62-річний чиновник перейшов до партизанської боротьби. А також брав участь у мітингах проти російської окупації, на які збиралися херсонці. Найбільш велелюдне зібрання відбулося 13 березня 2022 року — на площу вийшло понад 10 тисяч людей. 

У квітні того ж року Володимира Миколаєнка викрали росіяни. Понад два тижні чоловіка утримували у відділку поліції в Херсоні, який російські військові перетворили на катівню. Побиття, допити, знущання тривали постійно. Із Херсона Володимира переправили до окупованого Севастополя, а звідти ще двічі перевозили. Додому Володимир Миколаєнко повернувся 24 серпня 2025-го року під час чергового обміну полоненими. До цього він вже раз відмовився йти на обмін на користь іншого бранця, який був важко хворим. Нині Володимир ще відновлюється після пережитого, але вже працює над тим, щоб повернути  інших українців з російської неволі. 

Поспілкуватися з Володимиром Миколаєнком можна як онлайн, так і офлайн у Херсоні, за попередньою домовленістю.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Херсон

Володимир Сорочан — родом з Херсона. У 2014-му році чоловік долучився до українського війська та служив у Криму. Після анексії півострова росією залишився вірним присязі та разом з побратимами  вийшов на материкову Україну. Згодом Володимир продовжив службу за контрактом у 36-й бригаді. 

Початок повномасштабного вторгнення військовий зустрів на службі поблизу Маріуполя. У полон потрапив у квітні 2022 після невдалого прориву з заводу “Азовмаш” у Маріуполі. У російській неволі Володимир пробув майже три роки. Там пережив щоденні побиття та постійний голод. Колишній полонений пригадує мізерні порції та помиї замість їжі. 

18 жовтня 2024-го року військового повернули до України. Після лікування та реабілітації він повернувся до цивільного життя. Нині Володимир веде блог, у якому ділиться пережитим. Також завершив писати книгу, де розповів свою історію.

Поспілкуватися з Володимиром Сорочаном можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів

Азат Азатян тричі за своє життя ставав переселенцем. У дитинстві виїхав з родиною з Вірменії, у 2014 році тікав з окупованої росіянами частини Донеччини, а у 2022-му опинився в окупації в Бердянську, Запорізької області. 

На початку повномасштабного російського вторгнення Азат взявся волонтерити у Бердянську: годував тих, хто стояв в черзі на блокпостах, допомагав людям виїжджати на підконтрольні Україні території. Ця робота не сподобалася російським військовим, які викрали Азата. У неволі чоловіка протримали 43 дні, він зазнав катувань. Пережити тортури Азату допомагали лише  думки про дружину та трьох дітей. 

Після виїзду з окупації та лікування знову вирішив допомагати тим, хто цього потребує — відкрив 11 центрів допомоги переселенцям. А у 2025-му році разом з іншими цивільними, які пережили полон, започаткував у Запоріжжі реабілітаційний центр “Шлях вільних” для тих, хто постраждав у неволі. У центрі безоплатно надають психологічну та юридичну допомогу, а також проводять заняття з фізичної реабілітації. 

Поспілкуватися з Азатом Азатяном можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

Вадим Шевченко — житель міста Пологи Запорізької області (місто окуповане з початку березня 2022 року). Коли почалося повномасштабне вторгнення, 25-річний хлопець був удома разом із батьками. Родина переховувалась у підвалі свого будинку від обстрілів.

15 березня 2022 року Вадим разом із сусідкою спробував виїхати з окупованого міста. Жінка згодом розповіла, що хлопця на останньому російському блокпосту забрали з автівки люди у військовій формі самопроголошеної “ДНР”. За словами матері  Вадима —  Олени —  у сина з дитинства були обпечені руки, тож окупанти ймовірно припустили, що перед ними військовий. 

Вадима утримували в Мелітополі, потім в Донецьку та в Оленівці на Донеччині. Нині він перебуває у колонії у російській Мордовії. Через Міжнародний комітет Червоного Хреста Олена пише листи до росії. Вона отримала два листи від сина та знає, що він отримав два.

Мати також дізналась, що у полоні Вадим схуд на 30 кілограмів. 

Нині жінка волонтерить у благодійному фонді “Світ. Україна. Пологи”, який допомагає мешканцям прифронтових територій продуктами.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою у Запоріжжі, Києві або у онлайн-форматі.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Київ
• Запоріжжя

Громадська організація “Цивільні в полоні”, сім’ї цивільних заручників, активісти та небайдужі українці проведуть мирну акцію “Загадаємо бажання: щоб всі повернулись додому”. Вона присвячена проблемі незаконного утримання росією цивільних полонених. Подія відбудеться 13 грудня у Києві.

Захід прагне привернути увагу міжнародної спільноти та української влади до необхідності негайного звільнення всіх громадян, незаконно позбавлених волі росією.

Центральним елементом акції стане художній перформанс, який візуалізує трагедію розлуки. 

• полонені
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 30 містах.

22 листопада акції відбудуться у Арбузинці, Охтирці, Вінниці, Чернігові, Ірпені, Шполі, Волочиську, Дніпрі, Павлограді та Львові. 

23 листопада заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Миколаєві, Коропі, Обухові, Овручі, Полтаві, Коростишеві, Черкасах, Ужгороді, Лозовій, Долинській, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному, Ковелі, Одесі та Чернівцях. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• полонені
• Київ

Валентину Полянському — 24 роки, останні три чоловік провів у ворожому полоні. Валентин родом з Херсонщини, коли йому виповнився 21 рік, підписав контракт та долучився до 36-ї окремої бригади морської піхоти. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів у Маріуполі разом з побратимами. 26-го лютого 2022-го року він вже був на заводі імені Ілліча, де забезпечував провізією 130 людей. 

Коли прийшов наказ здаватися у полон, кохана Валентина попросила його зробити все, аби повернутися додому. В цей час жінка була вагітною: їхня донечка народилася, коли батько уже був у полоні. 

За три роки, зі слів Валентина, він пережив тортури: росіяни знущалися, били, катували струмом, морили голодом, змушували вчити російські пісні. 19-го квітня 2025-го року військового обміняли. Після повернення Валентин одружився та планував повернутися на передову, але дружина відмовила. Нині ветеран звикає до цивільного життя. 

Поспілкуватися з Валентином Полянським можна як онлайн, так і офлайн у Хмельницькому, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Хмельницький

29-річний Іван Забавський народився у селі Тавільжанка, що на Харківщині (село знаходиться у 20 кілометрах від кордону з росією). Ще до повномасштабного вторгнення чоловік переїхав працювати у Харків.

Коли росіяни захопили частину Харківщини, під окупацією опинилася і Тавільжанка, в якій залишилася матір Івана Марина. У вересні 2022 року українські війська стрімко звільняли Харківщину і село опинилося на лінії фронту. Жодного зв’язку із мамою у Івана не було. Тож попри вмовляння родичів він поїхав у Тавільжанку на велосипеді, щоб врятувати жінку. Марина ще під час окупації самотужки поховала старшу сестру, яка загинула під час обстрілу. До того, як Іван вирушив їй на порятунок, матір переїхала до іншого села — із сином вони розминулися на один день. 

Марина згодом дізналась, що сина викрали російські військові та вивезли на територію росії. Івана звинуватили у шпигунстві на користь України. У січні 2025 року суд у Санкт-Петербурзі засудив чоловіка до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.  У червні 2025 року Другий апеляційний суд в Санкт-Петербурзі у росії залишив без змін вирок.

Нині матір Івана часто відвідує мирні зібрання від ГО “Цивільні у полоні”.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Мариною на Харківщині, у Києві або у онлайн-форматі.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Київ
• Харків

15 листопада у Києві відбудеться щорічна правозахисна акція “Порожні стільці” на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають в неволі через війну росії проти України.

Захід має на меті обʼєднати зусилля всіх, хто підтримує Україну і бореться за звільнення незаконно увʼязнених цивільних осіб та військовополонених внаслідок війни росії проти України.

Під час акції розкажуть історії зниклих безвісти, незаконно ув’язнених і полонених українських авторів, митців та правозахисників. Також до акції долучаться колишні бранці:

• Максим Буткевич, український правозахисник, журналіст, громадський діяч, військовослужбовець, який перебував у полоні з червня 2022 по жовтень 2024 року;
• Дмитро Хилюк, журналіст УНІАН, що перебував у російській неволі з березня 2022 по серпень 2025 року; 
• Леніє Умєрова, кримськотатарська активістка, яку утримували в російській неволі з грудня 2022 по вересень 2024 року;
• Юлія “Тайра” Паєвська, військовослужбовиця, волонтерка, поетка та громадська діячка, яка була в російському полоні з 16 березня по 17 червня 2022 року; 
• Владислав Єсипенко, громадянський журналіст-фрилансер, позаштатний кореспондент Кримської редакції Радіо Свобода, якого російська окупаційна влада утримувала в ув’язненні з березня 2021 до 20 червня 2025 року.

Ведучими заходу стануть Максим Ситніков, виконавчий директор Українського ПЕН, та Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

 
Під час події організатори встановлять символічну інсталяцію з порожніх стільців з іменами незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти авторів, медійників, митців та правозахисників.

Довідково: Організатори події – Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day) відзначається 15 листопада за ініціативою Міжнародного ПЕН. Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня є символом авторів, які не можуть бути з нами через ув’язнення, переслідування, зникнення чи вбивство. 

З 2018 року Український ПЕН спільно з Центром громадянських свобод організовує цього дня правозахисну акцію, щоб нагадати українцям і світу про письменників, митців і всіх українців, які не можуть бути цього дня з нами через російську агресію.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ