Теми за тегом: полонені
Ейден Аслін народився у Великій Британії, але ніколи не служив у війську рідної держави. Вперше подався на війну у 2015-му році, коли йому виповнився 21 рік. Хлопець поїхав до Сирії та пробув там півтора роки.
Ейден цікавився Україною, спостерігав за подіями, які розгорталися на Сході і вже у 2018-му році долучився до ЗСУ у складі 137-го батальйону морської піхоти 35-ї бригади. Згодом перевівся до 1-го батальйону 36-ї бригади морської піхоти, де прослужив близько чотирьох років. Повномасштабне вторгнення Ейден зустрів у Маріуполі. Трохи більше місяця його підрозділ пробув в оточенні. Британець потрапив у російський полон, де провів півроку. Чоловіка незаконно звинуватили у найманстві, проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності і повалення “конституційного ладу” у Донецьку. Йому винесли вирок у вигляді смертної кари. У полоні військовий піддавався тортурам та вже не сподівався, що зможе повернутися додому.
Втім, у вересні 2022-го року Ейдена звільнили під час обміну полоненими. На певний час чоловік повернуся до Великої Британії, там отримував допомогу від служби психологічної підтримки. Нині Ейден Аслін знову в Україні та служить у міжнародному легіоні ГУР МО.
Військовослужбовець готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
Тамара Корягіна та її чоловік Сергій Михайленко народилися та мешкали у Маріуполі. У 2019-му році Сергій долучився до лав “Азову” (нині — Бригада Національної гвардії “Азов”).
З початком повномасштабного вторгнення Сергій, який був на навчаннях на Львівщині, повернувся додому та став на захист Маріуполя. А Тамара намагалася вижити у місті, яке знищували обстрілами росіяни.
Жінка зуміла виїхати 18 березня 2022-го року. Згодом дізналася, що на початку квітня Сергій отримав осколкове поранення, але операції так і не дочекався, адже бракувало медикаментів.
16 травня 2022-го року Тамара востаннє спілкувалася з чоловіком: він написав, що отримав наказ виходити у полон і додав: “Скоро побачимося, готуйся до весілля”. Тамара каже, що третій рік живе лише завдяки цьому повідомленню. За цей час дівчина не отримала жодного листа від коханого і бачила його лише нас російських пропагандистських відео. Дівчина певна, що її коханого катують у виправній колонії “Полярний вовк”, що у російському Сибіру, де він зараз перебуває. До того, як відправити Сергія до колонії, над ним провели незаконне судилище у окупованому Донецьку. Захиснику Маріуполя винесли “вирок” — довічне увʼязнення.
У червні 2024-го Тамара стала однією з учасниць делегації дружин військовополонених, які вкотре приїхали до Папи Римського з проханням посприяти звільненню незаконно увʼязнених українців у росії.
Тамара Корягіна перебуває у Дніпрі. Дружина Сергія Михайленка готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
“Вони врятували нас, тепер ми маємо врятувати їх”, “Боріться за них так, як вони боролись за нас”, — такі плакати щонеділі наповнюють вулиці українських міст. Щотижня Асоціація родин захисників Азовсталі організовує акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти #FREEAZOVSTALDEFENDERS.
28 липня в Києві акція підтримки військовополонених гарнізону Маріуполь буде присвячена другій річниці теракту в Оленівці. У співпраці з Національним музеєм Революції Гідності відбудеться відкриття виставки “ОЛЕНІВКА: квінтесенція жорстокості”.
Журналістам необхідно зареєструватись на захід.
Нагадаємо, 28 липня у Києві також відбудеться захід-реквієм “Оленівка – біль, який не згасне”.
Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників Азовсталі. Більше сотні отримали поранення.
Для Геннадія Азжеурова війна почалася ще у 2014 році, коли росія окупувала Крим та атакувала Україну на Сході. А рідне селище чоловіка Гранітне (Донецька область) стало передовою. Геннадій близько 30 років пропрацював у патрульній поліції Маріуполя. У лютому 2022 року планував звільнитися зі служби за вислугою років. Втім, ввечері 23 лютого почалися потужні обстріли: росіяни взяли Гранітне в оточення. А за кілька днів до будинку Геннадія прийшли озброєні ворожі військові та без жодних пояснень схопили чоловіка.
Згодом колишній поліцейський разом з іншими українськими цивільними та військовими бранцями опинився в тимчасово окупованому Донецьку. Там, за словами Геннадія, полонених допитували, катували, зокрема голодом і спрагою. Через кілька місяців чоловік опинився у колонії в окупованій Оленівці на Донеччині, де пробув ще 40 днів. Після цього окупанти відпустили Геннадія, так і не пояснивши, чому затримували. На підконтрольну Україні територію добирався самотужки.
Чим буде займатися після полону 55-річний чоловік не мав уявлення. Повернутися до роботи в поліції не дозволяли вік та стан здоров’я. У Одесі звернувся до громадської організації “Серце Азовсталі”, де йому запропонували безкоштовно опанувати HR-менеджмент в IT-галузі. Через пів року навчання Геннадій почав працювати карʼєрним ментором у ГО “Серце Азовсталі”. Нині він допомагає військовим-захисникам Маріуполя обрати напрям для навчання та перекваліфікації, а також надає їм всебічну підтримку в працевлаштуванні.
Довідково: Геннадій Азжеуров перебуває в Одесі. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у щонайменше 16 містах України.
13 липня акції відбудуться Охтирці, Чернігові, Вінниці, Павлограді та Ірпені.
14 липня акції заплановані у Києві, Миколаєві, Одесі, Кременчуці, Кролевці, Овручі, Кропивницькому, Тростянці, Кременчуці, Кривому Розі та Чернівцях.
Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.
Артем Гондюл змінив чимало робіт: працював пожежним рятувальником, охороняв торгові судна від сомалійських піратів у Гвінейській та Оманській затоках. Згодом пішов служити у Нацгвардію, а потім перевівся у полк “Азов” (нині — Бригада НГУ “Азов”). Разом з дружиною Анастасією Артем переїхав у Маріуполь.
23 лютого 2022 року боєць перебував на позиціях. Він вмовляв дружину покинути Маріуполь, хоча вона не хотіла. Виїхати їй вдалось наприкінці лютого.
Вже згодом Анастасія дізналась, що на заводі “Азовсталь” Артем перебував у “залізяці” — це імпровізований госпіталь, який облаштували українські захисники. У чоловіка було уламкове поранення тазу. У травні 2022 за наказом вищого командування Артем із побратимами вийшов у почесний полон. У ніч на 29 липня 2022 року внаслідок теракту в Оленівці Артем отримав важке поранення.
Після вибуху в бараці колонії Анастасія ще кілька разів бачила свого чоловіка на відео, яке оприлюднювали росіяни. Після вересня 2022 року про Артема Гондюла немає жодних звісток. Де зараз перебуває коханий та в якому він стані, Анастасія не знає.
У травні 2023 року Анастасія з рідними інших постраждалих під час теракту в Оленівці поїхала до Женеви у штаб квартиру ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. І лише після цього, через 16 місяців перебування Артема у полоні, росія його нарешті офіційно підтвердила як військовополоненого.
Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Анастасією у Кривому Розі. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.
Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників Азовсталі, понад 100 – отримали поранення.
Світлана Солонська працювала вихователем у дитсадку у Запорізькій області. Її чоловік — Владислав — за освітою учитель. Свого часу закінчив Запорізьку школу міліції. Після Революції Гідності долучився до лав добровольчого формування “Азов”. Чоловік дуже радів, коли згодом підрозділ став частиною Національної гвардії України (нині — це Бригада НГУ “Азов”). Із посади водія Владислав дослужився до комадира роти, а потім до посади офіцера логістики.
22 лютого 2022 року Владислав заїхав додому і сказав дружині, що їх відправляють у Маріуполь. Це був останній раз, коли Світлана бачилась із чоловіком.
Повномасштабне вторгнення Світлана із 13 річною донькою зустріла у Запорізькій області. З перших днів її населений пункт окупували росіяни. Жінка бачила, як ворожі танки їдуть через її село у бік Маріуполя. Згодом зателефонував чоловік і сказав, що Світлані із донькою потрібно терміново виїжджати, оскільки окупанти прийдуть у їхній дім. 19 березня вони таки змогли виїхати на підконтрольну Україні територію.
Владислав перебував на заводі “Азовсталь” у Маріуполі. Попри блокаду міста та постійні обстріли він займався підвозом продуктів, тиловим забезпеченням. Під час обстрілів доставляв продукти харчування та воду до польового шпиталю. Завдяки “старлінку” тримав зв’язок із дружиною.
У травні 2022 разом із іншими захисниками, за наказом вищого командування, вийшов у почесний полон. В ніч на 29 липня 2022 Владислав отримав поранення під час вибуху в бараці в Оленівці, належної медичної допомоги він не отримав. Тривалий час не було інформації про його стан. Вже згодом Світлана дізналася, що чоловік загинув: знайти його змогли лише за збігом ДНК.
Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Світланою у Києві.
Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.
Повномасштабне вторгнення боєць Нацгвардії та бойовий медик Сергій Коршун зустрів у Маріуполі. Рятував поранених військових у місті, а згодом і на “Азовсталі”. Наказ здатися у полон Сергій сприйняв спокійно. Спершу боєць опинився у колонії в Оленівці, на окупованій Донеччині. Згодом його перевезли у російський Свердловськ. Там росіяни дозволили медику опікуватися українськими пораненими. Сергій робив перевʼязки, діставав уламки, і слідкував, аби усі 198 людей, яких утримували в одному бараці, не захворіли на туберкульоз. У те, що потрапив на обмін, Сергій не вірив, поки не побачив український стяг. Додому він повернувся 8 лютого цього року, після понад півтора року російського полону.
Нині Сергій проходить реабілітацію та завжди носить з собою бойову аптечку.
Сергій Коршун перебуває у Кривому Розі. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.
Анна та Олег познайомилися у 2020 році. Уже тоді чоловік служив у бригаді “Азов”. З часом телефонні дзвінки і листування переросли у стосунки. Донька Лобових народилася незадовго до початку великої війни.
У “Азові” Олег служив разом із братом-близнюком Віталієм. З перших днів великої війни обоє захищали Маріуполь. У квітні 2022 року група, у якій були брати, проривалася на “Азовсталь” і потрапила під обстріл. Віталій Лобов загинув, а Олег отримав поранення, дістався меткомбінату, а за місяць потрапив у полон.
У ніч із 28 на 29 липня 2022 року Олег та ще 192 його побратими перебували у Волноваській виправній колонії № 120 (Оленівка). Тієї ночі там пролунало кілька вибухів. Загинули понад 50 азовців, більше сотні зазнали поранень. Коли російські медіа оприлюднили списки поранених і загиблих, Анна Лобова знайшла чоловіка в обох. Пізніше зʼясувалося, що Олег таки вижив. Із того часу Ганна намагається повернути чоловіка додому. Зокрема, для цього долучилася до ГО “Спільнота Оленівки”.
Анна Лобова перебуває у Житомирі. Жінка готова спілкуватися з журналістами, як онлайн, так і офлайн.
Марії Алєксєєвич – 26 років. З них вже два роки вона чекає на свого чоловіка Сергія Алєксєєвича – бійця полку “Азов”, який 16-го травня 2022-го року виконав наказ та здався у ворожий полон.
Марія та Сергій познайомились ще до повномасштабного вторгнення. Обоє навчалися у Хмельницькому, здобували спеціальність психолога. Пара прожила кілька років у цивільному шлюбі, а офіційно одружилися онлайн у квітні 2022 року, коли Сергій уже перебував в оточеному Маріуполі.
Поки Сергій воював у Маріуполі, то намагався виходити на зв’язок, просив дружину триматися, працювати та навчатися. Востаннє Марія спілкувалася з чоловіком 13-го травня 2022-го року. Жінка самотужки знайшла відео, де побачила, як Сергій виходив у полон, згодом знайшла підтвердження, що він був в Оленівці. Після вибуху у бараку тамтешньої колонії, жінка знайшла ім’я коханого у списках поранених.
Марія розповідає, що Сергія Алєксєєвича офіційно визнали військовополоненим лише 31 серпня 2023-го року. Про стан свого чоловіка жінка дізнається час від часу від колишніх бранців, які повертаються за обміном.
Нині Марія очолює ГО “Спільнота Оленівки” та провадить активну громадську роботу, аби розслідувати події в колонії Оленівки, притягнути винних до відповідальності та допомогти українським військовополоненим та їхнім родинам.
Марія Алєксєєвич перебуває на Вінниччині та готова спілкуватися зі ЗМІ, як в офлайн, так і в онлайн-форматі.
Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.
