Теми за тегом: окупація

Валерія Вершиніна народилася та виросла у Донецьку. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну та окупувала її рідне місто, жінка разом з родиною евакуювалася до Києва.

У столиці Валерія долучилася до БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, який опікується вимушеними переселенцями. Працювала у робочій групі, яка розробляла законодавство щодо ВПО. У 2024-му році Валерія очолила благодійний фонд. 

“Стабілізейшен Суппорт Сервісез” отримував кошти американських донорів, адже один з напрямків роботи фонду — допомога переселенцям у відбудові власного житла. Втім, нещодавно фінансування зупинили і низка проєктів опинилася під загрозою. Нині Валерія працює над тим, щоб залучити донорів із інших країн і продовжити роботу фонду.

Поспілкуватися з Валерією Вершиніною можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

Довідково: Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” — українська благодійна організація, що з 2016 року займається подоланням соціальних наслідків війни та наданням комплексної підтримки внутрішньо переміщеним особам. Фонд надає гуманітарну та правову допомогу, здійснює ремонт пошкодженого житла, зміцнює систему соціального захисту та розвиває мережу Рад ВПО, започатковану фондом у 2019-2020х роках. Діяльність фонду охоплює всю країну, і зосереджена на відновленні постраждалих громад і покращенні доступу до соціальних послуг для найбільш вразливих категорій населення.

• відбудова
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ

Медіа, що релоковані з тимчасово окупованих громад, є чи не єдиним надійним, достовірним і відкритим каналом комунікації для людей, які через війну опинилися по різні боки лінії фронту, в різних країнах, на різних континентах. Через скорочення ґрантових програм, тривалу війну, проблеми в економіці – редакції потрапили в умови ідеального шторму. За даними дослідження, яке провів Інститут масової інформації, більше половини регіональних медіа втратили частину фінансування. 

На круглому столі у Медіацентрі Україна редактори та журналісти, медіаексперти та представників влади зберуться, щоб напрацювати можливі кроки для виведення українських регіональних медіа із кризи.

Спікери: 

• Оксана Романюк, директорка Інститут Масової Інформації (ІМІ),
• Андрій Діхтяренко, співзасновник та головний редактор “Реальної газети”, 
• Анна Мурликіна, редакторка 0629.com.ua, керівниця проєкту Relocated Media Cluster,
• Євгенія Вірлич, головна редакторка сайту “Кавун.City”, 
• Ганна Бокова, головна редакторка, “Бахмут IN.UA”,
• Валерія Мельник, заступниця головного редактора видання “Трибун”,
• Валерія Круподеря, координаторка гарячої лінії “Східного Варіанта”.

• окупація
• Київ

1 березня у Бучі на Київщині вздовж вулиці Яблунської відбудеться Хресна дорога в молитовну пам’ять про жертв, закатованих під час російської окупації.

Хресна дорога передбачає 14 стацій (зупинок) на місцях, де трагічно загинули мирні мешканці. Зокрема, учасники Хресної дороги зупиняться для вшанування пам’яті та молитви за закатованих на Яблунській 144, перших хлопців, які стали жертвами росіян: Вербового Андрія, Матвійчука Андрія, Дворнікова Андрія, Карпенка Віталія, Туровського Святослава, Прихідько Анатолія, Котенка Валерія, Руденка Дениса.

Завершиться Хресна дорога в каплиці св. Луки Української Греко-Католицької Церкви.

Довідково: Хресна дорога – різновид молитви, побудованої на розважанні про жертовну смерть Ісуса Христа для спасіння людства. Була започаткована в Єрусалимі. Практикується в літургійній традиції католицької і греко-католицьких Церков.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

 У 2019-му році  Євгенія Вирлич очолила херсонське медіа “Кавун. City”, яке розповідало новини про місто. Євгенія розвивала платформу, залучала грантові кошти, а під час пандемії коронавірусу створила проєкт, який розвінчував міфи про хворобу та вакцинацію. 

Після окупації Херсона росіянами, видання не припинило роботи.  “Кавун. City” писало про все, що відбувається у місті: від рейдів росіян до роздачі  хліба містянам. Окупанти шукали Євгенію, тож жінка постійно переховувалася: змінювала місце проживання, фарбувала волосся. Чотири місяці медійниця залишалася у Херсоні, але врешті вирішила виїхати з окупації. 

Вже у Києві Євгенія знову почала шукати шляхи, аби відновити роботу “Кавун. City”. Команда медіа взялася реалізовувати проєкти про роботу місцевої влади, висвітлювати воєнні злочини росіян. А віднедавна вирішила розвінчувати фейкові новини про Херсонщину, частина якої досі є окупованою. Для того, аби підтримати роботу “Кавун. City”, медійники започаткували онлайн-крамницю, де продають фірмовий мерч та вироби херсонських майстрів та майстринь.

Поспілкуватися з Євгенією Вирлич можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• Київ

21 лютого Музей війни та мережа DOCU/CLUB ГО “Докудейз” запрошують на перегляд документального фільму “Свідки. На північ від Києва”.

Кінострічку створено за матеріалами проєкту “Архів Війни”, започаткованого ГО “Докудейз” у співпраці з Infoscope у перші тижні після початку вторгнення – для документування подій війни та свідчень очевидців, які допоможуть у майбутніх розслідуваннях російських злочинів і притягненні злочинців до відповідальності.

Герої фільму, жителі Пущі-Водиці, північної київської околиці, та найближчих до неї сіл Мощун і Горенка, розповідають про те, як пережили російську окупацію, як волонтерили, допомагали ЗСУ, чинили спротив окупантам. 

Після перегляду фільму відбудеться його обговорення за участю режисерки, координаторки відділу інтерв’ювання проєкту “Архів Війни” Тетяни Симон.

Модеруватиме обговорення журналістка, комунікаційна менеджерка Мережі DОCU/CLUB Ольга Бабчук.

На захід необхідно зареєструватись. 

Довідково: Українські документалісти від перших днів широкомасштабної війни записують свідчення очевидців. Ці записи зберігають правду про війну й допомагають розповісти про неї іноземній аудиторії. Згодом вони можуть стати доказами в міжнародних судах для покарання винних.

• злочини росіян
• окупація
• Київ

24 лютого у місті Буча на Київщині відбудуться заходи із вшанування пам’яті загиблих мирних жителів та захисників України. 

Місто Буча, яке стало символом нескореності українського народу та свідком жахливих воєнних злочинів російської армії, об’єднає родини загиблих, містян, представників влади та міжнародної спільноти задля вшанування пам’яті всіх, хто віддав життя за свободу України.

Програма заходів:

• Мітинг-реквієм. Поминальна панахида, вшанування пам’яті полеглих Героїв, 
• Мітинг-реквієм. Поминальна панахида, вшанування пам’яті невинно вбитих жертв російської агресії біля Стіни пам’яті, 
•  Відкриття меморіальної дошки загиблому Захиснику,
• Меморіальний захід Дзвони пам’яті.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Людмилі — 77 років. За фахом вона анестезіолог-реаніматолог. На початку повномасштабного вторгнення жінка долучилась до порятунку поранених жителів окупованого Гостомеля на Київщині. (Двоє осіб мали осколкові поранення). У амбулаторії не було необхідних інструментів, тож їй доводилось зшивати поранених цивільних звичайною голкою і ниткою для шиття.

Нині Людмила плете маскувальні сітки разом із  командою місцевих мешканок-волонтерок “Червона калина”. Жінка долучається до волонтерства майже кожного дня. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Людмилою на Київщині. 

Довідково: 24 лютого 2025 року виповнюється третій рік з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

• волонтери
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ

Тетяна Грек впродовж останніх 15 років навчає карате дітей та дорослих. До повномасштабного вторгнення разом з чоловіком заснувала приватний спортзал у Бучі на Київщині. З початком великої війни родина опинилася в окупації, їхній спортзал росіяни розграбували, а будинок жінки розстріляли. Через два тижні окупації Тетяна з сім’єю зуміла вибратися на підконтрольну Україні територію.

Повернутися до Бучі жінка наважилася лише через рік. За цей час інші тренери, які залишилися у місті, відновили спортзал та почали знову навчати дітей. Тож після повернення на Тетяну вже чекали учні. Також у Бучі відновила роботу державна школа бойових мистецтв, куди жінку запросили викладати.

Поспілкуватися з Тетяною Грек можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення 29-річний Микола Петровський жив у Херсоні разом із батьком та бабусею. Хлопець має групу інвалідності: після аварії у нього ампутована частина лівої стопи, він має протез.

Після того, як Херсон окупували росіяни, Микола волонтерив у місті.  Російські силовики викрали хлопця із власного дому.  

У вересні 2023 року окупаційний “Верховний суд Криму” засудив Миколу Петровського до 16 років колонії суворого режиму за нібито “шпигунство”.

Із листів Миколи відомо, що в неволі його катували: били, не надавали належної медичної допомоги, яку потребує людина з інвалідністю, морили голодом. 

Повністю з історією волонтера можна ознайомитись тут. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із матір’ю Миколи (онлайн), а також із адвокаткою та експертами у Києві (офлайн).

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі

12 лютого у Києві презентують першу ретроспективну виставку “Всесвіт Любові”. Вона стане символічним вшануванням життя та творчості геніальної української мисткині Любові Панченко, яка трагічно загинула внаслідок російської окупації Бучі у 2022 році.

На виставці представлять ескізи моделей одягу, різноманітне вбрання та аксесуари, картини, колажі, декоративні розписи, фотографії, особисті речі мисткині.

Експозиція розповідає про життя Любові Панченко в контексті суспільно-політичних подій того часу та у зв’язках із її близьким оточенням, куди входили В’ячеслав Чорновіл, Микола Плахотнюк, Алла Горська, Людмила Семикіна та інші. 

Також куратори проєкту прагнуть продемонструвати, як твори мисткині переосмислюються, трансформуються та стають джерелом натхнення для сучасних митців.

Журналістам необхідно акредитуватись на захід. (12 лютого презентація для медіа).

Довідково: Любов Панченко пережила російську окупацію у власному домі у Бучі на Київщині. Після звільнення регіону жінку привезли до лікарні у виснаженому стані: за повідомленням ЗМІ, у окупованому росіянами місті їй довелося голодувати.  Любов Панченко померла в лікарні на 85-му році життя. 

24 лютого 2025 року виповнюється третій рік з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

• культура
• окупація
• Київ