Теми за тегом: окупація

У деокупованому місті Балаклія на Харківщині благодійний фонд savED за підтримки партнерів облаштував два підземних освітніх простори. Це дасть можливість сотням місцевих дітей відвідувати позашкільні офлайн-заняття у громаді.

Перший навчальний осередок площею понад 1100 квадратних метрів функціонуватиме на базі укриття одного з балаклійських ліцеїв. З початку повномасштабної війни учні закладу навчалися виключно онлайн. А навесні 2025 року російські БПЛА двічі влучили у будівлю ліцею, в результаті чого була пошкоджена покрівля та одне крило закладу. 

Аби відновити доступ до позакласних офлайн-занять у ліцеї, благодійний фонд savED за підтримки U-Lead у 2023 році створив освітній центр “Вулик”, де учні мали позашкільні активності з педагогами. Цьогоріч завдяки благодійному “Збору із зірочкою” від партнерів KFC Україна фонду вдалося облаштувати додатковий простір для ліцеїстів під землею. В укритті є 6 класних кімнат, зони для спортивних занять, читання, харчування та відпочинку. Облаштування обійшлося у понад 2,8 мільйони гривень.  

Другий підземний освітній простір у Балаклії фонд savED облаштував на базі ще одного міського ліцею. На початку повномасштабного вторгнення заклад був пошкоджений внаслідок авіаударів рф, а уже під час окупації російські військові розграбували його приміщення. За підтримки партнерів з IT-компанії tsukat та Adobe фонду savED вдалося облаштувати в укритті ліцею навчальний простір, де можуть одночасно займатися більше сотні учнів. Вартість реалізації проєкту склала більше 390 тисяч гривень.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Харків

Благодійний фонд savED у партнерстві з IREX та за фінансування платників податків США відкрили модульні тимчасові освітні простори у Первомайській та Шевченківській громадах на Миколаївщині. Це дозволить повернути до очних занять більш як пів тисячі місцевих дітей. 

Протягом 2022 року Первомайська громада, яка отримала тимчасовий освітній простір, перебувала на лінії бойового зіткнення, внаслідок чого зазнала значних руйнувань. Зокрема, російським обстрілом було знищено опорний ліцей в одному з селищ. У 2023 році savED облаштував у селищі освітній центр “Вулик” в приміщенні амбулаторії сімейної медицини, де школярі мають позакласні інтерактивні заняття із тьюторами. Однак цього було недостатньо, щоб відновити повноцінне навчання для сотень дітей у громаді. Новий модульний простір дозволить повернути до шкільних офлайн-уроків 220 місцевих учнів. 

Друга громада, де облаштували модульний ТОП, — Шевченківська. Вона теж із перших днів повномасштабного вторгнення опинилась на лінії бойового зіткнення, а частина її населених пунктів потрапила у 8-місячну окупацію.

Тимчасові освітні простори безбарʼєрні та дружні до дітей. Шість класних кімнат із високими стелями у кожному з них обладнані комфортними меблями, планшетами, інтерактивним мультимедійними панелями. Всередині також є велика інклюзивна вбиральня, учительська та серверна. Вхід до простору облаштований пандусом. Альтернативні джерела енергії дозволяють ТОПам повноцінно працювати в умовах відключень електроенергії. 

Нагадаємо, що на Київщині у селі Богданівка, де росіяни спалили школу, учні навчаються у  модульному тимчасовому освітньому просторі. 

Довідково: Тимчасові освітні простори (ТОПи) для навчання школярів благодійники створюють з надійних модульних конструкцій у тих громадах, де школи постраждали внаслідок російської агресії, або ж потребують розширення інфраструктури через збільшення кількості учнів, зокрема ВПО. 

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Київ
• Миколаїв

11 вересня у Медіацентрі Україна відбудеться презентація “Дослідження депортації та примусового переміщення українських дітей з окупованих територій крізь призму зміни російських пропагандистських наративів”.

росія системно вивозить українських дітей з окупованих територій, позбавляючи їх національної ідентичності, родинних зв’язків і майбутнього. Паралельно Кремль запускає масштабну пропаганду, щоб виправдати чи приховати ці злочини.

Дослідження показує, як змінювалися російські наративи — від заперечення факту депортацій до спроб подати їх як “гуманітарну допомогу” чи “порятунок”. У центрі уваги — доля дитини як інструмента інформаційної війни та виклики для українського суспільства і міжнародної спільноти.

Під час заходу:

•  автори представлять ключові висновки дослідження;
•  експерти пояснять, чому росія використовує дітей у пропаганді;
• учасники обговорять, як змінювати наративи та ефективно протидіяти дезінформації.

Серед спікерів:

•  автори дослідження,
•  представники ініціативи Bring Kids Back UA,
•  експерти з протидії пропаганді та дезінформації.

На захід необхідно зареєструватись

Довідково: Дослідження підготовлено за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст публікації відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією NED.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Зустріч лідерів двох держав на Алясці чітко показала: попри сподівання на підтримку з боку Заходу, Україна має формувати власну стратегію, що забезпечить стійкість країни в умовах постійної загрози з боку Росії. При цьому широка міжнародна підтримка й постійний наростаючий тиск на агресора залишаються вирішальною складовою успішної реалізації  такого сценарію.

Зважаючи на оновлення контексту та нові виклики, Експертна мережа Кримської платформи ініціювала проведення Четвертого Міжнародного форуму. Під час заходу провідні українські та міжнародні експерти разом із представниками влади проаналізують ситуацію та вироблять рекомендації для України і міжнародних партнерів.

У форумі візьмуть участь представники Міністерства Закордонних справ України, Міністерства оборони України, Міністерства економіки України, РНБО, незалежні експерти, представники міжнародних аналітичних центрів, неурядових організацій, правозахисники та представники дипломатичного корпусу.

Медіацентр Україна – інформаційний партнер форуму.

Подія відбудеться 28 серпня. На захід необхідно зареєструватись. Локація буде повідомлена під час підтвердження акредитації.

Організатори: Експертна Мережа Кримської Платформи за підтримки Офісу Кримської платформи, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерство закордонних справ України, Меджлісу кримськотатарського народу.

• окупація
• Київ

У Харкові  функціонує “Лавка деокупації”  — волонтерський проєкт з продажу овочів (і не тільки), які виростили мешканці деокупованої Харківщини.  

Основна мета ініціативи  —  відновити сільські господарства та створити економічну незалежність для мешканців села Студенок Ізюмського району. (Цей населений пункт, що розташований на межі Харківщини та Донеччини, із 31 травня 2022 року понад три місяці був під російською окупацією). Серед іншого, проєкт допомагає людям із закупівлею насіння, з теплицями, а також з продажем врожаю у Харкові.

Нині в межах проєкту функціонують уже дві торгові точки. Там можна придбати, зокрема, огірки, зелену цибулю, молодий часник, моркву, кабачки, молоду картоплю та свіжий мед від фермерів з деокупованої Харківщини. А ще — консервацію, варення. Є також сири із деокупованого села Хотімля.  

Окрім цього, городину регулярно відправляють по Україні, також продукцію можна придбати на партнерських ярмарках. Проєкт співпрацює із ресторанами Харкова та Києва.

У вересні співавторки проєкту Наталі Артюшенко та Мер’ям Йол планують виступити з розповіддю про “Лавку деокупації” в Києві на Young Chefs (подія для кухарів, шеф-кухарів, рестораторів, стартаперів).

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити ініціативу у Харкові. 

Довідково: “Лавка деокупації” — це проєкт благодійного фонду “Волонтерська”. 

• волонтери
• окупація
• постраждалі
• Харків

Агенція Capital Tours працювала у Києві, Львові та Одесі ще до початку повномасштабного вторгнення. Світозар Мойсеїв був одним з гідів, який проводив екскурсії визначними місцями столиці. Після лютого 2022-го року бізнес зупинився. 

У 2023-му Світозар отримав запит від іноземців на екскурсії деокупованою Київщиною. Гід розробив шестигодинний тур околицями столиці. До нього входять відвідування Бучі, Ірпеня, Бородянки, Гостомеля та Мощуна. Світозар переважно проводить індивідуальні екскурсії. Спершу гід розповідає про власний досвід початку повномасштабного вторгнення, а після возить місцями, які стали свідченнями злочинів окупантів. 

Світозар каже, що туром цікавляться здебільшого іноземці, які приїхали до Києва у справах або провідати родичів. Туристів з-за кордону, які би прибули до України лише заради екскурсії, у нього ще не було. Шестигодинний тур коштує близько 150 євро, частину з цих коштів гід віддає на підтримку ЗСУ.

Поспілкуватися з Світозаром Мойсеївим можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Євген Нескреба – спортсмен, який спеціалізується на гирьовому спорті. Чоловік мешкав у селі на Донеччині, часто їздив на змагання, а ще тренував дітей. У 2017 році через близькість села до фронту переїхав до Волновахи, що за 20 кілометрів від дому. Там працював у дитячо-юнацькій спортивній школі, а двічі на тиждень повертався до рідного села, щоб продовжити тренування з дітьми. З початком повномасштабного вторгнення Євгену знову довелося виїхати — вже на третій день у Волновасі зникли газ, світло та вода.

Наступного дня після евакуації Євгена, його будинок у селі згорів через російський обстріл. Разом з домом були знищені і всі спортивні нагороди – 600 медалей та 300 кубків з різноманітних змагань та чемпіонатів. 

Після того, як Євген дізнався, що трапилося з його нагородами, думав, що ніколи більше не візьметься за гирі. Перші тренування в орендованій квартирі у Луцьку давалися спортсмену важко – близько двох тижнів не міг підійти до гирь, а під час розминки зʼявлялися сльози, бо згадував втрачене. 

Після евакуації перші міжнародні змагання Євген відвідав у грудні 2022-го року. Тоді здобув третє місце. Нині чоловік має вже 15 гирь, які йому подарували колеги-спортсмени. Євгену вдалося відновити близько 70% знищених нагород, але є такі, які вже не вдасться повернути. 

Поспілкуватися з Євгеном Нескребою можна як онлайн, так і офлайн у Луцьку, за попередньою домовленістю.

• окупація
• постраждалі
• Луцьк

Артем Яковлев – військовий та президент Херсонської обласної організації традиційного Окінавського Ґодзю-рю карате-до. 

Чоловік підписав контракт з Силами Оборони ще до повномасштабного вторгнення. Таке рішення ухвалив після того, як один з його учнів вирішив долучитися до українського війська. 

Велику війну боєць зустрів на Донеччині, а спортивний клуб тим часом став сховищем на місцевих. Серед інших там переховувалися вісім строковиків, які служили у Скадовському гарнізоні. Дружині Артема вдалося переконати росіян, які окупували місто, що це спортсмени. 

Восени 2023-го року, вже після звільнення Херсона, Артему вдалося відновити тренування у клубі. Нині чоловік тренує 18 учнів. Заняття проводять двічі на тиждень, але щоразу Артем повідомляє, чи буде тренування, адже бувають випадки, коли його викликають на службу. 

Поспілкуватися з Артемом Яковлевим можна як онлайн, так і офлайн у Херсоні, за попередньою домовленістю.

• військові
• діти
• окупація
• Херсон

У 2019-му році  Євгенія Вірлич очолила херсонське медіа “Кавун. City”, яке розповідало новини про місто. Євгенія розвивала платформу, залучала грантові кошти, а під час пандемії коронавірусу створила проєкт, який розвінчував міфи про хворобу та вакцинацію. 

Після окупації Херсона росіянами, видання не припинило роботи.  “Кавун. City” писало про все, що відбувається у місті: від рейдів росіян до роздачі  хліба містянам. 

Окупанти шукали Євгенію, тож жінка постійно переховувалася: змінювала місце проживання, фарбувала волосся. Чотири місяці медійниця залишалася у Херсоні, але врешті вирішила виїхати з окупації. Вже у Києві Євгенія знову почала шукати шляхи, аби відновити роботу “Кавун. City”. Команда медіа взялася реалізовувати проєкти про роботу місцевої влади, висвітлювати воєнні злочини росіян. 

17 червня 2025-го року помешкання Євгенії пошкодило під час чергового ворожого обстрілу столиці — вибухова хвиля вибила шибки, а уламки скла поранили медійницю. Жінка отримала легку контузію. Нині Євгенія разом з родиною знайшла прихисток у друзів, але попри це редакція “Кавун. City” продовжує працювати, а кореспонденти у Херсоні залишаються на місці.

Поспілкуватися з Євгенією Вірлич можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Рідне місто Артема Карякіна — Кадіївку (колишній Стаханов) на Луганщині — росіяни окупували у 2014-му році. Тоді 17-річний Артем публікував дописи на анонімному акаунті у Twitter про те, як жило місто в окупації. Він також оприлюднив карту Кадіївки з позначеними місцями скупчення росіян, писав про пересування окупаційних військ. Згодом Артем почав підпільно працювати на ЗСУ. Увесь цей час хлопець вів дуже закрите життя: забороняв собі довіряти людям і навіть закохуватися. Адже, за словами Артема, будь-хто міг розповісти про його діяльність окупантам. 

У 2020-му році померла мама, а через рік — бабуся та батько  Артема, тож юнак виїхав до Києва. У столиці встиг прожити лише кілька місяців, як почалася повномасштабна війна. Уже в березні 2022 року Артем долучився до тероборони, а у червні — воював під Бахмутом. Військовий продовжує збирати інформацію про росіян з тимчасово окупованих територій — це тепер його офіційний обов’язок. Уже йому навідники й коригувальники передають дані, які можуть допомогти ЗСУ. 

У лютому 2023-го року, після 9 років підпільної боротьби, Артем розкрив свою особу в соцмережах. Нині військовий запустив кампанію підтримки цивільних полонених — #FreeCivilResistance. Артем каже, що це його особистий біль, адже він знайомий з людьми, яких кинули до російської вʼязниці. 

Артем Карякін перебуває на передовій. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• окупація