Теми за тегом: окупація

Українські та міжнародні експерти разом із представниками влади проаналізують, як сьогодні змінюється безпекова ситуація в Чорному морі, які сценарії деокупації виглядають реалістичними в нових геополітичних реаліях та як далі посилювати механізми притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.

У заході візьмуть участь представники уряду, незалежні експерти, представники міжнародних аналітичних центрів, неурядових організацій, правозахисники та представники дипломатичного корпусу.

Операція з ізоляції Криму перейшла від стратегічної концепції до активного виконання. Українські дрони перерізають логістичні маршрути російської армії в окупованому Криму. Водночас геополітична ситуація змінюється так само стрімко: позиції партнерів, архітектура безпеки та переговорний процес — усе перебуває в русі. Реагуючи на ці зміни та нові виклики, Експертна мережа Кримської платформи скликає свій П’ятий Міжнародний форум.

Робочі мови форуму — українська та англійська. Для учасників буде забезпечено синхронний переклад.

Довідково: Організатори — Експертна мережа Кримської платформи за підтримки Офісу Кримської платформи, Постійного Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерства закордонних справ України та Меджлісу кримськотатарського народу.

Медіапартнер форуму: Медіацентр Україна.

• окупація
• Київ

Поліна Кустарьова навчалась у другому класі, коли росія окупувала Крим. Поступово російські підручники витіснили українські, у школі з’явилися російські прапори та державна символіка, а в кабінетах розвісили портрети путіна. 

Дівчина розповідає, що встояти перед масовим зросійщенням їй допоміг інтернет. Вона самотужки вчила українську мову, історію України, читала українських письменників і матеріали про них, тренувала англійську. Поліна також захоплювалася історією, тож на пропагандистських уроках у школі її просили мовчати та зайвий раз не висловлювати свою думку. 

Батьки Поліни мали проросійські погляди та сподівалися, що її позиція зміниться. Втім, коли дівчина досягла повноліття і змогла самостійно перетнути кордон — вона виїхала із Криму. Спершу потрапила до Казахстану, там звернулась до українського консульства і через два місяці приїхала до Києва. У січні 2026 Поліна отримала український паспорт і пройшла навчання на інженера-пілота БПЛА. У майбутньому дівчина планує долучитися до українського війська. 

Поспілкуватися з Поліною Кустарьовою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація

Ольга Сергієнко — родом з міста Бобровиця, що на Чернігівщині. Після завершення школи вона вступила до військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 

Замість звичних студентських буднів, дівчина жила у казармі та проходила базову загальновійськову підготовку. Ольга була на першому курсі, коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Дівчат відпустили на один день додому. Так Ольга опинилася у рідній Бобровиці, яку одразу ж окупували російські війська. Повернутися до Києва курсантка уже не встигла. 

Родина дівчини приховувала те, що вона — майбутня військова. Їй навіть довелося закопати свою форму на городі. Пригадує, як жила з почуттям провини, що через неї могли постраждати рідні. Адже окупанти весь час полювали на людей, які мали стосунок до української армії. 

Після деокупації дівчина повернулась до навчання. А після завершення інституту склала присягу українському народові. Нині вона офіцерка відділення психологічної підтримки персоналу 141 ОМБ. 

Поспілкуватися з Ольгою “Пінгві” можна як онлайн, так і офлайн у Дніпрі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• окупація
• Дніпро

Тетяна Федорова — родом з Енергодара, що на Запоріжжі. До повномасштабного російського вторгнення жінка поєднувала роботу на Запорізькій атомній електростанції з волонтерством для українського війська. Після 24 лютого 2022 року її син вступив до Сил оборони України та пішов воювати. А сама Тетяна відмовилася від евакуації з рідного Енергодара, адже вірила, що ворожа окупація міста буде тимчасовою. 

Жінка каже, що атомників залякували та змушували підкорятися окупантам. Тих, хто чинив спротив, вбивали. Коли ж росіяни дізналися, що син Тетяни захищає Україну, то викрали жінку із власного дому. Вона пережила тортури: росіяни хотіли дізнатися про українських військових та волонтерів, які залишилися у місті. Питали і про звичайних людей, які підтримують Україну. Тетяна пишається, що попри катування не здала ворогу жодної корисної інформації. Через місяць жінку відпустили і їй разом з родиною вдалося виїхати з окупації. 

Тетяна опинилась на Хмельниччині, де пройшла лікування та працювала з психологом. На новому місці записалась на курси шиття та власноруч зшила черевички для своєї собаки Луни. Одразу отримала замовлення на взуття для інших улюбленців. Так з’явилась ідея власного бренду Luna.animalshop. Тетяна взялась шити також одяг та різноманітні костюми, пройшла курс з підприємницької діяльності, виграла грант та придбала необхідне обладнання. Тетяна продовжує працювати, підтримувати військо, чекає на повернення сина з війни і на звільнення Енергодара. 

Поспілкуватися з Тетяною Федоровою можна як онлайн, так і офлайн на Хмельниччині, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Хмельницький

Квач — це рух, дотик, передача естафети, безпечний простір — і так по колу. Саме ця логіка спільної, послідовної дії стала метафорою та лейтмотивом підсумкового заходу проєкту “Посилення комплексної підтримки реінтеграції для дітей, які повернулися”. 

У реінтеграції дитини, яка пережила досвід окупації, вимушеного переміщення чи ізоляції в прифронтових містах, немає дрібниць. Кожна ланка процесу має значення. Він охоплює всіх —  від психолога в школі та кейс-менеджера в громаді до профільних міністерств. Якщо одна ланка не спрацьовує — дитина може залишитися сам на сам зі своєю травмою, наслідки якої відчуватимуться роками. Саме тому подія покликана об’єднати всіх гравців процесу на одному майданчику, де відправною точкою стане голос самої дитини.

Що обговорять:

• Підлітки Тимофій, Оля та Сергій поділяться власним досвідом. Модеруватиме дискусію Кирило Невдоха, голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО” при Мінсоцполітики.
• Запуск інституту менторів із реінтеграції в школах як системної відповіді на виклики війни.
• Досвід психологів, кейс-менеджерів, соціальних працівників.
• Презентацію Аналітичного дослідження “Повернути дитинство: психологічна підтримка дітей на шляху реінтеграції” психологічної та психосоціальної реінтеграції дитини в Україні.

У панельних дискусіях візьмуть участь представники влади, міжнародних організацій та експерти: Олена Розвадовська (співзасновниця БО “БФ “Голоси дітей”), Ірина Тулякова (Координаційний центр з розвитку сімейного виховання), Олександра Дворецька (ініціатива Президента України Bring Kids Back UA), Ван Чі Фам (ЮНІСЕФ в Україні), Анастасія Коновалова (заступниця Міністра освіти і науки) та народний депутат Роман Грищук.

Також на заході можна буде ознайомитись з різними історіями дітей завдяки фотовиставці “Ниточка: трансформація замість зламаності”, створеної благодійним фондом “Голоси дітей” спільно з фотохудожницею Мартою Сирко.

Подія відбудеться 23 червня у Києві. Журналісти мають змогу ознайомитись із повною програмою заходу. На подію необхідно акредитуватись.

• діти
• окупація
• Київ

Квач — це рух, дотик, передача естафети, безпечний простір — і так по колу. Саме ця логіка спільної, послідовної дії стала метафорою та лейтмотивом підсумкового заходу проєкту “Посилення комплексної підтримки реінтеграції для дітей, які повернулися”. 

У реінтеграції дитини, яка пережила досвід окупації, вимушеного переміщення чи ізоляції в прифронтових містах, немає дрібниць. Кожна ланка процесу має значення. Він охоплює всіх —  від психолога в школі та кейс-менеджера в громаді до профільних міністерств. Якщо одна ланка не спрацьовує — дитина може залишитися сам на сам зі своєю травмою, наслідки якої відчуватимуться роками. Саме тому подія покликана об’єднати всіх гравців процесу на одному майданчику, де відправною точкою стане голос самої дитини.

Що обговорять:

• Підлітки Тимофій, Оля та Сергій поділяться власним досвідом. Модеруватиме дискусію Кирило Невдоха, голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО” при Мінсоцполітики.
• Запуск інституту менторів із реінтеграції в школах як системної відповіді на виклики війни.
• Досвід психологів, кейс-менеджерів, соціальних працівників.
• Презентацію Аналітичного дослідження “Повернути дитинство: психологічна підтримка дітей на шляху реінтеграції” психологічної та психосоціальної реінтеграції дитини в Україні.

У панельних дискусіях візьмуть участь представники влади, міжнародних організацій та експерти: Олена Розвадовська (співзасновниця БО “БФ “Голоси дітей”), Ірина Тулякова (Координаційний центр з розвитку сімейного виховання), Олександра Дворецька (ініціатива Президента України Bring Kids Back UA), Ван Чі Фам (ЮНІСЕФ в Україні), Анастасія Коновалова (заступниця Міністра освіти і науки) та народний депутат Роман Грищук.

Також на заході можна буде ознайомитись з різними історіями дітей завдяки фотовиставці “Ниточка: трансформація замість зламаності”, створеної благодійним фондом “Голоси дітей” спільно з фотохудожницею Мартою Сирко.

Подія відбудеться 23 червня у Києві. Журналісти мають змогу ознайомитись із повною програмою заходу. На подію необхідно акредитуватись.

• діти
• окупація
• Київ

Олена Величенко — засновниця кінологічного центру Grand Dog у Херсоні. Олена з командою навчала власників знаходити контакт з собаками, а тварин учила допомагати людям. 

Втім, все змінилося після початку повномасштабного вторгнення.  Деякий час Олена разом з собаками  залишалась в окупації, хоча її центр зруйнували росіяни. Після деокупації міста, жінка переїхала до Одеси, де взялася відновлювати справу свого життя. Нині в Одесі також функціонує кінологічний центр Grand Dog — тут допомагають дітям, переселенцям, ветеранам і людям, які долають складні періоди в житті. Дитячі заняття Олена проводить безкоштовно. 

Поспілкуватися з Оленою можна як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• тварини
• Одеса

У Харкові  функціонує “Лавка деокупації”  — волонтерський проєкт з продажу овочів та іншої продукції від мешканців деокупованої Харківщини.  

Основна мета ініціативи  —  відновити сільські господарства та створити економічну незалежність для мешканців села Студенок Ізюмського району. (Населений пункт, що розташований на межі Харківщини та Донеччини, із 31 травня 2022 року понад три місяці був під російською окупацією). Серед іншого, проєкт допомагає людям із закупівлею насіння, з теплицями, а також з продажем врожаю у Харкові. У місті функціонує торгова точка, де можна придбати огірки, зелену цибулю, молодий часник, моркву, кабачки, молоду картоплю, пряну крафтову сіль та свіжий мед від фермерів. А ще — консервацію, варення. Є також сири із деокупованого села Хотімля. 

Окрім цього, продукцію можна придбати на партнерських ярмарках чи онлайн. Проєкт розвиває й напрям B2B-продажів, співпрацюючи із закладами харчування в різних регіонах України. 

Крім того, продукцію Лавки замовляли з Великої Британії, Франції, Нідерландів, Чехії, Польщі, Швеції, Німеччини, Хорватії, Сполучених Штатів, Фінляндії, Литви, Угорщини та Бельгії.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити ініціативу у Харкові. 

Довідково: “Лавка деокупації” — це проєкт благодійного фонду “Волонтерська”. 

• волонтери
• окупація
• постраждалі
• Харків

Діана Берг — родом з Донецька. У 2014 році, коли росія вперше атакувала Україну, вона стала співорганізаторкою акцій “Донецьк – Україна”. Згодом жінці довелося покинути рідне місто через загрозу життю. Новим домом для Діани став Маріуполь. У 2016 році вона започаткувала у місті мистецьку платформу “ТЮ!”. 

Початок повномасштабного вторгнення Діана зустріла у Маріуполі разом з чоловіком. 4 березня 2022 року їм вдалося виїхати. Пара добралася до Львова. Згодом подружжя почало допомагати евакуюватися з окупованих росією територій й іншим людям. Врешті ця ініціатива масштабувалася та перетворилася на ГО “Вивеземо”. 

За час існування громадської організації команді вдалося евакуювати з окупації понад 5 тисяч людей. Нині проводити евакуації стало значно важче, але вони все ще тривають. 

Поспілкуватися з Діаною Берг можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• Київ
• евакуація

Наталія Шмагель — 8 років займається йогою, 3 роки працює інструктором з йоги у Херсоні. Наймолодшій учасниці її  занять 18 років, а найстаршій  —  63. 

Тренування  залежать від безпекової ситуації у місті. Коли лунають гучні обстріли, інструктурка повідомляє у чаті про скасування заняття. Торік, коли Наталія йшла на тренування, Херсон атакував дрон і їй довелося ховатися під деревом.  

Жінка каже, що страх є у кожного, але заняття допомагають із ним впоратися. Адже знімають напругу та впорядковують думки. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із Наталею у Херсоні або у онлайн-форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• культура
• окупація
• Херсон