Теми за тегом: окупація

Андрій Лейнвебер захоплювався конями змалечку, а першого коня придбав у 14 років. У 2022 році хлопець заснував власний кінний клуб у Мелітополі (місті на півдні України). У клубі навчалися верхової їзди і дорослі,  і діти. Також Андрій викладав джигітування – мистецтво трюкової їзди. 

Після початку повномасштабного вторгнення росії, конюшня Андрія опинилася у небезпеці. Російські снаряди пошкодили одну із будівель. Наляканих вибухами тварин Андрію та його товаришам довелося збирати по усьому місту. П’ять коней чоловік забрав до себе додому, а решту розділили між друзями.

Коли Мелітополь окупували росіяни, коням почав загрожувати ще й голод: у місті бракувало кормів. Росіяни не дозволяли їздити за ними  у інші населені пункти та навіть спеціально знищували сіно для коней. Одного дня самого Андрія схопили окупанти. Два тижні його тримали у камері без зв’язку. Після того, як росіяни відпустили чоловіка, він вирішив евакуйовуватися. З собою зміг вивезти трьох коней. Щоправда, виїхати вдалося лише з третьої спроби: двічі окупанти розвертали чоловіка на блокпостах. 

Новий кінний клуб започаткував на Одещині, там утримує 5 коней та одного поні. Також Андрій запрошує військових на іпотерапію.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• тварини
• Одеса

21 грудня Музей війни запрошує на презентацію двомовного видання “Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців” / “Chernihiv During the War – 2022: Voices of Living Witnesses”. Ця книга є збіркою свідчень очевидців російської окупації та облоги Чернігова і Чернігівської області у лютому – квітні 2022 року.

Ініціаторкою збору спогадів очевидців стала кандидатка історичних наук Катерина Литвин. Населений пункт, до якого пані Катерина виїхала з  Чернігова на початку широкомасштабного вторгнення, потрапив у 36-денну окупацію. Після деокупації Чернігівщини науковиця захотіла зібрати особисті історії чернігівчан і чернігівчанок про пережите. Її ініціативу підтримали управління культури та туризму Чернігівської міської ради і група дослідників із різних наукових інституцій України, які сьогодні об’єдналися в Чернігівський науково-дослідний центр антропології війни. В архіві проєкту наразі є більше 350-ти інтерв’ю, 24 з яких увійшли до презентованого видання і були перекладені англійською мовою.

Під час презентації книги у гостей буде можливість поспілкуватися зі співупорядниками книги: Катериною Литвин, Олександром Шевчуком, Світланою Маховською, Оленою Боряк, Олександром Васяновичем, Ольгою Воробєй, Анастасією Панковою, Ольгою Березовською та перекладачем видання Андрієм Шаталюком.

Необхідна попередня акредитація. 

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Агенція Capital Tours працювала у Києві, Львові та Одесі ще до початку повномасштабного вторгнення. Світозар Мойсеїв був одним з гідів, який проводив екскурсії визначними місцями столиці. Після лютого 2022-го року бізнес зупинився. 

Втім, торік Світозар отримав запит від іноземців на екскурсії деокупованою Київщиною. Гід розробив шестигодинний тур околицями столиці. До нього входять відвідування Бучі, Ірпеня, Бородянки, Гостомеля та Мощуна. Світозар переважно проводить індивідуальні екскурсії. Спершу гід розповідає про власний досвід початку повномасштабного вторгнення, а після возить місцями, які стали свідченнями злочинів окупантів. 

Світозар каже, що туром цікавляться здебільшого іноземці, які приїхали до Києва у справах або провідати родичів. Туристів з-за кордону, які би прибули до України лише заради екскурсії, у нього ще не було. Шестигодинний тур коштує близько 150 євро, частину з цих коштів гід віддає на підтримку ЗСУ.

• злочини росіян
• окупація
• Київ

2 грудня у Києві відбудеться презентація книги народної депутатки Галини Янченко “Прихисток – стартап на мільйон життів”.

Ця книга про однойменну ініціативу, запущену в перший день повномасштабного вторгнення, яка допомогла понад мільйону українських біженців знайти безкоштовний тимчасовий дім. Це зворушлива збірка спогадів від команди проєкту про силу, солідарність та інновації, які українці змогли проявляти у найтемніші дні повномасштабного вторгнення. 

У презентації книги візьмуть участь герої книги — українці, які пройшли окупацію і змогли виїхати і почати нове життя в новому місті, зокрема завдяки ініціативі “Прихисток”. Вони розкажуть свої історії. 

У програмі заходу:

• Розмова з авторкою про створення ініціативи і книги,
• Історії героїв книги, які вимушені були шукати новий дім та знайшли свій прихисток,
• Дискусія про силу соціальних інновацій та здатність українців обʼєднуватись заради допомоги,
• Автограф-сесія з авторкою книги.

На захід необхідно зареєструватись.

• культура
• окупація
• постраждалі
• Київ

Ільяс Шейхіслямов – кримський татарин, волонтер з Одещини. Ільяс жив у Криму з народження. Після окупації півострова росіянами у 2014-му, чоловік провів там ще чотири роки. Після 2019-го приїжджав до Криму лише влітку, аби зустрітися зі своєю сім’єю. Початок повномасштабного вторгнення Ільяс зустрів за кордоном: навчався в університеті у Туреччині. Незабаром вирішив повернутися до України, щоб волонтерити і підтримувати українське військо. 

Викладачі відмовляли Ільяса від повернення, але чоловік настояв і згодом приїхав до Одеси. Там одразу взявся до роботи та приєднався до ГО “Кримські татари Одещини”. 5-го березня 2024-го року Ільяс дізнався, що його батька – Алі Мамутова, який з родиною перебував у окупованому Криму, затримали росіяни. Звістку чоловік отримав від свого молодшого брата. Окупанти неправдиво обвинувачують Алі Мамутова у  створенні або участі в терористичному угрупованні. 

Поки батько перебував у СІЗО Сімферополя, Ільяс ще міг спілкуватися з ним через російський додаток “Зонателеком”. Втім, Алі Мамутова етапували до російського Ростова і звʼязок з ним обірвався. Після затримання батька Ільяс вирішив стати юристом, як і думав у підліткові роки, і вступив до Таврійського національного університету ім. Вернадського, який через окупацію півострова переїхав до столиці. Чоловік каже, що це один зі способів не втрачати ментальний зв’язок із Кримом. 

Поспілкуватися з Ільясом Шейхіслямовим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Станом на травень цього року Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 331 випадок політичних ув’язнень і фактів переслідування у кримінальних справах за період анексії Криму, 217 із них – проти представників кримськотатарського народу.

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Одеса

20 листопада у Медіацентрі Україна відбудеться захід “Дитинство у пастці: як захистити права дітей, які опинились в окупації”.

Теми для обговорення:

– Яка поточна ситуація з дотриманням прав дітей, що опинились в окупації? 

– Як це дорослішати в окупації? 

– Які є виклики під час моніторингу порушень прав дітей на окупованих територіях? 

– Що можуть зробити українські та міжнародні інституції для забезпечення прав дітей з окупованих територія? 

– Які перспективи притягнення до відповідальності причетних до злочинів проти дітей в окупації? 

Учасники:

– Марія Суляліна, голова Центру громадянської просвіти “Альменда”;

– Ільяс Шейхіслямов, син політвʼязня, громадський діяч, член ГО “Кримські татари Одещини”;

– Ноель Калхун, заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні;

– Арман Акопян, заступник директора департаменту – начальник відділу дітей в умовах воєнного стану Департаменту додержання прав дитини Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

– Юлія Усенко, начальниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора.

Довідково: 20 листопада відзначається 35 років з підписання Конвенції ООН про права дитини. Ухвалення цього документу стало важливим кроком у забезпеченні кожній дитині основоположних прав. Зокрема, 29 стаття закріплює, що освіта дитини має бути спрямована на виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження. 

Попри те що російська федерація ратифікувала Конвенцію, вона систематично порушує права дитини. В особливо вразливому становищі знаходяться діти, які проживають на окупованих територіях, які є жертвами цілеспрямованої індоктринації, мілітаризації та знищення ідентичності.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Марина Чернишова – родом з Маріуполя, який нині перебуває під контролем ворожих військ. Початок повномасштабного вторгнення жінка зустріла у рідному місті разом з родиною. Більше місяця Марина та її близькі провели в окупації, протягом цього часу родина ховалась від обстрілів у підвалі. Разом з сімʼєю там жила і кішка Марини – Марсі. Жінка помітила, що саме тварина емоційно підтримувала всю родину, адже допомагала заспокоїтися у надважкий час.

Коли нарешті вдалося евакуюватися із Маріуполя, разом з родиною виїхала і Марсі. Сім’я подалася на Тернопільщину, де Марина почала розмірковувати над створенням антистрес-простору. Побачивши, що у Тернополі чимало бездомних котів, жінка вирішила започаткувати “котячу” кавʼярню.

У проєкт підприємиця вклала власні кошти, а також гроші, які надала благодійна організація “Національна мережа розвитку локальної філантропії”. У кав’ярні постійно живуть два коти, які раніше не мали даху над головою. У закладі проводять чимало активностей для психологічної підтримки відвідувачів, зокрема, медитації з експертами зі зняття стресу. Частину прибутку кавʼярні власниця планує спрямувати на будівництво притулку для тварин.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• тварини
• Маріуполь
• Тернопіль

Марії зараз 18 років.  До повномасштабного вторгнення дівчина  жила в Сєвєродонецьку, що на Луганщині (нині місто окуповане) з вітчимом і молодшим братом. У 2022 році сім’я переїхала у місто Новоросійськ (російське місто поблизу кордону), втім Марія була проти такого рішення і самостійно повернулася в Україну. Цього року вона вступила до університету в Києві та навчається на художницю. Її хлопець  —  на фронті. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Марією у Києві. 

• діти
• окупація
• Київ

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). Працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську численні мирні акції на підтримку України. За це окупанти викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Заснувала там ініціативну групу жінок, а згодом й ГО “Рідна стежка”. Спершу організація Тетяни опікувалась земляками та ВПО – передавали харчі, медикаменти, а у Запоріжжі приймали евакуйованих і допомагали їм облаштовуватись у новому місті. За перший рік роботи ГО жінки написали 24 гранти, виграти вдалося – 3.

У 2024-му Тетяні вдалося отримати фінансову підтримку і облаштувати освітній простір, де жінок навчають комп’ютерної грамотності, влаштовують кінопокази та сесії з психологом. Тетяна працює над розширенням проєктів для підтримки, навчання та тренінгів для жінок у Запоріжжі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

“Ми мало прожили, хочеться ще пожити” — це цитата Назара, коли йому було 9 років, а нині йому вже 12. Хлопчик народився на Луганщині (зараз його домівка в окупації). 

У 2022 році Назарові довелося тікати з дому через масовані ракетні обстріли з боку російської армії. Його мати була психотерапевтом у школі мистецтв і допомагала дітям на Сході, відвідуючи села у складі мобільних бригад. Будинок сім’ї та школу окупанти пограбували у 2022 році. 

Назар любить природу і з 4-х років займається діяльністю, спрямованою на збереження екології: виготовляє шопери (екосумки), організовує театральні вистави в школі, суботники тощо.

Також Назар є одним із авторів книги “Війна голосами дітей” (книга, що містить добірку дитячих цитат про війну, віднедавна з’явилась в американських книгарнях). 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Назаром на Київщині. 

• діти
• екологія
• окупація
• Київ