Теми за тегом: окупація
Олексію Сіваку з Херсона — 42 роки, він колишній моряк. На початку 2022 року чоловік планував вирушити у черговий рейс, однак його плани зруйнувало російське повномасштабне вторгнення. Олексій залишився в Херсоні разом із дружиною та тещею, яка має інвалідність. В окупованому місті він розклеював антиросійські листівки, робив з однодумцями опудала “мертвих росіян”, щоб завойовники не відчували себе в безпеці на українській землі.
24 серпня 2022 року, на День Незалежності України, Олексій разом з іншим містянином вивісив у місті український прапор. Наступного дня росіяни схопили обох чоловіків. Олексія побили на очах у дружини. Наступні 59 днів він провів у неволі, де пережив тортури та сексуальне насильство (СНПК — сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).
Після звільнення Олексій взявся розшукувати колишніх співкамерників. Згодом став співзасновником мережі “Випускники”, яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури. Також нині чоловік є головою ГО “Випускники” (“Alumni”), яку було створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків. Йдеться про кілька сотень людей: від 20 до 76 років. Вони мають змогу отримати юридичну та психологічну допомогу, також для учасників проводять ретрити.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн-форматі.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
26 вересня у Києві відбудеться презентація аналітичного звіту “Як росія стирає українську ідентичність під виглядом боротьби з екстремізмом”.
Учасники:
- Марія Красненко, авторка звіту, залучена експертка ГО ЦГП “Альменда”;
- Тетяна Личко, документаторка ГО ЦГП “Альменда”;
- Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації ГО ЦГП
“Альменда”.
Теми для обговорення:
– як антиекстремістське законодавство використовується для викорінення української культури та формування “загальноросійської ідентичності”;
– які інструменти тиску застосовуються до учасників освітнього процесу на ТОТ під виглядом “боротьби з екстремізмом”;
– що необхідно робити на національному та міжнародному рівнях для захисту української ідентичності дітей на окупованих територіях;
– які приклади успішної протидії ідеологічному впливу рф на світогляд українських дітей уже сьогодні можна використовувати, зокрема через українську освіту.
Довідково: З 2014 року росія веде не лише збройну агресію, а й системну політику ідеологічного контролю та асиміляції на тимчасово окупованих територіях України. Формально прикриваючись “боротьбою з екстремізмом”, рф перетворила цей інструмент на засіб переслідування всіх, хто зберігає українську культуру, мову й ідентичність. Особливим об’єктом тиску стають діти та освітнє середовище.
23 вересня у Києві відбудеться церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу есе та плакатів “Я тебе чую: підтримую однолітка в окупації”. Під час церемонії будуть представлені роботи переможців та лауреатів. Кожна робота — це послання підтримки одноліткам у тимчасовій окупації. Послання, які вже були почуті.
Програма заходу:
- презентація виставки “Я тебе чую: підтримую однолітка в окупації”;
- виступи представників державних інституцій та членів журі конкурсу;
- нагородження переможців конкурсу.
Конкурс вдруге організував Центр громадянської просвіти “Альменда”. Його мета — посилити розуміння та емпатію українського суспільства до реалій життя дітей на тимчасово окупованих територіях. Цього року участь у конкурсі взяли діти з різних регіонів України, надіславши майже 700 робіт у номінаціях “Есе” та “Соціальний плакат”.
Організатори запрошують представників медіа, громадських організацій та всіх охочих долучитися до події, висвітлити церемонію нагородження й розповісти історії дітей, які через творчість підтримують однолітків в окупації.
Конкурс підтримали українські митці Олександр Грехов і Катерина Бабкіна, а також Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Представництво Президента України в АР Крим і Центр захисту прав дитини Офісу Омбудсмана.
На подію необхідно зареєструватись до 21 вересня.
Довідково: Захід організований в межах проєкту “Захист дитинства: справедливість та реінтеграція для дітей з ТОТ” за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program.
Марія Фененко до 2014-го року жила у Волноваському районі Донеччини. У дитинстві дівчина із захопленням допомагала дідусю впорядковувати сімейні фотоальбоми і завжди спостерігала, як він фотографує родину. Коли Марія поїхала навчатися до Донецька, мама подарувала їй першу камеру. Так у дівчини зʼявилися замовлення і зароблені кошти зі світлин. Втім після того, як росія вперше атакувала Україну, дівчина зібралася та виїхала з рідного краю до столиці.
Вже у Києві Марія повернулася до навчання та серйозно взялася за своє хобі – фотографію, і вирішила перетворити його на професію. Завдяки подарованій камері, дівчині вдалося зробити портфоліо, заробити на кращу вживану камеру, а через 10 років стати успішною фотографкою.
Нині Марія також бере участь, як фотографка, у благодійних проєктах, які направлені на підтримку українського війська та переселенців. А у майбутньому дівчина мріє про свій найцінніший кадр – деокупованої Донеччини.
Поспілкуватися з Марією можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.
16 дітей минулого тижня вдалося врятувати з окупації у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та завдяки допомозі команди Save Ukraine.
- 17-річній Мілані довелося чекати маму з підвалу. Там жінку тримали три дні без їжі та води лише через те, що тато дівчини — український військовий. Вона пройшла обшуки, поліграф, приниження. Жінці погрожували, що її можуть “знайти у Дніпрі”. Тому донька жила в постійному страху, що мама зникне назавжди.
- 17-річний Марк пішов на урок, а потрапив на військовий облік. Після “психологічного тесту” російські військові забрали хлопця разом з деякими однокласниками до військкомату без дозволу батьків. А ще хлопець мало не залишився сиротою, коли дрон влучив у машину його мами й тата, які вижили дивом.
- 2-річна Соломія також дивом вижила в окупації. Коли дитина прокинулася вночі з температурою 40 °C, мама Олена не дочекалася швидкої й вирішила сама відвезти доньку до лікарні. Але російські військові не пустили їхню машину через міст, погрожуючи розбити скло. Тоді жінка взяла доньку на руки й пішла понтоном у темряві.
- Родина 14-річної Аліни ледве встигла виїхати з окупації, щоб не залишитися на вулиці. Окупаційна влада погрожувала відібрати у сімʼї квартиру. Та навіть на блокпості їх не хотіли пропускати, поки дівчина не видалила всі українські канали з телефона.
Сьогодні всі вони вже у безпеці, проходять реабілітацію, відновлюють документи, отримують психологічну підтримку та допомогу з житлом, мають дах над головою й підтримку.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із представниками Save Ukraine.
У деокупованому місті Балаклія на Харківщині благодійний фонд savED за підтримки партнерів облаштував два підземних освітніх простори. Це дасть можливість сотням місцевих дітей відвідувати позашкільні офлайн-заняття у громаді.
Перший навчальний осередок площею понад 1100 квадратних метрів функціонуватиме на базі укриття одного з балаклійських ліцеїв. З початку повномасштабної війни учні закладу навчалися виключно онлайн. А навесні 2025 року російські БПЛА двічі влучили у будівлю ліцею, в результаті чого була пошкоджена покрівля та одне крило закладу.
Аби відновити доступ до позакласних офлайн-занять у ліцеї, благодійний фонд savED за підтримки U-Lead у 2023 році створив освітній центр “Вулик”, де учні мали позашкільні активності з педагогами. Цьогоріч завдяки благодійному “Збору із зірочкою” від партнерів KFC Україна фонду вдалося облаштувати додатковий простір для ліцеїстів під землею. В укритті є 6 класних кімнат, зони для спортивних занять, читання, харчування та відпочинку. Облаштування обійшлося у понад 2,8 мільйони гривень.
Другий підземний освітній простір у Балаклії фонд savED облаштував на базі ще одного міського ліцею. На початку повномасштабного вторгнення заклад був пошкоджений внаслідок авіаударів рф, а уже під час окупації російські військові розграбували його приміщення. За підтримки партнерів з IT-компанії tsukat та Adobe фонду savED вдалося облаштувати в укритті ліцею навчальний простір, де можуть одночасно займатися більше сотні учнів. Вартість реалізації проєкту склала більше 390 тисяч гривень.
Благодійний фонд savED у партнерстві з IREX та за фінансування платників податків США відкрили модульні тимчасові освітні простори у Первомайській та Шевченківській громадах на Миколаївщині. Це дозволить повернути до очних занять більш як пів тисячі місцевих дітей.
Протягом 2022 року Первомайська громада, яка отримала тимчасовий освітній простір, перебувала на лінії бойового зіткнення, внаслідок чого зазнала значних руйнувань. Зокрема, російським обстрілом було знищено опорний ліцей в одному з селищ. У 2023 році savED облаштував у селищі освітній центр “Вулик” в приміщенні амбулаторії сімейної медицини, де школярі мають позакласні інтерактивні заняття із тьюторами. Однак цього було недостатньо, щоб відновити повноцінне навчання для сотень дітей у громаді. Новий модульний простір дозволить повернути до шкільних офлайн-уроків 220 місцевих учнів.
Друга громада, де облаштували модульний ТОП, — Шевченківська. Вона теж із перших днів повномасштабного вторгнення опинилась на лінії бойового зіткнення, а частина її населених пунктів потрапила у 8-місячну окупацію.
Тимчасові освітні простори безбарʼєрні та дружні до дітей. Шість класних кімнат із високими стелями у кожному з них обладнані комфортними меблями, планшетами, інтерактивним мультимедійними панелями. Всередині також є велика інклюзивна вбиральня, учительська та серверна. Вхід до простору облаштований пандусом. Альтернативні джерела енергії дозволяють ТОПам повноцінно працювати в умовах відключень електроенергії.
Нагадаємо, що на Київщині у селі Богданівка, де росіяни спалили школу, учні навчаються у модульному тимчасовому освітньому просторі.
Довідково: Тимчасові освітні простори (ТОПи) для навчання школярів благодійники створюють з надійних модульних конструкцій у тих громадах, де школи постраждали внаслідок російської агресії, або ж потребують розширення інфраструктури через збільшення кількості учнів, зокрема ВПО.
11 вересня у Медіацентрі Україна відбудеться презентація “Дослідження депортації та примусового переміщення українських дітей з окупованих територій крізь призму зміни російських пропагандистських наративів”.
росія системно вивозить українських дітей з окупованих територій, позбавляючи їх національної ідентичності, родинних зв’язків і майбутнього. Паралельно Кремль запускає масштабну пропаганду, щоб виправдати чи приховати ці злочини.
Дослідження показує, як змінювалися російські наративи — від заперечення факту депортацій до спроб подати їх як “гуманітарну допомогу” чи “порятунок”. У центрі уваги — доля дитини як інструмента інформаційної війни та виклики для українського суспільства і міжнародної спільноти.
Під час заходу:
- автори представлять ключові висновки дослідження;
- експерти пояснять, чому росія використовує дітей у пропаганді;
- учасники обговорять, як змінювати наративи та ефективно протидіяти дезінформації.
Серед спікерів:
- автори дослідження,
- представники ініціативи Bring Kids Back UA,
- експерти з протидії пропаганді та дезінформації.
На захід необхідно зареєструватись
Довідково: Дослідження підготовлено за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст публікації відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією NED.
Зустріч лідерів двох держав на Алясці чітко показала: попри сподівання на підтримку з боку Заходу, Україна має формувати власну стратегію, що забезпечить стійкість країни в умовах постійної загрози з боку Росії. При цьому широка міжнародна підтримка й постійний наростаючий тиск на агресора залишаються вирішальною складовою успішної реалізації такого сценарію.
Зважаючи на оновлення контексту та нові виклики, Експертна мережа Кримської платформи ініціювала проведення Четвертого Міжнародного форуму. Під час заходу провідні українські та міжнародні експерти разом із представниками влади проаналізують ситуацію та вироблять рекомендації для України і міжнародних партнерів.
У форумі візьмуть участь представники Міністерства Закордонних справ України, Міністерства оборони України, Міністерства економіки України, РНБО, незалежні експерти, представники міжнародних аналітичних центрів, неурядових організацій, правозахисники та представники дипломатичного корпусу.
Медіацентр Україна – інформаційний партнер форуму.
Подія відбудеться 28 серпня. На захід необхідно зареєструватись. Локація буде повідомлена під час підтвердження акредитації.
Організатори: Експертна Мережа Кримської Платформи за підтримки Офісу Кримської платформи, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерство закордонних справ України, Меджлісу кримськотатарського народу.
У Харкові функціонує “Лавка деокупації” — волонтерський проєкт з продажу овочів (і не тільки), які виростили мешканці деокупованої Харківщини.
Основна мета ініціативи — відновити сільські господарства та створити економічну незалежність для мешканців села Студенок Ізюмського району. (Цей населений пункт, що розташований на межі Харківщини та Донеччини, із 31 травня 2022 року понад три місяці був під російською окупацією). Серед іншого, проєкт допомагає людям із закупівлею насіння, з теплицями, а також з продажем врожаю у Харкові.
Нині в межах проєкту функціонують уже дві торгові точки. Там можна придбати, зокрема, огірки, зелену цибулю, молодий часник, моркву, кабачки, молоду картоплю та свіжий мед від фермерів з деокупованої Харківщини. А ще — консервацію, варення. Є також сири із деокупованого села Хотімля.
Окрім цього, городину регулярно відправляють по Україні, також продукцію можна придбати на партнерських ярмарках. Проєкт співпрацює із ресторанами Харкова та Києва.
У вересні співавторки проєкту Наталі Артюшенко та Мер’ям Йол планують виступити з розповіддю про “Лавку деокупації” в Києві на Young Chefs (подія для кухарів, шеф-кухарів, рестораторів, стартаперів).
За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити ініціативу у Харкові.
Довідково: “Лавка деокупації” — це проєкт благодійного фонду “Волонтерська”.
