Теми за тегом: культура

4 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Тарас Козуб отримав поранення та втратив ліву руку. Чоловік був солдатом 25 ОШБ, яка на той час входила до складу 47-ї окремої механізованої бригади “Магура”. 

До служби Тарас працював майстром з виготовлення старовинних музичних інструментів (кобза, бандура, ліра, торбан), а також викладачем у школі кобзарського мистецтва.  

Нещодавно мережу облетіло відео, де ветеран грає на лірі старцівську традиційну пісню “Нема в світі правди”. Тарас  виконує твір за допомогою спеціального пристосування, яке кріпиться до плеча ампутованої руки.  Ліру, на якій грає,  чоловік виготовив сам ще у 2017 році.  Також Тарас є учасником “Театру Ветеранів”. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Тарасом у Києві, або у онлайн-форматі. 

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

СБУ передала до Національного музею історії України у Другій світовій війні один із легендарних морських безпілотників Sea Baby. Цей дрон-ветеран є частиною флоту морських надводних дронів СБУ, які під час повномасштабного вторгнення уразили 11 кораблів рф та підірвали Кримський міст.

Експонат належить до класу “багаторазових” безпілотників, які після виконання бойових завдань повертаються на пункт базування.

Цей дрон успішно виконав кілька місій і сумарно пройшов по Чорному морю понад 4 тисячі кілометрів. Зокрема, вів “морський бій” з російською авіацією у грудні 2024 року. Безпілотник отримав значні пошкодження, однак виконав бойові задачі та повернувся в пункт базування. Наразі ушкодження не дозволяють використовувати його за призначенням, тож човен повністю убезпечили та передали до музею.

• культура
• Київ

19 червня у Києві відбудуться змагання з адаптивного пейнтболу. Це активна командна тактична гра зі стрільбою фарбовими кулями. Проводиться у безпечних умовах з урахуванням потреб учасників із різними фізичними можливостями. До участі запрошують ветеранів, людей з інвалідністю та військовослужбовців. 

Журналістам необхідно акредитуватись на захід. 

Організатори заходу: Державна установа “Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” за підтримки Міністерства молоді та спорту України. Громадська організація “СИЛА ЗАХИСНИКІВ”.

• культура
• Київ

12 червня у Києві представили відтворену легендарну мозаїку “Боривітер” художниці Алли Горської. Проєкт ініціювали найбільший український маркетплейс разом із громадською організацією Ukraine WOW і Фондом Алли Горської та Віктора Зарецького. До відтворення панно долучились 15 художників-монументалістів і дослідників на чолі з Оленою Зарецькою, онукою Горської. Робота з точністю до найменшої деталі повторює оригінальну мозаїку в Маріуполі, яка була сильно пошкоджена під час повномасштабного вторгнення. 

Мозаїку художня команда збирала 3 місяці. Щоб максимально точно відтворити оригінал, у різних куточках країни та світу було знайдено понад 700 кг матеріалів: від непрозорого скла смальти та плитки потрібних кольорів до металевих плит і навіть алюмінієвих ложок. 

“Боривітер” вирушить у турне Україною та світом, щоб популяризувати українське мистецтво та розповідати історії митців, чиї роботи росія намагається знищити. 

Також у межах проєкту створили другу копію мозаїки, яку розділили на 1250 фрагментів: кожен охочий міг придбати один із них і стати хранителем “Боривітра”, щоб одного дня відновити легендарне творіння Горської у визволеному Маріуполі.  За добу вдалось продати весь наклад.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу побачити панно у Києві та поспілкуватись із людьми, які реалізовували цю ініціативу. 

Довідково: Улітку 1967 року команда художників-монументалістів на чолі з видатною мисткинею Аллою Горською створила мозаїчне панно “Боривітер” у Маріуполі. Композиція із соколом у польоті вражала пластикою та динамікою руху. Сміливе поєднання матеріалів, чергування кольорів та рельєфів зробили “Боривітер” символом творчої свободи. Через три роки Аллу Горську — одну з лідерок українського шістдесятництва — вбили радянські спецслужби.  У 2022 році мозаїка була суттєво пошкоджена під час російського вторгнення. Наразі її доля невідома. 

• злочини росіян
• культура
• Київ

У столиці в рамках фестивалю “Активна країна” відбудуться змагання та тренування із кібербоксу у VR. Долучитись можуть ветерани та ветеранки, військові та люди з інвалідністю (зокрема, на кріслах колісних, з ампутаціями або пораненнями) та усі, хто хоче спробувати новий формат спорту.

З 13 червня до 22 червня відбуватимуться щоденні відкриті тренування для всіх охочих, а 17 та 22 червня відбудуться змагання з кібербоксу.   

Формат: повне VR-занурення (окуляри + тренажер)

Журналістам необхідно акредитуватись на захід. 

• культура
• Київ

До великої війни Юлія Бондаренко з нареченим жила у Херсоні. Коли у 2022 році росіяни захопили місто, пара три місяці провела в окупації. Виїхати з Херсона Юлія наважилася лише в травні 2022-го року. 

Під час евакуації Юлія вивезла також своїх двох котів та двох собак, а також  ще одну тварину з херсонського притулку. Родина зупинилася у Кривому Розі, де Юлія вишила свою першу сорочку. Її чоловік волонтерив, і ця сорочка стала подарунком за найбільший донат – виріб отримав громадянин Німеччини. 

Окрім сорочок, майстриня взялася створювати “кишеньки” – традиційні поясні торбинки з вишивкою. На них Юлія зображує тварин з лівобережжя Херсонщини, які постраждали або загинули під час бойових дій. Усі кошти від продажу торбинок майстриня спрямовує на підтримку притулку для тварин та на корм для вуличних собак і котів Херсона. 

Свій проєкт Юлія назвала “Тиша степу”. Готові сорочки та кишеньки мандрують не лише Україною, а й за кордоном, адже їх часто купують українці, які нині не можуть повернутися до рідних домівок. 

Поспілкуватися з Юлією Бондаренко можна як онлайн, так і офлайн у Кривому Розі, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• окупація
• тварини
• Дніпро

12 червня у Києві відбудеться презентація фільму “Покоління” від Марисі Нікітюк та БФ “Голоси дітей” і дискусія про покоління дітей війни. Назва: “Покоління, яке дорослішає у війні: що турбує сучасних дітей і як їх підтримати?”.

Фільм “Покоління” від Марисі Нікітюк і фонду “Голоси дітей” – це спроба поглянути на світ очима найвразливіших і дати їм силу говорити про власні важкі досвіди. Стрічку режисерка знімала разом із 14-ма підлітками, котрі пройшли через евакуацію, вимушений переїзд в інші регіони країни та за кордон, втрату соціальних звʼязків і спроби знайти себе на новому місці, життя під російською окупацією та на прифронтовій території. Впродовж п’яти місяців у рамках лабораторії “Сторітелінг у кіно з елементами арттерапії” вони працювали з психологом і вчилися писати сценарії з Марисею, намагаючись осмислити і вкласти в них свої переживання.

Спікер(к)и заходу:

• Олена Розвадовська, співзасновниця та голова правління БФ “Голоси дітей”;
• Марися Нікітюк, сценаристка та режисерка;
• діти-герої/-ні фільму “Покоління”.

Модераторка: Ольга Бірзул, журналістка, редакторка, культурна менеджерка, розробниця та кураторка кінопрограм, письменниця.

Довідково: Організатори: ГО “Докудейз” та БФ “Голоси дітей”.

• діти
• культура
• постраждалі
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення у Мирнограді, що на Донеччині, мешкало близько 50 тисяч людей. Кожна третя родина передплачувала газету “Рідне місто”. Її наклад складав 6 тисяч примірників, а у редакції працювало 7 людей, включно з редактором Максимом Забєлею. 

Максим пригадує, як 23-го лютого 2022 року віддали газету у друк, а вже наступного дня харківська типографія перестала відповідати на повідомлення. З того часу “Рідне місто” друкується у “Краматорському друкарському домі”, який врятував тодішній випуск. 

На початку літа 2024-го року співробітники газети виїхали з міста через оголошену примусову евакуацію. А в серпні того ж року ворожий обстріл зруйнував редакцію. Нині в релокованій редакції працює четверо людей. Газету волонтери розвозять до хабів для переселенців, а от до Мирнограда вже не потрапляє. Припиняти друк газети редакція не планує, адже відчуває відповідальність перед читачами.

Поспілкуватися з Максимом Забєлею можна як онлайн, так і офлайн в Одесі або у Києві, за попередньою домовленістю.

Довідково: Мирноград, що на Донеччині, перебуває під контролем ЗСУ. Від міста до лінії фронту залишається близько одного кілометра. Станом на кінець 2024 року, у місті залишалося 3 тисячі цивільних.

• злочини росіян
• культура
• Київ
• Одеса
• евакуація

11-13 червня у Львові відбудеться Lviv Urban Forum. Це міжнародна подія, яка вже втретє об’єднає іноземних та українських архітекторів, міських планувальників, активістів і представників органів місцевого самоврядування у Львові. На цьогорічній події очікують близько 1500 учасників і учасниць, серед яких мери міст, архітектори/-ки, урбаністи/-ки, студенти/-тки, представники/-ці громад та зацікавлені містяни/-ки.

В умовах глобальних викликів та війни форум зосередиться на темі “Будуємо тяглість”, щоб дослідити комплексні підходи до міського планування та розвитку. 

Насичена триденна програма форуму включатиме урбан-вилазки, воркшопи, презентації книг, можливості для нетворкінгу, а також лекції та дискусії від найкращих світових практиків.

На події виступатимуть міжнародні архітектори, які стоять за знаковими урбаністичними проєктами Європи. Серед них:

• Мірослав Шік – засновник концепції “аналогової архітектури”;
• Йоганнес Товатт – автор одного з найбільших сучасних міських проєктів Aspern Seestadt у Відні;
• Ізабель Клункер – керівниця мюнхенського офісу Max Dudler Architekten;
• Доктор Філіп Самін – архітектор будівлі Штабу Європейської Ради (EUROPA) в Брюсселі;
• Кетрін Галл – авторка моделі “15-хвилинного міста”.

Журналісти мають змогу ознайомитись із повною програмою заходу. 

Довідково: Організаторами заходу є Департамент архітектури Львівської міської ради та “Українська урбан платформа”.

• культура
• Львів

Родина київських художників – Олександр Клименко, Соня Атлантова та їхній син Герман майже 11 років пишуть ікони на дошках від ящиків, що приїхали з фронту. Проєкт “Ікони на ящиках з-під озброєнь” є донором різних благодійних ініціатив. Головна ідея — трансформація смерті, символом якої є ящик з-під набоїв, на життя, символом якого в українській культурі є ікона. 

Останній рік митці працюють з темою депортованих українських дітей, присвятивши їм Богородичний цикл. Нещодавно одну з ікон “Божа Матір з немовлям” Президент України Володимир Зеленський передав Папі Римському Леву XIV. Вона написана на дошці із ящика, який привезли з-під Ізюма на Харківщині. (Місто було окуповане російськими військами з березня по вересень 2022 року).

Художники пишуть ікони на дошках з Ізюма, Бахмута, Херсона, Маріуполя, Київщини. Іноді “полотном” можуть бути частини зруйнованих покрівель чи автомобілів. Такі твори нині мають король Великої Британії Чарльз III та низка президентів різних країн світу. Також вони були  в Папи Франциска. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із учасниками проєкту “Ікони на ящиках з-під озброєнь” у Києві.

• культура
• Київ