Теми за тегом: культура
11 листопада у Києві вперше представлять Шоу-виставу “Шевченко 2.0” Харківського академічного театру “Березіль”. Вистава поставлена за мотивами особистих щоденників Тараса Шевченка, органічно поєднує історію та сучасність, життєві події і театральну гру, геніальну лірику і чорний гумор, складну авангардну музику та естрадні пісні-омажі на вірші Кобзаря у виконанні EL Kravchuk. Відомий співак також є виконавцем однієї з ролей, а разом з академіком-фізиком Борисом Гриньовим – співавтором ідеї всього проєкту.
Хоча п’єса спирається на документальний матеріал – щоденники поета – вона написана як фантасмагорія, і в сценічному втіленні такий підхід підхоплюється. “Шевченко 2.0” – це видовищне і динамічне дійство: з відеопроекціями, масштабними декораціями і стильними костюмами.
Команда вистави:
• Борис Гриньов – автор ідеї і текстів пісень. Академік НАН України, доктор технічних наук, професор,
• Дмитро Терновий – автор п’єси. Лауреат низки драматургічних конкурсів (в т. ч. міжнародних), має публікації та/або постановки в Австрії, Німеччині, Франції, Польщі, Україні,
• Олександр Ковшун – режисер вистави. Наразі в репертуарному листі – 27 вистав, співпраця із сімома театрами України та трьома міжнародними культурними інституціями, дві театральні премії, участь у 35-ти фестивалях 10-ти країн світу,
• Костянтин Пономарьов – художник вистави. Найвідоміший харківський fashion-дизайнер, а також художник-сценограф і мистецтвознавець,
• Михайло Терещенко та EL Kravchuk – виконавці ролі Тараса Шевченка.
Довідково: Харківський академічний театр імені Тараса Шевченка – один із найстаріших в Україні. Під назвою “Березіль” його було засновано в Києві 31 березня 1922 р. Лесем Курбасом – реформатором українського театру, видатним режисером і актором. У 1926 р. “Березіль”, як кращий театр країни, був переведений до тодішньої столиці – Харкова.
У 1933 р. Леся Курбаса звинуватили у “викривленні” оптимістичної радянської дійсності, звільнили з посади художнього керівника, а згодом заарештували. Разом із його співавтором, видатним драматургом Миколою Кулішем, їх було розстріляно в урочищі Сандармох 3 листопада 1937 р.
Сьогодні, під керівництвом головного режисера Степана Пасічника, в умовах повномасштабної війни, значного скорочення державного фінансування та обмеженням основної діяльності, театр в Харкові, що знаходиться за 40 км від кордону з росією, створює нові вистави, реалізує грантові проєкти, гастролює і грає для захисників.
Волонтерка та депутатка Херсонської міської ради Оксана Погомій увесь період окупації міста чекала на звільнення від російських загарбників. А також допомагала тим, хто разом із нею переживав важкі часи. Жінці навіть вдавалося викладати відео із окупації. Також вона була у Херсоні, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС у червні 2023 року.
Оксана є керівником ГО “Справа громад Херсон”. Нещодавно організація створила Херсонський український культурний центр імені Олександра Меньшова (Олександр Меньшов — український письменник з Херсона, який торік загинув на фронті). Це простір у сховищі, де проводять різноманітні заходи. Його можуть відвідувати усі охочі.
Одразу після деокупації Херсона ГО відкрила і волонтерську пекарню, де печуть хліб, який роздають військовим та місцевим. Саме у другу річницю звільнення Херсона (11 листопада) пекарня випече свою трьохсоттисячну хлібину.
Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Оксаною у Херсоні або у онлайн форматі.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
Юрію Вєткіну — 57 років. Він професійний військовий (майор), а ще — практичний психолог. Проходив службу на посаді офіцера-психолога у Державній спеціальній службі транспорту до 2008 року. З 2015 року брав участь у АТО на посаді заступника командира батальйону 95 десантно-штурмової бригади. З початку повномасштабної війни захищав рідне місто Чернігів у складі 1-ї Сіверської танкової бригади. Під час ворожого обстрілу 5 березня 2022 року втратив ногу.
Також Юрій — блогер та сценарист. Декілька його сценаріїв входили до лонг та шорт-листів всеукраїнських конкурсів сценаристів у номінації повнометражний фільм. У 2016 році короткометражний фільм за його сценарієм – “Інтерв’ю” брав участь у Каннському фестивалі в програмі Short Film Corner та отримав численні призи в Португалії, Саудівській Аравії.
Юрій брав участь у проекті ТРО Медіа Театр ветеранів, де представив свої перші п’єси “Фантомка”, “Вибух”, “Госпітальна рапсодія”, які були поставлені під час Фестивалю перших п’єс. Також написав п’єсу “Поворот на Ірпінь” для паперового театру, де зіграв сам.
Зараз на базі Чернігівського ветеранського простору “Серцевір” намагається створити у рідному місті Театр Ветеранів, де б разом з професійними акторами грали ветерани та члени їхніх родин. Мета ініціативи — психологічна реабілітації та ресоціалізація ветеранів, а також реалізація їхнього творчого потенціалу.
Журналісти мають змогу поспілкуватись із Юрієм у Чернігові або у онлайн-форматі.
29 жовтня у Києві відбудеться конференція “Культурна спадщина: захист культурних кордонів”. Ключова тема — “Збереження культурних кордонів через обʼєднання матеріальної та нематеріальної спадщини в нові культурні форми”.
Ціль конференції — актуалізувати тему збереження культурної спадщини та показати дієві способи, завдяки інтеграції матеріальної та нематеріальної спадщини. Інтеграція цих двох компонентів дає додатковий поштовх формуванню економічної стійкості країни.
Руйнування об’єктів матеріальної та нематеріальної спадщини на тлі війни формує додаткові вимоги до держави, бізнесу та експертного середовища щодо знаходження швидких, ефективних та системних інструментів не тільки збереження, а і розвитку об’єктів культурної спадщини задля наступних поколінь.
У конференції візьмуть участь представники державних установ, бізнесу, громадських обʼєднань, іноземних організацій зі збереження культурної спадщини, науковці, освітяни.
Спікери:
- Наталія Войцещук, директорка департаменту пам’яткоохоронної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій;
- Юлія Литвинець, генеральна директорка Національного художнього музею;
- Юлія Ваганова, директорка Музею Ханенків;
- Олександр Никоряк, голова Всеукраїнська асоціація охорони культурної спадщини (ВАОКС);
- Вадим Кириленко, перший заступник директора Національного заповідника “Софія Київська”;
- Міхал Красуцькій (Польща), директор департаменту захисту культурної спадщини Варшави;
- Лариса Довга, фундаторка та керівниця освітнього проєкту “УКультура”, професорка НаУКМА;
- Оксана Гуляєва, керуюча партнерка інвестиційної компанії Dovgiy Family Office
- Кирило Кобцев, Офіційний представник Міжнародного комітету Блакитного щита в Україні;
- Марія Моторжина, історикиня, музеєзнавиця
- Лариса Петасюк, голова ГО “Адвокація культури”;
- Марк Вілкінс (Швейцарія – Київ), співвласник Reytarska Circle, номінант на премію ЄС з сучасної архітектури;
- Ірина Татаренко, шеф-редакторка Marie Claire;
- Ігор Добруцький, український підприємець, громадський діяч, засновник і директор “Folk Ukraine”.
Журналісти мають змогу ознайомитись із повної програмою конференції. На захід необхідно акредитуватись.
Ґала Козютинська – режисерка та мисткиня з Києва. Жінка переїхала до Львова, жила на два міста, але не полишала мрії придбати дім у селі. З початком повномасштабного вторгнення Ґала вирішила, що час втілити задумане. Її коханий Віктор Петров підтримав ідею і вони разом почали шукати сільську хату, в якій можна буде започаткувати мистецький простір. Дім мрії знайшли у селі Латірка, що на Закарпатті.
Придбали, почали реставрувати і навіть придумали назву для майбутньої мистецької резиденції – “Горище”. Згодом Віктор мобілізувався до Сил Оборони, а в травні 2023-го року чоловік загинув на Бахмутському напрямку. В хатині мрії Ґала залишилась сама. Але таки вирішила створити резиденцію, як хотіли разом з Віктором.
За рік Ґалі вдалося провести понад 20 зустрічей за участі творчої молоді. Разом з молоддю Ґала навчається прясти, білити грубу, шукати гриби, розбивати грядки. А також шукає різноманітні можливості для відпочинку та відновлення у мистецькій резиденції.
Ґала Козютинська перебуває на Закарпатті або у Львові. Мисткиня готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.
24 жовтня Національний музей Революції Гідності разом із Німецьким архітектурним музеєм у Франкфурті, за підтримки Goethe-Institut та у партнерстві з Музеєм історії міста Києва відкриває виставку “Протест/архітектура. Барикади і намети: світ і Україна”. Виставку присвячено річницям українських Майданів – 20-й річниці Помаранчевої революції та 11-й річниці Революції Гідності.
На виставці автори проєкту проаналізували та порівняли між собою різні архітектурні протестні прояви – барикади революції 1848 року в Західній Європі та територію протесту Майдану 2013–2014 років у Києві, наметові містечка під час Арабської весни, світлові лазерні проекції демонстрантів у Гонконзі 2019 року та ін.
В експозиції команда Музею Майдану покаже, як протестувальники взаємодіяли з міським простором столиці України та яким був взаємозв’язок форматів самоорганізації та структури протестів на початку ХХІ століття. Адже досвід Помаранчевої революції 2004 року дав змогу оперативно та структуровано розгорнути протест Євромайдану у 2013, наслідуючи просторові й організаційні рішення та практичні навички. У свою чергу, Помаранчева революція спиралася на успішний досвід Революції на граніті 1990 року.
На захід необхідно акредитуватись.
18-20 жовтня в Києві відбудеться “Фестиваль перших п’єс”, на якому будуть представлені тексти, створені учасниками проєкту “Театр Ветеранів”. Особливістю події є принципова зосередженість на прогресі автора-драматурга. Робота режисерів, гра акторів, енергія глядачів, увага медіа – все підкорено головній меті: допомогти ветеранам у максимально короткий термін опанувати основи драматургії, написати власні перші п’єси та отримати досвід їхнього втілення на сцені.
Глядачі мають змогу побачити 11 нових п’єс, написаних ветеранами та чинними військовослужбовцями, та 4 тексти, створені цивільними учасниками проєкту.
Проєкт “Театр Ветеранів” започаткував Відділ комунікацій командування Сил територіальної оборони ЗСУ (ТРО Медіа), спільно з Театром Драматургів.
Журналісти мають змогу ознайомитись із повною програмою заходів Фестивалю, який відбуватиметься з 18 по 20 жовтня.
25 жовтня представників ЗМІ запрошують відвідати батьківщину Тараса Шевченка та висвітлити закінчення реставрації хат та місць, пов’язаних з дитинством поета на Черкащині. Це – Будищанський вітряк (понад 150-річний млин, реставрація якого розпочалася ще 2023 року), відремонтована хата діда Тараса Шевченка, відреставрована хата, в якій народився поет. Виїзд із Києва.
У програмі престуру:
– Національний заповідник “Батьківщина Т. Шевченка”: покладання квітів до могили матері Тараса Шевченка; екскурсія для гостей, журналістів та дітей військовослужбовців;
– переїзд до Будищанського вітряка;
– екскурсія біля вітряка, який називають свідком дитинства Тараса Шевченка, де відбудеться короткий огляд пам’ятки;
– переїзд до Моринського музейного комплексу Національного заповідника
– екскурсія музеєм, де розташовані реставровані хати, експозиції, пов’язані з дитинством Тараса Шевченка; взаємодія з інтерактивними експозиціями; підписання меморандуму між представниками музею та Благодійного фонду “МХП – Громаді”.
Запрошені гості:
- Юрій Мельник, голова Наглядової ради “МХП-Громаді”;
- Віктор Ющенко, український політик, 3-й президент України;
- Наталія Кривда, голова Наглядової ради УКФ;
- Вадим Льошенко, голова правління громадської організації “Екологічний Рух Черкащини”;
- Людмила Шевченко, генеральний директор Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка”;
- Піковський Юрій Миколайович, голова Звенигородської РДА;
- Саєнко Олександр Якович, голова Звенигородської міської ради;
На захід необхідно акредитуватись.
Український YouTube-канал “Загін кіноманів” та Благодійний фонд Сергія Притули проведуть закриту благодійну прем’єру фільму “Феномен Курбаса” 16 жовтня у Києві.
“Феномен Курбаса” — документальний фільм про українського режисера, актора, драматурга, засновника Молодого театру і театру “Березіль” Леся Курбаса. Це історія про людину, яка створювала найпрекрасніші речі в найстрашнішу епоху. Про те, як одна людина може перевернути з ніг на голову цілу індустрію, запалити і надихнути ціле покоління.
Фільм зняла команда “Загону кіноманів”, автори фільму — Віталій Гордієнко та Станіслав Весельський. Композитор — Єгор Грушин. Анімація — Анастасія Фалілеєва.
На події будуть присутні члени авторської команди фільму, а також українські громадські діячі, блогери. Під час презентації відбудеться благодійний аукціон ексклюзивного мерча фільму, який розробила команда фільму.
Необхідна попередня акредитація.
15 жовтня у Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція проєкту “Кобзарство. Епічна традиція” та презентацію порталу “ДУМА”, який створений для підтримки визнання “Практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції” ЮНЕСКО, збереження та розвитку культури українського кобзарства.
Під час заходу відбудеться також презентація творчих елементів проєкту: живі виступи братчиків кобзарського цеху, фільми-просвітницькі лекції та візитівки кобзарів, цікава інформація про місію кобзарства у часи війни.
Учасники заходу:
- Олесь Санін – український кінорежисер, актор, продюсер, лірник;
- Тарас Компаніченко – український культурний діяч, кобзар, бандурист і лірник, військовослужбовець, старший солдат 241 окремої бригади територіальної оборони;
- Микола Тихонович Товкайло – кобзар, археолог, Панотець, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху;
- Тарас Дороцький – кобзар, лірник, братчик Львівського Кобзарського Цеху
Довідково: Наприкінці 2022 року до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України було внесено “Кобзарсько-лірницьку традицію” (кобзарство).
У 2023 році Україна подала на внесення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО “Практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції”. На аргументоване прохання української сторони, заявка отримала статус пріоритетного розгляду на 2024 рік.
17 жовтня – Міжнародний день нематеріальної культурної спадщини.
