Теми за тегом: діти
Маріупольська художня школа імені Архипа Куїнджі у 2022 році мала б відзначати 50-річний ювілей у рідному місті. Втім, внаслідок повномасштабного вторгнення рф будівля художнього закладу значно постраждала (зокрема, вигоріло обладнання), а школі довелось евакуюватись у Львів та відновлювати роботу на новому місці (квітень 2022).
Нині у художньому закладі вивчають образотворче мистецтво 40 дітей: займаються офлайн та онлайн. Це учні з Маріуполя, які нині проживать у різних куточках України та світу. Також там займаються арт-терапією дорослі (Львів, Кропивницький, Дніпро). Зокрема, малюють картини олією, вивчають традиційні українські розписи. Також художня школа влаштовує різноманітні виставки.
Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.
Альона Кирилюк родом із Харківщини, нині живе на Полтавщині. Вона мати двох дітей: 11 річної Анастасії та Тимура, якому лише рік. Жінка — військовослужбовиця.
Чоловік Альони — Денис — підполковник, льотчик-винищувач (заступник командира ескадрильї — штурман авіаційної ескадрильї). Чоловіка викликали на службу в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року. Він попросив дружину залишатись вдома з дитиною. Згодом Альона почула перші вибухи.
Денис здійснив понад 80 бойових вильотів. Був нагороджений Орденом “За мужність” III ступеня, також відзнакою Міноборони “Вогнепальна зброя”. Чоловік загинув 27 березня 2023 під час виконання бойового завдання. Ворог збив його літак над Чернігівщиною. Льотчик відводив літак від населеного пункту і не встиг катапультуватись.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Альоною Кирилюк на Полтавщині або у Києві.
Довідково: Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.
27 квітня у Києві відбудеться фан-забіг з перешкодами “Міцні 300” задля підтримки ветеранів війни, поранених військових та патріотичного виховання молоді.
Мета заходу: за допомогою унікального формату забігу “ветеран+дитина” популяризувати користь спорту, дати можливість дітям напряму поспілкуватися з тими, хто пройшов бойові дії на фронті. А також забезпечити терапевтичний ефект для ветеранів та поранених військових.
Категорії та дистанції:
- Індивідуальний забіг дорослі/діти 1 км,
- Індивідуальний забіг дорослі/діти 5 км,
- Парний забіг дорослий+дитина 3 км.
Кожен з зареєстрованих учасників отримає пам’ятну медаль “МІЦНІ 300”. Для участі в забігу необхідно сплатити благодійний внесок, зібрані кошти скерують на закупівлю спортивного інвентарю для реабілітації поранених військових та ветеранів.
Під час заходу також передбачені різноманітні активності (виставка “Артефакти війни”, розбір/збір різних видів зброї (муляжі), майстер-класи з базової тактичної медицини та ін.).
Майбутня миколаївська школа №48 стане одним із найсучасніших навчальних закладів на півдні України. До війни тут навчалося 690 дітей, а після відбудови навчатиметься вдвічі більше — 1326. За словами архітекторів, головними пріоритетами команди, яка працювала над проєктом, були енергоефективність, людиноцентричний підхід та ергономічність приміщень.
Територія нової школи становить 17,5 тисяч квадратних метрів, а її будівля розрахована на 49 класів. На території закладу буде 3 відкриті класи-альтанки із сонячними панелями для проведення майстер-класів на свіжому повітрі, теплиця для вирощування рослин та зони відпочинку для молодших і старших школярів. Архітектори також запланували використання сонячних колекторів і теплових насосів. Заклад матиме свердловину, що забезпечуватиме його водою. На території школи запроєктовані лабораторії, конференц-зали та майстерні, а також кілька спортивних майданчиків, краєзнавчий музей і музей військово-патріотичного виховання. У школи буде обладнане укриття із санвузлами, диспетчерським та інженерним приміщеннями й інфраструктурою для людей з інвалідністю.
Усе це стане можливим, якщо місту вдасться зібрати потрібні кошти. Тож за посередництва Національної спілки архітекторів України Миколаївська міська рада підписала меморандум з американським фондом Sweetanok. Sweetanok займається збором коштів для українського фронту, але керівництво та співробітники фонду завжди мріяли про можливість допомогти дітям.
Cелище Красятичі на Київщині, де мешкала Надія Смирнова, у перші дні повномасштабної війни окупували російські війська. Жінка, її матір та 9-річний син Сашко залишились у селищі. Окупанти вривалися в їхній будинок, все перевертали та навіть намагалися кинути гранату, щоб підірвати родину. Бабуся Сашка, ризикуючи власним життям, ставала на захист сім’ї. Коли російські військові наводили на них автомати, вона відводила зброю в бік. В окупації сім’я прожила майже місяць. Для Сашка цей досвід став особливо важким, хлопчик досі згадує жахи, які пережив разом з мамою і бабусею.
На початку повномасштабної війни батько Сашка добровільно став на захист України. 29 серпня 2022 року він загинув на Донеччині від російської міни. Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”.
Журналісти мають змогу за попередньої домовленості поспілкуватись із Надією на Київщині.
Довідково: 2 квітня 2022 року Київщину повністю звільнили від російської окупації.
БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.
Олег, Ярослав, Гліб та їхня бабуся Олександра покинули рідне село Гнутове на Донеччині, яке одне з найперших відчуло на собі жах повномасштабного наступу росіян. У пошуках порятунку родина переїхала у Маріуполь, але місто оточили росіяни. Невдовзі там зникла електрика, газ, вода та зв’язок. Дітям із бабусею доводилось буквально виживати. Два місяці сиділи у підвалі. Вирватись з окупації їм вдалося через фільтраційний табір у рідному Гнутовому. Благодійний фонд “Голоси дітей” завдяки донорам придбав цій родині будинок на Київщині.
Олег ще у 2017 році став головним героєм документального фільму данського режисера “Віддалений гавкіт собак”, де йшлося про життя українців на лінії фронту. Ця кіноробота потрапила до короткого списку (15 кандидатів) номінантів на премію “Оскар” у 2019 році у категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.
Ольга Леус до повномасштабної війни працювала у центрі надання адмінпослуг у Маріуполі. Жінка виховувала двох синів: 10-річного Геру та 16-річного Михайла. Чоловік Ольги — Володимир — працював на Азовському судноремонтному заводі, а незадовго до 24 лютого 2022 року — у порту.
На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну сім’я не виїхала із Маріуполя: спершу думали, що окупантів швидко проженуть, а згодом евакуюватися стало неможливо, адже місто було заблоковане.
У якийсь момент жінка підрахувала, що район, де стояв її будинок, перебував під безперервними російськими обстрілами та бомбарбуваннями 11 днів поспіль. 20 березня 2022 молодший син Ольги отримав поранення: один із ворожих снарядів влучив у кімнату, уламками хлопцеві ушкодило ногу. Через тиждень загинув чоловік Ольги. Він вийшов на вулицю і більше не повернувся. Згодом його тіло знайшла свекруха. Поховали Володимира у зеленій зоні, де колись був спортивний майданчик.
Виїхати з Маріуполя Ольга із родиною змогли лише 15 квітня 2022 року.
Родиною почав опікуватися БФ “Діти Героїв”. А згодом Ольга почала працювати фахівчинею із підтримки постраждалих родин у фонді. Її старший син хоче стати психотерапевтом, щоб допомагати тим, хто пережив пекло війни.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Ольгою на Київщині.
Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.
БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.
Олександр Василів навчається у 11-му класі в одній зі шкіл Івано-Франківської області, що на Заході України. Підліток вперше спробував себе у ролі режисера, коли йому було 10 років. Тоді бабуся надіслала Олександру стареньку фотокамеру з-за кордону, а старший брат навчив підлітка базовим навичкам зйомки. Олександр започаткував свій YouTube канал, де публікує готові матеріали. Там оприлюднив свій перший короткометражний фільм “Пригоди Святого Миколая”, який зняв разом з односельчанами.
Згодом підліток вирішив, що хоче створити стрічку про українських захисників. Олександр разом зі своєю знімальною командою звернувся до міської влади з проханням профінансувати кіно – там погодилися і незабаром стартували зйомки стрічки під назвою “День рішення”. Сюжет розповідає про добровольця, який зустрів повномасштабне вторгнення за кордоном, але повернувся додому, щоб захищати свою країну.
Команда підлітка працювала протягом місяця мало не цілодобово. Пізніше Олександру вдалося організувати показ стрічки. Нині Олександр продовжує навчання в школі та намагається поєднати його з роботою кінорежисера.
Нещодавно п’ять просторів, дружніх до дитини, відкрили у Кривому Розі Дніпропетровської області. Загалом уже існує 27 таких просторів у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській та Донецькій областях. Це спільний проєкт представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО “Відповідальні громадяни”.
В просторах організоване зручне та безпечне середовище, в якому родини з дітьми можуть працювати з психологами, арт-терапевтами, логопедами. До просторів запрошують також соціальних працівників або юристів, щоб допомогти у розв’язанні проблемних питань для родин. А за окремим запитом батьків на базі частини просторів організовані заняття, які допомагають дітям в ігровій формі поліпшити свої знання з основних шкільних предметів.
В усіх чотирьох регіонах працюють мобільні бригади психосоціальної підтримки. Психологи, соціальні працівники, арт-терапевти, а за потребою – юристи і логопеди – виїжджають до віддалених громад, де у людей немає можливості отримати підтримку.
Приходити до просторів можуть як родини переселенців, так і місцеві мешканці.
Журналісти можуть дізнатись більше про простори та за попередньої домовленості висвітлити, як вони функціонують.
Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру. Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).
Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.
Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я.
Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок.
Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.
БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.
На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177 дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.
