Теми за тегом: жінки

 У 2019-му році  Євгенія Вирлич очолила херсонське медіа “Кавун. City”, яке розповідало новини про місто. Євгенія розвивала платформу, залучала грантові кошти, а під час пандемії коронавірусу створила проєкт, який розвінчував міфи про хворобу та вакцинацію. 

Після окупації Херсона росіянами, видання не припинило роботи.  “Кавун. City” писало про все, що відбувається у місті: від рейдів росіян до роздачі  хліба містянам. Окупанти шукали Євгенію, тож жінка постійно переховувалася: змінювала місце проживання, фарбувала волосся. Чотири місяці медійниця залишалася у Херсоні, але врешті вирішила виїхати з окупації. 

Вже у Києві Євгенія знову почала шукати шляхи, аби відновити роботу “Кавун. City”. Команда медіа взялася реалізовувати проєкти про роботу місцевої влади, висвітлювати воєнні злочини росіян. А віднедавна вирішила розвінчувати фейкові новини про Херсонщину, частина якої досі є окупованою. Для того, аби підтримати роботу “Кавун. City”, медійники започаткували онлайн-крамницю, де продають фірмовий мерч та вироби херсонських майстрів та майстринь.

Поспілкуватися з Євгенією Вирлич можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• Київ

Проєкт львівської репродуктологині, 4-разової переможниці Fertility Award, Любові Михайлишин “Збережи свою ДНК для майбутнього” присвячений безоплатній кріоконсервації яйцеклітин для 20 жінок-військових, які щодня ризикують життям. У проєкті можуть взяти участь жінки від 21 до 41 років.

Наразі заявки вже подали 50 охочих. До 31 березня триватиме реєстрація та відбуватимуться консультації. Програма працюватиме до кінця 2025 року.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Любов’ю Михайлишин у Львові або у онлайн-форматі та за можливості  — із учасницями проєкту.

Довідково: Проєкт “Збережи свою ДНК для майбутнього” реалізується за підтримки гранту L’Oréal Paris та UNFPA Україна (Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні).

Схожі програми успішно діють у США (Fertility Preservation Program) та Ізраїлі. Адже, за даними американських науковців, у військових спостерігається значне зниження репродуктивного потенціалу (порівняно з контрольною групою) навіть за відсутності тілесних ушкоджень. Негативний вплив здійснює хронічний стрес.

І якщо кріоконсервація сперми військовослужбовців репродуктивного віку не потребує тривалого часу та медичного втручання, то з жінками процес складніший. Для збереження яйцеклітин необхідні: первинна консультація репродуктолога; стимуляція суперовуляції із застосуванням спеціальних препаратів; вилучення яйцеклітин з яєчників; кріоконсервація та зберігання ооцитів.

• військові
• жінки
• лікарі
• Львів

У серпні 2024 росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпигунстві”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із батьками Ірини (онлайн), а також із адвокаткою та експертами Центру громадянських свобод у Києві. 

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Іван Сорока став до лав Сил оборони з початком повномасштабного вторгнення. 24 лютого у військкоматі набирали бійців до 72-ї ОМБ імені Чорних запорожців — до них боєць й долучився. Іван боронив селище Мощун, що на Київщині, а згодом його підрозділ направили на Схід. У серпні 2022-го року ворожа міна розірвалася у декількох кроках від військового.

Його побратим загинув на місці, а Іван втратив зір. “Кому я потрібен сліпий?” — це була перша думка Івана, коли він прийшов до тями. На це питання відповіла його наречена Владислава, з якою Іван познайомився онлайн у квітні 2022-го року. Дівчина відвідувала у шпиталі пораненого бійця, поки його не виписали. Увесь цей час пара сподівалася на те, що зір Івана відновиться, але цього не трапилося. І вже у вересні 2023-го Іван та Владислава одружилися.

Поспілкуватися з Іваном Сорокою можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки
• постраждалі
• Київ

Вікторія Синицька-Куценко — давно за кермом. До повномасштабного вторгнення брала участь у ралі та дрифтуванні. У 2024 році  Вікторія стала випускницею курсу від “Reskilling Ukraine”, під час якого жінки мали змогу опанувати професію водійки вантажівки. Нині Вікторія уже працює за новим фахом.

Пригадує, як під час однієї з поїздок польські прикордонники дивувалися, що жінка водить тягач та питали, чи вона не боїться їхати на такій великій машині. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Вікторією у Києві. 

Довідково: “Reskilling Ukraine” —  проєкт шведської неприбуткової організації Beredskapslyftet, що реалізується в Україні. Фокус діяльності Reskilling Ukraine — безоплатні навчальні програми для жінок та ветеранів, що допоможуть розпочати кар’єру в новій сфері. 

• жінки
• Київ

Людмилі — 77 років. За фахом вона анестезіолог-реаніматолог. На початку повномасштабного вторгнення жінка долучилась до порятунку поранених жителів окупованого Гостомеля на Київщині. (Двоє осіб мали осколкові поранення). У амбулаторії не було необхідних інструментів, тож їй доводилось зшивати поранених цивільних звичайною голкою і ниткою для шиття.

Нині Людмила плете маскувальні сітки разом із  командою місцевих мешканок-волонтерок “Червона калина”. Жінка долучається до волонтерства майже кожного дня. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Людмилою на Київщині. 

Довідково: 24 лютого 2025 року виповнюється третій рік з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

• волонтери
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ

Тетяна Грек впродовж останніх 15 років навчає карате дітей та дорослих. До повномасштабного вторгнення разом з чоловіком заснувала приватний спортзал у Бучі на Київщині. З початком великої війни родина опинилася в окупації, їхній спортзал росіяни розграбували, а будинок жінки розстріляли. Через два тижні окупації Тетяна з сім’єю зуміла вибратися на підконтрольну Україні територію.

Повернутися до Бучі жінка наважилася лише через рік. За цей час інші тренери, які залишилися у місті, відновили спортзал та почали знову навчати дітей. Тож після повернення на Тетяну вже чекали учні. Також у Бучі відновила роботу державна школа бойових мистецтв, куди жінку запросили викладати.

Поспілкуватися з Тетяною Грек можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Галині Глобчастій – 58 років, до повномасштабного вторгнення вона працювала вчителькою математики і фізики та була сільською старостою Красноріченської громади Луганської області. Наприкінці лютого 2022 року село Галини – Макіївку – окупували росіяни, а 12 березня 2022-го жінку викрали. Росіяни привезли її до місцевої школи, питали, де заховала зброю. Бранку били та катували струмом. Пізніше Галину відпустили, але за умови, що збиратиме інформацію про своїх односельців і передаватиме її окупантам. 

Наступного дня Галина разом з чоловіком вирішила тікати з рідного дому: без грошей і документів. Подружжя змогло дістатися до Дніпра. В окупації у жінки залишилася незряча мати, яку сусідка згодом вивезла до Харкова.

Нині Галина з чоловіком живе у Львові. Після катування та втечі з окупації вона пройшла тривалу реабілітацію. Жінка вірить, що одного дня зможе повернутися до рідного села.

Поспілкуватися з Галиною можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Львів

Художниці Валентині Гук – 21 рік. Працює з акрилом, пастеллю, але найбільше – з акварельним чорним олівцем. Ним Валентина пише роботи, які називає – “без права на помилку”. 

Внаслідок російського обстрілу в квартирі художниці пошкодило балкон. Було повно розбитого скла. З тих уламків зʼявилася перша мозаїка Валентини. Згодом дівчина почала збирати скло, яке залишається після ворожих прильотів по Харкову. Художниця створює мозаїки виключно з того матеріалу, який знаходить на місці. А свої вже готові витвори розміщує або в зоні удару, або неподалік.

Поспілкуватися з Валентиною Гук можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• культура
• Харків

Катерина Шкумат  працювала тестувальницею та спеціалісткою з технічної підтримки. Розповідає, що ідея стати водійкою вантажівки виникла спонтанно, після того, як випадково дізналась  у мережі про шведський проєкт (“Reskilling Ukraine”), де навчають жінок керуванню транспортом  на категорії С, D, СE. Бачачи, скільки чоловіків нині захищають Україну, Катерина зрозуміла, що теж може бути корисною. Вибір нової професії  підтримали і батьки, і бабуся з дідусем. 

Нині Катерина уже працює водійкою вантажівки. Також у її планах – спробувати водити автовоз.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Катериною у Києві.

• жінки
• Київ