Теми за тегом: жінки

Марія Фененко до 2014-го року жила у Волноваському районі Донеччини. У дитинстві дівчина із захопленням допомагала дідусю впорядковувати сімейні фотоальбоми і завжди спостерігала, як він фотографує родину. Коли Марія поїхала навчатися до Донецька, мама подарувала їй першу камеру. Так у дівчини зʼявилися замовлення і зароблені кошти зі світлин. Втім після того, як росія вперше атакувала Україну, дівчина зібралася та виїхала з рідного краю до столиці. 

Вже у Києві Марія повернулася до навчання та серйозно взялася за своє хобі – фотографію, і вирішила перетворити його на професію. Завдяки подарованій камері, дівчині вдалося зробити портфоліо, заробити на кращу вживану камеру, а через 10 років стати успішною фотографкою. 

Нині Марія також бере участь, як фотографка, у благодійних проєктах, які направлені на підтримку українського війська та переселенців. А у майбутньому дівчина мріє про свій найцінніший кадр – деокупованої Донеччини. 

Поспілкуватися з Марією можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• окупація
• Київ

Аліна Кіріна – онука зубної лікарки, тож жінка змалечку проводила чимало часу у стоматологічному кабінеті разом з бабусею. І вже дорослою вирішила, що стане стоматологинею, хоча рідні й відмовляли від ідеї через довге та вартісне навчання. Втім, лікарка таки дослухалася до себе і здобула освіту. У 2014-му році ще студенткою Аліна тікала з Луганська з одним рюкзаком, коли росія вперше атакувала Україну. 

Разом зі своїм уже чоловіком, офіцером Національної поліції та учасником бойових дій, Аліна побудувала життя з нуля у Сватовому, що на Луганщині. До лютого 2022-го року жінка працювала у наймі і лише мріяла про власний кабінет. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Аліна разом з чоловіком, вже навчені попередньою атакою, зібралися, сіли в автівку і ввечері були на Дніпропетровщині. 

У Дніпрі подружжю довелося знову відновлювати своє життя, а Аліна таки наважилася на започаткування власної справи. Завдяки грантовим коштам, які подружжя отримало від Українського ветеранського фонду, лікарка відкрила власний стоматологічний кабінет. Окрім комерційної складової, кабінет Аліни виконує й соціальну місію: щочетверга вона разом з командою проводить безплатні консультації для військових, їхніх сімей та переселенців. Також для захисників та захисниць діє знижка на стоматологічні послуги. 

Поспілкуватися з Аліною Кіріною можна, як онлайн, так і офлайн у Дніпрі, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• лікарі
• Дніпро

Катерина Тутєрова – переселенка з Криму. Дівчина народилася у Бахчисараї, де під час анексії півострова у 2014-му році вступила в університет. Катерина хотіла перевестися на материкову частину, але через заборону батьків, адже ще була неповнолітня, не змогла. У 2017-му дівчина отримала російський диплом і одразу переїхала до Києва. 

У столиці Катерина здобула ще один бакалаврат, а потім отримала ступінь магістра з культурології у Києво-Могилянській академії та розпочала карʼєру SMM. Після початку великої війни Катерина побачила у мережі відео, як роблять прикраси за допомогою паяльника і її зацікавив процес. Попросила у друга інструмент, він провів інструктаж і Катерина взялася експериментувати. Вже у березні того ж року дівчина продала свою першу прикрасу. 

Мисткиня працює зі сплавом олова та міді, які є екологічними та безпечними для шкіри. Катерина розпочинала з сережок, чокерів, але згодом взялася за більш масивні предмети: сумки та картини. Нині незвичайні металеві прикраси Катерини доповнюють образи моделей на Fashion Week та українських зірок на виступах та зйомках для обкладинок модних журналів. Торік на сцені “Євробачення” українські виконавиці Jerry Heil та Alyona Alyona виступали у прикрасах Катерини. Свій бренд Катерина назвала Sfurato – слово, яке з помилкою написала ще на університетській парі.

Поспілкуватися з Катериною Тутєровою можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• культура
• Київ

Долучитися до війська “Кеп” планувала ще після завершення школи. Втім, з цим не склалося, тож дівчина спершу здобула медичну освіту – зубного техніка, а потім взялася викладати естрадний вокал. Початок повномасштабного вторгнення “Кеп” зустріла у рідній Білій Церкві, що на Київщині. Дівчина волонтерила, підтримувала військових, організовувала збори, аж поки не усвідомила, що у війську зможе бути кориснішою. 

Після першого року великої війни “Кеп” дала собі час на підготовку, працювала у спортзалі, зменшила вагу, покращила фізичне здоров’я і водночас шукала підрозділ, куди хотіла би потрапити. Так дівчина дізналася про “Хартію” і після кількох навчань одягла однострій.

За час своєї служби військова змінила кілька посад і врешті зупинилася на планувальниці піхотного батальйону. Дівчина запевняє, що армія чекає на усіх, як жінок, так і хлопців, аби боротися задля спільної мети. У вільний час від служби “Кеп” мріє про спокій, люблячого чоловіка, власний будинок та трьох дітей. 

Поспілкуватися з “Кеп” можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Світлана та Михайло – військовослужбовці 13-ї бригади НГУ “Хартія”. Пара служить у медичній роті корпусу на Харківському напрямку. Пара разом із 2003 року. 

Початок повномасштабного вторгнення подружжя зустріло у Запоріжжі, де Світлана працювала в обласній лікарні лікаркою-терапевткою. Жінка отримала пропозицію долучитися до евакуації поранених військових. Згодом жінка задумалася про мобілізацію до війська і Михайло її підтримав. 

Навесні 2024-го пара подала заявки до трьох бригад, врешті обрали “Хартію”. Головна умова була – залишитися разом. Нині Світлана виконує обов’язки командира відділення збору та евакуації, а Михайло — водія автомобільного відділення взводу забезпечення. 

Поспілкуватися зі Світланою та Михайлом можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• жінки

21-річна Діана Обжелян вивчала китайську мову у київському університеті та планувала стати перекладачкою. Утім повномасштабне вторгнення змінило плани дівчини: вона перейшла на заочне навчання та стала демінеркою у HALO Ukraine. 

Діана рік розміновувала північний регіон, а нині навчає людей, як вберегтися від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Діаною, дівчина працює у різних регіонах країни.

Довідково: HALO Ukraine – це українська програма найбільшої неурядової некомерційної організації з гуманітарного розмінування у світі The HALO Trust. The HALO Trust знешкоджує міни і вибухонебезпечні боєприпаси у 30 країнах світу впродовж останніх 37 років.

• жінки
• розмінування

На початку повномасштабного вторгнення брат чоловіка Марини Богуш пішов до територіальної оборони. У травні 2022 року його відправили на підсилення до Бахмута, де він зник безвісти. У той час Марина була у декреті, тому почала їздити на всі можливі заходи, щоб знайти відповідь, що трапилося з її родичем. У 2023 році заснувала Об’єднання родин захисників територіальної оборони “Жінки ТРО”, яке нині охоплює родини з 25 бригад ТРО ЗСУ по всій Україні.

З Іриною Тарановою Марина познайомилася під час чергової поїздки щодо пошуку зниклих безвісти. Син Ірини також пішов служити у перші дні війни і зник у грудні 2022 року на Бахмутському напрямку. Жінки вирішили об’єднати зусилля у пошуках. Так виникла громадська організація “Жінки Роду”. Співзасновницею ГО також є оперна співачка Олена Гребенюк, яка, зокрема, залучає артистів до заходів організації. Також велику підтримку надають координаторки бригад, які є в кожному регіоні. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Мариною Богуш та Іриною Тарановою у Києві. 

Також можливе спілкування із рідними зниклих безвісти 29 серпня під час Всеукраїнського заходу до Міжнародного дня зниклих безвісти “ТИХІ ГОЛОСИ: Коли відсутність кричить”. 

• військові
• жінки
• Київ

Дарʼя Ульман – дружина військового Кирила Ульмана, який загинув 15 лютого 2024-го року. На початку повномасштабного вторгнення чоловік долучився до лав Добровольчого формування територіальної громади в Дніпрі, яке створили ветерани 12-ї бригади НГУ “Азов”. У грудні 2022 року приєднався до лав Третьої окремої штурмової бригади в складі протитанкового батальйону. Кирило загинув від снайперської кулі. 

Дарʼя розповідає, що її чоловік захоплювався військовою справою. Після його загибелі, жалкувала, що не розпочала тренування разом з Кирилом. За рік Дарʼя закінчила 6 курсів та пройшла 2 повноцінні вишколи. А згодом створила власну спільноту, яка займається військовими вишколами для жінок.  Назвала її Community Ulman на честь загиблого коханого. 

Нині тренування вже пройшли 30 жінок, завдяки проєкту вдалося задонатити 76 тисяч гривень бойовим побратимам Кирила.

Журналісти матимуть змогу висвітлити тренування, які відбудуться у Києві 30–31 серпня. 

Поспілкуватися з Дарʼю Ульман можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

Ангеліна Шостак – родом з Бахмута, що на Донеччині (нині місто зруйноване та окуповане росією). Волонтерський шлях Ангеліни та пошив прапорів розпочався у 2014-му році, коли росія  вперше атакувала Україну на Сході. Жінка привозила гуманітарну допомогу українським військовим на Донеччині. До неї клала і виготовлені власноруч українські прапори. 

11 квітня 2015-го на Майдані Незалежності в Києві Ангеліна встановила перший рекорд – найдовшу сплетену фенічку з синьо-жовтих стрічок завдовжки 27,2 метра. Вдруге жінка потрапила до Книги рекордів України 18 червня 2016 року – створила найбільший вишитий прапор розміром 4,5 на 3 метри. Третій рекорд Ангеліна разом із іншими волонтерами встановила у серпні 2018 року – пошила прапор розміром 20 на 6 метрів. Він увійшов до Книги рекордів України як найбільший стяг, піднятий повітряними кульками в зоні проведення ООС – за кошти мешканців окупованих територій.

Коли розпочалася велика війна, Ангеліна з чоловіком одразу евакуювалися з Бахмута. Жінка і далі шиє українські прапори, зокрема і стяги на труни для загиблих військових. 

Поспілкуватися з Ангеліною Шостак можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• волонтери
• жінки
• культура
• Київ

HALO Ukraine запрошує на відкриття фотовиставки “Жінки у розмінуванні”. Мета проєкту  — показати українок, які працюють на різних посадах у розмінуванні, продемонструвати важливість залучення жінок до професій, де раніше традиційно переважали чоловіки, та дізнатись з перших вуст про їхній кар’єрний шлях. Захід відбудеться 26 серпня у Києві.

На відкритті будуть присутні героїні фотопроєкту.

25-річна Мордач Тетяна — перша і єдина в Україні жінка водолазка-саперка. До повномасштабної війни вона працювала водолазкою-рятувальницею, а з початком вторгнення стала водолазкою-саперкою у ДСНС. Її робота надзвичайно складна й небезпечна: розміновує водойми, шукає і знешкоджує вибухівку. Мрія Тетяни  —  дослідити дно Чорного моря в українському Криму після перемоги.

21-річна Діана Обжелян вивчала китайську мову у київському університеті та планувала стати перекладачкою. Утім повномасштабне вторгнення змінило плани дівчини: вона перейшла на заочне навчання та стала демінеркою у HALO Ukraine. Рік розміновувала північний регіон, а тепер навчає людей, як вберегтися від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

23-річна Валерія Осика розміновує Харківщину. Ще кілька років тому її робочі будні були зовсім іншими  —  вона працювала інженеркою з пожежної та техногенної безпеки у одному з харківських вишів. На новій роботі найулюбленіші моменти пов’язані з природою: коли на очищеній землі знову зеленіють сходи пшениці. 

Журналісти мають змогу ознайомитись детальніше із повною програмою. На захід необхідно акредитуватись  до 14:00 25 серпня.

Довідково: Проєкт проходить за підтримки Міністерства закордонних справ Канади і Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Серед партнерів  — Demine Ukraine, ДСНС України, ДССТ, Національна поліція України, Асоціація саперів України, MAG, FSD, UDA, NPA, UNOPS. 

HALO Ukraine — це українська програма найбільшої неурядової некомерційної організації з гуманітарного розмінування у світі The HALO Trust. The HALO Trust знешкоджує міни і вибухонебезпечні боєприпаси у 30 країнах світу впродовж останніх 37 років.

• жінки
• Київ
• розмінування