Теми за тегом: жінки

Ольга Чернілевська – філологиня, працювала режисеркою дубляжу та менеджеркою проєктів з перекладу іноземних фільмів. У селі Буша, що на Вінниччині, жінка свого часу придбала дві хати, відремонтувала та здавала їх в оренду тим, хто приїжджав на відпочинок. Син Ольги – Ілля Чернілевський – у цивільному житті працював сценаристом, перекладав пісні для серіалів, писав вірші та музику. Ілля мобілізувався одразу з початком повномасштабного вторгнення, а через два місяці загинув.

Ілля не розповідав близьким, що йому доводиться бачити та переживати на війні, втім, Ольга каже, що творчість говорила за нього. Першу збірку віршів сина Ольга видала, як подарунок на його 21-річчя. Другу – посмертно. Назвала її “Я птах між тенет”, взявши рядок з вірша Іллі. Тіло сина Ольги досі залишається на окупованій ворогом території, жінка сподівається забрати його після звільнення села Кам’янка, що на Донеччині.

Цього літа у Бушу приїхала жінка, яка втратила на війні коханого. Поспілкувавшись із нею,  Ольга вирішила, що може запрошувати до своєї садиби мам та дружин загиблих військових. Перебування для них  безкоштовне. Ініціативу підтримала громада села: місцеві зголосилися готувати їжу, працівники історико-культурного заповідника пообіцяли проводити для них екскурсії. Незабаром жінка чекає на 15 гостей.

Довідково: Ольга Чернілевська перебуватиме закордоном до 12 листопада 2024-го року. Після повернення власниця садиби готова до спілкування з журналістами офлайн. 

• військові
• жінки
• загиблі
• Вінниця

Рита із міста Авдіївка, що на Донеччині (знаходиться за 13 кілометрів від Донецька. Нині — окуповане). У 2015 році 11-річна Рита жила там без батьків, лише з бабусею. Будинок родини був у одному із найнебезпечніших районів міста. Дівчинці доводилось ходити в школу під постійними російськими обстрілами. Саме Риту однією із перших зустріла Олена Розвадовська, співзасновниця БФ “Голоси дітей”, коли допомагала дітям на Сході України. З того часу Олена, Рита та її бабуся  —  дружать. 

Після початку повномасштабної війни Рита з бабусею виїхали на захід країни. Там дівчина працювала в осередку благодійного фонду “Голоси дітей” і  вже сама допомагала дітям, які постраждали від війни. 

Згодом Рита переїхала на Київщину та одружилася. Обранцем  дівчини став хлопець, який нині боронить Україну. БФ “Голоси дітей” допоміг з організацією свята. Оскільки дівчини росла без батька, під вінець її вів один працівників благодійного фонду. Нині Рита при надії.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Ритою на Київщині. (Також є кадри із весілля дівчини).

Довідково: У лютому 2024 року росіяни окупували місто Авдіївка у Донецькій області. Внаслідок ворожих обстрілів населений пункт залишився в руїнах. 

• діти
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ

Ґала Козютинська – режисерка та мисткиня з Києва. Жінка переїхала до Львова, жила на два міста, але не полишала мрії придбати дім у селі. З початком повномасштабного вторгнення Ґала вирішила, що час втілити задумане. Її коханий Віктор Петров підтримав ідею і вони разом почали шукати сільську хату,  в якій можна буде започаткувати мистецький простір. Дім мрії знайшли у селі Латірка, що на Закарпатті.

Придбали, почали реставрувати і навіть придумали назву для майбутньої мистецької резиденції – “Горище”. Згодом Віктор мобілізувався до Сил Оборони, а в травні 2023-го року чоловік загинув на Бахмутському напрямку. В хатині мрії Ґала залишилась сама. Але таки вирішила створити резиденцію, як хотіли разом з Віктором.

За рік Ґалі вдалося провести понад 20 зустрічей за участі творчої молоді. Разом з молоддю Ґала навчається прясти, білити грубу, шукати гриби, розбивати грядки. А також шукає різноманітні можливості для відпочинку та відновлення у мистецькій резиденції.

Ґала Козютинська перебуває на Закарпатті або у Львові. Мисткиня готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• військові
• жінки
• загиблі
• культура
• Львів
• Ужгород

Надія Жарких —  викладач кавового мистецтва. У Херсон, місто на Півдні України, яке понад пів року було під російською окупацією, жінка разом  із сім’єю  переїхала із Миколаєва. Це сталось за два місяці до початку повномасштабного вторгнення рф. Надія хотіла відкрити у місті школу бариста. Офіційне відкриття було заплановане на 26 лютого 2022 року, але війна усе змінила. 

Жінка опинилась в окупації, працювала у кав’ярні подруги, волонтерила, зокрема, готувала їжу. Коли посипались погрози з боку окупантів, вирішила виїхати. Подолати довелось 70 блокпостів. Вже із Запоріжжя подалась у Київ, де й почала все з початку. 7 серпня 2023, саме у день річниці виїзду з окупації, з допомогою державного гранту  змогла відкрити кав’ярню під Києвом. 

Нині у кав’ярні Надія разом з командою навчає основ бізнесу, пов’язаного із кавою. Ученицями здебільшого є дівчата. І деякі з них уже встигли відкрити свої заклади не лише в Україні, а й навіть у Європі. 

Цьогоріч, під час час літіх блекаутів кав’ярня жінки слугувала ко-воркінгом. 

Також Надія разом зі своїм близьким оточенням створили у Миколаєві благодійний фонд “Welcome to Ukraine”, який допомагає військовим та цивільним. Нині він працює по всій Україні. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Надією на Київщині. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• окупація
• Київ
• Херсон

Наталія Гавриленко до повномасштабного вторгнення була підприємицею у Херсоні. Жінка готувалася до великої війни та разом з коханим планувала вступити до Тероборони. Вже 24-го лютого 2022-го року подружжя рушило до військкомату. Невдовзі херсонські тероборонівці, до яких долучилася і Наталія, отримали зброю. Проте прослужити встигли лише два дні.  

Наталія пригадує, як до кабінету, де перебували новосформовані тероборонівці, зайшов комбат, наказав скласти зброю і тікати додому полями. Тоді жінка разом з чоловіком і рештою цивільних усвідомили, що рідне місто будуть захищати самотужки. Так народився партизанський рух у Херсоні. Наталії з побратимами вдалося облаштувати шпиталь та налагодити співпрацю з Силами спеціальних операцій.

7 липня 2022 року росіяни вдерлися в дім Наталії, де вона перебувала разом з невісткою, сином та онуком. Наталію забрали до ізолятора тимчасового тримання на кілька місяців. Жінка каже, що її не катували, допитували на поліграфі і змусили дати інтерв’ю для російських пропагандистів. 1 листопада 2022-го року Наталію відпустили. Без документів, грошей, телефону. Нині вона продовжує волонтерити та підтримувати українських військових.

Наталія Гавриленко тимчасово перебуває в Ізюмі, що на Харківщині. Поспілкуватися з волонтеркою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Херсон

Мешканка Херсона Лариса Бортовик дізналася про повномасштабне вторгнення росії, коли була у Мексиці. Одразу почала шукати шляхи повернення додому. Дістатися України Лариса змогла якраз у дні окупації російськими військами Херсона. У травні 2022 року жінка поїхала в окуповане росіянами місто та вивезла звідти друзів, а також людей, які прагнули виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Уже на Київщині жінка долучилась до волонтерського руху і розбирала завали зруйнованих внаслідок війни будівель. Жінка жила з думкою, що у її рідному місті треба реалізувати схожий проєкт з відбудови. Тож після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Лариса повернулася додому і стала координаторкою волонтерського руху “Добробат” у області. Разом із командою вона розбирала завали та відбудовувала житло. Також реалізовувала проєкти з відновлення приватних домогосподарств й укриттів у медзакладах. За відданість роботі та турботу, яку дарує людям, місцеві волонтери називають Ларису “мамою”.

У зв’язку з безпековою ситуацією на Херсонщині нині робота команди волонтерів сконцентрована на облаштуванні укриттів. 

Журналісти мають можливість поспілкуватись із Ларисою у Херсоні або у Києві, а також в онлайн-форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• відбудова
• волонтери
• жінки
• окупація
• Херсон

12 років тому Юлія Рощенко разом зі своїм чоловіком створила копі-центр у Чорнобаївці на Херсонщині. Там односельці могли зробити копії документів чи роздрукувати необхідні папери. Після початку повномасштабного вторгнення росії Юлія ночами друкувала написи “Діти”, щоб ті, хто виїжджали з окупації, могли почепити ці листки на машини та спробувати убезпечити свої сім’ї від російських атак.

Згодом до копі-центру прийшли окупанти, вимагали, щоб Юлія та її чоловік друкували російські документи, а також фото на паспорти рф. Подружжя відмовилося навіть попри те, що ворог погрожував зброєю. Через загрозу життю родина Юлії вирушили на захід України, де жили, поки їхнє рідне село не звільнили українські військові. 

Після повернення подружжя отримало державний грант, аби знову запустити копі-центр у Чорнобаївці. Згодом Юлія разом з чоловіком змогла запустити другу точку вже у Херсоні.

Юлія Рощенко разом з чоловіком перебувають у Херсоні. Подружжя готове до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Херсон

Наталія Голубєва — медик за фахом, а також співзасновниця і голова благодійного фонду “Медицина Херсонщини”, який займається гуманітарною допомогою лікарням та пацієнтам. Під час окупації Херсона жінка не покинула місто і продовжувала свою волонтерську діяльність, зокрема, постачала на той час важкодоступні медикаменти з підконтрольної частини України. 

Вже після звільнення частини регіону жінка опікувалася жителями Херсонщини, які постраждали внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС: їх розселяли, забезпечували одягом,  їжею, медикаментами. 

У Херсоні Наталія була до серпня 2023 року: коли росіяни почали активно бити по місту КАБами, виїхала з дитиною до Кропивницького. До річниці звільнення Херсона відкрила Центр гуманітарної допомоги “Об’єднані Херсонщиною” для переселенців з рідного регіону, які знайшли прихисток на Кіровоградщині.  Нині під опікою Центру понад 1500 людей (560 родин). Також Центр опікується й мешканцями з інших куточків країни (зокрема, мелітополяцями, кримчанами, харків’янами). А ще — допомагає медичним та освітнім закладам у різних областях (медикаменти,  засоби гігієни тощо).

Наталія мріє відкрити ще й медичний центр для допомоги переселенцям, де надавали б психологічну та гуманітарну допомогу. Нині — шукає приміщення.  А ще жінка вступила до університету та здобуває фах психолога. 

За попередньої домовленості, журналісти  мають змогу поспілкуватись із Наталею  у Кропивницькому або у онлайн-форматі.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Херсон

Інна Короленко мобілізувалась до Сил Оборони на початку повномасштабного вторгнення. У перші два тижні великої війни Інна втратила друзів на передовій, тож пішла у  військо, щоб рятувати життя інших бійців. Інна служить бойовим медиком у ЗСУ та організовує евакуацію поранених і загиблих з поля бою. Працювала у Вовчанську, Бахмуті, Соледарі, Мар’їнці.

Минулого року військова отримала вогнепальне осколкове поранення в шию та контузію. 

Під час однієї з ротацій побратими Інни запропонували їй зареєструватися на відбір до змагань “Ігри Нескорених”. Документи військової збирав за неї товариш, адже Інна перебувала на службі. Коли вже розпочався сам процес відбору, Інна була у лікарні та відновлювалась після важкої ротації. Проте це не завадило Інні взяти участь у відбіркових змаганнях, а згодом саме спорт допоміг жінці здобути середовище, де її розуміють та підтримують. 

Інна Короленко представлятиме Україну у “Іграх Нескорених” у Канаді у лютому 2025-го року та виступатиме в таких дисциплінах, як скелетон, гірські лижі та плавання.

• військові
• жінки

До початку повномасштабного вторгнення Інна Яковенко займалася продажем вікон та дверей. Підприємиця мала два торгових павільйони у селищі Нововоронцовка на Херсонщині. З початком великої війни селище жінки залишилося єдиним неокупованим у Нововоронцовській громаді. Але росіяни впродовж 7 місяців мало не щодня його обстрілювати. Увесь серпень 2022-го року Інна прожила у підвалі через постійні “прильоти”. Обстріли пошкодили торгові павільйони, де торгувала Інна. Тож після того, як українські військові звільнили громаду, підприємиця обрала для себе новий шлях та започаткувала виробництво блоків із гранітного відсіву, щоби допомогти односельцям відбудувати їхні помешкання. 

Довідково: 11 листопада 2024 виповнюється два роки із звільнення Херсона від окупантів.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Херсон