Теми за тегом: загиблі

Панельну дискусію “Памʼять про загиблих. Як вшанувати пам’ять у публічних просторах так, щоб не знеособлювати загиблих” організовує ГО  “Українські ЛҐБТІК+ військові та ветерани за рівні права”. 

Під час дискусії учасники обговорюватимуть, як у публічних просторах вшановувати памʼять полеглих, не зводячи її лише до абстрактних символів, а зберігати імена та людську присутність. Окремо сфокусуються на формах видимого й гідного вшанування відкритих та закритих ЛГБТК+ захисників та захисниць у міському середовищі, зокрема, на ідеї створення алеї памʼяті. 

Учасники: 

• Олександр Деменко — голова ГО “Українські ЛҐБТІК+ військові та ветерани за рівні права”;
• Яків Лавринець — співголова ГО “ХЖО Сфера”, співорганізатор ХарківПрайду;
• Оксана Боркун — очільниця БФ “Маємо жити”, засновниця спільноти дружин загиблих захисників;
• Вероніка Голубнича — представниця ГО “Вшануй”;
• Дмитро Костюминський — військовий, художник-постановник, актор і театральний режисер, автор меморіалу “Дерево памʼяті” (онлайн).

На захід необхідно зареєструватися. 

• військові
• загиблі
• Київ
• ЛГБТ

Один з напрямів роботи Данської ради у справах біженців (DRC) в Україні  — нетехнічне обстеження території та очищення від вибухонебезпечних предметів. DRC займається тим, що тренує саперів ДСНС, а також навчає охочих цивільних шукати вибухонебезпечні предмети.

4-го вересня 2025-го року під час атаки команда DRC проводила цивільні гуманітарні заходи — працювала над розмінуванням території, аби відновити безпечний доступ до необхідної інфраструктури, сільськогосподарських угідь та житлових будинків. Від ракетного удару загинуло двоє демінерів і ще вісім отримали поранення. 

Данська рада у справах біженців запевняє, що залишається відданою своїй місії. Незважаючи на ризики та виклики, команди з розмінування виконують цю роботу, щоб запобігти подальшим жертвам від наземних мін та нерозірваних боєприпасів.

Поспілкуватися з командою DRC можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• загиблі
• злочини росіян
• постраждалі
• розмінування

29 серпня українці вшановуватимуть памʼять захисників і захисниць, які полягли під час захисту Батьківщини. До Загальнонаціональної хвилини мовчання о 9.00 долучитися можна у таких містах: 

Київ, Львів, Хмельницький, Біла Церква, Хорол, Чернігів, Вінниця, Полтава, Стрий, Ужгород, Миргород, Рівне, Івано-Франківськ, Харків, Дніпро, Одеса. 

До заходу також долучаються українські бізнеси, зокрема, Укрзалізниця. 

Журналісти мають змогу висвітлити акцію та поспілкуватися із організаторами із ГО “Вшануй”. 

• військові
• загиблі
• Київ

Дарʼя Ульман – дружина військового Кирила Ульмана, який загинув 15 лютого 2024-го року. На початку повномасштабного вторгнення чоловік долучився до лав Добровольчого формування територіальної громади в Дніпрі, яке створили ветерани 12-ї бригади НГУ “Азов”. У грудні 2022 року приєднався до лав Третьої окремої штурмової бригади в складі протитанкового батальйону. Кирило загинув від снайперської кулі. 

Дарʼя розповідає, що її чоловік захоплювався військовою справою. Після його загибелі, жалкувала, що не розпочала тренування разом з Кирилом. За рік Дарʼя закінчила 6 курсів та пройшла 2 повноцінні вишколи. А згодом створила власну спільноту, яка займається військовими вишколами для жінок.  Назвала її Community Ulman на честь загиблого коханого. 

Нині тренування вже пройшли 30 жінок, завдяки проєкту вдалося задонатити 76 тисяч гривень бойовим побратимам Кирила.

Журналісти матимуть змогу висвітлити тренування, які відбудуться у Києві 30–31 серпня. 

Поспілкуватися з Дарʼю Ульман можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

Благодійний фонд імені Іллі Грабара і Платформа пам’яті Меморіал запрошують до участі у національній акції Стіл пам’яті 2025. Захід відбудеться 29 серпня у День пам’яті загиблих захисників України. 

В межах події пропонують зарезервувати один столик у закладі (організації) та сервірувати його у пам’ять про полеглих героїв. Весь день цей столик ніхто не займатиме. Він немов чекає важливого гостя, що от-от має прийти. Минулого року такі столи зарезервували понад 800 закладів у всіх регіонах України. Також до акції долучились багато закладів за кордоном. 

Цьогоріч – до участі запрошують організації з усіх регіонів України:

• ресторани, кафе, кав’ярні та інші заклади харчування,
• військові підрозділи,
• заклади освіти, книгарні, бібліотеки.

Акцію Стіл пам’яті 2023 року ініціювала Марія Грабар у пам’ять про коханого Іллю Грабара, який поліг у бою за Україну, та всіх полеглих героїв. У 2024 році Фонд імені Іллі Грабара і платформа Меморіал об’єднали зусилля, аби масштабувати акцію.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із ініціаторкою акції Марією Грабар у Києві. Також можливе спілкування із учасниками, які долучились до події.

Довідково: Фонд імені Іллі Грабара – благодійна організація, створена у пам’ять про полеглого захисника Іллю Грабара. Фонд підтримує розвиток дітей, спортивні організації, фінансує змагання, допомагає громадським організаціям, які опікуються дітьми з різними недугами.

Ілля Грабар – народився у селі Капулівка Дніпропетровської області. Навчався у Литві, потім закінчив Харківську державну академію дизайну і мистецтв. Оселився на Київщині та побудував кар’єру саундпродюсера. З початком повномасштабної війни вступив до лав Збройних Сил України. Поліг у бою під Бахмутом на Донеччині 24 грудня 2022 року. Йому було 33 роки.

Платформа пам’яті Меморіал – це громадська організація, яка створює нову культуру пам’яті в Україні. Команда зберігає історії полеглих захисників і захисниць та цивільних, вбитих росією.

• військові
• загиблі
• культура
• Київ

Сім’я Терентьєвих жила в Чернігові, на півночі України. На початку повномасштабного вторгнення рф, 16 березня 2022 року, мати Дмитра, Тетяна, загинула внаслідок російського обстрілу. Вона залишила сина зі своєю матір’ю Марією лише на кілька хвилин, адже планувала швидко повернутися додому. (Внаслідок обстрілу Чернігова російськими окупаційними військами 16 березня 2022 року загинули 53 людини).

Бабуся Дмитра, Марія, стала його опікункою. Разом вони втекли з оточеного міста. Після звільнення півночі України повернулися до Чернігова та почали відновлювати зруйнований дім. 

На початку 2023 року батько хлопчика, Роман, вступив до лав Збройних сил України. Але вже в червні того ж року його визнали зниклим безвісти. На одному з російських сайтів з’явилося фото чоловіка  зі слідами побиття — він потрапив до ворожого полону.   

Сьогодні Марія каже, що живе виключно заради онука. Дмитро  —  розумний, допитливий хлопчик, який має успіхи в математиці та інформатиці, любить грати на фортепіано і дбайливо доглядає за улюбленими кактусами. І найбільше мріє про те, щоб знову обійняти свого тата.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Дмитром у Чернігові. 

Довідково: Благодійний фонд “Діти Героїв” підтримує дітей, які втратили одного або обох батьків через війну. Фонд пропонує негайну персоналізовану допомогу, включаючи гуманітарну допомогу, психологічну та медичну підтримку, а також можливості для навчання та розвитку дітей до досягнення ними повноліття.

• діти
• загиблі
• злочини росіян
• Чернігів

Військовослужбовець Володимир Дубровець з Житомирщини – колишній боєць “Азову” з позивним  “Вовк” – став опікуном 8 дітей свого брата. Батьки дітей загинули у грудні 2022 року. Подружжя поверталося додому лісовою дорогою, їхню автівку знесло на узбіччя, де транспорт підірвався на міні. Сиротами залишилися восьмеро дітей: найстаршому хлопцеві було 14 років, наймолодшій донечці два з половиною місяці. 

Самому Володимиру на той момент виповнилося 24 роки. Він не був одружений і не планував мати велику родину. 

Після того, як взяв опіку над дітьми, Володимир одружився. Нині разом з дружиною Діаною виховують маленького сина. Вся родина живе у будинку, який зводив загиблий брат Володимира. У майбутньому чоловік планує відродити бізнес брата. 

Поспілкуватися з Володимиром Дубровцем можна як онлайн, так і офлайн на Житомирщині, за попередньою домовленістю.

• діти
• загиблі
• постраждалі
• Житомир

Катерині Іоргу — 16 років. На початку повномасштабного вторгнення росії разом з родиною вона виїжджала із Донеччини до Вінниці. Адже в рідній Дружківці через наступ росіян стало небезпечно. 8 квітня 2022 року Катя, її мати та молодша сестра вирушили на залізничний вокзал Краматорська, де чекали на евакуаційний потяг. Того дня росіяни вдарили  по вокзалу із цивільними ракетою “Точка-У”. Внаслідок цього 61 людина загинула і 121 отримала поранення.

Мати Катерини загинула миттєво. Сама дівчинка дивом вижила, бо чоловік, імені якого вона так і не дізналася, закрив її собою від уламків та ударної хвилі. Рятівник Катерини не вижив, сама ж вона зазнала важких осколкових поранень обох ніг. Дівчині досі важко ходити, вона потребує постійної реабілітації та медичної допомоги.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Катериною у Києві.

Довідково:Благодійний фонд “Діти Героїв” підтримує дітей, які втратили одного або обох батьків через війну. Фонд пропонує негайну персоналізовану допомогу, включаючи гуманітарну допомогу, психологічну та медичну підтримку, а також можливості для навчання та розвитку дітей до досягнення ними повноліття.

• діти
• загиблі
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ

Головний рабин України Моше Реувен Асман будує житло для людей, які постраждали від російської агресії. Робить це в пам’ять про свого сина, який загинув на війні. 

У будинку на Київщині зможуть оселитися зокрема, сім’ї загиблих військових та багатодітні родини, які залишились без даху над головою. Зовнішні роботи завершені, але ще тривають внутрішні (ремонт квартир, комунікації). 

Моше Реувен Асман хоче відкрити цей дім до Дня Незалежності України.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із  Головним рабином України у Києві. 

Довідково: У вересні 2024 року в Києві відбулось прощання з Матітьягу Самборським – прийомним сином головного рабина України, який загинув на війні.

• загиблі
• релігія
• постраждалі
• Київ

2 серпня в музеї “Код нації” поблизу Києва відбудеться перший Фестиваль героїчної кави “Філіжанка”, присвячений памʼяті героя України Артема Тєлєбєнєва (позивний “Таліб”). Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та  створення нового смаку української ідентичності — через каву. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra. 

Головна мета фестивалю — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів. Захід проводиться у співпраці з фондом Revived Soldiers Ukraine, який спеціалізується на реабілітації після нейротравм, ураження центральної нервової системи, травм спинного та головного мозку, а також проводить до- та післяпротезну реабілітацію.

На захід необхідно акредитуватись до 31 липня. 

Довідково: Герой України Артем Тєлєбєнєв (позивний “Таліб”) — воїн ЗСУ, молодший сержант, зовнішній пілот (оператор) безпілотних авіаційних комплексів 411 окремого батальйону БПАК. Артем був активним волонтером з 2014 року, а з перших днів повномасштабного вторгнення став до лав оборонців — захищав Жуляни, брав участь у звільненні Ірпеня, а згодом діяв на найскладніших напрямках — Харківському, Херсонському, Донецькому та Запорізькому. Артем був нагороджений орденом за мужність 3 ступеня, медаллю за оборону Харківщини, Києва, за збережене життя. 

3 липня 2024 року під час евакуації побратимів на околиці Роботиного, Запорізької області, Артем загинув від танкового удару. 

Фестиваль “Філіжанка” організований за ініціативи Яни Беркут — юристки, баристки, волонтерки та вдови загиблого воїна Артема Тєлєбєнєва за підтримки третього Президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО “Київщина — це ми” та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука.

• військові
• загиблі
• Київ