Теми за тегом: військові

22 жовтня у Києві відкриють мурал, присвячений українським добровольцям, який називається “Тінь”. На муралі зображений військовий Олексій Мовчан з позивним “Тінь”, який загинув 1 травня 2022 року в Донецькій області під час виконання завдання. Чоловік не був військовим за професією, але мав бойовий досвід. Брав участь в АТО, а з перших днів повномасштабного вторгнення росії став на захист України. 

Основою для муралу стала остання світлина Олексія, зроблена за кілька хвилин до загибелі військового. На ній Мовчан з котиком, якого він з побратимами дістав з-під завалів. 

Ідея створення муралу виникла у дружини Олексія Юлії у липні 2022 року. Їй хотілося зробити для чоловіка прощальний подарунок. Мурал створили за кошти Юлії, а також родичів, побратимів та людей, які знали Олексія. Намалювали “Тінь” подружжя художників: Віталій Гідеван та Олена Нойна. Адже за життя Олексій дуже захоплювався роботами Віталія Гідевана. 

На відкритті муралу журналісти матимуть змогу поспілкуватися із дружиною Олексія Юлією Мовчан та його побратимами. 

• військові
• загиблі
• культура
• Київ

Ґленні Манчеґо 22 роки. Вона народилася у Сполучених Штатах, де й здобула медичну освіту. Дівчина вирішила, що найкраще місце, де вона може застосувати свої навички — це Україна. Тож Ґленна доєдналася до другого інтернаціонального легіону, як парамедикиня. Для того, щоб рятувати українських військових після обстрілів, знання української мови не потрібне, каже Ґленна, а тактична медицина — це, за її словами, як ремонт авто: все універсально. Американка зізнається, що навіть за тисячі кілометрів від США, відчуває себе майже, як вдома, а її побратими стали для неї другою сім’єю. 

• військові
• лікарі

Сергій Тітаренко  —  колишній військовий льотчик,  учасник бойових дій, майор ЗСУ у відставці,  голова громадської організації “Спільна місія” та психолог у реабілітаційному центрі на Львівщині. 

У 2012 чоловік брав участь у миротворчій операції в Демократичній Республіці  Конго, а вже через два роки, через російську агресію, став на захист України.  У червні 2014 року під час виконання бойового завдання під Слов’янськом на Донеччині окупанти поцілили у вертоліт,  в якому був Сергій (штурман) та інші члени екіпажу. Вертоліт загорівся та впав із висоти ста метрів. Сергія довелось витягувати,  у нього був зламаний хребет.  Далі  — довга реабілітація. Чоловік опинився у кріслі колісному. Втім це не завадило йому опанувати фах психолога.  Нині він допомагає іншим пораненим військовим, які набули інвалідності у результаті поранення, соціалізуватись та опрацювати травматичний досвід. Також допомагає  цивільним, які постраждали внаслідок війни. 

Довідково: Історія Сергія навіть ввійде до книги “Історія не без нас: становлення руху за права людей з інвалідністю в Україні”. Книгу готує громадська організація людей з інвалідністю Fight For Right. Її презентують наприкінці жовтня.

• військові
• постраждалі
• психологічна підтримка

28-річний фотограф Віталій Юрасов майже півтора роки документує війну. Він знімав бої, обміни полоненими та закриті операції спецпідрозділів. Віталій не просто приїжджає до військових, він живе разом із героями, яких знімає на “нулі”: спить там, де сплять вони та допомагає, чим необхідно. 

15 жовтня у столиці відкриється перша авторська фотовиставка Юрасова “War Face Project”. На ній представлять понад 50 робіт, зокрема, із підписами Володимира Зеленського, Валерія Залужного та Кирила Буданова.

Журналісти мають можливість відвідати відкриття виставки та поспілкуватись із Віталієм Юрасовим у столиці.

• військові
• культура
• Київ

Олег Мєдвєдєв пригадує, як ракети 24 лютого 2022 року впали неподалік його будинку. А о 5 ранку телефонував переляканий син. Розповідав батькові, що від обстрілів палають околиці Харкова. Тож Олег став на захист країни. 

У грудні минулого року він отримав поранення під Бахмутом: над чоловіком розірвався артилерійський снаряд. Олег отримав травми обох ніг: йому вщент роздробило колінні суглоби. 

Військовослужбовець потрапив в національну програму #ВрятуйКінцівку. Нині захисник проходить лікування на Дніпропетровщині. Одну ногу медики прооперували та встановили  ендопротез, на черзі —  друга. Тим часом військовий прагне знову почати повноцінно ходити, а також — повернутись на фронт.

Довідково: Щоб забезпечити лікування зі збереження кінцівок, МБФ “Здоров’я українського народу” в співпраці з українськими лікарями-ортопедами запустити національну програму #ВрятуйКінцівку.

• військові
• лікарі
• постраждалі

Марії Назаровій було 17, коли розпочалася Революція Гідності у Києві. На Євромайдані Марія організовувала пункти медичної допомоги та опікувалася постраждалими. Згодом дівчина взялася перекладати іноземні протоколи з тактичної медицини — радянські довіри не вселяли. У 2014-му, коли росія окупувала Крим та частину Донецької і Луганської областей, Марія працювала медиком на фронті. З 2015-го бойова медикиня навчала тактичній медицині правоохоронців, а через рік Марія вже у Генштабі взялася за реформу тактичної медицини в ЗСУ. 

Також завдяки її зусиллям на кожній станції столичного метро з’явилися дефібрилятори, які вже врятували 9 життів. 

З початком повномасштабного вторгнення Марія повернулася до навчання тактичній медицині військовослужбовців Сил оборони. 

• військові
• жінки
• лікарі

Віктору Ільчаку — 18 років. За етнічним походженням Віктор — ром. Хлопець народився на Закарпатті і все життя прожив на заході України. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Віктор одразу попередив рідних, що збирається мобілізуватися і боронити Україну. Сім’я Віктора намагалася переконати хлопця не воювати, його бабуся навіть ходила до військкомату і просила, аби документи Віктора не приймали. Втім хлопець настояв на своєму та воював у розвідувальному батальйоні “Сонечко”. Нині Віктор Ільчак знову передбуває на Закарпатті, там  реабілітується після поранення та контузій.

Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн — за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Ужгород

Навесні 2022-го року попри повномасштабне вторгнення Іван Прибило з дружиною Світланою вирішили відкрити власну справу. А саме вирощувати равликів. І хоча Іван вже мобілізувався до Сил Оборони разом з молодшим сином, це не стало на заваді відкриттю равликової ферми. Водчас, родинний будинок Івана, який сім’я називає його дітищем, став прихистком для тих, хто тікав від війни. Переселенці живуть тут і досі. 

Коли равликова ферма лише почала приносити прибуток, родина Івана дізналася про загибель чоловіка. Припиняти роботу ферми сім’я не наважилася, адже це була мрія захисника. Окрім цього, на території ферми дружина та невістка Івана організували табір для дітей зі східних областей, які ще не були на заході України. Родинну справу підтримав також Український ветеранський фонд, від якого равликовій фермі вдалося отримати фінансову поміч. 

• військові
• діти
• загиблі
• постраждалі
• Львів

Кримський татарин Муса  —  розробник багі “Дракаріс” (“Dracarys”), які разом із командою виготовляє для військових. Після окупації Криму чоловік покинув півострів. Займався підприємництвом у столиці. А вже  під час повномасштабного вторгнення рф самотужки розробив багі для військових з підвищеною прохідністю. Через оголошення в мережі він зібрав  команду фахівців, які  долучились до виготовлення. Багі Муси можуть вмістити 4-х людей (за потреби — і більше), а також перевозити поранених чи необхідні військовим вантажі. Багі виготовляють на кошти, які задонатили прості українці. Долучаються також спонсори та благодійні  фонди. 

• військові

Невдовзі перед початком повномасштабного вторгнення Сергій Каштаков планував стати frontend-розробником  та працювати в галузі ІТ. Втім, 24-го лютого минулого року коханий розбудив Сергія та повідомив, що почалася війна. Іншого варіанту, окрім братися за зброю, Сергій для себе не бачив, адже він вже воював з росією у 2014-му році. Сергій повернувся до війська та став бойовим медиком. Його партнер залишився вдома разом з матір’ю військового, аби доглядати за нею. Сергій зробив камінг-аут торік. Боєць каже, що побратими прийняли його і навіть стали толерантнішими до ЛГБТ+ людей. 

Додатково: Сергій Каштаков перебуває на передовій. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• ЛГБТ