Теми за тегом: військові

До повномасштабного вторгнення Костянтин Фролов працював міжнародним тренером у косметичній компанії, викладав у Вірменії, Грузії, Азербайджані та Україні. 

Костянтин планував мобілізуватися ще у 2022-му році. Остаточне рішення піти до армії ухвалив  після того, як його мати, яка живе в окупованому Криму, стала на бік країни-агресорки. Нині Костянтин з мамою не спілкується.

Чоловік перебуває на навчаннях у столиці і готується стати оператором БПЛА. Побратими знають про орієнтацію Костянтина та ставляться до нього з повагою.

Костянтин Фролов перебуває на навчаннях у столиці. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• військові
• Київ
• ЛГБТ

У межах проєкту “БугуртСіч” відновлюють психологічний стан військових через бугуртний спорт. Це командний вид спорту, що полягає в імітації лицарських боїв у повному обладунку або м’якому захисті.

І це не лише видовищно, а й, як показує досвід інших країн, дуже ефективно для допомоги бійцям. Наприклад, більшість бугуртсменів США — колишні військові. Вони розповідають, що бугурт допоміг їм впоратись з ПТСР, побороти алко- і наркозалежності та навіть попередити суїцид. Адже, окрім, власне, фізичних навантажень бугуртний спорт дає своє ком’юніті.

Проєкт функціонує вже понад 10 місяців. За цей час тренування відвідала 171 людина. Один із ветеранів, який приєднався до проєкту, навіть пішов працювати ковалем та вчиться виробляти обладунки. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про проєкт та висвітлити його у Києві. 

• військові
• культура
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення 50-річний актор театру та кіно Олександр Лаптій зіграв у низці українських фільмів. Зокрема, мав ролі у стрічках: “Захар Беркут”, “Правило Бою” та “Черкаси”. Незадовго до початку великої війни Олександр отримав запрошення від кастинг-директорки проєкту “S.T.A.L.K.E.R. 2” взяти участь у створенні сиквелу. Олександр, як фанат всесвіту S.T.A.L.K.E.R., одразу погодився і став моделлю для 3D-анімації одного з ключових персонажів гри. До лютого 2022-го року команді вдалося провести всього кілька знімальних днів. 

З початком вторгнення проєкт став на паузу, а влітку 2023-го року Олександр мобілізувався і став бійцем 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”, де отримав псевдо “Сей”. Втім, у листопаді того ж року роботу над сиквелом відновили, а Олександр отримав дозвіл від командування та повернувся до роботи над своїм персонажем.  

Олександр Лаптій готовий до спілкування з журналітами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою “Азову”. 

• військові
• культура

Дмитро Стєпнов захоплювався веслуванням на ялах – невеличких шлюпках з кількома парами весел – змалечку. З 2018-го року Дмитро навчав усіх охочих веслувати на ялі у Маріуполі. Чоловік зібрав команду та навіть брав участь у змаганнях. 

Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро разом з командою зміг евакуюватися із оточеного росіянами Маріуполя до Дніпра. І вже на новому місці створив все з нуля: збудував нову сучасну шлюпку і відновив заняття. 

Згодом до його ініціативи долучився реабілітаційний центр з Одеси, який запропонував проводити заняття з веслування для військовослужбовців, які втратили кінцівки на передовій. Нині ініціатива веслування на ялах для військових працює безкоштовно у Дніпрі, Одесі та Києві. Дмитро отримує позитивні відгуки від бійців, які навчаються, реабілітуються та беруть участь у змаганнях. 

Дмитро Стєпнов перебуває у Дніпрі. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ
• Дніпро
• Одеса

Команда ГО “CHYSTO.DE” запрошує на фестиваль екології та кіно, який присвячують полеглому військовослужбовцю Роману Жуку. 

Фестиваль відбудеться 9-11 серпня у Колочаві (Закарпаття). Під час Eco Film Festival планують організувати чотири основні напрямки – екологія, кіноосвіта, кінопокази та туризм. На фестивалі молодь та підлітки  під керівництвом професійних режисерів зніматимуть відео про природу та стопмоушн-мультик про те, як сміття вбиває тварин. Заплановані й покази кіно просто неба, лекції та майстер-класи від режисерів, продюсерів та сценаристів, а також дискусії на екологічну тематику. 

Роман Жук мріяв про масштабний екологічний фестиваль, адже за життя разом з дружиною організував чимало еко-пікніків на березі Вільшанського водосховища на Закарпатті, береги якого просто всіяні сміттям. Роман Жук мобілізувався до Сил Оборони одразу після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го року. Чоловік працював розвідником  артилерійського взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув Роман під час виконання бойового завдання у травні 2022-го року. Вже після його смерті активісти вивезли понад 20 тонн сміття з берегів Вільшанського водосховища, яке так любив і захищав Роман. 

Довідково: Команда ГО “CHYSTO.DE” кілька років успішно очищає Карпати від сміття, займається природоохоронною діяльністю та екологічною просвітою.

• військові
• екологія
• загиблі
• культура

Ідея проєкту з’явилася у письменника Сергія Жадана (нині він військовослужбовець 13 бригади НГУ “Хартія”)  ще до початку повномасштабного вторгнення: коли працював на волонтерському радіо “Тризуб FM”. Тоді усвідомив важливість комунікації між військовими та цивільними, між тилом та фронтом. Відтак, після мобілізації Жадан повернувся до ідеї медіамайданчика, з якого лунатимуть голоси передової. Першими гостями на радіо стали парамедикиня Юлія “Тайра” Паєвська, командир бригади “Хартія”, полковник НГУ Ігор Леськів та фронтмен гурту “Пиріг і Батіг” Мар’ян Пирожок. Випуски мандрівного “Радіо Хартія” виходитимуть раз на тиждень. Щоразу це будуть нові локації та запрошені гості.

Автори проєкту мандрівне “Радіо Хартія” готові до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• культура

У фотопроєкті 13 бригада представила двох військовослужбовиць: 25-річну санітарну інструкторку роти ударних БПЛА “Хартії” Світлану “Чуму” та 22-річну операторку БПЛА Ірину “Геру”. “Чума” до початку повномасштабного вторгнення займалася управлінням магазином мотозапчастин та спорядження. Нині вона є бойовою медикинею, а також навчає бійців рятувати життя побратимів на полі бою. Військова “Гера” до початку великої війни працювала у SMM. Нині керує безпілотниками.

“Чума” та “Гера” перебувають на передовій. Готові до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• культура

Ейден Аслін народився у Великій Британії, але ніколи не служив у війську рідної держави. Вперше подався на війну у 2015-му році, коли йому виповнився 21 рік. Хлопець поїхав до Сирії та пробув там півтора роки. 

Ейден цікавився Україною, спостерігав за подіями, які розгорталися на Сході і вже у 2018-му році долучився до ЗСУ у складі 137-го батальйону морської піхоти 35-ї бригади. Згодом перевівся до 1-го батальйону 36-ї бригади морської піхоти, де прослужив близько чотирьох років. Повномасштабне вторгнення Ейден зустрів у Маріуполі. Трохи більше місяця його підрозділ пробув в оточенні. Британець потрапив у російський полон, де провів півроку. Чоловіка незаконно звинуватили у найманстві, проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності і повалення “конституційного ладу” у Донецьку. Йому винесли вирок у вигляді смертної кари. У полоні військовий піддавався тортурам та вже не сподівався, що зможе повернутися додому. 

Втім, у вересні 2022-го року Ейдена звільнили під час обміну полоненими. На певний час чоловік повернуся до Великої Британії, там отримував допомогу від служби психологічної підтримки. Нині Ейден Аслін знову в Україні та служить у міжнародному легіоні ГУР МО. 

Військовослужбовець готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Тамара Корягіна та її чоловік Сергій Михайленко народилися та мешкали у Маріуполі. У 2019-му році Сергій долучився до лав “Азову” (нині —  Бригада Національної гвардії “Азов”).

З початком повномасштабного вторгнення Сергій, який був на навчаннях на Львівщині, повернувся додому та став на захист Маріуполя. А Тамара намагалася вижити у місті, яке знищували обстрілами росіяни. 

Жінка зуміла виїхати 18 березня 2022-го року. Згодом дізналася, що на початку квітня Сергій отримав осколкове поранення, але операції так і не дочекався, адже бракувало медикаментів. 

16 травня 2022-го року Тамара востаннє спілкувалася з чоловіком: він написав, що отримав наказ виходити у полон і додав: “Скоро побачимося, готуйся до весілля”. Тамара каже, що третій рік живе лише завдяки цьому повідомленню. За цей час дівчина не отримала жодного листа від коханого і бачила його лише нас російських пропагандистських відео. Дівчина певна, що її коханого катують у виправній колонії “Полярний вовк”, що у російському Сибіру, де він зараз перебуває. До того, як відправити Сергія до колонії, над ним провели незаконне судилище у окупованому Донецьку. Захиснику Маріуполя винесли “вирок” — довічне увʼязнення.

У червні 2024-го Тамара стала однією з учасниць делегації дружин військовополонених, які вкотре приїхали до Папи Римського з проханням посприяти звільненню незаконно увʼязнених українців у росії.

Тамара Корягіна перебуває у Дніпрі. Дружина Сергія Михайленка готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Дніпро

Дмитро Куценко долучився до війська ще у 2014-му році. А у 2015 посадив перші черешні у родинному саду. 9 років Дмитро разом із батьком плекав власну справу, за цей час його сад розрісся до 450 дерев. 

Втім, із початком повномасштабного вторгнення Дмитро повернувся на передову. Чоловік мобілізувався до 93-ї бригади, воював з окупантами на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Бахмут Дмитро боронив з серпня 2022-го року, а у березні 2023-го боєць опинився у підвалі багатоповерхівки, на яку ворог скинув дві авіабомби. 5 поверхів будинку склалися над чоловіком. 33 години Дмитро боровся за своє життя під тоннами бетону. Побратими Дмитра власноруч розібрали завали, чоловіка витягли та евакуювати до шпиталю. 

Дмитро втратив обидві ноги, переніс низку операцій, пройшов реабілітацію та опанував протези. У 2024-му році Президент України нагородив ветерана орденом “Золота Зірка” та званням Героя України. Нині Дмитро повернувся до родинної справи, придбав крісло колісне та електроскутер, на якому їздить піклуватися про свій сад.

Дмитро Куценко перебуває у Нікопольському районі на Дніпропетровщині. Ветеран готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Дніпро