Теми за тегом: військові

Ігор Велько — ветеран російсько-української війни. Повномасштабне вторгнення чоловік зустрів на цивільній роботі, а вже за кілька днів прийшов до військкомату та долучився до Сил Оборони. Під час служби Ігор отримав поранення та втратив ногу. Після операції, лікування та реабілітації — найважчим викликом для ветерана стало прийняти нову реальність. 

Ігор знайшов оголошення про можливість людям з інвалідністю отримати посвідчення водія у інклюзивній автошколі Дніпра. Ігор зацікавився і подав заявку на категорію С1. Навчання проходило на спеціально обладнаному під потреби осіб з інвалідністю вантажному автомобілі (3,5-7,5 тонн) з ручним керуванням. Ігор відмінно склав екзамени, став першим випускником сервісного центру МВС Дніпра та отримав посвідчення водія категорії С1.

• військові
• постраждалі

Мар’яна Мамонова, яка вагітною потрапила у ворожу неволю, нині заснувала благодійний фонд. Він спрямований на допомогу жінкам, які пережили російський полон. 

Мар’яні — 32 роки. Вона медикиня, капітанка Медичної служби Збройних сил України.  Ще з 2018  року їздила  у зону АТО/ООС. 

На початку повномасштабного вторгнення жінка служила в Маріуполі. А у  середині березня 2022 року дізналась, що вагітна. Попри це  продовжувала рятувати життя людей. Згодом разом із побратимами та десятками цивільних перебувала на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча, який утримували українські військові. У полон до окупантів потрапила 4 квітня. Майже півроку вагітна жінка була у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини.  21 вересня 2022 року її звільнили під час чергового обміну полоненими. Через чотири дні вона народила донечку.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Мар’яною у Львові, або у онлайн форматі. 

• військові
• жінки
• полонені
• постраждалі
• Львів

Владислав Кушнірук — столичний хірург-імплантолог. Початок повномасштабного вторгнення Владислав зустрів з уже чималим досвідом у хірургії і, коли йому запропонували долучитися до благодійної програми для військових, чоловік не вагався. Швейцарська компанія Straumann безкоштовно виділила для українських армійців 5 тисяч імплантів і необхідні деталі до них. 

Бійці звертаються з різноманітними проблемами з зубами, які виникають  не лише внаслідок поранень, а й через неякісну воду чи відсутність умов для нормальної гігієни на передовій. Допомагають благодійники і військовим, які пройшли російський полон. Спершу команда лікарів діагностує, консультує, складає програму лікування та замовляє імплантати. Потім на бійців чекає тривалий шлях лікування, операцій до реабілітації.  На знак подяки військові залишають свої підписи на українських прапорах. Таких підписів — уже більше сотні. Один з таких стягів залишиться у столичній лікарні, а інший — поїде до Швейцарії.

• військові
• лікарі

“Плавання від 0 до 1000 м за 2 місяці” — це проєкт з плавання для військових, які відновлюються після поранень. Мета ініціативи — допомогти бійцям повернути впевненість у собі та своєму тілі. Серед учасників проєкту є захисники, які втратили кінцівки. За два місяці інтенсивних тренувань у басейні вони навчаються плавати, розвивати силу та витривалість.  

Тренування відбуваються тричі на тиждень, двічі на тиждень з командою працюють масажисти-реабілітологи. Загалом, із жовтня 2023 року тренування відвідали більше 100 людей.  

Нині учасники проєкту готуються до змагань у відкритій воді  “Oceanman”, які відбудуться 28-30 червня у столиці. На цих вихідних вони тренуватимуться на одному із озер Київщини.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу висвітлити проєкт “Плавання від 0 до 1000 м за 2 місяці”.

Довідково: Проєкт створений громадською організацією “ONE TEAM FORCES”. Це спільнота, яка прагне впроваджувати комплексний підхід для організації персоналізованих можливостей для всеохоплюючого відновлення військових з пораненнями. Вона допомагає учасникам бойових дій, які перебували на службі ДО та/чи ПІСЛЯ 24 лютого 2022 та отримали поранення чи психологічну травму внаслідок збройної агресії рф.

• військові
• постраждалі
• Київ

36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського була однією з тих, хто до останнього обороняв Маріуполь. У квітні-травні 2022 року близько 1300 бійців підрозділу опинилися у ворожому полоні. За інформацією від родин, утримання близько 800 з них підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста. 

Оборонців Маріуполя ворог передає для обміну особливо неохоче, щодня піддаючи їх тортурам, побиттю, голоду та моральним приниженням. Військовополонені вже понад два роки перебувають у жахливих умовах у СІЗО та колоніях. Родичі військовополонених 36-ї бригади морської піхоти впевнені, що у бранців майже не залишилося ресурсу триматися, а стан їхнього здоров’я критичний. 

Під час пресконференції рідні детально розкажуть про все, що вдалося дізнатися про військовополонених і умови їхнього утримання.  

Учасники:

– Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ;

– Мілана Компанієць, мати Юрія Гульчука, військовополоненого 36 ОБрМП 

– Юлія Петрик, дружина Микити Петрика, військовополоненого майора 36 ОБрМП;

– Ганна Бей, дружина Павла Бея, військовополоненого старшого матроса 501-го окремого батальйону 36 ОБрМП; 

– Марина Голінько, майор медичної служби ЗСУ, яка пережила полон у 2022 році;

• військові
• полонені
• Київ

Ветеранський простір “Серцевір” вже понад рік працює у віддаленому форматі без власного приміщення. У квітні цього року засновники та учасники простору, а саме військові, ветерани та їхні родини, взялися за ремонт колишньої жіночої консультації, де у майбутньому “Серцевір” відкриє свої двері для всіх охочих. Нині у приміщенні триває демонтаж конструкцій. Військові з пораненнями, дехто на протезах, приходять і власноруч беруться наводити лад, аби прискорити відкриття офлайн простору. Там планують обладнати сучасний та інклюзивний спортзал. Цілий поверх відведуть для психологічних консультацій та підтримки ветеранів. У просторі також надаватимуть юридичну допомогу та відкриють дитячу кімнату, аби родини могли вільно провести час у спортзалі або долучитися до тренінгів. 

• відбудова
• військові
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Чернігів

Олександр Швачка мобілізувався до Сил Оборони у 2015-му році, коли росія вперше атакувала Україну. Чоловік служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді, а після демобілізації потрапив в оперативний резерв. Вдруге Олександр добровільно взяв зброю до рук з початком повномасштабного вторгнення. Військовий долучився до 95-ї бригади. 

У березні 2022-го року на Київщині Олександр постраждав від танкового снаряду і в результаті втратив ногу. Спершу військовий був впевнений, що швидко опанує протез і повернеться до побратимів. Втім, на Олександра чекало довготривале лікування та реабілітація. Ветеран почав займатися спортом, аби мʼязи не встигли атрофуватися. Згодом з чоловіком звʼязалася Федерація стронгмену України. 

Олександр поставив перед собою мету допомогти кожному ветерану, незалежно від місця перебування, тренуватися і відновлюватися після поранень. Тож став одним з засновників спеціального мобільного застосунку Trenvet, який допомагає військовим відшукати найближчий до них заклад, куди можна прийти і безкоштовно потренуватись, або ж знайти потрібного спеціаліста — тренера, реабілітолога, масажиста. 

Олександр Швачка перебуває у Києві. Ветеран готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Додаток Trenvet створили за підтримки Українського ветеранського фонду в межах проєкту ГО “Асоціація сприяння фізичній реабілітації осіб з інвалідністю “Звитяга Нескорених”.

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Олег Сливар був професійним танцюристом. Чоловік займався народними танцями на Львівщині. Своє життя Олег змінив кардинально влітку 2022-го року: військовий вирішив мобілізуватися і долучитися до лав Національної гвардії України. Разом з побратимами Олег воював на Донецькому напрямку. Під час одного зі штурмів чоловік отримав численні осколкові поранення. Через обстріл евакуювати військового вдалося не одразу. Згодом на стабілізаційному пункті серце чоловіка зупинилося, втім, медикам вдалося повернути Олега до життя. Військовий втратив ногу, але завдяки реабілітації у медичному центрі зумів опанувати протез з електронним коліном. І нещодавно повернувся на сцену.

Олег готовий до спілкування зі ЗМІ онлайн або ж офлайн у Львові.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

Чоловік Любові Ковальчук — Дмитро — загинув на війні. На момент повномасштабного вторгнення він уже був учасником Операції об’єднаних сил: у 2019-му році підписав контракт та служив у десантно-штурмових військах 95-ї бригади. Брав участь в бойових діях на Донецькому напрямку, 12 липня 2022 року його життя обірвалося. В той день Дмитро ще встиг зателефонувати дружині та сказати прощальні слова. Донечці подружжя — Амелії — було всього лише півроку. 

Любов до письма допомогла жінці пережити найважчі моменти після смерті чоловіка. Через поезію та спогади вона виливала на папір свій біль. З часом це переросло у книгу, яку зараз готує до друку. Назвала її “Тобі, мій Герою!”. 

Любов вважає, що це найкращий спосіб зберегти пам’ять про коханого-воїна та знайти розраду під час проживання втрати найдорожчої людини. Окрім цього, вона сподівається, що книга допоможе іншим жінкам, які втратили чоловіків на війні, знайти підтримку та сили, щоб продовжувати жити.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Любов’ю у Рівному.

Довідково: Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Рівне

14 червня лейтенант Олександр “Байкер” Возний вперше зустрінеться з медиками МОAS, які підтримували його життя, після того, як військовий отримав важкі поранення на полі бою. 

У липні 2023 року лейтенант Олександр Возний із позивним “Байкер” командував взводом у Десантно-штурмових військ під час штурму села Роботине на Запоріжжі. Ворожий снаряд вибухнув за два метри від військового, пошкодивши легені, хребет і кінцівки. Олександр зазнав значної втрати крові, пережив 7 зупинок серця. Дорогою до лікарні команда МOAS провела відчайдушну серцево-легеневу реанімацію військового у своїй швидкій. До складу команди входили анестезіолог Станіслав Геранін, парамедик Володимир Вагонін та водій Сергій Гольдованський.

“Я втратив надто багато крові, і вони не могли ввести ліки, бо мої вени були недоступні. Але медик MOAS якось вірив, що зможе мене врятувати. Він сказав, що буде продовжувати мене реанімувати і доправить до обласної лікарні. Я надзвичайно вдячний команді. Кожного дня дякую Богові, що я живий. Я такий щасливий, що мої діти не стали сиротами”, — каже боєць.

Крім того, 14 червня Олександр Возний виступить у Києві на презентації книги “Сирени надії: Місія МОАС зі спасіння життів в Україні”, що висвітлює героїчну роботу, яку виконують українські медичні команди організації.

Минулого листопада президент Зеленський нагородив Олександра орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Олександр також отримав медалі від мера Києва та командира Десантно-штурмових військ Збройних Сил України за хоробрість і самовідданість у збереженні життів своїх товаришів. Військовий досі проходить інтенсивну реабілітаційну терапію. 

Зустріч Олександра із медиками проходитиме у невеликому приміщенні, тож медіа рекомендують звертатися за акредитацією заздалегідь. Також Команда MOAS може надати ЗМІ фото та відео порятунку Олександра.

Довідково: МОAS — це міжнародна гуманітарна організація, яка працює в Україні з початку великої війни і вже врятувала понад 45 000 життів. Організація має 150 команд українських медиків, які працюють на 50 швидких, забезпечених сучасним обладнанням. МОAS повністю покладається на збори коштів для підтримки своєї діяльності, яка коштує 1 мільйон доларів на місяць.

• військові
• лікарі
• постраждалі