Теми за тегом: військові

До тисячного дня полону морських піхотинців Медійна ініціатива за права людини та Асоціація “Сила морської піхоти” проведуть велику пресконференцію, де порушать питання отримання доступу до місць їхнього утримання. Подія відбудеться 8 січня у Києві (точну адресу учасникам буде надіслано на вказану електронну пошту).

Головні теми:

• Кількість, стан та умови утримання морських піхотинців у російському полоні;
• Змішані медичні комісії для огляду поранених та важкохворих військовополонених, передбачені Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими;
• Дипломатичні шляхи отримання доступу до місць несвободи у росії, зокрема положення Віденської Конвенції про право міжнародних договорів.

Під час пресконференції родини військовополонених презентують тематичний пін (значок), який символізує підтримку та солідарність із морпіхами-захисниками Маріуполя.

Спікери:

• Представники родин полонених морпіхів;
• Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ;
• Представник МЗС України;
• Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: У квітні-травні 2022 року, після довготривалої оборони Маріуполя, підрозділи морської піхоти разом із іншими обронцями міста потрапили у російський полон. Найбільше — 12 квітня 2024 року під час прориву з оточеного росіянами заводу Ілліча та намагання з’єднатися з силами полку “Азов”, які утримували “Азовсталь”.

Зі свідчень родин, частина полонених морських піхотинців наразі перебувають у критичному стані. В окремих випадках він так стрімко погіршується, що транспортувати бійців без спеціального медичного обладнання уже неможливо. Найпоширенішою проблемою є важкі форми туберкульозу з ускладненнями. росія продовжує утримувати бійців, які не можуть рухатися і хворих на рак. Нещодавно стало відомо про факти підключення хворих до системи штучної вентиляції легенів на постійній основі.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Ірпінський ветеран Віталій “Сармат” Кожокарь створює унікальні письмові ручки з гільз. Серед власників цих ручок – Валерій Залужний (колишній Головнокомандувач ЗСУ), відома громадська діячка та журналістка Тамар Джейкобі. 

Вперше Віталій взявся за зброю у 2014 році, коли росія почала агресію на Сході України. А в лютому 2022-го він долучився до Добровольчого формування територіальної громади Ірпеня. Як командир взводу, успішно відбивав атаки ворога на рідне місто.

Нині разом із побратимом Володимиром Віталій виготовляє письмові ручки з гільз, що залишилися після боїв російсько-української війни, а також із часів Першої та Другої світових воєн.

• військові
• культура
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі 12-ї бригади НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022-го року Дмитро отримав два осколкових ушкодження. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Перед наказом вийти у ворожий полон, Дмитро разом з побратимами міркували над різними варіантами завершення боротьби у Маріуполі. Серед них були і самогубство. Зрештою бійці отримали чіткий наказ та вийшли у російський полон наприкінці травня 2022-го року.

До 26 вересня 2022-го року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024-го року під час обміну полоненими. Нині військовий проходить реабілітацію після полону та відновлюється.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, у Львові запланований перформанс “Третє Різдво у полоні”, а мирні акції відбудуться у 24 містах України.

21 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Коломиї, Житомирі, Обухові, Полтаві, Павлограді та Запоріжжі.

22 грудня мирні акції заплановані у Києві, Умані, Кролевці, Коростені, Овручі, Черкасах, Ужгороді, Миколаєві, Коростишеві, Ковелі, Кропивницькому, Одесі, Острозі та Львові.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Львів
• Одеса

Тетяні Теплюк – 72 роки. Жінка заміжня та має сина військового, який разом з нею служить у “Азові”. Агресія росії проти України – не перша війна для Тетяни. У 1980-му році жінка поїхала до Афганістану працювати медсестрою та опікуватися пораненими. 

У 2013-му році, коли розпочалась Революція Гідності, взялася їздити на Майдан Незалежності та волонтерити у медпункті у Жовтневому палаці.

У 2015-му році жінці запропонували працювати у медпункті “Азову” в Маріуполі. Там Тетяна зустріла повномасштабне вторгнення. На той момент жінка була цивільною, хоча й носила однострій, але у ворожий полон разом з побратимами заходила вже військовослужбовицею за рішенням командира. Вісім місяців Тетяна була у полоні: каже, що її не катували, але щодня чула, що відбувається з українськими бійцями поруч. Після повернення Тетяна пройшла військово-лікарську комісію і виявилася здоровою та придатною до служби. У вересні 2023-го року Тетяна повернулась до війська, поки що до паперової роботи у медпункті. Жінка налаштована носити український піксель до перемоги.

Поспілкуватися з Тетяною Теплюк можна онлайн та офлайн за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• полонені

Коли росія вперше атакувала Україну, 19-річний Костянтин жив у Нью-Джерсі, США. Хлопець вирішив повернутися до України, щоб долучитися до ЗСУ та вирушити на передову. 

Боєць розповідає, що на той момент його знайомі, які були українськими футбольними фанатами, вже обʼєдналися у перші добровольчі підрозділи. Костянтин без вагань приєднався до них на Луганському напрямку. Родина дізналася про рішення хлопця, коли він вже був на фронті.

За десять років служби військовий встиг змінити декілька посад у війську. Нині Костянтин служить у морській піхоті і займається FPV-дронами. За словами бійця, 8 з 10 FPV-дронів під його керуванням вражають ціль. Костянтин запевняє, що служба для нього це і робота, і захоплення. 

Костянтин перебуває на передовій. Поспілкуватися з військовослужбовцем можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові

Олена Легенчук  —  житомирянка та матір 4-х дітей.  6 років тому разом із дітьми вона переїхала до Іспанії. З початку повномасштабної війни Олена почала волонтерити, а згодом стала капеланкою (військовим священиком). Нині Олена їздить між Україною та Іспанією, куди повертається, щоб побачитись із дітьми. 

Олена служить капеланкою на волонтерських засадах. В її обов’язки входить душпастирська опіка для військових, але, за словами жінки, нині виконує набагато більше функцій: окрім духовної, це і психологічна підтримка.

Капеланка Олена організовує ретрити для військових та їхніх сімей. Робить щотижневі зустрічі для дружин військових, проводить консультації для ветеранів та тих, хто повернувся з полону, загальні консультації для дружин військовополонених, відвідує вдів. 

За попередньої домовленості з Оленою можливо поспілкуватись  у Києві або Полтаві, а також у онлайн-форматі.

• військові
• жінки
• релігія
• Київ
• Полтава

Неллі Чорбі — 22 роки. Коли розпочалась велика війна, вона навчалась на акторку (третій курс) у  Київському  національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Дівчина розповідає, що мріяла грати у театрі. Неллі також пише пісні (є й ті, які написані під час війни). 

Шлях Неллі у ЗСУ почався із волонтерства: 28 лютого 2022 року разом із подругою прийшла у волонтерський штаб, де спершу працювали на кухні. Але дівчина хотіла більшого. Нині Неллі — старший навідник мінометного розрахунку. Її звання — старший солдат.

За майже три роки у ЗСУ, військова пережила чимало. Розповідає, що із побратимами із мінометної батареї набагато швидше знаходить спільну мову, ніж із тими, з ким спілкувалась до війни. 
За попередньої домовленості спілкування із Неллі можливе у онлайн-форматі, за погодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Управління молоді та спорту Київської обласної державної адміністрації реалізує низку ініціатив, спрямованих на підтримку учасників бойових дій через спортивно-оздоровчі заходи. Особлива увага приділяється підтримці адаптивних спортивних клубів, які займаються реабілітацією ветеранів, військових, людей з інвалідністю та їхніх родин. На Київщині успішно функціонують шість таких клубів “Активні парки – Нестримні”.

У клубах пропонується необхідне обладнання та кваліфіковані тренери, які володіють навичками роботи з різними групами людей. Відвідувачі можуть взяти участь у спеціальних заняттях з плавання, фітнесу, джиу-джитсу, загальної фізичної підготовки та стрільби з лука. 

Протягом року у адаптивних спортивних клубах Київщини пройшли реабілітацію понад 500 ветеранів. 

• військові
• постраждалі
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення 22-річний Данило та його батько Сергій жили в Кривому Розі та працювали далекобійниками. У червні 2022-го року Сергій мобілізувався до лав українського війська. Його син Данило почав їздити до підрозділу батька на Херсонщині, як волонтер.

У березні 2023-го Данило також вирішив долучитися до ЗСУ. Обрав для себе батьків підрозділ, аби бути поруч. Тато та син нині разом працюють в евакуаційному екіпажі – вивозять поранених військових з передової. Сергій каже, що робота поруч із сином надає йому сил залишатися у війську до самої перемоги.

Після завершення війни Сергій планує знову стати далекобійником, а Данило мріє розпочати власний бізнес. 

Поспілкуватися з Данилом та Сергієм можна як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера. Журналісти зобов’язані мати акредитацію від МО.

• військові
• постраждалі
• евакуація