Теми за тегом: військові

Британець Вайпер прослужив у війську своєї країни чотири роки. Під час останнього року служби військовий ухвалив рішення долучитися до української армії.

В Україні вирішив доєднатися до 13 бригади НГУ “Хартія”. Пройшов медичні обстеження та підписав контракт.  Вже під час навчань на полігоні військовий помітив чимало відмінностей між українською та британською арміями. Але, каже, легко адаптував свої навички до нових умов війни. Вайпер налаштований служити в Україні до завершення війни, адже хоче вберегти не лише українську державу, а й решту світу від російської агресії.

Вайпер перебуває на передовій. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 26 містах України.

26 жовтня заходи відбудуться в Охтирці, Павлограді, Чернігові, Вінниці, Білій Церкві, Ірпені, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі та Павлограді. 

27 жовтня мирні акції заплановані у Києві, Південноукраїнськ, Миколаєві, Умані, Ужгороді, Коростені, Обухові, Кролевці, Овручі, Коростишеві, Кременчуці, Одесі, Кривому Розі, Івано-Франківську, Острозі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• полонені

Відділ комунікацій командування Сил територіальної оборони ЗСУ (ТРО Медіа) може допомогти журналістам із контактами героїв для створення сюжетів чи статей. Так, наприклад, є можливість розповісти про іноземців в Силах ТрО (зокрема, є представники Грузії, США, Австралії, Угорщини), про жінок-військових, про капеланів, про окремі підрозділи чи спеціальності. Також є можливість висвітлити тренування ТРО та інші складові набуття спроможностей підрозділами. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше та звернутись за контактами до ТРО Медіа. 

• військові

Ольга Чернілевська – філологиня, працювала режисеркою дубляжу та менеджеркою проєктів з перекладу іноземних фільмів. У селі Буша, що на Вінниччині, жінка свого часу придбала дві хати, відремонтувала та здавала їх в оренду тим, хто приїжджав на відпочинок. Син Ольги – Ілля Чернілевський – у цивільному житті працював сценаристом, перекладав пісні для серіалів, писав вірші та музику. Ілля мобілізувався одразу з початком повномасштабного вторгнення, а через два місяці загинув.

Ілля не розповідав близьким, що йому доводиться бачити та переживати на війні, втім, Ольга каже, що творчість говорила за нього. Першу збірку віршів сина Ольга видала, як подарунок на його 21-річчя. Другу – посмертно. Назвала її “Я птах між тенет”, взявши рядок з вірша Іллі. Тіло сина Ольги досі залишається на окупованій ворогом території, жінка сподівається забрати його після звільнення села Кам’янка, що на Донеччині.

Цього літа у Бушу приїхала жінка, яка втратила на війні коханого. Поспілкувавшись із нею,  Ольга вирішила, що може запрошувати до своєї садиби мам та дружин загиблих військових. Перебування для них  безкоштовне. Ініціативу підтримала громада села: місцеві зголосилися готувати їжу, працівники історико-культурного заповідника пообіцяли проводити для них екскурсії. Незабаром жінка чекає на 15 гостей.

Довідково: Ольга Чернілевська перебуватиме закордоном до 12 листопада 2024-го року. Після повернення власниця садиби готова до спілкування з журналістами офлайн. 

• військові
• жінки
• загиблі
• Вінниця

Ґала Козютинська – режисерка та мисткиня з Києва. Жінка переїхала до Львова, жила на два міста, але не полишала мрії придбати дім у селі. З початком повномасштабного вторгнення Ґала вирішила, що час втілити задумане. Її коханий Віктор Петров підтримав ідею і вони разом почали шукати сільську хату,  в якій можна буде започаткувати мистецький простір. Дім мрії знайшли у селі Латірка, що на Закарпатті.

Придбали, почали реставрувати і навіть придумали назву для майбутньої мистецької резиденції – “Горище”. Згодом Віктор мобілізувався до Сил Оборони, а в травні 2023-го року чоловік загинув на Бахмутському напрямку. В хатині мрії Ґала залишилась сама. Але таки вирішила створити резиденцію, як хотіли разом з Віктором.

За рік Ґалі вдалося провести понад 20 зустрічей за участі творчої молоді. Разом з молоддю Ґала навчається прясти, білити грубу, шукати гриби, розбивати грядки. А також шукає різноманітні можливості для відпочинку та відновлення у мистецькій резиденції.

Ґала Козютинська перебуває на Закарпатті або у Львові. Мисткиня готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• військові
• жінки
• загиблі
• культура
• Львів
• Ужгород

До повномасштабного вторгнення В’ячеслав Стражець працював інженером на залізниці і далекобійником у країнах Європи. 25 лютого 2022-го року чоловік мобілізувався до Сил Оборони, долучився до окремого кулеметного взводу стрілецького батальйону “Ангели Вінниччини” і воював на Авдіївському напрямку.

Під час одного з бойових завдань В’ячеслав отримав важке поранення та  втратив праву руку. У лікарні чоловік розмірковував, як тепер зможе допомагати своїм побратимам. Тож за час реабілітації  пройшов усі можливі курси з виготовлення дронів, замовив комплектуючі і разом з сином та дружиною взявся за збірку першої пташки. Перший FPV родина збирала тиждень: В’ячеслав ще не міг тримати паяльника протезованою рукою і цю задачу на себе взяла його кохана. 

Нині ветеран повністю опанував протез руки та вправно працює інструментом. А ще  отримав грант на підтримку виробництва FPV-дронів від Українського ветеранського фонду, придбав 3D-принтер, пульт та окуляри для керування дронами, а готові пташки перед відправкою на передову тестує його 14-річний син.

• військові
• постраждалі

До великої війни Михайло Соколян працював оператором на заводі з обробки деревини. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік  мобілізувався, пройшов навчання та обійняв посаду сапера у 4-й окремій танковій бригаді. 

У серпні 2022-го року під час однієї з бойових задач Михайло отримав поранення і втратив ногу. На протезування потрапив до Нідерландів. Там отримав свій перший постійний протез. А після повернення до України продовжив опановувати металеву кінцівки. Дружина та син підтримували Михайла цілодобово. Незабаром чоловік взявся за адаптивний спорт і почав брати участь у змаганнях.

Нині Михайло каже, що саме спорт став новою справою його цивільного життя. Ветеран брав участь у “Іграх Героїв”, “Іграх Нескорених”, нещодавно подолав стометрівку на протезі за 15 секунд. 

Ветеран допомагає відновлюватися бійцям, які до нього звертаються, а у майбутньому планує популяризовувати адаптивний спорт серед військових.

Михайло Соколян перебуває у Волинській області. Ветеран готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Луцьк

Олександр Чайка 12 років викладав дітям акробатику з елементами паркуру. З початком повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до Сил Оборони. Воював на Луганщині: спершу в Лисичанську, а потім у Попасній. 6 квітня 2022 року по окопу, де був Олександр, вистрелив ворожий танк. Снаряд пройшов крізь землю та поранив ноги вояка.  Лікарям довелося ампутувати одну кінцівку. 

На протезування Олександр вирушив до Сполучених Штатів Америки. Там отримав поясний протез: для ходьби він вимагає чималих зусиль, а також контролю мʼязів спини та живота. 

Після реабілітації Олександр повернувся до Києва, де батьки учнів попросили його відновити викладання акробатики. Чоловік  започаткував власну студію. Але охочих навчатися було так багато, що вже незабаром ветеран відкрив і другу локацію. Олександр планує викладати дітям і надалі, а в майбутньому ще й допомагати опановувати протези іншим військовим.

Олександр Чайка перебуває у столиці. Ветеран готовий до спілкування з журналістами як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ

Інна Короленко мобілізувалась до Сил Оборони на початку повномасштабного вторгнення. У перші два тижні великої війни Інна втратила друзів на передовій, тож пішла у  військо, щоб рятувати життя інших бійців. Інна служить бойовим медиком у ЗСУ та організовує евакуацію поранених і загиблих з поля бою. Працювала у Вовчанську, Бахмуті, Соледарі, Мар’їнці.

Минулого року військова отримала вогнепальне осколкове поранення в шию та контузію. 

Під час однієї з ротацій побратими Інни запропонували їй зареєструватися на відбір до змагань “Ігри Нескорених”. Документи військової збирав за неї товариш, адже Інна перебувала на службі. Коли вже розпочався сам процес відбору, Інна була у лікарні та відновлювалась після важкої ротації. Проте це не завадило Інні взяти участь у відбіркових змаганнях, а згодом саме спорт допоміг жінці здобути середовище, де її розуміють та підтримують. 

Інна Короленко представлятиме Україну у “Іграх Нескорених” у Канаді у лютому 2025-го року та виступатиме в таких дисциплінах, як скелетон, гірські лижі та плавання.

• військові
• жінки

Київський марафон Незламності відбувається у столиці з 2010-го року. Основна складова забігу – благодійність. Цього року організатори планують зібрати понад 10 мільйонів гривень, аби передати ці кошти для українського війська та благодійним ініціативам.
У забігу візьмуть участь військові, які відновлюються після поранень. Серед них переможець Invictus Games Володимир Товкіс, морпіх Ростислав Приступа, Дмитро Терещенко і багато інших.
Дистанцій буде декілька: 42км, 21км, 10км, 5км та 1.6км. Для дітей також відбуватимуться дитячі забіги.
Засновник забігу Дмитро Черніцький та організаційний директор Іван Третьяков – мобілізувалися до Сил Оборони. Їхню працю продовжує команда організаторів.

• військові
• Київ