Теми за тегом: військові

Володимир Сорочан — родом з Херсона. У 2014-му році чоловік долучився до українського війська та служив у Криму. Після анексії півострова росією залишився вірним присязі та разом з побратимами  вийшов на материкову Україну. Згодом Володимир продовжив службу за контрактом у 36-й бригаді. 

Початок повномасштабного вторгнення військовий зустрів на службі поблизу Маріуполя. У полон потрапив у квітні 2022 після невдалого прориву з заводу “Азовмаш” у Маріуполі. У російській неволі Володимир пробув майже три роки. Там пережив щоденні побиття та постійний голод. Колишній полонений пригадує мізерні порції та помиї замість їжі. 

18 жовтня 2024-го року військового повернули до України. Після лікування та реабілітації він повернувся до цивільного життя. Нині Володимир веде блог, у якому ділиться пережитим. Також завершив писати книгу, де розповів свою історію.

Поспілкуватися з Володимиром Сорочаном можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів

25-річний “Сєша” — ізраїльтянин, який народився у Харкові. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він незаконно перетнув кордон зі Словаччиною і поїхав до Ізраїлю. 

Більшість часу працював у військовій компанії, що підписала контракт з ЦАХАЛом. У 2024-му чоловік повернувся до Харкова. Ще рік після повернення “Сєша” був цивільним. Навесні 2025-го він долучився до 13-ї бригади оперативного призначення НГУ “Хартія”. Нині “Сєша” пілотує наземні-роботизовані комплекси та планує своє майбутнє в Україні. 

Поспілкуватися з “Сєшою” можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові

Повномасштабне вторгнення “Весна” зустріла поблизу столиці. Коли біля будинку її брата прилетів ворожий снаряд, дівчина разом з батьками евакуювалася до Києва. Згодом виїхала за кордон та рік жила у Німеччині. Там працювала з українцями, яким допомагала з перекладами, адже добре знає німецьку. У 2023-му українка вирішила повернутися додому, поновилася в університеті і врешті вирішила долучитися до війська. 

Рішення “Весни” підтримав старший брат, який також захищає Україну в Силах оборони. В ТЦК дівчині відмовляли в мобілізації, тож вона долучилася до 13-ї бригади НГУ “Хартія”, яка приймає жінок на службу. Нині “Весна” служить в артилерії — працює з особовим складом, зокрема, стежить за морально-психологічним станом бійців. 

Поспілкуватися з “Весною” можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

До поранення та ампутації Вадим Федоров мав зріст 192 сантиметри та займався бодібілдингом. Чоловік тренувався самотужки — за методикою Арнольда Шварценеггера.  У війську Вадим з 18 років, спершу пройшов строкову службу, а потім вже підписував контракти. Коли росія вперше атакувала Україну у 2014 році, Вадим боронив нашу країну на сході. Був стрільцем-санітаром, гранатометником, кулеметником в самому пеклі тодішніх боїв: Станиця Луганська, Піски, Зайцеве, Гранітне, Богданівка.

За рік до початку повномасштабного вторгнення перейшов до 109 гірсько-штурмового батальйону. Його підрозділ тримав позиції під Горлівкою на Донеччині, коли ворожа снайперська куля пройшла поруч із хребтом Вадима і вилетіла через плече. Після тієї травми боєць повернувся на передову. 

У червні 2022-го військовий отримав важке поранення під Бахмутом, після якого чоловіку ампутували обидві ноги. Завдяки волонтерам ветеран поїхав на реабілітацію та протезування до США. 

Нині Вадим мешкає на Кіровоградщині та працює у реабілітаційному центрі з пораненими військовими. Крім того, ветеран продовжує лікуватися та розробляти поранену руку, яка гальмує процес опанування протезів. 

Поспілкуватися з Вадимом Федоровим можна як онлайн, так і офлайн у Кіровоградській області, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі

Проєкт “Spirit Warrior” спрямований на військових, які перебувають у Києві на ротації або проходять відновлення після поранень. Його мета допомогти захисникам, які щойно повернулись з фронту, відновитися психологічно і фізично, зняти напругу, покращити настрій та підняти моральний дух. 

Методика, яка розроблена гештальт-терапевткою та засновницею БО “Реабілітаційний центр “Спіріт” Ганною Бураго, ґрунтується на взаємодії з тваринами (коні, собаки, коти). 

Для групи військових з 12 людей проводять групові заняття з іпотерапії, каністерапії та психотерапії. Зустріч складається із кількох етапів: учасники збираються в коло та працюють з психотерапевтом; переходять до стайні, де знайомляться з кіньми, чистять, пригощають коней смаколиками під наглядом іпотерапевта; їздять верхи і виконують вправи на конях.

Проєкт працює від літа 2022 року, за цей час до ініціативи долучились близько 5000 захисників.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити проєкт “Spirit Warrior”.

• військові
• культура
• психологічна підтримка
• тварини
• Київ

Володимир Риженко — бойовий медик 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”. Взимку 2025-го року військовий провів ризиковану операцію, щоби врятувати пораненого побратима. 

На Торецькому напрямку укриття азовців потрапило під обстріл. Один з бійців отримав важке поранення шиї та велику крововтрату. Тоді медична служба “Азову” ухвалила рішення — доставити кров безпосередньо на позиції за допомогою дрона, щоб виграти час для евакуації. 

Разом з кров’ю, яку заздалегідь підігріли, Володимиру передали інструменти для проведення переливання. Саму маніпуляцію вже проводили у бойовій броньованій машині — екіпаж якої вирушив на евакуацію попри ризик. Пораненого бійця вдалося успішно доставити до стабілізаційного пункту. 

В серпні 2025-го Володимира Риженка визнали найкращим європейським медиком року в категорії “військова медицина”. Нагороду йому вручили на найбільшій європейській конференції з військової медицини Combat Medical Care Conference 2025, що відбулася в Німеччині. 

Поспілкуватися з Володимиром Риженком можна за попередньою домовленістю та узгодженням пресслужби. Журналісти також можуть отримати відео із порятунком пораненого бійця.

• військові
• лікарі

До 2022-го року Тетяна Хіміон викладала бальні танці у Слов’янську, що на Донеччині. Серед її вихованців — чемпіони світу. Тетяна сама неодноразово була суддею міжнародних турнірів. Початок повномасштабного вторгнення жінка зустріла у рідному місті, її чоловік одразу долучився до територіальної оборони, а Тетяна почала волонтерити. 

Втім, волонтерства їй виявилось замало, тож долучилася до підрозділу Сил спеціальних операцій, пройшла підготовку і стала снайперкою. Брала участь, зокрема, у боях під Херсоном, біля Курахового та Нетайлового на Донеччині. 

Під час служби Тетяна тричі отримувала поранення — востаннє їх з побратимом атакував дрон. Військовій діагностували ушкодження спини, тулуба, обох ніг — пережила вісім операцій. Медики дають мізерні шанси, що нога Тетяни запрацює повноцінно, але жінка не здається. Щодня тренується та робить усе, аби повернутися до війська. 

Поспілкуватися з Тетяною Хіміон можна як онлайн, так і офлайн на Донеччині, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• постраждалі

З 30 листопада по 7 грудня учасники з усієї країни змагатимуться у дев’яти адаптивних видах  спорту. У Києві пройдуть перші українські національні мультиспортивні змагання ГАРТ для ветеранів та ветеранок, які отримали травми, поранення або захворювання під час захисту батьківщини.  У програмі: 

• Командні: баскетбол і регбі на кріслах колісних, волейбол сидячи.
• Індивідуальні: стрільба з лука, веслування на тренажері, лазер-ран, пауерліфтинг, велоспорт та плавання.

Участь у ГАРТі безоплатна. 

Довідково: У світі фізична активність стала одним із найпотужніших інструментів відновлення ветеранів та ветеранок. У США Warrior Games надихнули тисячі програм реабілітації. У Великій Британії Invictus Games змінили сприйняття поранених військових у суспільстві. У Канаді, Нідерландах та Австралії на основі цього досвіду побудовано державні системи “відновлення через спорт”, що поєднують реабілітацію, менторство та інклюзію.Тепер — черга України. Тому Центр ініціатив “Повернись живим” та Міністерство у справах ветеранів України за підтримки Укргазбанку створили ГАРТ: як комплексний підхід до відновлення ветеранів та ветеранок через спорт.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

18-річний Дмитро Терещенко до повномасштабного вторгнення планував стати боксером. Але 24-го лютого 2022-го хлопець долучився до територіальної оборони на Чернігівщині. Служив на прикордонні, згодом разом з підрозділом вирушив на Схід. 

У березні 2023-го на Луганщині Дмитро отримав численні поранення, лікарям довелося ампутувати йому ногу. Впродовж пʼяти місяців ветеран лікувався в Україні, а потім вирушив до США на протезування. У цей час військова частина Дмитра подала його у СЗЧ — самовільне залишення частини — що припинило всі виплати. Нині ветеран судиться, щоб скасувати цей статус та повернути виплати. 

В Америці один фотограф порадив Дмитру спробувати себе у модельному бізнесі. Вже після повернення до України ветеран зібрав портфоліо та надіслав його модельним агентствам. Робота почалася з презентації колекції адаптивного одягу. Дмитро також став моделлю цьогорічного Ukrainian Fashion Week. 

Поспілкуватися з Дмитром Терещенко можна як онлайн, так і офлайн у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

Учасники: 

– Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти, МІПЛ;

– Наталія Шубак, мати зниклого безвісти під Соледаром військовослужбовця строкової служби;

– Олег Гущин, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

– представник Уповноваженого з питань  осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

– представник Головного управління Національної гвардії України. 

Теми для обговорення: 

– чому замовчується тема участі солдат строкової служби в бойових діях; 

– чому строковики та їхні родини позбавлені такого самого рівня соціальних гарантій, як контрактники чи мобілізовані; 

– як включити їх до пріоритетних списків на обмін відповідно до Стамбульських угод.

Довідково: На початку повномасштабного вторгнення строковики військової частини  3017 Національної гвардії України (НГУ) служили у Харкові. Їхні родини очікували демобілізацію. Натомість у 2023 році строковиків відправили на бахмутський напрямок, у зону найзапекліших на той час боїв. Сьогодні щонайменше 35 строковиків НГУ вважаються зниклими безвісти або полоненими.

• військові
• Київ