Теми за тегом: військові

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, у Львові запланований перформанс “Третє Різдво у полоні”, а мирні акції відбудуться у 24 містах України.

21 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Коломиї, Житомирі, Обухові, Полтаві, Павлограді та Запоріжжі.

22 грудня мирні акції заплановані у Києві, Умані, Кролевці, Коростені, Овручі, Черкасах, Ужгороді, Миколаєві, Коростишеві, Ковелі, Кропивницькому, Одесі, Острозі та Львові.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Львів
• Одеса

Тетяні Теплюк – 72 роки. Жінка заміжня та має сина військового, який разом з нею служить у “Азові”. Агресія росії проти України – не перша війна для Тетяни. У 1980-му році жінка поїхала до Афганістану працювати медсестрою та опікуватися пораненими. 

У 2013-му році, коли розпочалась Революція Гідності, взялася їздити на Майдан Незалежності та волонтерити у медпункті у Жовтневому палаці.

У 2015-му році жінці запропонували працювати у медпункті “Азову” в Маріуполі. Там Тетяна зустріла повномасштабне вторгнення. На той момент жінка була цивільною, хоча й носила однострій, але у ворожий полон разом з побратимами заходила вже військовослужбовицею за рішенням командира. Вісім місяців Тетяна була у полоні: каже, що її не катували, але щодня чула, що відбувається з українськими бійцями поруч. Після повернення Тетяна пройшла військово-лікарську комісію і виявилася здоровою та придатною до служби. У вересні 2023-го року Тетяна повернулась до війська, поки що до паперової роботи у медпункті. Жінка налаштована носити український піксель до перемоги.

Поспілкуватися з Тетяною Теплюк можна онлайн та офлайн за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• полонені

Коли росія вперше атакувала Україну, 19-річний Костянтин жив у Нью-Джерсі, США. Хлопець вирішив повернутися до України, щоб долучитися до ЗСУ та вирушити на передову. 

Боєць розповідає, що на той момент його знайомі, які були українськими футбольними фанатами, вже обʼєдналися у перші добровольчі підрозділи. Костянтин без вагань приєднався до них на Луганському напрямку. Родина дізналася про рішення хлопця, коли він вже був на фронті.

За десять років служби військовий встиг змінити декілька посад у війську. Нині Костянтин служить у морській піхоті і займається FPV-дронами. За словами бійця, 8 з 10 FPV-дронів під його керуванням вражають ціль. Костянтин запевняє, що служба для нього це і робота, і захоплення. 

Костянтин перебуває на передовій. Поспілкуватися з військовослужбовцем можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові

Олена Легенчук  —  житомирянка та матір 4-х дітей.  6 років тому разом із дітьми вона переїхала до Іспанії. З початку повномасштабної війни Олена почала волонтерити, а згодом стала капеланкою (військовим священиком). Нині Олена їздить між Україною та Іспанією, куди повертається, щоб побачитись із дітьми. 

Олена служить капеланкою на волонтерських засадах. В її обов’язки входить душпастирська опіка для військових, але, за словами жінки, нині виконує набагато більше функцій: окрім духовної, це і психологічна підтримка.

Капеланка Олена організовує ретрити для військових та їхніх сімей. Робить щотижневі зустрічі для дружин військових, проводить консультації для ветеранів та тих, хто повернувся з полону, загальні консультації для дружин військовополонених, відвідує вдів. 

За попередньої домовленості з Оленою можливо поспілкуватись  у Києві або Полтаві, а також у онлайн-форматі.

• військові
• жінки
• релігія
• Київ
• Полтава

Неллі Чорбі — 22 роки. Коли розпочалась велика війна, вона навчалась на акторку (третій курс) у  Київському  національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Дівчина розповідає, що мріяла грати у театрі. Неллі також пише пісні (є й ті, які написані під час війни). 

Шлях Неллі у ЗСУ почався із волонтерства: 28 лютого 2022 року разом із подругою прийшла у волонтерський штаб, де спершу працювали на кухні. Але дівчина хотіла більшого. Нині Неллі — старший навідник мінометного розрахунку. Її звання — старший солдат.

За майже три роки у ЗСУ, військова пережила чимало. Розповідає, що із побратимами із мінометної батареї набагато швидше знаходить спільну мову, ніж із тими, з ким спілкувалась до війни. 
За попередньої домовленості спілкування із Неллі можливе у онлайн-форматі, за погодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Управління молоді та спорту Київської обласної державної адміністрації реалізує низку ініціатив, спрямованих на підтримку учасників бойових дій через спортивно-оздоровчі заходи. Особлива увага приділяється підтримці адаптивних спортивних клубів, які займаються реабілітацією ветеранів, військових, людей з інвалідністю та їхніх родин. На Київщині успішно функціонують шість таких клубів “Активні парки – Нестримні”.

У клубах пропонується необхідне обладнання та кваліфіковані тренери, які володіють навичками роботи з різними групами людей. Відвідувачі можуть взяти участь у спеціальних заняттях з плавання, фітнесу, джиу-джитсу, загальної фізичної підготовки та стрільби з лука. 

Протягом року у адаптивних спортивних клубах Київщини пройшли реабілітацію понад 500 ветеранів. 

• військові
• постраждалі
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення 22-річний Данило та його батько Сергій жили в Кривому Розі та працювали далекобійниками. У червні 2022-го року Сергій мобілізувався до лав українського війська. Його син Данило почав їздити до підрозділу батька на Херсонщині, як волонтер.

У березні 2023-го Данило також вирішив долучитися до ЗСУ. Обрав для себе батьків підрозділ, аби бути поруч. Тато та син нині разом працюють в евакуаційному екіпажі – вивозять поранених військових з передової. Сергій каже, що робота поруч із сином надає йому сил залишатися у війську до самої перемоги.

Після завершення війни Сергій планує знову стати далекобійником, а Данило мріє розпочати власний бізнес. 

Поспілкуватися з Данилом та Сергієм можна як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера. Журналісти зобов’язані мати акредитацію від МО.

• військові
• постраждалі
• евакуація

Олександру Ковальчуку  —  47 років, він ветеран російсько-української війни. Чоловік уже майже півроку працює вихователем у приватному дитсадку в Житомирі.

Восени 2022 року Олександр отримав повістку, воював на Донеччині. У 2023 був поранений: втратив слух на 50% та має контузію. Його комісували за станом здоров’я. Чоловік пройшов реабілітацію. Олександр також є членом українського ветеранського об’єднання. 

Нині ветеран працює з дітьми: проводить творчі та спортивні заняття у дитсадку. Крім того, доглядає за малечею (одягає, годує).

Очільниця приватного дитсадка Ксенія Лавріна каже, що мета такої ініціативи  —  створити здоровий образ ветерана в очах людей. 

Разом із Ксенією Лавріною співвласником приватного дитсадка, де нині працює Олександр, був Артем Сачук. За словами Ксенії, він був ініціатором, щоб у виховному процесі половину роботи виконували чоловіки. Згодом підтримав ідею з ветеранами.  Артем Сачук добровільно долучився до лав ЗСУ.  Чоловік  загинув на фронті 26 листопада 2023 року.

• військові
• діти
• Житомир

До повномасштабного вторгнення Олена Тотель працювала шеф-редакторкою на регіональних каналах Одеси та Дніпра. Наприкінці лютого 2022-го року жінка мала починати новий медійний проєкт, але все зупинила велика війна. Олена опинилася без роботи і розуміння, як жити далі.

Незабаром вона виїхала за кордон, але вже у липні 2022-го повернулася до України, адже хотіла підтримати військо. Спершу взялася волонтерити, а наприкінці 2022 року почала розмірковувати над мобілізацією. Олена пішла до спортзали, де займалася з тренеркою, аби підготувати себе фізично до бойової роботи і водночас, шукала підрозділ, де могли знадобитися її навички.

Жінка подала заявку до 13-ї бригади НГУ “Хартія”. Планувала стати саперкою і розміновувати українські землі. Втім, у бригаді їй спершу запропонували долучитися до пресслужби. Олена погодилася, але за умови, що згодом потрапить до бойового підрозділу.  Тож нині керує FPV-дронами та вражає ворожу техніку.

Олена “Бароко” Тотель перебуває на передовій. Поспілкуватися з військовослужбовицею можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки

“Бельск” та “Рижий” — рідні брати. Коли розпочалася велика війна, “Бельск” перебував за кордоном, мав власну будівельну фірму в Польщі. Тож “Рижий” мобілізувався у перші дні повномасштабного вторгнення. “Бельск” приєднався до нього через 3 тижні: долучився до підрозділу, де вже почав служити брат.

Незабаром чоловіки опинилися у складі 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. Обидва стали артилеристами і працюють на самохідній артилерійській установці (САУ), яку назвали “Хортиця”. Ця машина — з ними ще з початку великої війни. “Хортиця” пройшла з “Рижим” та “Бельском” Запоріжжя, Херсонщину, а нині військові працюють на Донецькому напрямку.

Свою працю бійці знімають на відео та викладають короткі ролики у TikTok. Нині брати мають понад 30 тисяч підписників у соцмережі. 

Поспілкуватися з “Рижим” та “Бельском” можна, як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера. Журналісти зобов’язані мати акредитацію від МО.

• військові