Теми за тегом: військові

Ілля на псевдо “Лєший” мобілізувався до 3-ї окремої штурмової бригади у вересні 2023-го року, коли йому виповнилося 19. У боях Ілля отримав кілька поранень та мав можливість звільнитися зі служби. Втім, хлопець  продовжив воювати на найбільш небезпечних позиціях. 

У березні 2025-го Ілля отримав важке поранення, яке призвело до високої ампутації обох ніг: ворожий дрон скинув снаряд на захисника. Броньовану машину, якою пораненого бійця вивозили із позицій, також поцілив російський FPV. Іллю таки вдалося евакуювати. Вже після операції він звʼязався з патронатною службою “Янголи” 3-ї окремої штурмової бригади. Патронатна служба забрала його зі шпиталю і зайнялася подальшою реабілітацією. 

Нині Ілля готується до протезування у США, після якого хоче знову повернутися на службу. 

Поспілкуватися з Іллею можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Київ

Адаптивний вейксерфінг (катання на хвилі за катером)  має на меті дозволити  ветеранам займатись спортом попри поранення. 

З моменту запуску ініціативи влітку 2024 року катання на хвилі вже спробували 25 військових і ветеранів. 5 учасників займаються адаптивним вейксерфінгом регулярно.

Тренування проходять раз на тиждень у Києві. Досвідчені тренери та адаптивне обладнання дозволяють спробувати цей вид спорту тим, хто втратив нижні кінцівки. 

За попередньою домовленістю журналісти можуть висвітлити заняття у Києві.

Довідково: Адаптивний вейксерфінг – результат співпраці команд ГО One Team Forces та команди вейкпарку STAV14, реалізований за підтримки клубу Breakwater. 

One Team Forces – це спільнота, що підтримує військових, які служили до або після 24 лютого 2022 року та зазнали поранень або психологічної травми внаслідок збройної агресії рф.

STAV14 – це мережа вейкпарків, яка активно розвиває адаптивний вейкбординг не лише в Києві, а й по всій Україні.

Breakwater Club – база підготовки збірної команди України з вейксерфінгу до національних та міжнародних змагань найвищого рівня.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

2 серпня у Києві відбудеться мирна хода “НАШІ ЩЕ НЕ ВДОМА” на підтримку зниклих безвісти та полонених українських військових.

Мета заходу  — привернути увагу суспільства та міжнародної спільноти до долі захисників, які досі не повернулися додому. 

Організатори: Спільнота рідних 32 ОМБр.

• військові
• полонені
• Київ

Упряжна їзда в качалках (спеціальних легких візках на двох колесах) — новий напрям адаптивного кінного спорту для ветеранів/ветеранок, який започаткував столичний іподром. Ініціатива функціонує більше місяця, за цей час до неї долучились п’ятеро учасників. Нещодавно команда провела демонстраційний заїзд. В Україні така дисципліна поки що не зареєстрована офіційно.

Заняття з упряжної їзди в качалках для ветеранів та ветеранок відбуваються тричі на тиждень. Тренування безкоштовні. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити заняття у Києві.

Довідково: На столичному іподромі двічі на тиждень відбуваються заняття з верхової їзди для ветеранів та ветеранок.

• військові
• культура
• постраждалі
• тварини
• Київ

У 2022 році 21-річний Олександр Карпович підписав контракт із Силами оборони та став стрільцем у 25-й десантно-штурмовій бригаді. Ветеран воював на Харківщині, Луганщині, Донеччині. Брав участь у боях за Ізюм, Терни й Червонопопівку. Наприкінці грудня 2022-го року Олександр отримав перше поранення – уламок поцілив у голову, але каска врятувала від смерті. Друге поранення боєць пережив 2-го січня 2023-го – йому пошматувало праву руку внаслідок пострілу ворожого танка. Проте вже у квітні того ж року чоловік повернувся на позиції, де за кілька тижнів отримав третє поранення. Олександру посікло ноги уламками та контузило – півтори доби він пробув без тями. Лікарі постановили, що боєць не може продовжувати службу і у серпні 2023-го року його звільнили.

На грантові кошти Олександр відкрив шиномонтаж у рідному Овручі, що на Житомирщині. За умовами фінансування найняв адміністратора і прибиральницю. Попри ушкодження руки, усю роботу з автівками ветеран виконує самостійно. У майбутньому Олександр планує ще раз подаватися на грант та розширювати свій бізнес.

Поспілкуватися з Олександром Карповичем можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Житомир

2 серпня в музеї “Код нації” поблизу Києва відбудеться перший Фестиваль героїчної кави “Філіжанка”, присвячений памʼяті героя України Артема Тєлєбєнєва (позивний “Таліб”). Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та  створення нового смаку української ідентичності — через каву. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra. 

Головна мета фестивалю — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів. Захід проводиться у співпраці з фондом Revived Soldiers Ukraine, який спеціалізується на реабілітації після нейротравм, ураження центральної нервової системи, травм спинного та головного мозку, а також проводить до- та післяпротезну реабілітацію.

На захід необхідно акредитуватись до 31 липня. 

Довідково: Герой України Артем Тєлєбєнєв (позивний “Таліб”) — воїн ЗСУ, молодший сержант, зовнішній пілот (оператор) безпілотних авіаційних комплексів 411 окремого батальйону БПАК. Артем був активним волонтером з 2014 року, а з перших днів повномасштабного вторгнення став до лав оборонців — захищав Жуляни, брав участь у звільненні Ірпеня, а згодом діяв на найскладніших напрямках — Харківському, Херсонському, Донецькому та Запорізькому. Артем був нагороджений орденом за мужність 3 ступеня, медаллю за оборону Харківщини, Києва, за збережене життя. 

3 липня 2024 року під час евакуації побратимів на околиці Роботиного, Запорізької області, Артем загинув від танкового удару. 

Фестиваль “Філіжанка” організований за ініціативи Яни Беркут — юристки, баристки, волонтерки та вдови загиблого воїна Артема Тєлєбєнєва за підтримки третього Президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО “Київщина — це ми” та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука.

• військові
• загиблі
• Київ

Олександра Мазур – голова ГО “Спільнота Оленівки”. З травня 2022-го року жінка шукала коханого у російському полоні. Сапер “Азову” Ярослав Отрок, захисник Маріуполя, разом з побратимами вийшов у полон з металургійного комбінату “Азовсталь” за наказом командування. 29 липня 2022-го року Ярослав загинув під час теракту в Оленівці на Донеччині, де росіяни утримували полонених “азовців”. 

Олександра спершу побачила ім’я коханого у списках поранених. Але у вересні 2022 року дізналася від свідка подій в Оленівці, що поранення Ярослава були несумісні з життям. А вже у жовтні дівчина отримала підтвердження від Патронатної служби “Азову”, що Ярослав — серед загиблих, чиї тіла повернули росіяни.

З того часу Олександра працює у ГО “Спільнота Оленівки”, допомагає іншим повернути своїх рідних додому та продовжує нагадувати про злочин росії в Оленівці. Одним з таких нагадувань стало впровадження постанови про вшанування памʼяті захисників і захисниць, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. 22 липня ВРУ ухвалила постанову і офіційно встановила 28 липня Днем вшанування памʼяті. 

Олександра Мазур готова до спілкування з журналістами як онлайн, так і офлайн у Камʼянці-Подільському або Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Хмельницький

Анастасія познайомилася з Іваном Болотовим у 2014-му, і з того часу розпочалася їхня історія кохання. Повномасштабне вторгнення пара зустріла у Миколаєві, але згодом Іван перевіз кохану до батьків у Київ. А сам обороняв столицю, як військовий льотчик.  

Іван Болотов загинув у небі під час виконання бойового завдання 2-го лютого 2025-го року. На той момент військовому було 24 роки, він був льотчиком-винищувачем, капітаном Повітряних Сил. Життя Анастасії розділилося на до і після трагічної звістки. Дівчина каже, що найцінніший подарунок, який їй залишив чоловік – це син. 

У липні цього року Анастасія відкрила кавʼярню у Києві, яку назвала “Крилаті” і присвятила памʼяті Івана. Заклад готувала разом з друзями та рідними чоловіка, пофарбувала стіни в його улюблений колір і організувала розпис, який став художнім серцем простору. У закладі висять світлини загиблих пілотів, також у кав’ярні грає улюблена музика Івана Болотова.

Поспілкуватися з Анастасією Болотовою можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

Захисник, який не відчуває тіла від грудей і нижче, створює неповторні мистецькі полотна за допомогою крісла колісного. Представників ЗМІ запрошують наживо побачити унікальний творчий процес та поспілкуватися із ветераном. Захід відбудеться 24 липня у Львові. 

Валентин Олексієнко, 28-річний пацієнт Центру UNBROKEN, служив у 3-й окремій танковій Залізній бригаді – танкістом. На фронті з ним стався нещасний випадок. Він пірнув у водойму, аби змити з себе бруд після копання фортифікацій, вдарився головою об дно та отримав повне ураження спинного мозку.

Творчістю Валентин захопився під час реабілітації у Львові. Побачив, як малювала дружина у творчій майстерні Центру UNBROKEN. І вирішив спробувати створити свою картину за допомогою крісла колісного, адже пальці не працюють. 

Ветерана підтримала мисткиня Зірка Савка, яка допомогла втілити цей сміливий задум. Свої роботи Валентин планує передати на виставки в галереї або ж віддати частину прибутку з їхнього продажу на благодійність.

На захід необхідно акредитуватись.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

До війни Олена працювала тренеркою у фітнес-клубі. Її робота була хобі й покликанням. Нині військова на псевдо “Фурія” —  інструкторка з тактичної медицини 114-ї бригади ТРО.

Олена  з першого дня повномасштабного вторгнення стала до лав ТрО у рідному Фастові, що на Київщині. Тоді її тричі виганяли з військкомату. Але вона знала: “Той, хто хоче — стукає. І йому обов’язково відкриють”. Спершу служила у ТРО бойовою медикинею, а згодом стала інструкторкою з такмеду. 

Після війни Олена мріє повернутися до спортзалу, бо там на неї чекають друзі, колеги та учні. А вдома чекають син і батьки.

Поспілкуватися з Оленою можна за попереднім запитом та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки