Теми за тегом: військові

Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру.  Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).

Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі  “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.  

Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я. 

Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177  дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Олександр Попик – до війни був байкером. Чоловік  любить швидкість і мотоцикли. Ще у 2014 році пішов добровольцем на фронт. У жовтні 2022 року під час штурму був поранений: отримав ураження спинного мозку. Більше не зміг ходити та опинився у кріслі колісному. 

Олександр став одним із тих, хто скористався безкоштовними консультаціями з облаштування житла. Чоловіку  допомогли представники “Групи активної реабілітації”, які працюють у цьому напрямі за підтримки спілки “Ліга Сильних” (проєкт “Об’єднуємо та допомагаємо під час війни”).  

Серед іншого, Олександрові допомогли із переплануванням ванної кімнати: розробили креслення, за якими чоловік вже власними силами зробив ремонт. Також обговорили питання щодо облаштування прибудинкової території.

Загалом у межах проєкту “Об’єднуємо та допомагаємо під час війни” 52 людини з інвалідністю  отримали безкоштовні консультації з облаштування житла.

Журналісти мають змогу дізнатись більше про реалізацію проєкту та отримати коментарі від фахівців у Києві, а також поспілкуватись з Олександром на Київщині. 

• військові
• постраждалі
• Київ

Андрій Бадарак у 2015 пішов на фронт (пройшов Зайцеве, Золоте, Широкине, які на той час були чи не найгарячішими точками війни). У 2016 під час виконання завдання поблизу Широкиного підірвався на міні: осколок пройшов крізь легені і зупинився у хребті.

У 2019 році Андрій став учасником національної збірної “Ігор Нескорених” і представляв Україну на Invictus Games The Hague 2020 у плаванні та стрільбі з лука. Ветеран став найкращим у плаванні на 50 м на спині, покращивши свій власний  результат. 

У 2021 році на Чемпіонаті України з плавання серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату Андрій виконав норматив Майстра спорту з плавання.

А вже у 2023-му чоловік став асистентом тренера з плавання національної збірної “Ігор Нескорених” і працював з хлопцями, які також мають травми опорно-рухового апарату. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Андрієм у офлайн-форматі на Рівненщині, або ж у онлайн-форматі.

Тим часом в Україні стартував відбір до української збірної на Ігри Нескорених 2025. 8 квітня розпочалася реєстрація кандидатів до національної команди, яка представить Україну на Іграх Нескорених 2025 у Ванкувері-Вістлері (Канада). (Журналісти мають змогу дізнатись більше про  старт відбору).

Довідково: Ігри Нескорених — це найбільший в світі міжнародний захід для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення, травми або захворювання під час служби.

• військові
• постраждалі

Іван Шостак вперше пішов на російсько-українську війну у 2015-му році. Тоді чоловік підписав контракт та служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді на Сході України. Після завершення контракту Іван повернувся до цивільного життя. 

Втім, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік знову пішов до війська: мобілізувався у серпні 2022-го року. Під час одного з бойових завдань на Бахмутському напрямку Іван отримав поранення та втратив зір. Після реабілітації ветеран зацікавився гончарством. Нове ремесло Івану вдалося опанувати усього за чотири місяці. Він створює вироби з глини, маркує їх власним логотипом з лозунгом: “Ніхто крім нас” і продає на виставках та у соцмережах. Іван планує зібрати кошти, аби отримати спеціальну освіту та відкрити масажний кабінет у рідній Вінниці. 

• військові
• культура
• постраждалі
• Вінниця

Ігор Салій своє життя пов’язав з військовою службою та спортом. Навчався у військовому університеті та служив за контрактом ще до повномасштабного вторгнення. У лютому 2022-го року Ігор готувався до великої війни, тож з її початком вивіз свою родину у безпечне місце, а сам повернувся до Києва і подався до військкомату. Ігорю довелося обійняти чимало посад у своєму підрозділі: від солдата-стрільця до командира взводу. Його підрозділ працював у Донецькій та Луганській областях, згодом брав участь у Харківському контрнаступі. Після одного з бойових завдань Ігор отримав контузію та дізнався, що має дві пухлини, які довелося оперувати. Пізніше військовий знову повернувся на передову, зазнав поранення. Лікар порадив йому взятися за спорт, аби реабілітуватися. Ігор займався спортом завжди, втім цього разу замість занять улюбленим боксом довелося навчитися стріляти з лука. 

У березні 2024-го року військовий вирушив до США, щоб взяти участь у змаганнях з адаптивних видів спорту United States Air Force and Marine Corps Trials. Спортсмен привіз дві золотих медалі: зі стрільби з лука та з волейболу.

• військові

“Мисливець” не розголошує своє ім’я та прізвище. До 2014-го року чоловік опікувався власним бізнесом. Після того, як росія вперше атакувала Україну боєць мобілізувався та служив на Сході. Того ж року поблизу Слов’янська “Мисливець” разом з побратимами потрапив у засідку, отримав поранення, опинився у шпиталі. Повернувся до цивільного життя, налагодив бізнес, а у 2019-му році підписав контракт зі ЗСУ. 

Повномасштабне вторгнення військовослужбовець зустрів у Бердянську, де й отримав наказ прибути у Маріуполь. 26-го лютого “Мисливець” вирушив до Кам’янського, там вдалося протриматися 12 днів. Після цього разом з побратимами 32 дні утримували позиції на молокозаводі у Маріуполі. Вийти з ворожого оточення захисникам не вдалося, вони опинилися у російському полоні. “Мисливець” зізнається, що у полоні намагався не забути дві речі: свій ідентифікаційний код та номер телефону коханої.

Довідково: “Мисливець” перебуває на передовій. Військовослужбовець готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• полонені

Мирні акції заплановані у щонайменше 15 містах, щоби нагадати про українських захисників “Азовсталі” у Маріуполі та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні.

6 квітня заходи пройдуть у Дніпрі, Охтирці, Білій Церкві, Павлограді, Вінниці, Кролевці та Львові.

7 квітня акції заплановані у Києві, Черкасах, Кременчуці, Овручі, Чернівцях, Кривому Розі, Івано-Франківську та Одесі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

• військові
• полонені
• Київ
• Дніпро
• Львів
• Одеса

Від підписання контракту у 2021-му році зі Збройними Силами України Гліба Стрижко відмовляв рідний брат — кадровий військовий. Втім, Гліб все ж пішов до війська. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, військовий перебував у Маріуполі разом зі своїми побратимами. Він очолював десантно-штурмове відділення першого окремого батальйону морської піхоти. 10 квітня 2022-го року Гліб отримав важке поранення: ворожий обстріл обвалив бетонні конструкції, під якими опинився чоловік. Йому пошкодило тазостегнові суглоби, щелепу та очі. Через два дні боєць потрапив до російського полону, де пробув 17 днів. Після тривалої фізичної та психологічної реабілітації Гліб отримав другу групу інвалідності. Нині чоловік працює керівником київської філії Veteran Hub. 

Гліб Стрижко готовий до спілкування з журналістами у Києві за попередньою домовленістю. 

• військові
• полонені
• Київ
• Маріуполь

Анастасії Шило було 18 років, коли у вересні 2022-го вона таємно від батьків вирушила до військомату та мобілізувалася до Сил Оборони. Батько Анастасії — військовий — випадково дізнався про наміри доньки і намагався відмовити, втім дівчина наполягла на своєму. Тоді батько  проїхав 800 кілометрів країною, аби передати дочці зручний комплект форми, баул, засоби гігієни та харчі. Дівчина потрапила до 14 ОМБ ім. Романа Великого: спершу працювала в тилу, згодом перевелася ближче до фронту, де допомагала пораненим. А далі долучилася до медиків, які займаються евакуацією бійців. 

Анастасія Шило до повномасштабного вторгнення займалася карате, здобувала нагороди. Нині дистанційно навчається на тренерку.  

Довідково: Анастасія Шило перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами онлайн.

• військові
• жінки

Благодійний проєкт “Лікарі для героїв” допомагає  пораненим військовим та цивільним з реконструкцією обличчя і голови. Учасниками проєкту уже стали 107 військових та одна цивільна особа.  

Хірурги та біоінженери проєкту медичні послуги пацієнтам надають безкоштовно, але для відтворення втрачених частин кісток черепа потрібно виготовляти специфічні імплантати. Тож благодійний фонд “Східна зірка” (творець проєкту)  взяв на себе відповідальність за оплату виробництва імплантів кожному пацієнту-учаснику. Для цього фонд акумулює внески благодійників, організовує супровід під час лікування та контролює цільове використання коштів

За попередньою домовленістю, журналісти мають змогу поспілкуватись з організаторами проєкту, лікарями та пацієнтами у Києві, а також у інших українських містах.

• військові
• лікарі
• постраждалі
• Київ