Теми за тегом: постраждалі

Із 6 по 12 січня у Львові функціонує сімейний проєкт “Family Art Retreat Project”. Його розробили за участі досвідчених фахівців з України та Британії для того, щоб діти та дорослі спробували себе у різних видах творчості та могли відновитися через мистецтво.  

До проєкту приєднались 20 дітей ВПО від 9 до 16 років та члени їхніх родин. Участь — безкоштовна. 

Програма включає імпровізаційні форми для дітей, такі як акторська майстерність, музична терапія та танцювально-рухова терапія. Для дорослих передбачені навчальні тренінги та лекції з самодопомоги та використання артпрактик для підтримки дітей. В рамках програми також будуть відкриті лекції з психотерапії та музикотерапії.

Серед ведучих проєкту — британець Найджел Осборн — композитор, арттерапевт та фахівець із використання музики та мистецтва для підтримки дітей, травмованих внаслідок військових конфліктів.

Довідково: Проєкт реалізується Громадською Організацією “АРТ ДОТ” (Харків, Україна) у партнерстві з ГО “Street Culture” за фінансової підтримки фонду Razom та програмою “Culture Helps /Культура допомагає”, яка імплементується Іншою Освітою спільно з zusa за підтримки Європейського Союзу.

• діти
• культура
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Львів

З початку повномасштабного вторгнення громадська організація “Елеос-Україна” взялася за облаштування прихистків для внутрішньо-переміщених осіб. У 2023-му команда “Елеос-Україна” вирішила створити Денний центр допомоги у Чернігові, щоби усі охочі могли отримати як фізичну, так і психологічну підтримку. Денний центр “Жіночий Хаб Святої Ольги” відкриє свої двері 15 січня. Для місцевих мешканців та ВПО тут  організовуватимуть психологічні тренінги, фізичну реабілітацію, зокрема, йогу. Також у Центрі відбуватимуться консультації щодо працевлаштування. У хабі працюватиме і педагог-вихователь, з яким можна буде залишити дітей, поки мами відвідують заняття Центру. 

• постраждалі
• психологічна підтримка
• Чернігів

Юлія Торбенко — фельдшерка-рятувальниця аварійно-рятувального загону спеціального призначення у Білій Церкві на Київщині (структура ДСНС).  На цій посаді жінка працює близько 14 років. Раніше, у цивільному житті, Юлія була фельдшером бригади швидкої допомоги. 

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, разом з колегами залишалися на робочих місцях. Через ворожі ракетні атаки та авіаудари було багато потерпілих.

Юлія надавала першу невідкладну допомогу всім, хто потребував її: під обстрілами, розбираючи завали, виїжджаючи на дорожньо-транспортні пригоди. Також супроводжувала саперів, які розміновували деокуповану Київщину.

Попри усі ризики, нині Юлія також продовжує рятувати людей, які постраждали від ворожих атак.

• лікарі
• постраждалі
• Київ

До великої війни Микола Мельник разом з дружиною розвивав власний бізнес у Харкові: придбали автомийку та відкрили кафе поблизу. 

Після початку повномасштабного вторгнення Микола відвіз дружину на Полтавщину до своїх родичів, а сам подався до військкомату. На Куп’янському напрямі під час штурму села Микола підірвався на протипіхотній міні. Поранення виявилось серйозним. Тож попри бажання знову повернутися на фронт, чоловік був змушений звикати до цивільного життя. У цьому йому допоміг грант від Українського ветеранського фонду. Микола знову зайнявся власною автомийкою, зокрема, закупив для неї нове обладнання, а ще придбав устаткування для шиномонтажу. На своєму підприємстві всі послуги військовим Микола надає безоплатно. 

• військові
• постраждалі

Благодійний фонд “Peli can live” у межах проєкту “Знову вдома” побудував нові модульні будинки для 10 родин Чернігівщини. Ідея проєкту: не просто дати людям дах над головою, а збудувати нове житло на місці зруйнованого. Все для того, щоб сім’ї жили й працювали у рідному селі або місті, адже це позитивно впливає на психологічне здоров’я людей. 

Засновники проєкту не обирали конкретні родини, а звернулися до Чернігівської військової адміністрації, яка надала інформацію про постраждалі громади, які потребували підтримки. Нові домівки отримали пенсіонери, молоді родини та сім’ї, де разом мешкають три покоління. Частиною команди БФ стала будівельна компанія “Тера М”, яка з квітня 2022-го року створює модульні будиночки для тих, хто втратив домівку через вороже вторгнення.

• відбудова
• постраждалі
• Чернігів

23 грудня у Києві відбудеться відкриття виставки “Крихкість”. Це виставка-присвята військовополоненим і тим, хто чекає своїх рідних і друзів із полону.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну захисники та працівники Чорнобильської атомної електростанції перебували в оточенні російської армії.

31 березня 2022 року на території ЧАЕС росіяни взяли в полон 169 українських нацгвардійців та вивезли їх у Брянську область рф. 108 із них досі у полоні.

Щоби привернути увагу до цих військовополонених та підтримати родини, які чекають на повернення близьких, у одній із галерей столиці розмістять живописні, скульптурні та диджитал-твори понад 20 сучасних іноземних та українських митців.

На відкритті всі охочі зможуть поспілкуватися з рідними та друзями нацгвардійців — захисників ЧАЕС — і переглянути короткометражний документальний фільм від кінооб’єднання “Вавилон’13” про роботу медиків-госпітальєрів.

50 із представлених робіт можна буде придбати на онлайн-аукціоні. Кошти спрямують госпітальєрам на підтримку шпиталю на колесах — “Австрійки”.  

На подію необхідно акредитуватись. 

• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ

Адвокат колишнього полоненого концтабору “Ізоляції” Станіслава Асєєва — Олег Горбачов — повідомив, що під час судового засідання 22 грудня заплановане останнє слово обвинуваченого. Опісля судді підуть до нарадчої кімнати, щоби ухвалити вирок. Захисник Станіслава Асєєва запевнив, що проситиме суд відкрити засідання на час оприлюднення вироку, щоби журналісти також могли бути присутніми.

Довідково: Денису “Паличу” Куликовському інкримінують п’ять статей, серед яких торгівля людьми та порушення законів та звичаїв війни. Прокуратура вимагає для обвинуваченого 15 років за ґратами.“Ізоляція” — це територія колишнього заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку. У червні 2014-го її захопили окупанти і обладнали під військову базу та тюрму для ув’язнених. В’язницю “Ізоляція” у ЗМІ неодноразово називали “останнім концтабором Європи”.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

У травні команда Veteran Hub презентувала проєкт “Resex” — дослідження та платформу про повернення до сексу та стосунків воїнів, які мають поранення. Створити проєкт надихнув посібник для поранених ветеранів від Кетрін Еліс — американської письменниці, реабілітологині, терапевтки. Veteran Hub провів дослідження, аби зрозуміти, яким є позитивний досвід і які можуть бути бар’єри під час повернення до сексу та інтимності після поранення та травм — як у чоловіків, так і у жінок. Команда зібрала інформацію, про те, як бойовий досвід та фізичні поранення впливають на інтимне життя, які зміни в сексі можуть чекати на воїнів та як прийняти себе нового/нову. Після цього разом з фахівцями — урологами, психологами та реабілітологами, команда розробила практичні рекомендації при різних ушкодженнях та зібрала їх в посібнику “Любись”. 

Основна мета проєкту Resex — показати, що повернення до сексу після поранення у всіх проходить по-різному і кожна ситуація — індивідуальна. Та головне — який би тип поранення не був, кожен та кожна може пізнавати, відчувати й насолоджуватися сексом.

• військові
• постраждалі

Юліана —  жителька Бахмута, що на Донеччині. У день, коли разом із сім’єю таки наважилася покинути місто, по її житловому кварталу почав бити ворог. 

Жінка встигла закрити голову руками, коли стався потужний вибух. Трохи оговтавшись, зрозуміла, що перебуває під завалами. Юліана пригадує: коли їй допомогли вибратись, то побачила пошматовані пальці на руці. Було відчуття, ніби кінцівка повністю відірвана. 

Поранення погано гоїлося, частину м’язів довелось вирізати. Лікарі не знали, що робити з рукою далі. Через неправильне зростання кісток і м’язів, ніхто не хотів братись за лікування. Проте згодом Юліана дізналась про нацпрограму “Врятуй кінцівку”, де нині  фахівці борються за збереження її руки.

Довідково: Національна програма “Врятуй кінцівку” ініційована Міжнародним БФ “Здоров’я українського народу” стартувала наприкінці минулого року.  Її місія  —  зупинити інвалідизацію українців, шляхом проведення 15 тисяч операцій з порятунку кінцівок як військовим, так і цивільним.

Бої за Бахмут почалися у серпні 2022 року, хоча обстрілювали місто росіяни із весни. До травня 2023 року війська рф зайняли більшу частину Бахмуту. Через постійні  російські обстріли, місто повністю зруйноване. Квартира Юліани також не вціліла. 

• жінки
• лікарі
• постраждалі

Чуджо Хідето  —  42-річний бізнесмен із Японії. Навесні 2022 року він приїхав в Україну і з того часу волонтерить. Зокрема, у Дніпрі Чуджо фінансово долучився до створення  шелтеру для вимушено переміщених осіб. У цьому закладі японець живе та допомагає дорослим і дітям. 

Також волонтер брав участь у рятувальних роботах на Херсонщині після підриву окупантами греблі Каховської ГЕС. А нещодавно придбав генератори, павербанки та човни для тамтешніх рятувальників.

Чуджо є засновником благодійного фонду “Усмішка”, який підтримує травмованих війною дітей. У образі Пікачу японець дарує позитивні емоції малечі та роздає подарунки.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із волонтером (онлайн або у офлайн-форматі). Чоловік не володіє англійською, але спілкується за допомогою програми-перекладача.

• волонтери
• діти
• постраждалі
• Дніпро