Теми за тегом: постраждалі

У столиці функціонує безкоштовний простір для підтримки дітей та підлітків, які постраждали від війни “Місце сили”.  Це проєкт благодійного фонду “Клуб Добродіїв”.

У просторі  —  3 поверхи та облаштоване укриття. Є окремі зони для творчості, лекцій та тренінгів, спілкування та взаємодії з психологом. Так, наприклад, у арт-зоні проводять різноманітні творчі майстер-класи та заняття з арт-терапевтичними нахилами (від малювання та колажування до створення картин-афірмацій). Серед іншого у просторі є  інтерактивний театр, кіноклуб, читацький та дискусійні клуби. Також туди запрошують відомих гостей.

Загалом, за 5 місяців роботи простір відкрив двері для 5400 відвідувачів. За цей час відбулось понад 600 різномантіних подій.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу завітати у простір та поспілкуватись із відвідувачами та організаторами.

Довідково: 1 червня в Україні відзначають Міжнародний день захисту дітей. В Офісі Генерального прокурора повідомляють: більше ніж 1899 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії рф. Станом на ранок 27 травня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 548 дітей загинули та понад 1351 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

• діти
• постраждалі
• Київ

Ольга Абдалла, Тетяна Щербак та Олена Ернандес-Родрігес – волонтерки та засновниці благодійної ініціативи “Без.Дома”. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну, жінки об’єдналися, привозили їжу для поранених військових у шпиталі в Києві, згодом почали допомагати дитячим притулкам. Взимку 2017-го Ольга, Тетяна та Олена розмірковували над тим, як підтримати бездомних. Тоді жінки вирішили приєднатися до ініціативи “Допоможи бездомному”, приїхали на столичний Поділ і роздали понад сотню бутербродів тим, хто цього потребував, зокрема, безхатькам, а також й літнім людям. Команда, яка працювала на Подолі, виросла і взялася опікуватися нужденними на столичному залізничному вокзалі. 

24-го лютого 2022-го року ініціатива “Без.Дома” оголосила про перерву, а волонтери відгукнулися на запити військовослужбовців. Надсилали бійцям їжу, генератори, зарядні станції. Через три місяці команда вирішила відновити діяльність ініціативи, втім, почати довелося з нуля. Адже більшість людей виїхало за кордон. На першу роздачу їжу прийшло 150 осіб, згодом ця цифра зросла до чотирьох сотень. До безхатьків приєдналися й внутрішньо переміщені особи, які потребували підтримки. Щосуботи волонтери роздають їжу, речі першої необхідності і ліки. Окрім цього, торік “Без.Дома” разом із ініціативою “Допоможи бездомному” створила притулок для потребуючих. Притулок розрахований на 40 людей, нині там перебувають 25 осіб. 

• волонтери
• постраждалі

Медійна ініціатива за права людини вивчила обставини зникнення безвісти, потрапляння в полон та загибелі воїнів кількох підрозділів, зокрема 57 окремої мотопіхотної бригади. У квітні-червні 2022 року її бійці брали участь у запеклих боях у районі Новотошківського і Тошківки в Сєвєродонецькому районі Луганської області, а пізніше в обороні Херсонщини і Донецької області. Команда поспілкувалася з родичами зниклих безвісти та загиблих військовий, а також із бійцями — безпосередніми учасниками тих подій.

Учасники:

– Марія Климик, журналістка МІПЛ, авторка матеріалу “Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук”;

– Олена Завальна, донька Олега Ходака, зниклого безвісти під час боїв за Богданівку Донецької області;

– Марія Плаксій, представниця ініціативної групи ГО “Знайти і повернути. 57/34”, брата якої звільнили з полону в січні 2024 року;

– Лілія Лук’янюк, представниця ГО “Дружини полонених у Тошківці”;

– Валентин Заболотний, заступник командира з морально-психологічного забезпечення, 57 ОМПБр;

• військові
• полонені
• постраждалі

31 травня Центр громадянських свобод та Фундація Катерини Осадчої у межах співпраці з XII Міжнародним фестивалем Книжковий Арсенал запрошує на читання поезії з полону та про полон. 

“Тримайся! Тримаюся!” — це не просто гасло чи назва. Це послання бранців їхнім рідних, друзям та усім нам. Ілюстрацію з такими словами, яка лягла в основу афіші цього проєкту, намалював Сергій Офіцеров — мешканець Херсону, якого схопили прямо у батьківській квартирі й зараз утримують у СІЗО “Лефортово” через фейкові звинувачення у тероризмі.

Авторами віршів є відомі українські поети: Сергій Жадан, Тетяна Власова, Тоня Корнута, Наталка Гейман, Юлія Мусаковська, Анна Малігон, Марина Пономаренко та Оксана Стоміна, чоловік якої й зараз перебуває у полоні. Своїми творами поділилися й ті, хто сам за ґратами російських та окупаційних тюрем: засновник “Таврійських ігор” Сергій Цигіпа, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов та тренер з Мелітополя Андрій Голубєв. Їхніми голосами стануть актори Ахтем Сеїтаблаєв, Катерина Вишнева та Роман Ясіновський, а також правозахисниця Олександра Матвійчук. Вестиме захід Катерина Осадча.

Журналістам необхідно акредитуватись. Дедлайн — 27 травня.

• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ

Від початку повномасштабного вторгнення РФ 20% території України постраждали внаслідок бойових дій, сотні тисяч цивільних потрапили в полон або були депортовані. Їхні будинки були пограбовані та знищені, а земля після звільнення окупованих територій виявилась замінованою. Наразі ніхто не знає точної кількості цивільних полонених і депортованих, а юридичні механізми їхнього повернення додому відсутні. 

Українська влада разом з європейськими інституціями шукають шляхи повернення українців, насильно вивезених на територію Росії та Білорусі. 

Список учасників-спікерів:  

• Ірина Коробко, прессекретарка Консультативної місії ЄС-Україна;
• Марія Мезенцева, голова постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ;
• Олександр Толоконніков, начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської обласної військової адміністрації (онлайн);
• Олександр Баулін, начальник Курилівської сільської військової адміністрації Куп’янського району Харківської області (онлайн);
• Христина Шкудор, адвокаційна менеджерка кампанії Where Are Our People? громадської організації PR Army;
• Юлія Хрипун, співзасновниця громадської організації “Цивільні в полоні”;
• Олександра Романцова, виконавча директорка “Центру громадянських свобод”.

Необхідна попередня акредитація.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Найближчими днями оприлюднять результати четвертої екологічної місії. Її провели у березні 2024 волонтери “Let`s do it Ukraine” спільно з Українським науковим центром екології моря. Проби води та донних відкладень відібрали у водоймах, скважинах та колодязях населених пунктів Миколаївської та Херсонської областей. Мета  —  проаналізувати, як змінився стан води внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС.

Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.

Нагадаємо, раніше еколоволонтери та науковці провели вже три таких місії на Півдні країни. Перші проби води взяли у червні 2023 року у Миколаївській та Херсонській областях. Наступна екологічна місія відбулася в липні. Перші результати давали підґрунтя для невтішних прогнозів. Починаючи від річки Дніпро поблизу Херсона, в Дніпровсько-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу Очакова та в Одеській затоці вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш’як) та хлор-органічних сполук перевищував гранично-допустимі концентрації.  Під час третьої екомісії значних змін не відбулося, результати теж були невтішними. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про результати попередніх та нового дослідження і поспілкуватись із представниками руху “Let’s do it Ukraine” у Києві. Також медіа мають змогу поспілкуватись з представниками  Українського наукового центру екології моря в Одесі.

Окрім цього, є змога отримати фото та відеоматеріали з екомісій. 

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали  дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• екологія
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Нині на Півдні країни, зокрема у Миколаївській та Херсонській областях, волонтери руху “Let’s do it Ukraine” працюють над просушуванням та дезінфекцією споруд, які постраждали від підриву дамби Каховської ГЕС. Журналісти мають змогу висвітлити роботу волонтерів та поспілкуватись із місцевими мешканцями.

Всеукраїнський молодіжний рух “Let’s do it Ukraine” за сприяння AWO International та за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hilft реалізовують проєкт з ліквідації наслідків підриву дамби Каховської ГЕС “Подолання наслідків повені в Миколаївській та Херсонській областях, допомога домогосподарствам та об’єктам соціальної інфраструктури “Прибирання, дезінфекція, відновлювальні роботи, підготовка до зими”.

У межах проєкту, поетапне відновлення отримають 192 домогосподарства. Організатори, волонтери та спеціалізовані компанії допоможуть людям  просушити приміщення, провести дезінфекцію та боротьбу із шкідниками. А частині учасників навіть виділять ресурси для проведення базових ліквідаційних робіт та безоплатно нададуть спеціальну техніку, щоб пришвидшувати ремонти. 

Довідково: 6 червня 2023 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф у Європі – підрив росіянами дамби Каховської ГЕС. Підтопило 600 км2 території, у Херсонській області під водою опинилися 30 населених пунктів, у Миколаївській – ще 31. 

Величезна хвиля води з Каховського водосховища змивала все на своєму шляху – сміттєзвалища, каналізації, кладовища, трупи тварин, небезпечні хімікати тощо. Ця забруднена вода кілька днів “стояла” у будинках. Щоб нормально жити у цих помешканнях їх спершу треба належним чином просушити та продезінфікувати.

• відбудова
• волонтери
• екологія
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв
• Херсон

Інна Сорокіна родом з Торецька, що на Донеччині. Жінка побачила війну на власні очі у 2014-му, коли росія вперше атакувала Україну, а її рідне місто тимчасово окупував ворог. Залишати рідний регіон Інна не планувала, тож переїхала до Словʼянська, також на Донеччині. Населений пункт на той час вже перебував під контролем України. 24-го лютого 2022-го року Краматорська районна державна адміністрація, де працювала жінка, вирішила евакуювати співробітників до Дніпра. Незабаром зʼявилася ідея створити у Дніпрі місце, де переселенці зі Сходу могли би зустрічатися та спілкуватися. Разом зі своїм керівництвом Інна започаткувала та очолила Центр підтримки ВПО у Дніпрі “Ми разом”. Вже незабаром у Центрі почали влаштовувати тематичні свята та піжамні вечірки для дітей, а для дорослих організували майстер-клас з писанкарства. Також у Центрі переселенці можуть отримати юридичні, психологічні, інформаційні, освітні та медичні послуги. Центр підтримки працює півтора року, за цей час назбиралося понад сім тисяч людей, які звертаються за допомогою.

• жінки
• постраждалі
• Дніпро

Катерина познайомилась зі своїм чоловіком Володимиром під час навчання в університеті КПІ. Коли почався Майдан, він не зміг залишатися осторонь. А у 2015-му добровільно пішов на фронт. Через рік під час бойового завдання Володимир підірвався на ворожій міні і втратив обидві ноги.

Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла у Бучі. Катерину із 5-річним сином Володимир перевіз із квартири до приватного будинку. А сам без вагань пішов у тероборону. Навіть на протезах він хотів захищати свою країну.

Чоловік загинув на вулиці Вокзальній (вулиця у Бучі, фото якої зі знищеною російською технікою потім облетіли весь світ). Володимир став  одним із перших, хто прийняв бій і поліг. 

Жінці з дитиною довелось пережити двотижневе блукання підвалами.  Від постійної темряви крутилась голова, їжа та вода закінчувались. Врешті вони із сином зважилися вийти на вулицю і шукати машину, щоб виїхати з міста. Декілька годин блукали на морозі. Підібрав їх літній чоловік. Катерина з сином їхали у холодному кузові авто під обстрілами 6 годин.  Врешті вони дістались в  село поблизу Києва, де мешкав брат Катерини. 

За попередньої домовленості, журналісти можуть дізнатись більше та поспілкуватись із Катериною на Київщині. 

Довідково: На честь Володимира Ковальського перейменували вулицю у Бучі. Після ексгумації його перепоховали на Алеї Слави та посмертно присвоїли звання “Почесний громадянин міста”. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”, який підтримує українських дітей, що втратили батьків через війну.

• жінки
• загиблі
• окупація
• постраждалі
• Київ

Команда екстреного реагування міжнародної неприбуткової організації World Central Kitchen підтримує масштабні евакуації з Вовчанської та Липецької громад Харківської області. WCK з першого дня доставляє постраждалим гарячі обіди, напої, надає емоційну підтримку.

З 10 травня організація роздала тисячі гарячих порцій, а також сендвічі для евакуйованих, яких уже близько 10 000. Нещодавно команда також почала підтримку евакуйованих із Сумської області в місто Суми.

Команда запрошує всі медіа до співпраці та висвітлення будь-яких напрямків роботи WCK.

Довідково: В Україні організація WCK надає гаряче харчування, овочеві набори, продуктові набори, насіння на прифронтових територіях, а також допомагає в великих містах після ракетних атак: надає гарячі напої та їжу постраждалим та працівникам ДСНС. Загалом, від початку роботи у лютому 2022 WCK приготувала понад 260 млн порцій для українців.

• їжа
• постраждалі
• Суми
• Харків