Теми за тегом: постраждалі

У столиці функціонує проєкт із реабілітації військових за допомогою стрільби з лука. До цієї ініціативи можуть долучитися ветерани, чинні військові та члени їхніх родин. Тренування безкоштовні, відбуваються кожного дня.

Засновник авторської Школи стрільби з лука Дмитро Львовський  —  тренер вищої категорії, майстер спорту України міжнародного класу, засновник та Голова Правління Громадської організації “Український лучний простір” — ще з 2014 року за власні кошти займався реабілітацією поранених учасників АТО за допомогою тренувань зі стрільби з лука. 

Згодом до цієї справи долучилась організація Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт” та нещодавно Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” у проєкті “Активні парки — Нестримні” Міністерства молоді та спорту України.

Тренуватись у стрільбі з лука може навіть людина після ампутацій: сидячи на кріслі колісному, якщо втратила ноги, або натягуючи тятиву зубами, якщо руки. Займатися можуть і люди, які повністю втратили зір — за спеціальною методикою стрільби з лука для сліпих.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити тренування у Києві. 

• військові
• постраждалі
• Київ

Перед тим як мобілізуватися до бригади “Азов”, Світлана Ворова працювала провідною інженеркою на “Укрзалізниці” та виховувала трьох дітей. Один з синів – Олександр Кутузакій – долучився до “Азову” ще на початку його створення. 15 лютого 2015-го року авто, у якому їхав син Світлани, потрапило у ворожу засідку. Тіло Олександра забрали “кадирівці”, повернули понівеченим, але Світлана вирішила ховати сина у відкритій труні, аби показати жорстокість ворога.

Після втрати Олександра жінці було важко оговтатися. Перед цим у Світлани помер батько, свекор, вона розлучалась із чоловіком. Двоє молодших дітей допомогли Світлані пережити втрату та рухатися далі. 

У 2020-му році жінка вирішила продовжити справу загиблого сина та долучилась до бригади “Азов”.

Повномасштабне вторгнення Світлана зустріла разом з побратимами у Маріуполі і незабаром опинилась на “Азовсталі”. Командир військової пропонував жінкам скористатися зеленим коридором, але Світлана залишилась. 86 днів вона провела на металургійному комбінаті, вийшла у полон разом з побратимами та пережила 11 місяців у російській колонії. Військова каже, що жінок не катували фізично, але морально знущалися увесь час. Після повернення на Батьківщину Світлана провела вісім місяців у реабілітаційних центрах, шпиталях та санаторіях. А згодом повернулась до війська.

Світлана Ворова перебуває на Сході. Поспілкуватися з військовою можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою “Азову”.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Ільяс Шейхіслямов – кримський татарин, волонтер з Одещини. Ільяс жив у Криму з народження. Після окупації півострова росіянами у 2014-му, чоловік провів там ще чотири роки. Після 2019-го приїжджав до Криму лише влітку, аби зустрітися зі своєю сім’єю. Початок повномасштабного вторгнення Ільяс зустрів за кордоном: навчався в університеті у Туреччині. Незабаром вирішив повернутися до України, щоб волонтерити і підтримувати українське військо. 

Викладачі відмовляли Ільяса від повернення, але чоловік настояв і згодом приїхав до Одеси. Там одразу взявся до роботи та приєднався до ГО “Кримські татари Одещини”. 5-го березня 2024-го року Ільяс дізнався, що його батька – Алі Мамутова, який з родиною перебував у окупованому Криму, затримали росіяни. Звістку чоловік отримав від свого молодшого брата. Окупанти неправдиво обвинувачують Алі Мамутова у  створенні або участі в терористичному угрупованні. 

Поки батько перебував у СІЗО Сімферополя, Ільяс ще міг спілкуватися з ним через російський додаток “Зонателеком”. Втім, Алі Мамутова етапували до російського Ростова і звʼязок з ним обірвався. Після затримання батька Ільяс вирішив стати юристом, як і думав у підліткові роки, і вступив до Таврійського національного університету ім. Вернадського, який через окупацію півострова переїхав до столиці. Чоловік каже, що це один зі способів не втрачати ментальний зв’язок із Кримом. 

Поспілкуватися з Ільясом Шейхіслямовим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Станом на травень цього року Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 331 випадок політичних ув’язнень і фактів переслідування у кримінальних справах за період анексії Криму, 217 із них – проти представників кримськотатарського народу.

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Одеса

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 26 містах України.

23 листопада заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Павлограді, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Дніпрі, Житомирі, Обухові та Запоріжжі.

24 листопада мирні акції заплановані у Києві, Південноукраїнську, Миколаєві, Умані, Черкасах, Полтаві, Ужгороді, Коростені, Обухові, Броварах,Кролевці, Овручі, Коростишеві, Ковелі, Кривому Розі, Тернополі, Кременчуці, Одесі, Острозі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Іван Лавренюк – родом з Вінниччини. З початком повномасштабного вторгнення чоловік взяв зброю до рук. За власним бажанням Іван опинився у десантно-штурмових військах та потрапив до 71 окремої єгерської бригади. Служив на Авдіївському напрямку. У березні 2024-го року Іван потрапив під мінометний обстріл, коли повертався з одного зі штурмів. Чоловік каже – зразу зрозумів, що втратив зір. Перевірив, чи цілі руки та ноги, і почав повзти до своїх.

Психологічна реабілітація була непростою. Подолати шлях йому допомогли рідні та близькі. Натомість, те, що стосувалося фізичного здоровʼя, далося Івану швидко, адже ветеран змалку захоплювався спортом. Саме спорт надихнув його взяти участь у відборі до збірної України на змаганнях “Ігри Нескорених”. Чоловік обрав для себе пауерліфтинг, легку атлетику та плавання.

Поспілкуватися з Іваном Лавренюком можна онлайн або ж офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Вінниця

Загін поліції “Білі Янголи” працює у гарячих точках. Вони евакуюють населення, надають екстрену медичну допомогу, доставляють гуманітарну допомогу, а також транспортують тіла загиблих. Нині екіпаж працює на території Курахового, що на Донеччині.

За один рейс правоохоронцям вдалося евакуювати 13 людей та 7 тварин. 10 мешканців разом з речами, 6 котів та собаку “Білі Янголи” розмістили у броньованому автомобілі. До службового авто поліцейські причепили розбиту ворожим дроном машину, в якій їхали жінка та її повнолітній син, а за ними на власній автівці виїжджав батько родини.

Також під час однієї з операцій, коли екіпаж вивозив двох дітей з батьками, окупанти вдарили авіаційними фугасними бомбами. Правоохоронці перечекали атаку та доставили людей до безпечного місця.

Поспілкуватися з правоохоронцями можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. Також є можливість висвітлити роботу екіпажу.

• постраждалі
• евакуація

У селі Колонщина, що на Київщині, функціонує “Чудо містечко”. Проєкт реалізує БФ “To Ukraine With Love” та БФ “Місія Хансена в Україні” для літніх людей, які втратили свої оселі через російську військову агресію. Проживання у містечку – безкоштовне та довічне. Нині на території містечка вже облаштувалися 170 пенсіонерів-переселенців, до кінця грудня БФ обіцяють забезпечити житлом ще близько 200 осіб.

“Чудо містечко” приймає до себе людей, які втратили житло через повномасштабне вторгнення, тривалий час проживали у шелтерах та гуртожитках, а також тих, кого щойно евакуювали з лінії фронту. Організатори містечка запевняють, що абсолютна більшість мешканців – це вразливі верстви населення, з мінімальним доходом, трагічним досвідом проживання війни та інвалідністю.

На території містечка функціонують два клуби, де пропонують: щоденні гарячі обіди у соціальній їдальні, послуги фельдшера, реабілітолога-масажиста. Також працює спортивна зала, бібліотека, перукарня і повноцінне укриття.

Зйомки на території “Чудо містечка” можливі за попередньою домовленістю. 

• постраждалі
• Київ

Марина Чернишова – родом з Маріуполя, який нині перебуває під контролем ворожих військ. Початок повномасштабного вторгнення жінка зустріла у рідному місті разом з родиною. Більше місяця Марина та її близькі провели в окупації, протягом цього часу родина ховалась від обстрілів у підвалі. Разом з сімʼєю там жила і кішка Марини – Марсі. Жінка помітила, що саме тварина емоційно підтримувала всю родину, адже допомагала заспокоїтися у надважкий час.

Коли нарешті вдалося евакуюватися із Маріуполя, разом з родиною виїхала і Марсі. Сім’я подалася на Тернопільщину, де Марина почала розмірковувати над створенням антистрес-простору. Побачивши, що у Тернополі чимало бездомних котів, жінка вирішила започаткувати “котячу” кавʼярню.

У проєкт підприємиця вклала власні кошти, а також гроші, які надала благодійна організація “Національна мережа розвитку локальної філантропії”. У кав’ярні постійно живуть два коти, які раніше не мали даху над головою. У закладі проводять чимало активностей для психологічної підтримки відвідувачів, зокрема, медитації з експертами зі зняття стресу. Частину прибутку кавʼярні власниця планує спрямувати на будівництво притулку для тварин.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• тварини
• Маріуполь
• Тернопіль

15 листопада  у Києві відбудеться правозахисна акція “Порожні стільці” на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають в полоні через війну росії проти України. Під час події буде встановлено символічну інсталяцію з порожніх стільців.

Зокрема, на заході виступлять адвокати, рідні та близькі полонених медійників. Серед них – Оксана Михалевич, адвокатка викраденого російськими військовими журналіста Дмитра Хилюка та Олена Цигіпа – дружина увʼязненого журналіста Сергія Цигіпи з Нової Каховки.

Про свій досвід перебування в полоні розкажуть звільнені медійники. Зокрема, громадянська журналістка та правозахисниця Людмила Гусейнова та журналіст, кримський політик Наріман Джелял.

Акція має на меті обʼєднати зусилля всіх, хто підтримує нашу державу і бореться за звільнення незаконно увʼязнених цивільних осіб та військовополонених внаслідок війни росії проти України.

Довідково: Організатори події – Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Олександр Терещенко – ветеран ЗСУ, обороняв Донецький аеропорт у 2015-му році, там отримав важке поранення, внаслідок якого повністю втратив праву руку та кисть лівої. Нині Олександр очолює Міжнародний Благодійний Фонд та створив соціальний проєкт для ветеранів “Я зміг – і ти зможеш”. 

Йдеться про запис 12 фільмів з відеопорадами на побутові теми для тих, хто має схожі з ветераном ампутації. Олександр на власному досвіді покаже, як та що потрібно робити у побуті людині з ампутованими руками. Проєкт націлений на військових, які нещодавно втратили кінцівки і ще не знають, як подолати цей виклик. У відео Олександр допомагатиме ветеранам пристосуватися до нових реалій. 

Завершити цей проєкт планують у 2025-му році. Олександр каже, що ці поради будуть корисними не лише для самих ветеранів, а й для їхніх близьких, які зможуть зрозуміти, як підтримати пораненого на шляху до самостійного життя з ампутацією. 

Поспілкуватися офлайн з Олександром Терещенком можна у Києві або Львові за попередньою домовленістю. Також журналісти можуть домовитися про присутність під час зйомок відеопорад. 

• військові
• постраждалі
• Київ
• Львів