Теми за тегом: постраждалі

Катерина познайомилась зі своїм чоловіком Володимиром під час навчання в університеті КПІ. Коли почався Майдан, він не зміг залишатися осторонь. А у 2015-му добровільно пішов на фронт. Через рік під час бойового завдання Володимир підірвався на ворожій міні і втратив обидві ноги.

Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла у Бучі. Катерину із 5-річним сином Володимир перевіз із квартири до приватного будинку. А сам без вагань пішов у тероборону. Навіть на протезах він хотів захищати свою країну.

Чоловік загинув на вулиці Вокзальній (вулиця у Бучі, фото якої зі знищеною російською технікою потім облетіли весь світ). Володимир став  одним із перших, хто прийняв бій і поліг. 

Жінці з дитиною довелось пережити двотижневе блукання підвалами.  Від постійної темряви крутилась голова, їжа та вода закінчувались. Врешті вони із сином зважилися вийти на вулицю і шукати машину, щоб виїхати з міста. Декілька годин блукали на морозі. Підібрав їх літній чоловік. Катерина з сином їхали у холодному кузові авто під обстрілами 6 годин.  Врешті вони дістались в  село поблизу Києва, де мешкав брат Катерини. 

За попередньої домовленості, журналісти можуть дізнатись більше та поспілкуватись із Катериною на Київщині. 

Довідково: На честь Володимира Ковальського перейменували вулицю у Бучі. Після ексгумації його перепоховали на Алеї Слави та посмертно присвоїли звання “Почесний громадянин міста”. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”, який підтримує українських дітей, що втратили батьків через війну.

• жінки
• загиблі
• окупація
• постраждалі
• Київ

Команда екстреного реагування міжнародної неприбуткової організації World Central Kitchen підтримує масштабні евакуації з Вовчанської та Липецької громад Харківської області. WCK з першого дня доставляє постраждалим гарячі обіди, напої, надає емоційну підтримку.

З 10 травня організація роздала тисячі гарячих порцій, а також сендвічі для евакуйованих, яких уже близько 10 000. Нещодавно команда також почала підтримку евакуйованих із Сумської області в місто Суми.

Команда запрошує всі медіа до співпраці та висвітлення будь-яких напрямків роботи WCK.

Довідково: В Україні організація WCK надає гаряче харчування, овочеві набори, продуктові набори, насіння на прифронтових територіях, а також допомагає в великих містах після ракетних атак: надає гарячі напої та їжу постраждалим та працівникам ДСНС. Загалом, від початку роботи у лютому 2022 WCK приготувала понад 260 млн порцій для українців.

• їжа
• постраждалі
• Суми
• Харків

“TOY THERAPY ROOM” — всеукраїнський благодійний проєкт, заснований  ініціативною групою ГО “Генофонд нації” під час повномасштабного вторгнення.  Він створений для мінімізації травматичного досвіду у дітей та дорослих, які  постраждали від вторгнення росії. Для цього застосовують методи лялько- та ігротерапії. 

“TOY THERAPY ROOM” — це спеціально організований простір, у якому ведучі кімнати організовують процес спілкування з дитиною (або ж  дорослим) таким чином, щоб змогли вивільнити болючі емоції, відновити ресурс та набути впевненості у своїх прагненнях та потребах. У кожній із таких кімнат “живуть” сотні  м’яких іграшок. На початку заняття відвідувач може обрати ту, яка стає для нього опорою  та підтримкою, а після  —  забрати її із собою додому. Іграшка стає перехідним об’єктом, через який психологи дізнаються про стан людини та допомагають їй.  

Нині в Україні вже існує понад 70  просторів  “TOY THERAPY ROOM”. Вони є майже у всіх областях країни та навіть за кордоном (Німеччина, Болгарія). Авторка та постійна супервізорка методики — психологиня та керівниця навчального порталу з артпсихології “Nazarevich-art” Вікторія Назаревич. Команда проєкту — професійні психологи та арттерапевти.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із  представниками та учасниками проєкту у  Києві або у інших містах. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.

• діти
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Київ

Олександру Роменському – 28 років. Мобілізувався до Сил Оборони у вересні 2022го року. Вперше Олександр опинився у шпиталі під час боїв під Херсоном. Після лікування ветеран воював на Донецькому напрямку. У 2023-му році під Бахмутом військовий отримав тяжку травму голови та численні контузії від обстрілу артилерії. Завдяки лікуванню та реабілітації Олександр почав заново вчитися ходити. Через контузії ветеран майже втратив зір та почав заїкатися. Втім, заїкання зникає, коли чоловік співає. Історію Олександра дізнався український співак Сергій Лазановський і вже незабаром вони разом записали пісню “Чорна хмара”. Кошти від монетизації треку витрачають на відновлення Олександра та його побратимів. Нині чоловік продовжує лікування та очікує на операцію на очах. 

Довідково: Олександр Роменський перебуває у Києві. Ветеран готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• постраждалі
• Київ

Два роки тому захисники Маріуполя, виконуючи наказ, вийшли з “Азовсталі”. І саме відтоді більшість із них — у полоні. На повернення героїв чекає ціла країна, їхні рідні та близькі, а також їхні тварини. 

Асоціація родин захисників “Азовсталі” і крамниця “Animalism by UAnimals” у колаборації створили колекцію одягу. Автором малюнків для неї стала керівниця Асоціації Катерина Прокопенко. Майстерна ілюстраторка та дружина військового Дениса “Редіса” Прокопенка зобразила реальних тварин, які чекали та чекають на своїх людей із полону.

Так, наприклад, пітбулька К’яра щопрогулянки чекає на зустріч із Тарасом і радіє, здалеку побачивши хоч трохи схожого на свого власника чоловіка.  Кішку Марту Олександр постійно носив на руках і до початку повномасштабного вторгнення мріяв взяти її на військову базу. А пес Рем обожнював гуляти зі своїм другом Сергієм у лісі, а після початку повномасштабного вторгнення почав сильно стресувати через шум вибухів. На жаль, Рем нещодавно помер, не дочекавшись Сергія з полону. Також є історії про інших тварин.

Увесь прибуток від проданих футболок буде спрямований на діяльність гуманістичного руху UAnimals, що рятує тварин від війни.

Довідково: Денис Прокопенко (позивний “Редіс”) — полковник, командир 12-ої бригади спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України.  У травні 2022 року, під час виходу із заводу “Азовсталь” у Маріуполі, чоловік потрапив у російський полон. (Тоді вище військове командування дало наказ про припинення оборони  міста та збереження життя бійців). Був звільнений з полону у вересні 2022 року. 

Оборона Маріуполя тривала 86 днів і завершилася 20 травня 2022 року.

• військові
• полонені
• постраждалі
• тварини
• Київ

Проєкт “Бабусині зайці” заснований три роки тому БФ “Наша Перемога”, який опікується людьми похилого віку. Ініціативу створили, щоб підтримати зв’язок поколінь. Учасники проєкту, люди 60+ років, виготовляють зі шкарпеток за визначеною схемою зайців.  М’які іграшки, призначені для дітей, які опинились в стресових ситуаціях, постраждали від насильства, стали свідками травматичної події. Поліцейські дарують цих вухатих захисників дітям, щоб налагодити контакт чи заспокоїти. До прикладу, першого зайця від ювенальної поліції отримала маленька дитина, яка загубилась і її розшукали.

З початком повномасштабної війни вухастики допомагають поліцейським в роботі з дітьми, які  постраждали від воєнних дій, втратили батьків чи пережили окупацію. Також їх дарують дітям, які тимчасово знаходяться в прихистках, лікарнях. Зайці в світловідбиваючих жилетах допомагали розповідати дошкільнятам про правила дорожнього руху. А під час зимових блекаутів їх використовували в Пунктах незламності.

У травні 2023 бабусі зробили спеціальну партію яскравих вухастиків на замовлення групи підрозділу “Білий янгол” Національної поліції України, яка займається евакуацією дітей з зони бойових дій.

За час існування проєкту майстрині-волонтерки (з Київщини, Хмельницького, Луцька, Тернопільщини, Миколаївщини та  Харківщини) виготовили понад 1000 зайців і передали поліцейським.  Нині  ці іграшки на службі Ювенальної поліції України в 19 областях та в евакуаційних групах “Білий Янгол”.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із учасницями проєкту та організаторами на Київщині або у інших містах. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.

Довідково: Практика із роздачею ведмедиків поліцією “Trauma Teddy” існує за кордоном (США, Канада, Велика Британія, Австралія, Нідерланди, Німеччина).

• діти
• постраждалі
• Київ

17 травня у Києві відбудеться пресвідкриття виставки “Qırım içün/Заради Криму”. Виставка приурочена до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. На ній будуть представлені роботи митців, які сфокусовані на висвітленні трагедії геноциду кримськотатарського народу.

Необхідна попередня акредитація. Акредитованим медіа надійде лист-підтвердження про акредитацію та інші деталі участі. 

Довідково: 18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Адже із 18 травня 1944 року за наказом Сталіна було розпочато депортацію кримських татар з рідного півострова до Середньої Азії. Близько 200 тисяч людей депортували в залізничних товарних вагонах. Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ позбавили Батьківщини.

• культура
• постраждалі
• Київ

Вікторії Прохоренко – 39 років. Жінка живе разом з сином та донькою у Кривому Розі. Чоловік Вікторії Антон мобілізувався одразу з початком повномасштабного вторгнення. За кілька місяців він обійняв посаду командира відділення у батальйоні особливого призначення Нацгвардії. Півтора роки тому чоловік Вікторії повернувся додому після поранення і, за словами дружини, став зовсім іншою людиною. У Антона діагностували ПТСР – посттравматичний стресовий розлад, навіть за допомогою психолога Вікторія не могла налагодити стосунки у родині. Антон не спав, почав пиячити і незабаром потрапив до лікарні з мікроінсультом. Навіть діти стали боятися власного батька. Тож подружжя вирішило роз’їхатися. 

Тим часом, Вікторія взялася за навчання та почала опановувати спеціальність психолога. Вирішила не обривати стосунки з коханим: щодня писала йому повідомлення. Через кілька місяців Антон пішов на контакт, почав працювати за психологічними техніками, які давала дружина. А ще за місяць чоловік повернувся додому. 

Нині Вікторія завершує навчання та вже планує, як працюватиме із дружинами та дітьми військових. Вікторія хоче, щоби її історію почули жінки, які думають, що втрачають коханих через війну. 

Вікторія готова до спілкування з журналістами у Кривому Розі, а також – онлайн.

• військові
• жінки
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Дніпро

19 травня у Дніпрі родини військовополонених, безвісті зниклих та загиблих героїв проведуть виставку “ДРУГИЙ РІК НЕВОЛІ” в рамках акцій “НЕ МОВЧИ! ПОЛОН – ВБИВАЄ!”

Цей захід присвячений виходу захисників Маріуполя та “Азовсталі” у почесний полон, який перетворився на 2 роки тортур, катувань та неволі бійців Маріупольського гарнізону.

На виставці відвідувачі дізнаються про історію захисту міста Маріуполь, поранених та загиблих бійців Маріупольського гарнізону під час трагедії в окупованій Оленівці, Донецької області; побачать фото захисників, які два роки знаходяться у російському полоні та фото загиблих героїв.

Під час виставки, над локаціями будуть майоріти прапори підрозділів, що захищали Маріуполь.

• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Дніпро

Ольга Бенда долучилася до Сил Оборони у 2017-му році. На той момент її сину ще не виповнилося і двох років. Ольга обіймала посаду старшої кухарки у складі 72-ї ОМБ ім. Чорних Запорожців в Авдіївці, що на Донеччині. У тому ж році жінка потрапила під ворожий обстріл та отримала поранення, внаслідок якого втратила ногу. Після лікування та реабілітації Ольга зуміла опанувати протез. Через два роки ветеранка пробігла свої перші 10 кілометрів на змаганнях “Ветеранська десятка” у столиці. А незабаром подолала Marine Corps Marathon у США. У 2023-му році Ольга долучилася до команди з жіночого футболу для людей з ампутаціями. 

Ольга намагається різними методами підтримувати ветеранів та людей, які постраждали від війни, бере участь у соціальних проєктах, зокрема, у зйомках роликів, які демонструють силу та незламність українських захисників з ампутаціями.  Нещодавно ветеранка стала амбасадоркою Українського ветеранського фонду.

• жінки
• постраждалі
• Київ