Теми за тегом: полонені

Від підписання контракту у 2021-му році зі Збройними Силами України Гліба Стрижко відмовляв рідний брат — кадровий військовий. Втім, Гліб все ж пішов до війська. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, військовий перебував у Маріуполі разом зі своїми побратимами. Він очолював десантно-штурмове відділення першого окремого батальйону морської піхоти. 10 квітня 2022-го року Гліб отримав важке поранення: ворожий обстріл обвалив бетонні конструкції, під якими опинився чоловік. Йому пошкодило тазостегнові суглоби, щелепу та очі. Через два дні боєць потрапив до російського полону, де пробув 17 днів. Після тривалої фізичної та психологічної реабілітації Гліб отримав другу групу інвалідності. Нині чоловік працює керівником київської філії Veteran Hub. 

Гліб Стрижко готовий до спілкування з журналістами у Києві за попередньою домовленістю. 

• військові
• полонені
• Київ
• Маріуполь

Анастасія Бугера зустріла повномасштабне російське вторгнення разом з батьками в Ізюмі, що на Харківщині. Туди вона приїхала на канікули, адже сама навчалася в університеті у Харкові. Анастасії довелося на власні очі побачити, що робить ворог з захопленим містом, вона рахувала скільки авіабомб скидали росіяни на Ізюм за годину, і знала, як небезпечно ходити за хлібом, адже кожен такий похід міг стати останнім. Анастасія зуміла вибратися з окупації через п’ять місяців. Коли повернулася на підконтрольну Україні територію, то дізналася, що її коханий Костянтин, який у лютому 2022-го року перебував у Маріуполі та захищав “Азовсталь”, потрапив у полон. Востаннє Анастасія говорила зі своїм хлопцем 24-го квітня 2022-го року, тоді він надіслав їй фото та відео, і обіцяв повернутися додому. Анастасія чекає на Костянтина і робить усе, аби світ не забував про тих, хто досі у російському полоні. 

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені

Ольга Куртмаллаєва  — за фахом фінансистка. Їй 24 роки.  Повномасштабне вторгнення рф застало дівчину у рідному Бердянську, що у Запорізькій області (нині місто окуповане).  Влітку 2022 року вона виїхала з окупації. 

Чоловік Ольги  — Руслан  —  на захисті країни з 2014 року (служив у зоні АТО/ООС). 4 квітня 2024 року виповниться два роки,  як він перебуває у російському полоні. Туди він потрапив під час оборони Маріуполя.

Ольга активно бореться за визволення чоловіка — намагається не пропускати жодної акції, яка стосується військовополонених. Також вона стала співзасновницею громадської організації, яка допомагає бійцям 501 батальйону морської піхоти повернутися додому. (Разом з іншими жінками організовують акції, влаштовують зустрічі та спілкуються з представниками української влади). І все це вона робить попри важку хворобу: ще у 2021 році у дівчини виявили лімфому Ходжкіна (рак лімфатичної системи). 

Вже під час повномасштабної війни Ольга дізналась, що хвороба переросла із другої стадії в четверту. Лікарі пов’язують це із великим стресом. Зараз Ольга пройшла 12 курсів хіміотерапії. Лікування було дуже важким (зокрема, перебувала в реанімації) і його дівчині довелось проходити одній, без коханого поруч. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Ольгою у Києві (офлайн), або ж у онлайн-форматі.

• військові
• жінки
• полонені
• Київ

64-річний пастор Анатолій Волошин записався до територіальної оборони Маріуполя 25-го лютого 2022-го року. Анатолій обійняв посаду командира відділення контрдиверсійної боротьби. 14 березня 2022-го чоловік отримав осколкове поранення від вибуху міни — уламок пошкодив руку, потрапив під ребра і зламав кістки. Так пастор спершу потрапив до тамтешнього шпиталю, де його прооперували, а згодом на “Азовсталь”. 

У травні 2022 року Анатолій разом із побратимами за наказом вищого військового керівництва вийшли із меткомбінату та здалися в полон. На той час чоловік був виснаженим (втратив 22 кілограми),  в нього не працювала одна рука та були поламані ребра.  Окупанти привезли пастора разом з рештою військових до табору в Оленівці, а згодом доставили на Луганщину. У російському полоні пастор пробув 295 днів. 6-го березня 2023-го року Анатолій Волошин повернувся додому внаслідок обміну полоненими. 

Після реабілітації пастор разом з родиною переїхав до столиці, навчився кататися на роликах, про що мріяв понад 20 років, і планує побачити океан. 

• релігія
• полонені
• постраждалі

21-річний Ілля народився у Маріуполі, здобув освіту у морському ліцеї та доєднався до 23-го загону Морської охорони Державної прикордонної служби України. З перших днів повномасштабного вторгнення Ілля разом з побратимами стримував навалу ворога з моря. Коли його судно зайшло до Маріуполя, а командир спитав, хто хоче піти на позиції, Ілля зголосився. З навідника на борту Ілля перетворився на кулеметника на суші. Згодом боєць отримав наказ вирушати до “Азовсталі” — це перетворилося на спецоперацію, адже позиція, де перебував військовий, була в оточенні. Ілля каже, що поки дістався до заводу, побував у пеклі. А в травні 2022 року разом з іншими захисниками, які перебували на “Азовсталі”, потрапив у ворожий полон (бійці погодились здатися за наказом військового керівництва України). Спершу Іллю утримували у сумнозвісній Оленівці на Донеччині, далі доставили до  Таганрогу у росії. Там хлопець “відсвяткував” свій день народження. У ворожому полоні моряк провів 10 місяців. Що потрапив на обмін, дізнався лиш, коли в автобусі, яким перевозили полонених, почув українську мову. Це було 16 лютого 2023 року. Опісля військовий вирушив на реабілітацію та почав писати книгу про оборону Маріуполя. 

Додатково: Ілля Ільяшенко перебуває у Києві. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• полонені
• Київ

Заходи заплановані у щонайменше 16 містах України.

15-го березня — акції відбудуться у Хмельницькому та Кролевці (Сумщина).

16-го березня — у Дніпрі, Павлограді, Вінниці та Запоріжжі.

17-го березня — у Києві, Харкові, Кременчуці, Ковелі, Овручі (Житомирщина), Кривому Розі, Тернополі, Рівному, Івано-Франківську та Дрогобичі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

Довідково: 16 березня 2022 року росіяни скинули авіабомбу на Драматичний театр у Маріуполі, де від перших днів повномасштабної війни переховувалися цивільні, зокрема, діти.  Авіаудар забрав життя кількох сотень людей. 

• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

15 березня у Медіацентрі Україна — Укрінформ відбудеться пресконференція: “Полонені найманці з країн Глобального Півдня. Що мають зробити уряди, аби їхні громадяни не гинули на чужій війні?”

Після величезних втрат російська призовна кампанія із примусової мобілізації та укладання контрактів з ув’язненими вичерпує свої можливості. На фронті потрібні бійці, термін служби яких вимірюється не днями, а годинами. Тому країна-агресорка активізувала потік на війну громадян з країн зі складною економічною ситуацією.

Учасники:

– Петро Яценко, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими;

– Віталій Матвієнко, речник державного проєкту здачі в полон “Хочу жить”;

Необхідна попередня реєстрація.

• полонені
• Київ

14 березня Центр громадянських свобод запрошує на презентацію “Стратегії звільнення незаконно утримуваних цивільних і пошуку безвісти зниклих внаслідок російської агресії”. Презентація відбудеться у Києві в Медіацентрі Україна — Укрінформ.

Спікери заходу: 

• Михайло Савва, доктор політичних наук, член експертної ради Центру громадянських свобод,
• Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод,
• Вікторія Петрук, представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Журналістам необхідно зареєструватись на подію.

Довідково: Російська Федерація незаконно утримує понад 7000 цивільних на окупованих територіях та на території РФ. Деяких затримали за “опір спеціальній військовій операції”, але жодних звинувачень не висунули. Більшість з них не мають доступу до адвокатів. З багатьма цивільними жорстоко поводяться та катують. 

Від початку повномасштабної війни Росії проти України лише 160 цивільних звільнили під час обмінів полоненими (дані станом на 4 січня 2024 року). 

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

16 березня у столиці відбудеться мирна акція на підтримку зниклих безвісти Захисників та військовополонених “Два серця в полоні”.  Мета заходу: привернути увагу суспільства, влади та світової спільноти до катастрофічного становища українських військовополонених, які знаходяться в катівнях ворога. Також організатори хочуть наголосити  на важливості підтримки родин військовополонених та Оборонців, які вважаються зниклими безвісти.

В програмі мирної акції: перфоманс “Два серця в полоні” та “Живий ланцюг”.

Організатори: родини військовополонених і зниклих безвісти Захисників та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

• військові
• полонені
• Київ

10 березня у Дніпрі відбудеться перформанс “Третя весна у полоні”. Ця, Всеукраїнська акція “НЕ МОВЧИ! ПОЛОН ВБИВАЄ!” має на меті привернути увагу суспільства, влади та світової спільноти до катастрофічного становища українських військовополонених, зокрема захисників міста Маріуполь та комбінату “Азовсталі”, які майже 2 роки знаходяться в катівнях ворога.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів (82 дні воїни перебували у повному оточенні). У травні 2022 року за наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 

• військові
• полонені
• Дніпро