Теми за тегом: полонені

Алла та Олексій почали спільне життя у 2021 році. Чоловік служив в “Азові” та часто був у відрядженнях. 

Вночі 24 лютого 2022 закохані мали летіти на відпочинок за кордон. Але напередодні бійця викликали до Маріуполя. Там Олексій зустрів початок повномасштабного вторгнення, а в травні 2022 року разом з побратимами вийшов у полон. 

З того часу Алла, яка так і не встигла стати дружиною Олексія, бореться за його свободу та повернення до України. Уже понад 4 роки вона із мамою Олексія Оксаною чекає на кожен обмін. У 2024 році разом з іншими родичами полонених азовців Алла їздила до Ватикану та бачилась із Папою Римським Франциском. Жінка ініціює зустрічі з Координаційним штабом, СБУ, Уповноваженим з прав людини, командуванням НГУ та працівниками МВС. 

Нині в росії Олексій незаконно засуджений до 29 років ув’язнення суворого режиму  — йому закидають розстріл мирної мешканки в Маріуполі та тероризм. 

Поспілкуватися з Аллою можна як онлайн, так і офлайн на Київщині, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

9 червня у Києві відбудеться презентація дослідження “Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні”.

Дослідження підготувала Фундація захисту громадянського суспільства Civis Fortis спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.

Пошук житла, лікування, відновлення документів тощо — це все очікує на цивільних українців після звільнення з російського полону. Як проходять цей шлях колишні бранці? Чи є повноцінна державна підтримка для цих людей? Які зміни потрібно внести у галузі медичної, соціальної, правової допомоги?

Спікери:

– Анастасія Одінцова, правова аналітикиня Civis Fortis;

– ⁠Максим Паращевін, експерт Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва;

– ⁠⁠Костянтин Давиденко, постраждалий від російського полону;

–⁠ ⁠⁠Олена Ягупова, постраждала від російського полону та трудового рабства;

– Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини.

Журналістам необхідно акредитуватися.

• полонені
• Київ

13 червня у Києві відбудеться мирна акція: “Цивільні чекають. Світ має діяти/Civilians Are Waiting. The World Must Act”. 

ГО “Цивільні в полоні” запрошує міжнародну пресу, дипломатів та представників Міністерства закордонних справ на мирну акцію, присвячену українським цивільним, які понад п’ять років перебувають у полоні без права на обмін, нормальне життя або доступ до базових прав людини.

Ця акція підкреслює критичне порушення росією міжнародних норм, включно з Женевськими конвенціями 1949 року та додатковими протоколами, що гарантують захист цивільних у конфліктах. 

Організатори закликають світових лідерів, міжнародні організації та правозахисні структури діяти негайно і забезпечити повернення українських цивільних додому. 

На акції будуть присутні представники Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, Офісу омбудсмена України, а також родини цивільних заручників.

• полонені
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 27 містах.

30 травня акції відбудуться в Охтирці, Успенській, Вінниці, Чернігові, Запоріжжі, Шполі, Полтаві, Волочиську, Дніпрі та Павлограді.  

31 травня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Миколаєві, Коропі, Овручі, Обухові, Долинській, Лозовій, Харкові, Ужгороді, Бердичеві, Рівному, Чернівцях, Львові та Одесі. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• полонені

ООН уперше внесла росію та Ізраїль до щорічного “чорного списку” сторін, відповідальних за сексуальне насильство під час збройних конфліктів (СНПК).  Організація повідомила про 310 підтверджених випадків СНПК щодо військовополонених і цивільних бранців у росії та на тимчасово окупованих територіях України. Більшість потерпілих – чоловіки. 

З кінця 2024 року мережа “Alumni” (“Випускники”), яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури (зокрема, разом із “СЕМА-Україна”, “29 грудня”, “Нумо, сестри!”) добивалась цього рішення. Засновник ГО “Alumni” Олексій Сівак зазначає, що це тільки початок довгого шляху до реального правосуддя і покарання рф.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн форматі.

Довідково: Олексій Сівак із Херсона  (місто було в російській окупації), він колишній моряк. Чоловік пережив полон і тортури.  Нині він є головою ГО  “Випускники” (“Alumni”), яку було  створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Руслан та Олександр мобілізувалися ще до початку повномасштабного вторгнення. Велику війну військові зустріли у Маріуполі, обороняли місто і разом з побратимами потрапили у полон. Протягом трьох років вони шили одяг у російській тюрмі. 

Вже після звільнення з російського полону ветерани познайомилися з Максимом Захарченком: під час однієї з повітряних тривог хлопці разом ховалися в укритті реабілітаційного центру. 

Максим пішов на війну у 18 років: для цього повернувся із Польщі, куди виїхала його сім’я після початку повномасштабного вторгнення. Згодом військовий демобілізувався через низку поранень та контузій. 

У трьох ветеранів з’явилася ідея започаткувати власну справу — швейну фабрику “Волоцюги”.

Три місяці тому вони запустили виробництво у Києві і вже зараз приймають великі замовлення та співпрацюють з відомими брендами. Максим, Руслан та Олександр планують масштабувати виробництво, вже наймають нових співробітників, як цивільних, так і ветеранів. 

Поспілкуватися з командою “Волоцюги” можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• полонені
• Київ

31 травня у Бучі на Київщині відбудеться акція “Матч очікування: кожен голос рятує”. Національна збірна України серед ветеранів зіграє адвокаційний футбольний матч проти збірної Київщини, щоб привернути увагу до родин зниклих безвісти та полонених захисників України. У складі Національної збірної серед ветеранів на поле вийдуть відомі українські футболісти та ветерани футболу: Андрій Біба, Євген Селезньов, Євген Хачеріді, Сергій Назаренко, Олексій Бєлік, Микола Морозюк, Юрій Максимов, Едуард Цихмейструк, Олег Собуцький, Володимир Лисенко, Микола Іщенко, Вʼячеслав Свідерський, Володимир Бондаренко, Сергій Погорілий. Збірну Київщини представлять ветерани війни, військовослужбовці, волонтери, представники Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, територіальних громад, Національної поліції в Київській області та ДСНС у Київській області.
На трибунах стадіону створять символічну інсталяцію: на 500 місцях розмістять військову форму як символ присутності. Кожне з них уособлюватиме захисника, чия доля досі залишається невідомою, і родину, яка продовжує чекати. Поруч розмістять світлини зниклих безвісти воїнів, їхні слова та посилання на особисті історії.
Перед початком матчу учасники акції створять навколо футбольного поля ланцюг солідарності із запаленими смолоскипами. Перший удар по м’ячу зробить дитина зниклого безвісти захисника разом із звільненим із полону бучанцем.
У межах акції “Матч очікування: кожен голос рятує” рідні та близькі зниклих безвісти захисників зможуть отримати безоплатну юридичну та психологічну підтримку від партнерських організацій, а також за бажанням та особистою згодою заповнити бланк потреб для подальшого супроводу та допомоги.

Журналістам необхідно акредитуватись на подію.

Довідково: Адвокаційний захід організований громадською організацією “Голоси тиші”. Це обʼєднання родин зниклих безвісти та полонених захисників України, засноване в Бучі Наталією Ільїною — дружиною зниклого безвісти захисника.

• військові
• полонені
• психологічна підтримка
• Київ

Мешканець Маріуполя Олександр Гуржов підписав контракт із силами оборони  України у 2020 році. Початок повномасштабного вторгнення Олександр застав у рідному місті. Вже за кілька днів він отримав поранення, а тоді опинився у полоні. Окупанти часто перевозили полоненого, катували та морили голодом. Після трьох років неволі Олександр важив 45 кілограмів. 

25 травня 2025 року Олександр повернувся додому за обміном полоненими. Чоловік пригадує, що його дуже збентежив вигляд російських полонених, які “були схожі на людей”. Тоді як українці поверталися з російської неволі як “живі трупи”. Найперше задоволення, яке Олександр пригадує після обміну, — душ із теплою водою. Адже у колонії доводилося митися з півторалітрової пляшки просто у вбиральні.

Ще до полону Олександр дуже любив музику, співав у караоке. Тож після повернення відвідав більше концертів, аніж за усе попереднє життя. 

Поспілкуватися з Олександром Гуржовим можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

22 травня в столиці відбудеться презентація проєкту “Зроблено в Росії. Доставлено в полон” за участі Омбудсмена України Дмитра Лубінця. 

Над проєктом працювала Асоціація родин захисників Азовсталі спільно з Офісом Омбудсмена України за підтримки МЗС, Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. 

Для участі у заході необхідно зареєструватися. Місце зустрічі повідомлять зареєстрованим журналістам.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

23 травня відбудеться акція-нагадування на підтримку військовополонених азовців-артилеристів, які 5 рік перебувають у полоні. 

Мета заходу — нагадати суспільству про тих, хто досі у російській неволі, підтримати родини полонених.

• військові
• полонені
• Київ