Теми за тегом: Львів
Сергій Жуковський родом із Запорізької області. Стати військовим Сергій мріяв змалечку, але у 2000-му році отримав “білий” квиток, який означав, що до армії йому не потрапити.
Після початку повномасштабного вторгнення Сергію вдалося виїхати з дому ще до того, як ворог окупував його місто. Вже на Львівщині ветеран подався до військкомату, але потрапити на службу йому вдалося не одразу.
Врешті Сергій таки долучився до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Під час штурму у Серебрянському лісі на Луганщині боєць отримав перше поранення – уламок застряг біля хребта. Витягнути небезпечний предмет медикам не вдалося. Але після того, як рана загоїлася, чоловік знову повернувся на передову. Влітку 2023-го уже в складі 82-ї бригади під час бойового злагодження отримав мінно-вибухове поранення і втратив обидві руки.
Дружина Сергія взялася шукати найкращі реабілітаційні центри України і незабаром чоловік потрапив до “Галичини” та до центру Superhumans, що на Львівщині. Після протезування ветерану запропонували пройти навчання для написання стартапів ветеранського бізнесу – Сергій погодився. А згодом зумів реалізувати ідею, яка з’явилася ще на фронті – готувати джерки – слайсоване м’ясо, попередньо замариноване і висушене. Назву для бізнесу “Сушена радість” придумав старший син Сергія Іван. Бізнес є не тільки ветеранським, але й сімейним, адже основна робота припадає на дружину Дарину.
Поспілкуватися з Сергієм Жуковським можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.
Довідково: Ветеранський бізнес “Сушена радість” відкрито в межах проекту “Реінтеграція ветеранів та ветеранів війни через створення освітніх можливостей”, який реалізує DVV International в Україні за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
1 лютого пацієнт Центру UNBROKEN, який не відчуває 70% свого тіла, представить публіці турніру показовий танцювальний номер із благодійною метою – допомогти зібрати кошти на психологічну та фізичну реабілітацію дітей.
Валентину 29 років. Внаслідок нещасного випадку на фронті він отримав повне ураження спинного мозку. Попри незворотність травми, захисник продовжує активно жити і постійно дивує новими досягненнями. Він навчився писати картини за допомогою крісла колісного та увійшов до Книги рекордів України, як перший автор, що застосовує таку мистецьку техніку. Згодом – сів за кермо адаптивного авта. І ось тепер прийняв новий виклик – танці.
На паркеті UKR DANCE CUP Валентин Олексієнко виступить разом із партнеркою Дар’єю Білоус. Їхній показовий танець – це один із трьох номерів, в яких беруть участь ветерани війни з ампутаціями або іншими серйозними фізичними порушеннями.
Виступи захисників – це частина благодійної ініціативи, яку організатори змагань проводять спільно з благодійним фондом UNBROKEN. Мета – збір коштів на підтримку пацієнтів Unbroken KIDS. У цьому відділенні Лікарні Святого Миколая проходять реабілітацію діти, які постраждали внаслідок війни.
Довідково: UKR DANCE CUP – це змагання зі спортивно-бальних танців, що були започатковані у Харкові у 2014 році. Після трирічної вимушеної паузи через повномасштабну війну турнір відновився у Львові.
Журналістам необхідно акредитуватись на подію.
Михайло Варварич долучився до українського війська у 2016 році. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді та боронив Схід України. У лютому 2022-го Михайло мав повернутися до цивільного життя, втім через початок повномасштабного вторгнення продовжив службу.
29 травня 2022-го під час виконання бойового завдання на Луганщині боєць отримав важке поранення, втратив обидві ноги та сильно травмував руку. Після лікування та реабілітації ветеран опанував протези і зробив пропозицію коханій Ірині. У грудні 2024 року у подружжя народилася донечка Мартуся. Майже три місяці лікарі та батьки боролися за життя дитини, але у березні 2025-го дівчинка померла.
Нині подружжя веде власні соцмережі, розповідає про життя, ділиться переживаннями та порадами, як попри все зберігати оптимізм.
Поспілкуватися з Михайлом та Іриною Варваричами можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.
Інноваційна навчально-виробнича протезна майстерня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, яка є найбільшою в Європі, запрацювала на постійній основі.
Мікроклініка протезування та навчально-виробнича протезна майстерня — це проєкт, створений у Львові за підтримки урядів України та Франції. “У створенні цього проєкту нам дуже допомагали французькі компанії Resilience Orthopedics та Expertise France. Вартість проєкту становить 2,47 мільйона євро”, — зазначила проректорка Університету ЛНМУ імені Данила Галицького, професорка Наталія Матолінець.
У протезній майстерні є 20 3D-принтерів та в ній щомісяця можуть виготовляти до 600 протезів. Об’єкт відкрили ще восени 2025 року, повний комплект матеріалів для виготовлення протезів партнери передали наприкінці року.
“Наша майстерня в Університетській лікарні у Львові є основним об’єктом, який виготовляє протези. У Полтаві, Винниках та Києві працюють мікроклініки — їх створили для того, щоб пацієнтам не доводилося їхати на заміри для виготовлення протезів аж до Львова, а можна було зробити це комфортно в будь-якій точці України. Згодом кількість таких мікроклінік буде збільшуватися”, — розповіла керівниця Клініки реабілітації та протезування Університетської лікарні Олена Шевченко.
Протези пацієнти отримують безкоштовно. Для цього вони звертаються до мікроклініки, де їм проводять сканування кукси кінцівки. Після цього відсканований результат завантажують у принтер, і вже за 18–20 годин куксоприймач готовий. Його одразу на місці зачищають, шліфують та готують для пацієнта. Спершу створюють навчальний протез. Якщо людині зручно і нічого не турбує, за тим самим принципом виготовляють постійний протез та покривають його карбоном.
У межах цього проєкту 16 українських спеціалістів пройшли навчання та тренінги, щоб швидко й якісно допомагати пацієнтам відновлюватися та повертатися до звичного життя.
За попередньої домовленості журналісти матимуть можливість висвітлити роботу протезної майстерні та поспілкуватись із фахівцями у Львові.
Третій рік поспіль військові, які проходять лікування, протезування та реабілітацію в Центрі UNBROKEN у Львові, мають можливість зустріти Різдво по-українськи — зі спільним столом, традиційними стравами, колядою та вертепом. Цьогоріч символом цього Різдва стає саме вертеп — як форма, що поєднує сакральне й земне, біль і надію, історію й теперішній досвід війни.
У UNBROKEN вертеп — це повноцінна театральна робота, створена з урахуванням травматичного досвіду людей у залі. Режисер постановки — Ігор Білиць, головний режисер театру імені Марії Заньковецької. Для нього вертеп — унікальна форма народного театру, де сакральне співіснує з буденним, а архетипи залишаються впізнаваними у будь-яку епоху.
Серед учасників — Михайло Фатєєв, військовий 103 бригади ТрО, який отримав тяжке поранення хребта на фронті. Під час реабілітації він пише п’єси, малює, грає у виставах, зокрема у постановці “Сам на Сам”, створеній за його текстом.
Поруч із ним — Валентин Олексієнко, танкіст із Київщини, який пережив повне ураження спинного мозку. Після місяців боротьби за життя і дев’яти місяців щоденної реабілітації він виходить на сцену не заради ролі, а заради присутності — відчуття плеча і спільного ритму.
Саме в цьому, за словами режисера, і є сила театральних практик для ветеранів: можливість бути собою, не пояснюючи і не доводячи.
Цьогоріч Різдвяна вечеря для ветеранів відбудеться 26 грудня. А вже 27 грудня різдвяний вертеп покажуть на площі Ринок у Львові — відкрито для всіх охочих побачити відродження цієї традиції.
Журналістам необхідно акредитуватись на подію.
Довідково: Український вертеп — одна з найдавніших і найскладніших форм народного театру. Перші згадки про нього датуються XVII століттям, а серед перших виконавців були члени Київського та Львівського братств і студенти Києво-Могилянської академії. Вертеп існував як ляльковий театр, жива драматична дія та різдвяний ритуал водночас.
23 грудня у Львові Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні продовжить загальнонаціональну інформаційну кампанію з протидії торгівлі людьми та експлуатації “ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?”
Львів стане другим містом, де буде представлена інтерактивна інсталяція, яка допомагає розпізнавати ознаки експлуатації та небезпечних ситуацій, а також дізнатися, де можна отримати допомогу.
До участі в заході запрошені:
- Рігоберто Меса — Керівник програм гуманітарної підтримки МОМ;
- Христина Замула — заступниця голови Львівської ОДА;
- Володимир Копотюк — заступник начальника управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;
- Тетяна Крут — директорка департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА;
- Оксана Єзерська — начальниця Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці;
- Дмитро Швець — ректор Львівського державного університету внутрішніх справ;
- Тарас Подвірний — представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області;
- Олена Кальбус — керівниця напрямку протидії торгівлі людьми громадської організації “Центр “Жіночі перспективи”.
Журналістам необхідно акредитуватись на захід до 22 грудня, 17:00. При собі потрібно буде мати паспорт або ID-картку та редакційне посвідчення.
Довідково: Кампанія “ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?” реалізується Представництвом Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні за фінансування Уряду Швеції спільно з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національною соціальною сервісною службою України, Національною поліцією України та Всеукраїнською коаліцією громадських організацій з протидії торгівлі людьми.
Ініціатива спрямована на підвищення обізнаності людей про ризики торгівлі людьми та експлуатації, а також про доступні послуги для постраждалих, зокрема через Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527 та вебсайт www.stoptrafficking.org, де можна отримати консультації та залишити запит на допомогу.
У Львові в період Різдвяних свят відбудеться низка подій, зокрема, 24 грудня — у місті встановлюватимуть дідуха. 25 грудня на Полі почесних поховань відбудеться Скорботна коляда. 28 грудня — Хода Звіздарів “Спалах Різдвяних Звізд”.
Журналісти мають змогу ознайомитися із повною програмою різдвяних заходів.
Довідково: Дідух — українська різдвяна прикраса з колосків (первісно — язичницький ідол, символ предка-покровителя, а також символ урожаю, добробуту та багатства).
Володимир Сорочан — родом з Херсона. У 2014-му році чоловік долучився до українського війська та служив у Криму. Після анексії півострова росією залишився вірним присязі та разом з побратимами вийшов на материкову Україну. Згодом Володимир продовжив службу за контрактом у 36-й бригаді.
Початок повномасштабного вторгнення військовий зустрів на службі поблизу Маріуполя. У полон потрапив у квітні 2022 після невдалого прориву з заводу “Азовмаш” у Маріуполі. У російській неволі Володимир пробув майже три роки. Там пережив щоденні побиття та постійний голод. Колишній полонений пригадує мізерні порції та помиї замість їжі.
18 жовтня 2024-го року військового повернули до України. Після лікування та реабілітації він повернувся до цивільного життя. Нині Володимир веде блог, у якому ділиться пережитим. Також завершив писати книгу, де розповів свою історію.
Поспілкуватися з Володимиром Сорочаном можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.
19 грудня у Львові відбудеться Форум донорських ініціатив України, що збере ключових учасників донорського руху. Цей захід стане важливою платформою для обміну досвідом, обговорення актуальних питань і формування нових ініціатив у галузі донорства.
Метою форуму є створення мережі партнерів донорських ініціатив, а також розробка єдиних комунікаційних меседжів і стратегій для популяризації донорства в Україні. Одним із важливих завдань є формування спільного плану дій на 2026 рік, що включатиме конкретні кроки для розвитку та вдосконалення системи донорства. Крім того, учасники форуму підготують аналітичний звіт з пропозиціями для Міністерства охорони здоров’я та громадських організацій, що допоможе покращити ситуацію в галузі.
У програмі:
- Виступи ключових спікерів, зокрема представників Національного центру крові, міжнародних партнерів, організацій та місцевих ініціатив.
- Панельні дискусії, де розглянуть різні аспекти роботи національної системи крові, зокрема: виклики та рішення для покращення ефективності збору та зберігання крові, роль волонтерських ініціатив у кризових ситуаціях.
- Презентації донорських ініціатив. Учасники зможуть поділитися успішними практиками, а також розповісти про нові ідеї та проєкти, що змінили ландшафт донорського руху в Україні.
Журналістам необхідно акредитуватись на захід.
Довідково: Форум проводиться в межах проєкту “Твоя кров. Моє життя. Наша перемога”, що реалізується за підтримки “Ветеран Медіа”, “Народної самооборони Львівщини”, Першого ТМО Львова та мережі лабораторій “Ескулаб” за сприяння Львівської міської ради.
Юлія Стефанюк — керівниця місії міжнародної благодійної організації World Central Kitchen в Україні та одна з жінок, які з перших днів повномасштабного вторгнення долучилися до організації гуманітарної допомоги в країні.
До повномасштабної війни вона жила у Львові та понад одинадцять років працювала керуючою партнеркою “!FEST Кейтеринг” та Just Lviv It! — партнерських проєктів Холдингу емоцій “!FEST”. Юлія закінчила економічний факультет Львівського університету ім. І. Франка за спеціальністю соціологія та певний час працювала у страховому бізнесі в Києві.
З початком вторгнення Юлія стала однією з перших, хто приєднався до World Central Kitchen у Львові. Вона організувала перше масштабне виробництво гарячих страв для біженців, які прибували до Львова в березні 2022 року, та брала активну участь у створенні логістичних і організаційних процесів, що дозволили WCK швидко масштабуватися й працювати по всій Україні, включно з прифронтовими громадами. За цей час World Central Kitchen надала понад 290 мільйонів порцій у рамках своєї місії в Україні. Наразі організація забезпечує людей гарячими стравами, роздає продуктові та овочеві набори, підтримує актуальні точки евакуації, доставляє воду та хліб у прифронтові громади, а також реалізує довгострокові програми для відновлення локальної продовольчої безпеки — зокрема допомагає сім’ям вирощувати власну їжу та відкриває кухні для внутрішньо переміщених осіб.
Під час війни протягом двох років Юлія також працювала виконавчою директоркою The Ukraine Foundation (створеної за підтримки Howard G. Buffett Foundation). Вона є співзасновницею Hachiko Pet Foundation у США, яка підтримує фронтові притулки для тварин через надання корму, медичну допомогу, стерилізацію та сприяння у їхньому прилаштуванні.
Сьогодні Юлія координує одну з найбільших систем гарячого харчування в країні, створених у відповідь на повномасштабне вторгнення, і щодня працює над тим, щоб гуманітарна допомога залишалася стабільною та доступною для громадян навіть у найскладніших умовах.
Юлія — мама двох дітей та рятівниця кота, якого вона забрала з деокупованого Ізюму.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Юлією у Львові, або у онлайн-форматі.
