Теми за тегом: культура
Максим Максименко — учасник Революції Гідності та ветеран російсько-української війни. У 2014-му році ще студентом Максим разом з друзями приїхав на Майдан та став учасником Революції Гідності. Був сотником Майдану, а з початком окупації Криму та нападу росії на Схід України долучився до “Азову”.
У 2016-му році військовий повернувся до цивільного життя. Цей період згадує, як пошук себе, волонтерства, громадської діяльності та створення невеликого власного бізнесу.
З початком повномасштабного вторгнення Максим одразу повернувся до війська. Через кілька місяців боєць отримав поранення і знову був змушений покинути армію. Втім, вдруге адаптація пройшла швидше, адже Максим мав кохану, яка його підтримувала.
Обираючи подарунки, подружжя виявило, що в Україні бракує сайту, де будуть зібрані вироби, створені виключно вручну. Так зʼявилася ідея Create4Me — онлайн-маркетплейсу, який об’єднає українських майстрів ручної роботи, зокрема ветеранів та волонтерів. Реалізувати проєкт допоміг Український ветеранський фонд. Максим переконаний, що українські майстри створюють речі, якими може захоплюватися весь світ.
Поспілкуватися з Максимом Максименком можна як онлайн, так і офлайн у Тернополі, за попередньою домовленістю.
7 листопада у Києві відбудеться черговий етап всеукраїнського циклу змагань “Спорт і ветерани війни (УБД)”, який об’єднує захисників України навколо спорту, відновлення та єдності.
Цього разу учасники зійдуться у запеклій боротьбі на полі — у змаганнях з футзалу серед ветеранів війни.
Проєкт “Спорт і ветерани війни (УБД)” — це серія щорічних спортивних подій, започаткована Національним університетом фізичного виховання і спорту України у співпраці з партнерами.
Мета ініціативи — створити можливості для реабілітації, адаптації та соціальної інтеграції ветеранів засобами спорту. Попередні етапи — турніри з настільного тенісу, плавання, кіберспорту, та армреслінгу серед ветеранів — відбулись у жовтні та зібрали учасників із різних регіонів України. Наступним кроком стане футзал, який традиційно поєднує командність, швидкість і взаємопідтримку — риси, близькі кожному, хто пройшов війну.
Довідково: Організаторами заходу виступають: Національний університет фізичного виховання і спорту України; Київська обласна асоціація футболу; Навчально-реабілітаційний центр НУФВСУ. До реалізації ініціативи долучилися партнери, які підтримують розвиток ветеранського спорту в Україні.
Цикл “Спорт і ветерани війни (УБД)” включає 9 видів спорту: плавання, настільний теніс, футзал, армреслінг, волейбол сидячи, регбі на кріслах колісних та інші дисципліни. Мета — не лише спортивна конкуренція, а й створення платформи для спілкування, взаємопідтримки та повернення ветеранів до активного життя. Для нагородження учасників запрошені зірки українського футболу та функціонери.
12 листопада відбудуться спеціальні відкриті Уроки Турботи на тему протидії булінгу “Стоп булінг, куди подівся Рудик?”. До ініціативи долучаться ключові особи: Радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук проведе урок у Києві, а Засновниця “Академії Турботи” Анастасія Свобода – у підземній школі Харкова. Цей інтерактивний урок, що стартує в українських школах 10 листопада, пропонує прості та дієві інструменти, щоб навчити дітей 5–10 років не мовчати про цькування.
В умовах постійного стресу та напруги, що переживають українські діти, проблема булінгу набуває критичного значення. Сьогодні діти, які живуть в умовах війни, часто переносять накопичений стрес у стосунки з однолітками. Це набуло критичного масштабу: за перші чотири місяці 2025 року кількість зафіксованих поліцією випадків булінгу зросла у 1,5 раза порівняно з минулим роком. Попри це, дорослі часто не мають готових інструментів для ефективної реакції: за даними МОН, лише 28% вчителів можуть чітко визначити булінг.
“Академія Турботи” пропонує готове системне рішення: “Урок Турботи” – інтерактивне заняття, де через історію зниклого персонажа Рудика діти навчаються:
- розпізнавати приховані форми цькування (образи, ігнорування);
- встановлювати особисті кордони та безпечно проговорювати свої почуття;
- створювати “Правила доброго класу” та формувати культуру взаємної підтримки.
Журналістам необхідно акредитуватись.
Це перша в Україні ініціатива, де принципи та ідеї Резолюції ООН 1325 були переосмислені через мистецтво. На заході будуть представлені картини, які створені під час серії мистецьких сніданків представниками влади, дипломатичного корпусу, громадського сектору та міжнародних партнерів.
Кожна група учасників та учасниць отримала конкретну резолюцію та створила художню інтерпретацію її сенсів — про роль жінок у миротворенні, безпеці, відновленні та ухваленні державних рішень.
Ці картини будуть представлені в Кабінеті Міністрів та інших урядових інституціях — щоб мовою мистецтва донести цінності Резолюції ООН “Жінки, мир, безпека”, достукатися до тих, хто приймає рішення і підсилити діалог про участь жінок у національних процесах відновлення та безпеки.
Учасники та учасниці:
– Тарас Качка, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та
євроатлантичної інтеграції України;
– Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики;
– Катаріна Матернова, Посол Європейського Союзу в Україні;
– Наталка Цмоць, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні;
– Алле Дорхаут, посол Нідерландів в Україні;
– Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду.
Теми для обговорення:
– Чому сьогодні критично говорити про впровадження Резолюції ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, коли Україна протистоїть повномасштабній агресії та формує архітектуру відновлення?
– Яких результатів досягла Україна за дев’ять років реалізації Національного плану дій 1325, і як це вплинуло на участь жінок у процесах ухвалення рішень у сфері безпеки та відновлення?
– Як партнерство держави, громадянського суспільства і міжнародних організацій сформувало унікальну українську модель локалізації 1325 — від національного рівня до регіональних коаліцій?
– Як подальша інтеграція принципів “Жінки, мир, безпека” допоможе забезпечити стійкість громад, відновлення територій, сильні інституції та комплексний безпековий підхід у післявоєнний період?
– Яку роль може відіграти мистецтво як інноваційний інструмент діалогу, дипломатії та адвокації для підсилення порядку денного “Жінки, мир, безпека” та залучення нових аудиторій — зокрема тих, хто ухвалює рішення на національному та місцевому рівнях?
На подію необхідно акредитуватись. З міркувань безпеки інформація про локацію надійде після акредитації.
6 листопада у Львові відбудеться допрем’єрний показ вистави “Сам на сам”. Це глибока історія про шлях важкопораненого захисника, який намагається адаптуватися і до своєї травми, і до мирного життя.
Автор п’єси — ветеран, боєць 103-ї Львівської бригади ТрО та пацієнт Центру UNBROKEN Михайло Фатєєв. П’єсу “Сам на сам” він написав цьогоріч під час реабілітації після кульового поранення у хребет. На основі власного досвіду Михайло дослідив внутрішній світ людини, яка пройшла крізь війну, втрати та важке поранення.
У виставі зіграють троє пацієнтів Центру UNBROKEN. Крім самого автора, на сцену вийдуть ще двоє важкопоранених захисників – Олексій Столяр та Руслан Кухта. Також залучені до вистави менторка реабілітаційного центру Вікторія Хемич та двоє професійних акторів театру, які мають досвід військової служби.
Журналістів запрошують на допрем’єрний показ вистави “Сам на сам”. На подію необхідно акредитуватись. Також у журналістів буде можливість відвідати прем’єру вистави “Сам на сам” 7 та 8 листопада.
4 листопада у Києві відбудеться зустріч зі шведськими добровольцями, які долучилися до захисту України від повномасштабної російської агресії – Кароліною Нурденґріп та Крістофером Форсбеком.
Кароліна Нурденґріп була депутатом Парламенту Швеції. Під час російсько-української війни, маючи 15-річний стаж у політичному житті, вона долучилася до лав 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” під позивним “Alex” та захищала нашу країну й тренувала військовослужбовців Збройних Сил України.
Крістофер Форсбек з позивним “Chris” у цивільному житті був працівником лісового господарства. Він став військовослужбовцем 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура”. Брав участь у боях з російською армією, розмінуванні українських територій та зазнав серйозних поранень.
Під час заходу герої розкажуть про шлях від мирного життя у Швеції до фронту в Україні, поділяться своїми історіями з передової та передадуть експонати до фондової колекції Музею війни.
Довідково: “FOR FREEDOM” — спільний проєкт Музею війни та Фундації Ромулуса Т. Везермана. Це присвята всім добровольцям з різних країн світу, які пліч-о-пліч з українцями відстоюють Незалежність України та Свободу світу. Кожному, хто ухвалив рішення стати частиною українського спротиву глобальній загрозі. Виставковий проєкт розкриває масштаб міжнародної підтримки нашої країни: від збройної та гуманітарної допомоги до персонального вибору іноземного громадянина долучитися до українського війська.
Журналістам необхідно зареєструватись.
6 листопада в Музеї війни відбудеться захід, присвячений вшануванню внеску української діаспори Канади в перемогу союзників у Другій світовій війні та оборону України від нинішньої широкомасштабної російської агресії.
Відбудеться вручення почесної відзнаки Конгресу українців Канади та Української стрілецької громади “Ukrainian Canadian Sacrifice Medal” (посмертно) родині Григорія Цехмістренка – канадця українського походження, який долучився до Сил оборони України та, будучи бійцем Міжнародного легіону ГУР МО України й рятуючи своїх побратимів, загинув у боях за Бахмут 15 січня 2023 р.
“Ukrainian Canadian Sacrifice Medal” заснована Резолюцією ХХVII Трирічного Конгресу українців Канади восени 2022 року в місті Вінніпег і вшановує канадських громадян, які загинули або були поранені в боях на службі в Збройних Силах України і захищали свободу нашої держави в нинішній російсько-українській війні.
Також пройде показ документального фільму “A Canadian War Story”, створеного Українсько-канадським дослідчо-документаційним центром. Охоплюючи континенти та покоління, стрічка поєднує свідчення від першої особи з архівними матеріалами, розповідаючи історію української діаспори Канади на фронтах Другої світової війни. Показ фільму відбудеться за сприяння Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
Журналістам необхідно зареєструватись на захід.
Дмитро Докунов — родом з Нової Каховки, що на Херсонщині. Навчався в Одесі, працював на телебаченні. Разом з дружиною Дмитро переїхав до села на Одещині, щоб бути ближчим до природи. Там зустрів повномасштабне вторгнення та вирішив долучитися до українського війська.
Дмитро воював у десантно-штурмових військах, командував розвідротою. Боєць захищав Херсон, Бахмут, Соледар. Двічі був поранений та отримав контузію. Навіть під час служби чоловік не покинув свою пристрасть: займатися відеозйомкою. Його документальний фільм, знятий безпосередньо під час бойових дій, незабаром покажуть на фестивалі у Європі.
Під час лікування після поранень у Дмитра зʼявилася ідея створити простір відновлення у селі на Одещині і назвати його Toloka. За словами ветерана, це місце, де людина може перебороти свої внутрішні страхи, послухати тишу та знайти сили жити далі. Проєкт отримав фінансову підтримку від Українського ветеранського фонду і нині Дмитро допомагає ветеранам адаптуватися до цивільного життя.
Поспілкуватися з Дмитром Докуновим можна як онлайн, так і офлайн у селі Концеба на Одещині, за попередньою домовленістю.
У Києві презентували проєкт YARMICH × “Азов.Супровід” — “Світло незламних”, у межах якого запущено спеціальну послугу адаптації класичного одягу для військових, які втратили кінцівки. Ініціатива покликана повернути ветеранам не лише комфорт, а й відчуття стилю, гідності та впевненості — те, що стає основою психологічного відновлення після війни.
Бренд, відомий своїми класичними образами для чоловіків, об’єднався з ініціативою “Азов.Супровід”, що допомагає ветеранам у процесі фізичної та соціальної адаптації. Разом вони розробили формат, який поєднує індивідуальний крій, глибоку емпатію та інженерний підхід.
У межах послуги військові можуть безкоштовно пройти персональну консультацію, де фахівці враховують усі фізіологічні особливості — протези, зміну форми тіла, обмеження рухливості. Потім конструктори YARMICH розробляють індивідуальний крій, що забезпечує зручність і природну посадку.
Костюми, сорочки чи пальта шиються з тканин, які поєднують елегантність і функціональність: м’які, але тримають форму; класичні, але практичні. Результат — одяг, у якому людина знову бачить себе в дзеркалі з гордістю.
Першими амбасадорами “Світла незламних” стали боєць 12-ї бригади “Азов” Павло, позивний “Пахом”, та ветеран “Азову”, Уповноважений з питань ветеранів у Києві Станіслав “Морті” Риженков.
YARMICH і “Азов.Супровід” планують розширювати проєкт, щоб охопити більше ветеранів у різних містах України. У планах — створення відкритої програми партнерства для брендів, які хочуть долучитися: надавати тканини, підтримувати адаптаційні послуги чи допомагати у логістиці.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити проєкт, поспілкуватись із представниками бренду та ветеранами.
Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва.
Мета проєкту: спробувати відтворити те, що забрали росіяни. На сьогодні команді вдалося “репродукувати” картину Михайла Брянського (1830-1908) “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. Картину не просто перемалювали, а осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації херсонська гідеса Інна Микуцька.
Відтворили також олійне полотно Сергія Васильківського (1854-1917) “Козаки в степу”: у репродукуванні цієї картини взяли участь бійці ЗСУ Роман “Добряк” Колесник та Станіслав “Реф” Зорій. До цієї анімації Ярина та Марія додали українську народну пісню “Ой там за морями…” у виконанні гурту “Щука-Риба”.
Нині засновниці проєкту працюють над наступними відновленнями.
Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
