Теми за тегом: Київ

35-річний Джейсон Геркула із міста Джексонвілл у Північній Кароліні (США). Удома чоловік перепробував багато занять: працював перукарем, розвозив піцу, має досвід роботи на будівництві. Чоловік давно мріяв подорожувати, навіть почав вивчати французьку, щоб впевненіше почуватися у франкомовних країнах.

Його  плани  докорінно змінилися у 2022 році, коли дізнався про російську агресію проти України. Тоді твердо вирішив вирушити на допомогу людям, які потерпіли від російської агресії, а замість французької почав вивчати українську. 

За час роботи в Україні американський волонтер брав участь у відновленні багатьох об’єктів – здебільшого, це були житлові будинки у постраждалих від війни містечках та селах на Київщині. Також розбирав завали у столиці після російських ракетних атак. Та найбільше Джейсонові подобається лагодити дахи у приватних будинках. 

Довідково: “Добробат” — це добровольчий будівельний батальйон, який допомагає постраждалим у нагальному відновленні житла та об’єктів соціальної інфраструктури на деокупованих територіях.

• відбудова
• волонтери
• Київ

4 березня у Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція на тему: “Володимир Ананьєв — український політв’язень Криму: незаконні дії країни-агресора”.

5 лютого 2024 року ФСБ Росії заявила про “запобігання терористичному акту” стосовно колаборанта, “голови ради міністрів” Криму Сєргєя Аксьонова. Насправді, в рамках сфабрикованої справи були затримані український громадський діяч Криму 75-річний Володимир Ананьєв та ще двоє громадян України.

Наразі Володимира Ананьєва планують етапувати до росії, йому загрожує великий термін ув’язнення за те, що він не пішов на співпрацю з російським “слідством”.

Учасники пресконференції розкажуть про деталі ув’язнення Володимира Ананьєва, умови його утримання та стан здоров’я.

Спікери:

• Анна Святненко, дружина політв’язня Кремля Володимира Ананьєва,
• Андрій Щекун, представник Крайової Ради Українців Криму,
• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи.

• полонені
• Київ

1 березня у Бучі на Київщині вздовж вулиці Яблунської відбудеться Хресна дорога в молитовну пам’ять про жертв, закатованих під час російської окупації.

Хресна дорога передбачає 14 стацій (зупинок) на місцях, де трагічно загинули мирні мешканці. Зокрема, учасники Хресної дороги зупиняться для вшанування пам’яті та молитви за закатованих на Яблунській 144, перших хлопців, які стали жертвами росіян: Вербового Андрія, Матвійчука Андрія, Дворнікова Андрія, Карпенка Віталія, Туровського Святослава, Прихідько Анатолія, Котенка Валерія, Руденка Дениса.

Завершиться Хресна дорога в каплиці св. Луки Української Греко-Католицької Церкви.

Довідково: Хресна дорога – різновид молитви, побудованої на розважанні про жертовну смерть Ісуса Христа для спасіння людства. Була започаткована в Єрусалимі. Практикується в літургійній традиції католицької і греко-католицьких Церков.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

4 березня у Медіацентрі Україна відбудеться презентація звіту Amnesty International: “Оглушлива тиша. Насильницькі зникнення, утримання інкомунікадо та катування українських полонених росією”.

Учасники: 

– Вероніка Вельч, директорка Amnesty International Ukraine;

– Олена Козаченко, асистент дослідника Amnesty International Ukraine;

– Лєра Бурлакова, медіа-офіцерка Amnesty International Ukraine;

– Наталія Єпіфанова, голова громадської організації “Вояцький визвіл”;

– Максим Колесніков, ветеран, колишній військовополонений;

Звіт Amnesty International “Оглушлива тиша. Насильницькі зникнення, утримання інкомунікадо та катування українських полонених росією”, що базується на інтерв’ю зі 104 особами, зокрема колишніми військовополоненими, документує злочини проти людяності та воєнні злочини у російському полоні.  

Так, згідно з новим звітом Amnesty International, українських полонених свідомо ізолюють, що дозволяє продовжувати катування та порушення прав. Багато з них вважаються зниклими безвісти через відсутність офіційної інформації про їхнє місцезнаходження. Неспроможність росії підтвердити присутність конкретних українців у полоні, попри вагомі докази того, що вони там перебувають, прирівнюється до насильницького зникнення. Ймовірно, росія не повідомила МКЧХ про статус сотень або тисяч військовополонених, а поводження росією з українськими військовими та цивільними особами, які перебувають у полоні, порушує всі форми міжнародного права.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

КП “Київський іподром” спільно з Київ Мілітарі Хаб  запрошують учасників бойових дій та ветеранів  відвідати заняття з верхової їзди.  Навчання відбувається просто неба або в  манежі. Тривалість —  40 хвилин.

Ініціатива функціонує з листопада минулого року. За цей час заняття відвідали 74 ветерани.

За попередньої  домовленості журналісти мають змогу висвітлити заняття, яке відбудеться 4 березня у Києві.

• військові
• культура
• тварини
• Київ

 У 2019-му році  Євгенія Вирлич очолила херсонське медіа “Кавун. City”, яке розповідало новини про місто. Євгенія розвивала платформу, залучала грантові кошти, а під час пандемії коронавірусу створила проєкт, який розвінчував міфи про хворобу та вакцинацію. 

Після окупації Херсона росіянами, видання не припинило роботи.  “Кавун. City” писало про все, що відбувається у місті: від рейдів росіян до роздачі  хліба містянам. Окупанти шукали Євгенію, тож жінка постійно переховувалася: змінювала місце проживання, фарбувала волосся. Чотири місяці медійниця залишалася у Херсоні, але врешті вирішила виїхати з окупації. 

Вже у Києві Євгенія знову почала шукати шляхи, аби відновити роботу “Кавун. City”. Команда медіа взялася реалізовувати проєкти про роботу місцевої влади, висвітлювати воєнні злочини росіян. А віднедавна вирішила розвінчувати фейкові новини про Херсонщину, частина якої досі є окупованою. Для того, аби підтримати роботу “Кавун. City”, медійники започаткували онлайн-крамницю, де продають фірмовий мерч та вироби херсонських майстрів та майстринь.

Поспілкуватися з Євгенією Вирлич можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• Київ

“Адаптивні клуби “Нестримні” створені для відновлення через фізичну активність ветеранів, їхніх рідних та людей з інвалідністю, що постраждали внаслідок війни. У клубах є все необхідне обладнання та досвідчені інструктори.

Зокрема, ветерани можуть займатись баскетболом на кріслах колісних та волейболом сидячи.

За попереднім запитом журналісти мають змогу висвітлити тренування з баскетболу на кріслах колісних або волейболу сидячи у Києві.

Довідково:“Адаптивні клуби “Нестримні” створені державною установою “Спорт для всіх”.

• військові
• постраждалі
• Київ

25 лютого у Медіацентрі Україна відбудеться презентація розслідування “Реальної газети” та дискусія на тему: “Як Китай інвестує в окуповані території України” .

Учасники:

– Андрій Діхтяренко, головний редактор та засновник “Реальної Газети”, автор розслідування;

– ⁠Максим Савчук, журналіст проєкту “Схеми” від “Радіо Свобода”.

Китайський бізнес активно інвестує в окуповані росією території, та допомагає вести “велике будівництво” на захоплених територіях Донеччини, попри те, що в публічному просторі Китай займає нейтральну позицію. Так, протягом 2023-2024 років завдяки проєкту з китайцями в рекордні терміни на території Каранського кар’єру (Донецька область, Волноваський р-н) було побудовано дві нові фабрики – з виробництва бетону та подрібнювальну. Пропаганда рф називає цей промисловий комплекс серцем так званої “великої забудови”, а продукція компанії використовується для будівництва доріг та виробництва бетону на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. 

Про залучення китайських інвестицій публічно не говорять, але розслідувачам вдалось знайти підтвердження, що фірми з провінції Хенань стали партнерами промислового комплексу на окупованій території України.

• Київ

27 лютого у Києві відбудеться відкриття виставкового проєкту “For Freedom”, реалізованого у співпраці з R. T. Weatherman Foundation та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.

Проєкт “FOR FREEDOM” – це присвята кожному іноземному захиснику України. Виставка демонструє масштаби міжнародної підтримки – від гуманітарної допомоги до особистого вибору іноземців приєднатися до лав українського війська.

Через артефакти, особисті історії, фото та документальні матеріали експозиція розкриває життя іноземних добровольців, їхній шлях до України та боротьбу за свободу. Відвідувачі зможуть дізнатися більше про інтернаціональні військові формування у складі Збройних Сил України й історії людей, які стали символом глобальної солідарності.

Під час урочистої частини виступлять:

• Юрій Савчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні;
• Меган Моббс – президентка R. T. Weatherman Foundation;
• Елізабет Везерман – співзасновниця R. T. Weatherman Foundation;
• Андрю Дункан – співзасновник R. T. Weatherman Foundation;
• полковник Руслан Мирошниченко – ініціатор формування та екскомандир Другого Інтернаціонального легіону оборони України;
• іноземні військові  – герої виставкового проєкту, які стали на захист України.

 Подія закрита. На захід необхідно акредитуватись. 

Довідково: R. T. Weatherman Foundation – некомерційна організація, заснована Елізабет Г. Везерман та Андрю П. Дунканом, яка працює в епіцентрах криз, виконуючи місії, які інші не можуть здійснити.

Від початку війни в Україні в березні 2022 р. фонд: доставив понад 10 000 палет гуманітарної допомоги для 70 українських організацій; співпрацював з понад 20 державними установами; організував репатріацію американських добровольців, які загинули чи були поранені в Україні; забезпечив евакуацію дітей та жінок із зон бойових дій до Польщі.

27 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський звернувся до іноземних громадян із закликом приєднатися до боротьби за свободу. Упродовж трьох років тисячі іноземних добровольців із понад 55 країн світу відгукнулися на цей заклик.

• культура
• Київ

У серпні 2024 росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпигунстві”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із батьками Ірини (онлайн), а також із адвокаткою та експертами Центру громадянських свобод у Києві. 

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Київ