Теми за тегом: Київ

У Бородянці на Київщині обладнали перше модульне підземне укриття, збудоване Державним агентством відновлення. Це швидке та сучасне рішення, яке дозволяє оперативно забезпечувати громади захисними спорудами. 

Укриття в Бородянці розраховане на 48 людей і повністю відповідає принципам інклюзивності: споруда обладнана пандусом, підйомником та автоматизованою системою доступу, яка відчиняється під час повітряної тривоги.  

Монтаж тривав менше місяця. Вартість споруди становить 5,5 млн грн. Укриття встановлене під землею, має основний та аварійний виходи й оснащене системами опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення та пожежною сигналізацією.

Укриття забезпечує захист від уламків, ударної хвилі, хімічного ураження та радіоактивного пилу. Планується встановити ще 5 таких споруд в Бородянці.
Довідково: Модульні укриття проходять випробування військовими, що підтверджує їхню надійність у реальних умовах. Проєкт планують розширити на прифронтові території, де загроза обстрілів є вищою, а час підльоту російських ракет — коротшим.

• Київ

У Києві 3 грудня відбудеться Національний форум прав людей з інвалідністю “Інклюзивне відновлення країни”, організований громадською спілкою “Ліга сильних”.

Під час події обговорять нові стандарти інклюзивної відбудови, а найперспективніші рішення отримають фінансування для реалізації.

Мета форуму — утвердити інклюзивність як обов’язковий стандарт відбудови, а кожну інвестовану гривню спрямувати на створення безпечного та доступного середовища для всіх.

Цьогорічний фокус події зосереджено на інтеграції потреб людей з інвалідністю в усі державні політики та рішення.

Окремий блок буде присвячено лідерству жінок з інвалідністю та їхній ролі у формуванні державної політики.

Серед спікерів: експерти з інклюзивного розвитку, громад, представники міжнародних партнерів, громадянського суспільства, держави та бізнесу.

Журналістам необхідно акредитуватись на захід. 

Довідково: Через війну в Україні зросла кількість людей, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. Також тисячі людей з інвалідністю ще до війни роками стикалися з недоступною інфраструктурою.

• Київ

Учасники: 

– Дар’я Касьянова, програмна директорка ГО “Дитячі містечка СОС”, голова правління ГС “Українська мережа за права дитини”; 

– Володимир Яворський, програмний директор ГО “Центр громадянських свобод”; 

– Роман Бугайов, евакуаційник та фахівець з безпеки БФ “Схід SOS”; 

– Євген Каплін, керівник гуманітарної місії “Проліска”.

Теми для обговорення: 

– Як забезпечити реальне виконання постанов №1307 та №1420 на місцях, щоб жодна дитина не залишалася в зоні бойових дій через брак транспорту, інформації чи недовіру до системи евакуації?

– Яким чином держава планує налагодити ефективну комунікацію з родинами, що залишаються у небезпечних районах?

– Чи потрібна й можлива примусова евакуація та для яких категорій людей?

Журналістам необхідно зареєструватись на захід. Подія відбудеться без синхронного перекладу.

• Київ
• евакуація

18-річний Дмитро Терещенко до повномасштабного вторгнення планував стати боксером. Але 24-го лютого 2022-го хлопець долучився до територіальної оборони на Чернігівщині. Служив на прикордонні, згодом разом з підрозділом вирушив на Схід. 

У березні 2023-го на Луганщині Дмитро отримав численні поранення, лікарям довелося ампутувати йому ногу. Впродовж пʼяти місяців ветеран лікувався в Україні, а потім вирушив до США на протезування. У цей час військова частина Дмитра подала його у СЗЧ — самовільне залишення частини — що припинило всі виплати. Нині ветеран судиться, щоб скасувати цей статус та повернути виплати. 

В Америці один фотограф порадив Дмитру спробувати себе у модельному бізнесі. Вже після повернення до України ветеран зібрав портфоліо та надіслав його модельним агентствам. Робота почалася з презентації колекції адаптивного одягу. Дмитро також став моделлю цьогорічного Ukrainian Fashion Week. 

Поспілкуватися з Дмитром Терещенко можна як онлайн, так і офлайн у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

3-4 грудня у столиці відбудеться Щорічна конференція “Європейське майбутнє прав людей з інвалідністю в Україні” та Акція видимості людей з інвалідністю “Lights for Rights”.

Конференція стане платформою для гострих питань про справжню ціну європейської інтеграції. Ключові теми панельних дискусій такі:

• Включення прав людей з інвалідністю у процес вступу України до ЄС;
• Деінституціоналізація: від планів до реальності;
•  Участь ветеранів і ветеранок з інвалідністю в русі за права людей з інвалідністю.

Результатом заходів стане розробка Порядку денного спільноти людей з інвалідністю на 2026 рік. 

На завершення конференції 3 грудня відбудеться пресбрифінг про  здобутки і провали у правозахисті людей з інвалідністю за 2025 рік. Також учасники та учасниці Конференції спільно з активістами та активістками вийдуть на Акцію видимості людей з інвалідністю Lights For Rights. 

4 грудня у фокусі Конференції будуть адвокаційні зустрічі та практична робота над адвокаційними кампаніями.

Журналістам необхідно акредитуватись на захід. 

Довідково: Конференція організована Fight For Right та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у партнерстві з Mercy Corps за фінансової підтримки уряду Великої Британії, а також за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Center for Disaster Philanthropy.

• Київ

Учасники: 

– Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти, МІПЛ;

– Наталія Шубак, мати зниклого безвісти під Соледаром військовослужбовця строкової служби;

– Олег Гущин, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

– представник Уповноваженого з питань  осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

– представник Головного управління Національної гвардії України. 

Теми для обговорення: 

– чому замовчується тема участі солдат строкової служби в бойових діях; 

– чому строковики та їхні родини позбавлені такого самого рівня соціальних гарантій, як контрактники чи мобілізовані; 

– як включити їх до пріоритетних списків на обмін відповідно до Стамбульських угод.

Довідково: На початку повномасштабного вторгнення строковики військової частини  3017 Національної гвардії України (НГУ) служили у Харкові. Їхні родини очікували демобілізацію. Натомість у 2023 році строковиків відправили на бахмутський напрямок, у зону найзапекліших на той час боїв. Сьогодні щонайменше 35 строковиків НГУ вважаються зниклими безвісти або полоненими.

• військові
• Київ

Оксана Боркун та Володимир Гунько познайомилися у 2020-му році у соцмережах. Закохані були разом два роки, планували майбутнє, але мрії скасувало повномасштабне вторгнення. 

У 2013-му році Володимир брав участь у Революції Гідності, а згодом долучився до українського війська добровольцем. Майже через рік служби військовий потрапив у полон поблизу Іловайська на Донеччині. У неволі чоловік пробув девʼять місяців, після обміну повернувся до цивільного життя. А з початком великої війни знову взяв зброю до рук. Володимир загинув у бою за Бахмут у липні 2022-го року. 

Після звістки про смерть коханого Оксана створила у соцмережах спільноту дружин загиблих захисників “Маємо жити”. Свого часу Володимир дарував дітям полеглих військових подарунки на День Святого Миколая — Оксана продовжила цю справу. Згодом спільнота жінок зросла до шести тисяч учасниць. Оксана започаткувала благодійний фонд, зібрала команду фахівців і нині підтримує тих, хто проходить через втрату та горе. Жінки працюють з психологами, отримують юридичну підтримку та допомагають розвивати нову культуру памʼяті про загиблих. 

Поспілкуватися з Оксаною Боркун можна як онлайн, так і офлайн в Ірпені на Київщині, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

24 листопада у Медіацентрі Україна відбудеться брифінг: “Україна та Білорусь: чи можливе безпечне сусідство та чи стане можливою співпраця?”.

Учасники: 

– Вадим Денисенко, керівник АЦ “Ділова столиця”; 

– Ігар Тишкевич, співзасновник мережі “Research solutions”; 

– Ярослав Чорногор, директор Програми російських і білоруських студій ГО “Рада зовнішньої політики “Українська призма”; 

– Зміцер Щигельскі, в. о. заступника представника з питань оборони та безпеки Об’єднаного перехідного кабінету.

Теми для обговорення: 

– Пріоритети можливої стратегії України на білоруському напрямі; 

– Можливості активних дій та реалізації українських інтересів, залежно від сценаріїв заморозки війни в Україні та позиції держав; 

– Як Україна бачить відносини з Білоруссю після завершення війни? 

Довідково: Україно-білоруські відносини можна назвати набором суперечностей: до 2022 року ця країна входила в ТОП-3 економічних партнерів України, вже у лютому 2022 режим Лукашенка надав територію та підтримку в агресії рф. Проте, через цю державу з 2022 по сьогодні відбуваються обміни полоненими та повернення громадян України, які опинилися на території росії. Крім того, сумарна чисельність білоруських добровольців, що воюють на стороні України, одна з найбільших, порівняно з іншими націями.

Водночас немає відповіді на запитання, як держава Україна бачить відносини після завершення війни. Відсутність політики ставить Україну в невигідне становище, коли інтереси країни можуть не бути враховані в переговорних треках наших партнерів. Формування ключових засад власної політики на білоруському напрямі актуальне й важливе завдання.

• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 30 містах.

22 листопада акції відбудуться у Арбузинці, Охтирці, Вінниці, Чернігові, Ірпені, Шполі, Волочиську, Дніпрі, Павлограді та Львові. 

23 листопада заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Миколаєві, Коропі, Обухові, Овручі, Полтаві, Коростишеві, Черкасах, Ужгороді, Лозовій, Долинській, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному, Ковелі, Одесі та Чернівцях. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• полонені
• Київ

На початку цієї зими Київ прийматиме ГАРТ — перші українські національні мультиспортивні змагання для ветеранів та ветеранок, які отримали травми, поранення або захворювання під час захисту батьківщини. З 30 листопада по 7 грудня учасники з усієї країни змагатимуться у дев’яти адаптивних видах  спорту.  А саме: 

• Командні: баскетбол і регбі на кріслах колісних, волейбол сидячи.
• Індивідуальні: стрільба з лука, веслування на тренажері, лазер-ран, пауерліфтинг, велоспорт та плавання.

Участь у ГАРТі безоплатна. 

Довідково: У світі фізична активність стала одним із найпотужніших інструментів відновлення ветеранів та ветеранок. У США Warrior Games надихнули тисячі програм реабілітації. У Великій Британії Invictus Games змінили сприйняття поранених військових у суспільстві. У Канаді, Нідерландах та Австралії на основі цього досвіду побудовано державні системи “відновлення через спорт”, що поєднують реабілітацію, менторство та інклюзію.

Тепер — черга України. Тому Центр ініціатив “Повернись живим” та Міністерство у справах ветеранів України за підтримки Укргазбанку створили ГАРТ: як комплексний підхід до відновлення ветеранів та ветеранок через спорт. 

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ