Теми за тегом: діти

Save Ukraine — це громадська організація в Україні, яка регулярно організовує та успішно проводить рятувальні місії із повернення українських дітей з окупації або території росії.  Станом на зараз вони повернули 538 дітей.

Журналісти мають змогу отримати коментарі від “Save Ukraine”.

Довідково: РФ викрала з України понад 20 тисяч дітей. Проте існує високий ризик депортації ще 1,5 млн дітей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях. Примусово переміщеним та депортованим змінюють персональні дані для того, аби рідні та Батьківщина не змогли їх віднайти та повернути. 

• діти
• злочини росіян
• Київ

Віолетта та Олег Нагорний усе життя прожили у Вінниці. Чоловік займався продажем будматеріалів, а жінка викладала вокал. Виховували трьох дітей: двох доньок та сина. Велика війна зруйнувала  сімейний затишок і всі плани на майбутнє. 

Олег записався до лав ТРО в перший день повномасштабного вторгнення, рішуче налаштований захистити найрідніших — свою родину. 14 травня 2024 року чоловік отримав смертельне поранення, коли йшов до поранених побратимів, аби спробувати їх врятувати. 

Бойовий медик, який був поруч з Олегом в останні хвилини його життя, казав, що він згадував про свою сім’ю. Просив переказати, що дуже любить Віолетту і дітей, і просив гідно виховати найменшого сина, який є татовою копією. За офіційними даними Олег вважається зниклим безвісти, але сім’я знає, що він загинув.

Раніше  Віолетта писала музику, але через війну творчість відійшла на другий план. Коли втратила Олега, вирішила присвятити йому пісню. Написала її на день народження чоловіка. Щоправда, присвятила її не лише Олегу, але й усім жінкам, які втратили своїх коханих Героїв. 

Довідково: Нині сім’єю опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він  допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Вінниця

Катерина та Артем Собченко одружилися у 2016 році. За рік у них народився син Артем. Згодом пара розлучилися, але вони зберегли теплі та дружні стосунки. 

Коли розпочалася повномасштабна війна, Катерина із сином були вдома у Миколаєві (місті на Півдні України). Жінка збиралась на роботу, аж раптом почула вибухи. 

Артем Собченко все своє життя присвятив військовій справі. Під час АТО служив у морській піхоті, але потім був змушений звільнитися через проблеми зі здоров’ям. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік одразу ж вирушив до військкомату, але отримав відмову. Та це не зупинило Артема. Він захищав рідний Миколаїв як доброволець та допомагав евакуювати людей із Маріуполя, а згодом долучився до 77-ї бригади ДШВ, як медик та головний сержант взводу. 

Під час боїв за Соледар Артем врятував 15 своїх побратимів, за що здобув звання Героя України з нагрудним знаком “Золота зірка” та був нагороджений орденом “За мужність”. Чоловік також брав участь в обороні Бахмута і під час одного з боїв врятував життя побратима, але сам не повернувся з поля бою. 

Катерина  отримала звістку про загибель Артема, коли їхній син  готувався йти до першого класу. Хлопчик замкнувся в собі та впав у глибоку депресію. Він майже увесь час мовчав та плакав, а коли наважувався вимовити кілька слів, то заїкався.  Жінка звернулась у БФ “Діти Героїв”. Артем почав працювати з психологом та відвідувати заняття з арт-терапії. Завдяки цьому він почав поступово повертатися до нормального життя. Тепер дитина більше розмовляє і навіть усміхається.

Довідково: Благодійний фонд “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Миколаїв

8 листопада, всесвітньо відомий пластичний хірург Клеменс Маріель Шістель з Центру дитячих опіків Цюріха прибуде до Львова. Він візьме участь у першій в Україні міжнародній опіковій конференції, куди з’їдуться зірки світової опікової служби. 

Перед її початком доктор Шістель відвідає опікове відділення Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова і зустрінеться там з дітьми, яких врятував. 

Протягом останнього року діток із найважчими опіками зі Львова спрямовували на лікування саме в Цюріх. Серед них  —  7-річний Максим, який отримав опік під час пожежі. Під час блекауту хлопчик робив уроки при свічці. Ще один юнак, 15-річний Максим, отримав 40% опіків тіла внаслідок удару електричним струмом. Вони приїдуть до лікарні у Львові на огляд лікаря. Також доктор Шістель огляне пацієнтів, які нині перебувають на лікуванні в опіковому відділенні. 

Далі  —  участь в конференції, яка проходитиме 8-9 листопада. На цей час Львів стане епіцентром міжнародної опікової медицини, об’єднуючи провідних фахівців для обміну знаннями та обговорення новітніх методів лікування опіків. Це надзвичайно актуально у час війни, коли опіки супроводжують мінно-вибухові травми. 

На захід необхідно акредитуватись. 

Довідково: Організатори: БФ “Християнська медична асоціація України” у рамках проєкту Burn Care Alliance за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Першого медоб’єднання Львова.

• діти
• лікарі
• постраждалі
• Львів

9-13 листопада БФ “Голоси дітей” організовує Письменницьку резиденцію в Карпатах (Івано-Франківська область) з української письменницею Ольгою Русіною.

Однією із учасниць заходу буде 17-річна Софія з Одеси. Через повномасштабне вторгнення рф вона була вимушена виїхати до Молдови  (там дівчина зіштовхнулась із нав’язуванням російської мови, у школі була змушена читати російську літературу, тощо). Батько Софії — співробітник національної поліції, який загинув під час війни.  

Дівчина завжди багато читала, у Молдові вона навіть вела читацький офлайн-клуб  для своїх однолітків. Цієї осені вступила на факультет журналістики у Львівський національний  університет ім. Івана Франка. Під час навчання почала спілкуватися з Ольгою Русіною, письменницею та викладачкою, яка почала наставляти її у написанні книги про батька.

Окрім Софії, до Письменницької резиденції в Карпатах долучаться, зокрема, підлітки з Харкова, Дніпра, Чернігівської області (деякі із  родин військових, деякі були змушені покинути рідні домівки через війну). Підлітки намагатимуться осмислити свої травми та трансформувати їх у силу через мистецтво. Вони житимуть у будинку, оточеному горами, і проходитимуть тренінги з письма з груповими та індивідуальними консультаціями психологів.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити діяльність Письменницької резиденції в Карпатах. Окрім цього, журналісти мають змогу поспілкуватись із Софією у Львові. 

• діти
• психологічна підтримка
• Івано-Франківськ
• Львів

“Ми мало прожили, хочеться ще пожити” — це цитата Назара, коли йому було 9 років, а нині йому вже 12. Хлопчик народився на Луганщині (зараз його домівка в окупації). 

У 2022 році Назарові довелося тікати з дому через масовані ракетні обстріли з боку російської армії. Його мати була психотерапевтом у школі мистецтв і допомагала дітям на Сході, відвідуючи села у складі мобільних бригад. Будинок сім’ї та школу окупанти пограбували у 2022 році. 

Назар любить природу і з 4-х років займається діяльністю, спрямованою на збереження екології: виготовляє шопери (екосумки), організовує театральні вистави в школі, суботники тощо.

Також Назар є одним із авторів книги “Війна голосами дітей” (книга, що містить добірку дитячих цитат про війну, віднедавна з’явилась в американських книгарнях). 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Назаром на Київщині. 

• діти
• екологія
• окупація
• Київ

БФ “Голоси дітей” взяв участь у спільному дослідженні “За зачиненими дверима: мрії дітей в  інтернатних закладах” та опублікував звіт про умови життя, мрії та сподівання мешканців цих закладів: “Я просто чекаю, коли повернуся додому”. 

Кілька ключових фактів:

• У закладах інституційного догляду все ще перебуває значна кількість дітей  —  близько 25 500 за даними Міністерства соціальної політики, з яких лише 5,5%  —  це діти, чиї батьки позбавлені батьківських прав. 20 000 дітей мають батьків, але продовжують жити в інтернатних закладах
• Діти можуть перебувати у бомбосховищах до чотирьох годин за один раз, іноді навіть до 10 годин на добу, особливо у східних та південних регіонах України
• Кожна п’ята дитина не має людини, з якою вона могла б поговорити, якщо її щось турбує.
• Третина дітей зазнавали жорстокого поводження в закладі. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше, та поспілкуватись із молодими людьми (від 17 років і більше), які мають досвід проживання в інтернатах. Герої, готові до спілкування, є у Києві, Івано-Франківську, Вінниці та на Львівщині. Також можна отримати коментарі від експертів, які працювали над дослідженням.

• діти

Олександра Книга та її брат Андрій родом з міста Олешки, що на Херсонщині (населений пункт нині окупований). Коли на початку вторгнення російські танки зайшли в Олешки та Херсон, брат із сестрою залишились у регіоні та допомагали людям. Наприклад, знайомі Олександри з-за кордону організували декілька фур гуманітарки, а Андрій із Олександрою все це сортували, розподіляли та роздавали. Втім згодом почалися викрадення волонтерів, які висловлювали активну громадянську позицію, і братові з сестрою довелося виїхати  на підконтрольну Україні територію. 

Після деокупації Херсону (11 листопада 2022 року) волонтери одразу повернулися в місто, щоб відновлювати тут життя. Зокрема, вирішили  організувати в укритті творчі майстер-класи для малечі, оскільки було  зрозуміло, що розбиті, розграбовані школи і дитячі садки не скоро почнуть працювати. Це і було поштовхом  відкрити  благодійну організацію “Крила Фундейшн”( “KRYLA”).

А нещодавно за підтримки партнерів та донорів реалізували кілька великих проєктів у Мультипросторі “КРИЛА”— це  локація в укритті, де попри всю безпекову ситуацію в місті, у херсонців є можливість поспілкуватись чи здобути нові навички.   

Окремий напрямок роботи — гуманітарна місія в місті Олешки, що на лівому, окупованому, березі Херсонщини. Населений пункт сильно постраждав від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись у офлайн або онлайн форматі із Олександрою та Андрієм.

• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Херсон

З початку цього навчального року у селі Богданівка, що на Київщині, учні мають змогу навчатись у модульному тимчасовому освітньому просторі (ТОПі).  Простір безбар’єрний, також там є генератор для безперебійного живлення, зручні меблі, сучасні планшети, мультимедійні панелі. У ТОПі є 6 класних кімнат, де зараз навчаються 250 учнів, яким раніше доводилось їздити в сусіднє село. 

Село Богданівка у 2022 році перебувало в окупації. Російські солдати розташувались у місцевій школі, а при відступі спалили її.  Вони також підірвали дитячий садочок, у якому зберігали боєприпаси. Так село залишилось без закладів освіти.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити  роботу модульного  тимчасового освітнього простору в Богданівці. 

Довідково: Тимчасові освітні простори споруджують в межах програми USAID “Мріємо та діємо”, що виконується IREX у партнерстві з БФ “savED” і ГО “ГО ГЛОБАЛ”. Вони втілюють цей проєкт у тісній співпраці з місцевими громадами, що втратили свої навчальні заклади внаслідок російської агресії.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Благодійний фонд “Волонтерська спілка “Поруч” заснувало подружжя з Авдіївки (місто на Донеччині, нині знищене та окуповане росіянами). До початку повномасштабного вторгнення Русана та Богдан не займалися благодійністю, але велика війна змусила пару змінити своє життя. Спершу  взялися допомагати літнім людям та покинутим тваринам поблизу фронту. А незабаром подружжю вдалося сформувати команду однодумців та започаткувати благодійний фонд. 

Нині більшість учасників “Волонтерської спілки “Поруч” – це переселенці із зони бойових дій або окупованих росією територій. Окрім  іншого, Русана та Богдан створюють безпечні дитячі простори неподалік передової. Туди діти можуть прийти, аби навчатися, займатися творчістю або ж отримати психологічну підтримку від фахівців.

Один з таких просторів команда “Поруч” облаштувала у модульному містечку у Павлограді на Дніпропетровщині. Один з модулів команда привела до ладу, відремонтувала дах, завезла меблі, канцелярію, матеріали для дитячої творчості та знайшли кваліфікованих викладачів. З серпня 2024-го там постійно займаються 47 дітей. Схожі простори для дітей команда облаштувала в Ізюмі та Краматорську.

• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Дніпро