Теми за тегом: військові

Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру.  Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).

Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі  “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.  

Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я. 

Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177  дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Київ

Коли розпочалася Революція Гідності, Леонід Федевич став її активним учасником. А після втечі президента-зрадника Віктора Януковича та початку російської агресії у Криму і на Сході України, подружжя Федевичів перетворило власний невеличкий магазин одягу на волонтерський склад: туди привозили усе необхідне для війська, а згодом передавали на передову. Влітку 2014 року Леонід долучився до добровольчого Батальйону ім. генерала Кульчицького. Військовий брав участь у боях під Горлівкою (Донеччина), Станицею Луганською (Луганщина). 

До звичного життя повернувся після двох років служби — працював юристом. Втім, війна змінила світогляд чоловіка і цивільна професія давалася йому непросто. У 2020-му році молодший син Леоніда запропонував військовому спробувати себе у ковальстві. Разом з двома синами чоловік взявся за власну справу, працювали лише з болгаркою та зварювальним апаратом у гаражі. Масштабувати справу не встигли, адже у лютому 2022-го року Леонід знову мобілізувався. О 7-й ранку 24-го лютого чоловік вже був у військкоматі, а за кілька днів вирушив на передову. 

У вересні 2022-го Леоніда демобілізували через поранення і ветеран повернувся до ковальства. Завдяки підтримці Українського ветеранського фонду чоловік придбав нове обладнання для майстерні у Львові. Окрім кованих виробів на замовлення, Леонід виготовляє печі-буржуйки для ЗСУ. Торік ветеран надіслав українським військовим 60 буржуйок, цього року — вже понад 30. Разом з синами Леонід також майструє пам’ятники, хрести, а нині родина працює над Алеєю Пам’яті у Дрогобичі. 

• військові
• волонтери

У рекрутингових центрах чекають усіх охочих долучитись до війська та, зокрема, до батальйону “Вовки Да Вінчі”. У центрах можна поспілкуватися з чинними військовослужбовцями, дізнатися деталі служби, пройти профорієнтаційний тест і обрати бажану посаду. Йдеться, як про тилові, так і штурмові вакансії. Батальйон потребує діловодів, юристів, водіїв, піхотинців, артилеристів. У рекрутингових центрах пояснюють, що беруть далеко не усіх охочих: добровольці мають спершу пройти ретельний відбір. А також зазначають, що найголовніше для потенційних військових — це бажання та мотивація захищати Батьківщину. 

Довідково: “Вовки Да Вінчі” — це військове формування, створене Героєм України Дмитром “Да Вінчі” Коцюбайлом у 2014 році. З початком повномасштабного вторгнення рота “Вовки Да Вінчі” переросла у батальйон, який восени 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України у складі 67-ої окремої механізованої бригади. З 2022 року “Вовки Да Вінчі” брали участь у Харківському контрнаступі, боях за Бахмут, Сєвєродонецьк, Лисичанськ. 7 березня 2023 року поблизу міста Бахмут було смертельно поранено Дмитра Коцюбайла. 10 березня на прощання у Києві прийшли тисячі українців. Віддати останню честь прийшли також президент України Володимир Зеленський, тодішній головнокомандувач Валерій Залужний, голова розвідки Кирило Буданов.

• військові

Мирні акції підтримки військовополонених заплановані на другу річницю повномасштабного російського вторгнення і десяту річницю російсько-української війни. Акції відбудуться у щонайменше 10-ти українських містах.

23-го лютого – акції заплановані у Хмельницькому.

24-го лютого – заходи відбудуться у Києві, Львові, Івано-Франківську, Павлограді, Вінниці, Черкасах та Кролевці (Сумщина).

25-го лютого – акції заплановані у Дніпрі, Тернополі та Овручі (Житомирщина).

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

Довідково: За оцінками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, понад 8 тисяч українців, цивільних та військових, досі перебувають у російському полоні. 

• військові
• полонені

21 лютого у Києві відбудеться інтерактивна презентація фотопроєкту “Сильніші за стихії”. Під час заходу представлять арткалендар, героїнями якого стали військовослужбовиці (зокрема і звільнені з полону), ветеранки, медикині, волонтерки й не тільки.

Дванадцять українок, які взяли участь у фотопроєкті  “Сильніші за стихії”, постали в образах різних явищ природи. Окрім чотирьох основних стихій — вода, вогонь, земля та повітря — героїні уособлюють лаву, зливу, лавину, громовицю, хурделицю, вітер та інші грізні природні феномени.  

Так, наприклад, серед учасниць фотопроєкту є  “Лава” — Валерія “Нава” Суботіна, захисниця Маріуполя, письменниця; “Громовиця” — Дзвенислава Сіра, медична кураторка Патронатної служби “Азову”, військовослужбовиця 12 бригади спеціального призначення НГУ “Азов”; “Буревій” — Наталя Нагорна, воєнна кореспондентка ТСН, 1+1 та інші. 

Ініціатива зібрати жінок для спільного проєкту належить засновниці благодійного фонду YOUkraine Анні Мурашенко. 

У заході візьмуть участь героїні фотопроєкту, волонтери, військовослужбовці та представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. 

Кошти з продажу благодійного календаря витратять на закупівлю дронів для 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. 

На подію необхідно акредитуватись. 

• військові
• волонтери
• жінки
• культура
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення Євгеній Омельчук навчався на моряка дальнього плавання, займався кросфітом, а у майбутньому планував стати майстром спорту. Втім, коли почалася велика війна, Євгеній одразу подався до військкомату. Спершу його не хотіли мобілізувати, але чоловік наполіг і потрапив до 1-ї окремої танкової бригади. Влітку 2022-го року боєць отримав мінно-вибухову травму, але одразу після лікування повернувся на передову. Згодом у Євгенія було ще кілька контузій, осколкові поранення і врешті після проходження чергової військово-лікарської комісії — чоловік отримав інвалідність. 

Цивільне життя давалося ветерану непросто, але завдяки заняттям спортом у реабілітаційному центрі — відчув полегшення. Спершу чоловік грав у теніс, пізніше взяв участь у змаганнях у двох дисциплінах – жиму лежачи на похилій лавці та їзді на аеробайку. Перемоги у змаганнях додавали Євгенію впевненості і поліпшували самопочуття, тож коли ветеран дізнався про відбір учасників для участі в United States Air Force Trials 2024, вирішив спробувати свої сили. Нині Євгеній один з 30-ти військових та ветеранів, які увійшли до Національної збірної. Чоловік змагатиметься у штовханні ядра та стрільбі з лука. До змагань у США ветеран готується на Київщині разом з двома тренерами. 

Довідково: United States Air Force Trials — змагання з адаптивних видів спорту для поранених військовослужбовців Повітряних сил та морської піхоти США — відбудуться у березні 2024 року у Лас-Вегасі (Штат Невада). 

• військові

У 2014-му році Павло Долинський став одним з активних учасників Революції Гідності, а коли росіяни анексували Крим — долучився до Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”. Павло брав участь у боях під Красногорівкою, Авдіївкою, на Савур-Могилі та біля Пісків, а пізніше боронив Донецький аеропорт. Там Павло разом з побратимами потрапив у ворожу засідку і з околиць аеропорту боєць виходив вже сам. Тоді Павло отримав 12 поранень — чотири вогнепальних, 8 осколкових, крім того у бійця була контузія. 

Після повернення до цивільного життя Павло вирішив організувати власну справу — побудувати житловий комплекс комфорт-класу у столиці. Павло два роки працював над планом, шукав кошти, створював ескізи і у 2019-му його команда нарешті заклала фундамент і почала будівництво. 

Після того як росія почала повномасштабну війну в Україні, Павло долучився до Тероборони на Київщині, а нині воює уже в Збройних силах України.  Попри активну участь у боях, чоловік вирішив продовжувати будівництво і подався на конкурс від Українського ветеранського фонду. Заявка Павла перемогла, військовий отримав фінансування та спрямував кошти на добудову комплексу. Цільова аудиторія проєкту — ветерани, члени їхніх сімей і вимушені переселенці, які потребують житла в Києві. 

Довідково: Павло Долинський перебуває на передовій. Військовослужбовець готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

24 лютого 2024 року виповнюється 2 роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення росії. Напад став кульмінацією загарбницької війни, яку рф 10 років веде проти України. Ця війна розпочалася 20 лютого 2014 року. Тоді росіяни вторглися без опізнавальних знаків на територію українського Криму та окупували півострів. Після цього росія розпочала війну і на сході України.

• військові

40-річний В’ячеслав Левицький з Одещини. У цивільному житті працював водієм-експедитором. Став на захист країни на початку повномасштабної війни. 

Важку травму отримав на Донеччині під Авдіївкою (прострелені ноги, тулуб). Поранений чоловік сім днів пересувався у сірій зоні. Втім потрапив у полон до росіян та російських колаборантів, які 3 дні тримали його на окупованій частині Донеччини без жодної медичної допомоги. Звідти його забрали чеченці та вивезли аж до Грозного. Там чоловікові ампутували всі кінцівки, адже на ногах у нього розвинулась гангрена, а руки були обморожені.

Після трьох з половиною місяців полону В’ячеслава Левицького обміняли. Його мама увесь цей час не знала, де її син, він вважався зниклим безвісти. Зараз чоловік проходить реабілітацію у центрі Superhumans у Львові. Вчиться ходити на нових протезах ніг та готується до протезування рук.

• військові
• полонені
• постраждалі
• Львів

Микола Ілійчук зустрів повномасштабне вороже вторгнення студентом 5-го курсу Буковинського державного медичного університету. Хлопець отримав пропозицію долучитися до батальйону “Донбас”. Вже незабаром захищав Україну на Сході. Попри те, що Миколі довелося стати мінометником, він не полишав своєї стихії — медицини. Завжди мав з собою усе необхідне, аби у разі поранення надати першу допомогу своїм побратимам. 

Нині Микола служить бойовим медиком у складі батальйону “Вовки Да Вінчі” і продовжує дистанційно навчатися у медичному університеті. Боєць каже, що на передовій здебільшого отримує навички інтенсивної терапії, але мріє про хірургію. Тож, коли має можливість, то залишається в операційній, де рятують бійців, яких вивозить із фронту.

Довідково: Нині Микола Ілійчук тимчасово перебуває у Львові. Військовослужбовець готовий до спілкування  з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• лікарі
• Львів

Олексій Юков є командиром пошукового загону Асоціації дослідників військово-історичної спадщини “Плацдарм”. Ще з 2014 року, він разом із своєю командою знаходить та евакуює тіла загиблих українців — військових та цивільних (за таку роботу Олексія у 2014 році ледь не розстріляли окупанти). 

Працювати доводиться навіть під обстрілами, нерідко ворог мінує тіла загиблих. Пошуковці знаходять закатованих людей. Інколи доводиться  працювати із тілами, по яких проїхали автомобілі та ворожі танки. 

Серед іншого, команда працювала і на місці трагедії в Краматорську — вивозили тіла та фрагменти тіл  загиблих.  (Нагадаємо, 8 квітня 2022 року росіяни вдарили ракетою “Точка-У” по залізничному вокзалу міста. Внаслідок цього загинула 61 людина і 121 отримала поранення).

Нині команда пошуковців працює на сході країни. 

Довідково: 24 лютого 2024 року виповнюється 2 роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення росії. Напад став кульмінацією загарбницької війни, яку рф 10 років веде проти України. Ця війна розпочалася 20 лютого 2014 року. Тоді росіяни вторглися без опізнавальних знаків на територію українського Криму та окупували півострів. Після цього росія розпочала війну і на сході України.

• військові
• волонтери
• загиблі
• евакуація